Рішення від 08 липня 2026 р. у справі №130/3130/25 — Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

2/130/301/2026

130/3130/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" липня 2026 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Порощука П.П.,

за участі секретаря Корнійчук К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Жмеринка за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором про наміри,

У С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив стягнути борг за договором про наміри у сумі 800000 грн. та судові витрати. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 24.01.2025 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено договір про наміри. Згідно п.п.1.1. договору продавець зобов`язується продати покупцеві, а покупець придбати у продавця протягом 6 календарних місяців з моменту підписання даного договору закінчений будівництвом об`єкт загальною площею 204 м2, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . 24.01.2025 року відповідач надала розписку про отримання від ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 400000 грн. у рахунок оплати за закінчений будівництвом об`єкт загальною площею 204 м2, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до умов попереднього договору від 24.01.2025. Відповідно до умов договору відповідач зобов`язується укласти основний договір купівлі продажу до 24.07.2025 року або повернути ОСОБА_1 кошти у сумі 400000 грн. та штраф відповідно до попереднього договору. Однак ОСОБА_2 не виконала своїх зобов`язань – основний договір купівлі-продажу не укладено, а грошові кошти не повернуті. Незважаючи на неодноразові звернення з вимогою повернути сплачені кошти, відповідач ігнорує вимоги, не відповідає на дзвінки та відмовляється від спілкування. Відтак, позивач, з метою захисту свого порушеного права, змушений звернутись до суду із даною позовною заявою про стягнення боргу за договором про наміри.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора, певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника його виконання.

Ухвалою судді 03.11.2025 року відкрито провадження по справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 14.05.2026 підготовче провадження у справі закрито та спрау призначено до судового розгляду по суті.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, попередньо подав заяву про розгляд справи без участі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, хоча належним чином повідомлялася про час та місце розгляду справи, шляхом направлення на адресу реєстрації судової повістки. Поштове відправлення відповідач отримала, про що свідчить рекомендоване повідомлення із відміткою про вручення. Будь яких заяв та відзиву на позовну заяву не надала.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч.3 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Підстав для відкладення судового засідання або оголошення перерви у відповідності до вимог ст.223 ЦПК України судом не встановлено.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення її по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 24.01.2025 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено договір про наміри (а.с.15).

Згідно п.п.1.1. договору продавець зобов`язується продати покупцеві, а покупець придбати у продавця протягом 6 календарних місяців з моменту підписання даного договору закінчений будівництвом об`єкт загальною площею 204 м2, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно п.п.2.1. - 2.4.2. Договору продавець зобов`язаний: 2.1.1. протягом строку, вказаного у п. 1.1. Договору, на пропозицію покупця укласти з ним договір купівлі-продажу; 2.2. Покупець зобов`язаний: 2.2.1. надіслати продавцю письмову пропозицію укласти договір купівлі-продажу та проект такого договору;

Відповідно до п. 2.3. продавець має право: 2.3.1. відмовитися від підписання договору купівлі-продажу, якщо він не відповідає істотним умовам, визначеним в додатку, який є невід`ємною частиною цього договору. Обгрунтована письмова відмова має бути надіслана покупцеві протягом трьох робочих днів з моменту отримання пропозиції від покупця про підписання договору купівлі-продажу. В протилежному випадку продавець буде вважатися таким, що ухиляється від виконання своїх обов`язків по договору.

П.2.4. Договору передбачає, що покупець має право: 2.4.1. відмовитися від підписання договору купівлі-продажу. В цьому випадку Покупець зобов`язаний відправити продавцю обгрунтовану відмову від підписання договору купівлі-продажу не пізніше ніж за 10 днів до строку, вказаному в п. 1.1. цього Договору. В протилежному випадку покупець буде вважатися таким, що ухиляється від виконання своїх обов`язків по Договору.

Згідно п. 4 в разі неукладення договору купівлі-продажу з вини однієї із сторін, інша сторона сплачує покупцеві штраф в розмірі 400000 грн. та відшкодовує покупцеві завдану таким неукладенням договору купівлі-продажу шкоду, в тому числі упущену вигоду.

24.01.2025 року відповідач надала розписку про отримання від ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 400000 грн. у рахунок оплати за закінчений будівництвом об`єкт загальною площею 204 м2, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до умов попереднього договору від 24.01.2025. (а.с.17).

ОСОБА_2 не виконала своїх зобов`язань – основний договір купівлі-продажу не укладено, а грошові кошти не повернуті. Незважаючи на неодноразові звернення з вимогою повернути сплачені кошти, відповідач ігнорує вимоги, не відповідає на дзвінки та відмовляється від спілкування. Відтак, позивач, з метою захисту свого порушеного права, змушений звернутись до суду із даною позовною заявою про стягнення боргу за договором про наміри.

Закінчений будівництвом об`єкт має наступну характеристику: загальна площа 204 м2, тип- нежитлове приміщення, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер приналежній земельній ділянці: 0510300000:00:002:2357, вид цільового призначення: 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості. Дана інформація підтверджується довідкою №411, виданою ФОП ОСОБА_3 від 05.08.2024 року (а.с. 18), витягом з ДРРП №394467093 від 11.09.2024 року (а.с. 19), витягом з ДЗК № НВ-5300172472024 від 07.02.2024 року (а.с. 20-30), технічним паспортом, реєстраційний номер у Реєстрі будівельної діяльності: ТІ01:9339-8334-2677-3765 (а.с.31-38).

Відповідно до ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Статтею 41 Конституції України, ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналась 17 липня 1997 року відповідно до закону № 175/97-ЕР від 17 липня 1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону, за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно зі ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, має право безпосередньо звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини першої статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно із статтею 570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов`язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

За приписами ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина перша статті 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Згідно зі статтею 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частин першої, другої статті 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов`язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір у майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати іншій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного-законодавства.

Суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, оскільки укладений між сторонами договір про наміри (попередній договір), відповідно до статей 629, 635 ЦК України, є обов`язковим для виконання його сторонами. Матеріалами справи підтверджено факт укладення договору, передачі позивачем відповідачу грошових коштів у сумі 400 000 грн., що підтверджується власноручною розпискою відповідача, а також погодження сторонами наслідків невиконання зобов`язань, зокрема обов`язку повернення отриманих коштів та сплати штрафу в розмірі 400000 грн.

Позивач належними та допустимими доказами довів обставини, на які посилався як на підставу своїх вимог, тоді як відповідач не виконав взятих на себе договірних зобов`язань, не уклав у встановлений строк основний договір купівлі-продажу, не повернув отримані кошти, не сплатив передбачений договором штраф та не надав суду жодних доказів на спростування позовних вимог.

Таким чином, відповідачем допущено порушення зобов`язання у розумінні статті 610 ЦК України, що є підставою для застосування передбачених договором та законом правових наслідків і стягнення на користь позивача 800000 грн., з яких 400000 грн. становить сума сплачених коштів, а 400000 грн. – договірний штраф.

Статтею 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Керуючись ст 263-265, 268 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої по АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого по АДРЕСА_3 , заборгованість за договором про наміри, що включає суму основного боргу та штрафу, передбаченого договором, у розмірі 800000 (вісімсот тисяч) грн.

Заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою суду від 04.11.2025 продовжують діяти протягом дев`яносто днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Порощук П.П.