Рішення від 13 липня 2026 р. у справі №147/1191/26 — Тростянецький районний суд Вінницької області

Справа № 147/1191/26

Провадження № 2/147/678/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2026 року с-ще Тростянець

Тростянецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Борейко О. Г.,

із секретарем Задверняк Т. П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

12 травня 2026 року до Тростянецького районного суду Вінницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Стислий виклад позиції позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 12 січня 2017 року ОСОБА_1 уклала шлюб з ОСОБА_2 , який сторони зареєстрували у виконкомі Летківської сільської ради Тростянецького району Вінницької області, про що видано свідоцтво про шлюб від 12.01.2017. За час перебування у шлюбі сторони мають дитину: дочку ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після офіційної реєстрації шлюбу стосунки у сторін складалися нормально. Під час спільно проживання сторони зорозуміли, що мають різні погляди на сімейне життя і подружні стосунки загалом. З 2023 року сім`я фактично припинила своє існування. Внаслідок чого подальше спільне життя і збереження шлюбу стало суперечити інтересам ОСОБА_1 та інтересам їхньої дитини. В результаті шлюбні стосунки припинились, а також перестали вести спільне господарство. Будь-яких дій щодо розірвання шлюбу відповідач робити не бажає, тому позивач ОСОБА_1 змушена звернутися до суду з позовною заявою про розірвання шлюбу. З огляду на зазначене просить постановити рішення яким розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрований у виконкомі Летківської сільської ради Тростянецького району Вінницької області та стягнути з відповідача на користь позивача витрати у виді судового збору та витрат на правничу допомогу.

Процесуальні дії у справі. Заяви (клопотання) учасників справи.

Ухвалою суду від 01 червня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі.

22 червня 2026 року від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, в якій вона зазначила, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та не заперечує проти заочного розгляду справи.

Крім того, 14 липня 2026 року позивач подала до суду заяву, в якій просила розглянути справу за її відсутності. Зазначила, що позовні вимоги підтримує, наполягає на розірванні шлюбу, а після розірвання шлюбу бажає залишити прізвище ОСОБА_4 . Судові витрати просила не стягувати з відповідача. Також повідомила, що у разі неявки відповідача в судове засідання не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач про дату, час та місце судових засідань повідомлявся в порядку передбаченому ЦПК України. Відзиву на позовну заяву, клопотання чи інші письмові пояснення від відповідача до суду не надходило, а також повідомлення про іншу адресу.

У встановлений ч. 7 ст.178 ЦПК України строк відповідач не подав до суду відзив на позовну заяву, у зв`язку із чим суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Враховуючи повторну неявку належним чином повідомленого відповідача в судове засідання, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив, відповідно до статті 280 ЦПК України, суд, вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

У зв`язку з тим, що розгляд справи відбувається за відсутності сторін, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі з 12 січня 2017 року, який зареєстрований Летківською сільською радою Тростянецького району Вінницької області, про що складено актовий запис № 1. Після державної реєстрації шлюбу прізвище дружини змінено з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_4 », що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим виконавчим комітетом Летківської сільської ради Тростянецького району Вінницької області (а.с. 3).

ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася ОСОБА_3 ,

батьками якої є сторони – ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 виданим Тростянецьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області (а.с. 6).

Як убачається з матеріалів справи та доводів позовної заяви, шлюбні відносини між сторонами фактично припинені: сторони спільного господарства не ведуть, сімейні відносини не підтримують, а подальше збереження шлюбу суперечить інтересам позивача та дитини.

Таким чином, між сторонами виникли правовідносини щодо припинення шлюбу, у межах яких позивач просить суд розірвати шлюб у зв`язку з неможливістю подальшого спільного життя та збереження сім`ї.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування. Оцінка та висновки суду.

Відповідно до статті 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Згідно із положеннями ст. 24, 56 Сімейного кодексу України (далі СК України) кожен з подружжя вправі припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбу не допускається.

Такі положення національного законодавства України відповідають статті 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Згідно із ч. 2 ст. 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Частина 1 статті 105 СК України вказує, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за спільною заявою подружжя або одного з них.

Відповідно до ст.110-112 Сімейного кодексу України, позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам дитини, що має істотне значення.

Суд не може примусити позивача зберегти сім`ю, оскільки шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

З огляду на позицію позивача щодо неможливості зберегти сім`ю, відсутність заперечень стосовно позову зі сторони відповідача, суд дійшов висновку, що шлюб необхідно розірвати не вживаючи заходів для примирення.

Суд переконаний, що причини, які спонукають позивача наполягати на розірванні шлюбу, є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам сторін, що має істотне значення, за таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно ст. 113 Сімейного кодексу України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

З огляду на небажання позивача змінювати прізвище на дошлюбне, суд вважає за можливе залишити їй прізвище набуте у шлюбі.

Згідно із ч.2 ст.114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.

При зверненні до суду позивачкою сплачено судовий збір у розмірі 1331 грн 00 коп., що підтверджується квитанцією про сплату судового збору.

Крім того, позивачкою понесено витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3500 грн 00 коп., що підтверджується договором про надання правової допомоги у цивільній справі від 12 травня 2026 року, квитанцією №39 від 12 травня 2026 року та свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю адвоката Конякіна Михайла Сергійовича.

Разом із тим, у заяві від 14 липня 2026 року позивачка просила не стягувати з відповідача понесені нею судові витрати.

Враховуючи викладене, суд, беручи до уваги волевиявлення позивачки, не вирішує питання про стягнення з відповідача судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.

На підставі викладеного, керуючись ст. 104-115 СК України, ст. 13, 81, 263-265, 279, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.

Розірвати шлюб ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , зареєстрований 12 січня 2017 року Летківською сільською радою Тростянецького району Вінницької області, за актовим записом №1.

Прізвища сторін після розірвання шлюбу залишити без змін.

Роз`яснити сторонам у справі, що згідно з вимогами ч.1 ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Тобто суб`єктом подання заяви про перегляд заочного рішення є виключно відповідач, а не інші особи, які беруть участь у справі. Повторне заочне рішення сторони можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивачем та третіми особами апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відомості про учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_3 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 ; фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ;

відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_3 .

Суддя О. Г. Борейко