Рішення від 05 липня 2026 р. у справі №725/3585/26 — Чернівецький районний суд міста Чернівців

Єдиний унікальний номер 725/3585/26

Номер провадження 2/725/961/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.07.2026 року м. Чернівці

Чернівецький районний суд міста Чернівців

в складі:

головуючого судді - Нестеренко Є.В.

за участю:

секретаря судового засідання – Чобан В. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду м. Чернівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , до ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , про визнання права власності,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду із позовом до відповідача про визнання права власності на земельну ділянку та припинення права власності відповідача на земельну ділянку, в обґрунтування якого посилається на те, що 02 листопада 2017 року між нею, ОСОБА_1 , та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Кривцовою К.Т., відповідно до умов якого ОСОБА_2 (продавець) передав у власність ОСОБА_1 (покупцю) 1/2 частку нежитлового приміщення (магазин-салон) загальною площею 144,9 кв.м, що знаходиться по АДРЕСА_3 .

Позивачка зазначає, що за відомостями Державного земельного кадастру відповідач на праві приватної власності володіє земельною ділянкою з кадастровим номером 7310136600:07:001:1077, площею 0,0387 га, цільове призначення якої - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, за адресою: АДРЕСА_3 , на якій розташоване відчужене позивачці нежитлове приміщення.

За твердженням позивачки, за усною домовленістю з відповідачем на момент укладення договору купівлі-продажу частки нежитлового приміщення відповідач запевнив її, що земельна ділянка також належатиме їй, однак станом на 2026 рік жодних дій щодо переоформлення зазначеної земельної ділянки на ім`я позивачки відповідач не вчинив. При спілкуванні у квітні 2026 року відповідач повідомив позивачку, що постійно зайнятий та не має фізичної можливості здійснити перереєстрацію земельної ділянки.

Позивачка просить суд визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на земельну ділянку, що розташована в АДРЕСА_3 , кадастровий номер: 7310136600:07:001:1077, площею 0,0387 га, цільове призначення: для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, припинити право власності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , на земельну ділянку, що розташована в АДРЕСА_3 , кадастровий номер: 7310136600:07:001:1076, площею 0,0387 га, цільове призначення: для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.

Ухвалою суду 20.04.2026 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

02.06.2026 року судом закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Позивачка до початку судового засідання подала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує, не заперечує, проти заочного розгляду справи.

У судове засідання відповідач не з`явився, хоча своєчасно та належним чином був повідомлений про час та місце слухання справи, суд про причини неявки не повідомив, відзив не подав.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності сторін, оскільки у справі достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін. Зі згоди представника позивача суд ухвалює заочне рішення, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з огляду на наступне.

Так, відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Так, відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Судом встановлено, що 02 листопада 2017 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Кривцовою К.Т., за умовами якого ОСОБА_2 передав у власність ОСОБА_1 1/2 частку нежитлового приміщення (магазин-салон) загальною площею 144,9 кв.м, розташованого по АДРЕСА_3 .

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру, під зазначеним об`єктом нерухомого майна розташована земельна ділянка з кадастровим номером 7310136600:07:001:1077 (за даними позивачки, право власності на яку по даний час зареєстроване за відповідачем), площею 0,0387 га, цільове призначення - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідно до ч. 1 ст. 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці (крім земель державної, комунальної власності), право власності на таку земельну ділянку одночасно переходить від відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта до набувача такого об`єкта без зміни її цільового призначення. У разі якщо відчужувачу (попередньому власнику) такого об`єкта належала частка у праві спільної власності на земельну ділянку, до набувача цього об`єкта переходить право власності на таку частку.

Згідно ч. 2 ст. 120 Земельного кодексу України, у разі набуття частки у праві спільної власності на об`єкт нерухомого майна право власності на земельну ділянку, на якій розміщено такий об`єкт, одночасно переходить від відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта до набувача у розмірі належної відчужувачу (попередньому власнику) частки у праві спільної власності на такий об`єкт, крім випадку, коли попередньому власнику належала частка у праві спільної власності на земельну ділянку в іншому розмірі.

Частиною 16 ст. 120 Земельного кодексу України передбачено, що предметом правочину, який передбачає перехід права власності на об`єкт нерухомого майна, який розміщений на земельній ділянці (крім земель державної, комунальної власності), повинна бути також така земельна ділянка (або частка у праві спільної власності на неї). Істотною умовою договору, який передбачає такий перехід права власності, є умова щодо одночасного переходу права власності на таку земельну ділянку (частку у праві спільної власності на неї) від відчужувача до набувача такого об`єкта (частки у праві спільної власності на нього).

Статтею 81 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Аналіз змісту наведених норм ст. 120 ЗК України у їх сукупності дає підстави для висновку про однакову спрямованість її положень щодо переходу прав на земельну ділянку при виникненні права власності на розташовану на ній будівлю чи споруду (їх частину). Зазначені норми закріплюють загальний принцип цілісності об`єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований, а тому особа, яка набула права власності на частину будівлі чи споруди, стає власником відповідної частки земельної ділянки на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику, якщо інше не передбачено договором відчуження нерухомості.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України, одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

У зв`язку із вищевикладеним, суд дійшов висновку, що позивачка на підставі договору купівлі-продажу від 02.11.2017 року набула права власності на 1/2 частку нежитлового приміщення, розташованого на спірній земельній ділянці, а відтак, до неї одночасно перейшло і право власності на земельну ділянку, на якій розташоване це нерухоме майно, а тому позовна заява підлягає задоволенню у повному обсязі, шляхом визнання права власністю за позивачем та одночасного припинення права власності відповідача на відповідну земельну ділянку.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 10-13, 76-81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-282 ЦПК України, ст. ст. 16, 321, 328 ЦК України, ст. ст. 81, 120, 125 ЗК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , до ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , про визнання права власності - задовольнити в повному обсязі.

Припинити право власності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , на земельну ділянку, що розташована в АДРЕСА_3 , кадастровий номер: 7310136600:07:001:1076, площею 0,0387 га, цільове призначення: для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на земельну ділянку, що розташована в АДРЕСА_3 , кадастровий номер: 7310136600:07:001:1077, площею 0,0387 га, цільове призначення: для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 3 194 грн. 98 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте Чернівецьким районним судом міста Чернівців, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. Заява про перегляд заочного рішення повинна відповідати вимогам ст. 285 ЦПК України.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільно-процесуальним кодексом України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом безпосереднього подання апеляційної скарги до Чернівецького апеляційного суду.

Суддя Чернівецького районного

суду міста Чернівців Нестеренко Є. В.