Вирок від 12 липня 2026 р. у справі №716/301/26 — Заставнівський районний суд Чернівецької області

Справа № 716/301/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.07.2026 місто Заставна

Заставнівський районний суд Чернівецької області у складі колегії суддів:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

розглянувши у закритому судовому засіданні кримінальне провадження №12025260000000606 від 22.08.2025 відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Горішні Шерівці Заставнівського району Чернівецької області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не працюючого, не одруженого, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

обвинуваченого за ч.4, 6 ст. 152 КК України,

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

ВСТАНОВИВ:

Починаючи з 2012 року ОСОБА_5 перебував у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_8 та проживав по АДРЕСА_2 разом з ОСОБА_8 , її онукою ОСОБА_9 , чоловіком онуки — ОСОБА_10 та правнуками ОСОБА_11 : ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Влітку 2025 у ОСОБА_5 , який достовірно знав вік потерпілої ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме, що вона є малолітньою особою, та з якою ОСОБА_5 перебував у сімейних відносинах, виник умисел направлений на задоволення статевої пристрасті шляхом вчинення кримінально протиправних дій направлених на зґвалтування останньої.

Так, приблизно 29 червня 2025, точний час не встановлений, ОСОБА_5 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, достовірно знаючи про те, що він є біологічним батьком малолітньої ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знаходячись в спальній кімнаті житлового будинку АДРЕСА_2 разом з малолітньою ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , розмістившись на дивані та утримуючи останню, умисно, протиправно, з метою задоволення статевої пристрасті, усвідомлюючи значення і суспільно небезпечний характер своїх дій, направлених на порушення статевої недоторканості ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , завідомо знаючи, що остання є малолітньою і не є носієм статевої свободи, використовуючи безпорадний стан ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка не могла правильно розуміти сутність та характер вчинюваних з нею дій сексуального характеру внаслідок свого віку, без добровільної згоди останньої, утримуючи ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , просунув свою руку під спідню білизну (трусики) ОСОБА_12 та пальцями проник до її вагінального отвору.

Відповідальність за вказане кримінальне правопорушення передбачена ч.4 ст.152 КК України за зґвалтування, тобто вчинення дій сексуального характеру, пов`язаних з вагінальним проникненням в тіло іншої особи з використанням іншого предмету за кваліфікуючими ознаками: вчинене щодо особи з якою винний перебуває у сімейних відносинах, вчинене щодо особи яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди.

Надалі у ОСОБА_5 , який вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.152 КК України, виник умисел направлений на задоволення статевої пристрасті шляхом вчинення кримінально протиправних дій направлених на зґвалтування малолітньої ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з якою ОСОБА_5 перебував у сімейних відносинах.

Так, в липні-серпні 2025, точний час не встановлено, ОСОБА_5 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, достовірно знаючи про те, що він є біологічним батьком малолітньої ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знаходячись в тій самій спальній кімнаті житлового будинку АДРЕСА_2 разом з малолітньою ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , розмістившись на дивані та утримуючи останню, умисно, повторно, з метою задоволення статевої пристрасті усвідомлюючи значення і суспільно небезпечний характер своїх дій, направлених на порушення статевої недоторканості ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , завідомо знаючи, що остання є малолітньою і не є носієм статевої свободи, використовуючи безпорадний стан ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,яка не могла правильно розуміти сутність та характер вчинюваних з нею дій сексуального характеру внаслідок свого віку, без добровільної згоди останньої, неодноразово вчинював відносно ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дії сексуального характеру, пов`язані з вагінальним проникненням в її тіло з використанням пальців своїх рук.

Відповідальність за вказане кримінальне правопорушення передбачена ч.6 ст.152 КК України за зґвалтування, тобто вчинення дій сексуального характеру, пов`язане з вагінальним проникненням в тіло іншої особи з використанням іншого предмету за кваліфікуючими ознаками: вчинене щодо особи з якою винний перебуває у сімейних відносинах, вчинене щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років незалежно від її добровільної згоди, вчиненому повторно.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину не визнав, пояснив, що не вчиняв жодних незаконних дій по відношенні до малолітньої ОСОБА_12 , а показання останньої навіяні її матір`ю ОСОБА_9 , яка обіцяла йому помститися ймовірно за події 2016 року, або свідка ОСОБА_18 . Просив суд про виправдання.

Проте, незважаючи на процесуальну позицію обвинуваченого щодо невизнання вини, суд, провівши судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, дослідивши надані сторонами кримінального провадження докази, приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих йому злочинів за встановлених органом досудового розслідування фактичних обставин, яка повністю підтверджується сукупністю досліджених та перевірених в судовому засіданні доказів, а саме:

показаннями неповнолітньої ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , допитаної в порядку ст.225 КПК України, яка пояснила, що є найстаршою з семи дітей ОСОБА_9 та ОСОБА_10 та проживала разом з батьками, серами, братом, бабусею ОСОБА_8 та дідусем ОСОБА_5 по АДРЕСА_2 . Що влітку 2025, коли вона в спальній кімнаті бабусі ОСОБА_8 та дідуся ОСОБА_5 дивилась мультфільми, а баба та молодші брати та сестри спали, дідусь ОСОБА_5 підсовував її до себе або садив на коліна та неоднократно просовував руку їй під її трусики та засовував пальці своєї руки до її вагінального отвору. Всього випадків було три-чотири. Кожен раз, коли це відбувалось від дідуся ОСОБА_5 відчувався різкий запах алкоголю. Вона питала дідуся що він робить, казала що їй боляче, на що ОСОБА_5 відповідав що це така гра і якщо вона комусь про неї розкаже, він буде вчиняти такі дії з її сестрами ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Батькам про це вона не розповідала, бо боялася що дід буде вчиняти такі дії з сестрами. Не раз вона бачила, як дідусь ОСОБА_5 тримав у себе на руках молодших сестер, поклавши свої руки їм нижче животика поверх одягу;

показаннями свідка ОСОБА_18 , яка є фахівцем із соціальної роботи в центрі надання соціальних послуг Заставнівської міської ради, яка показала, що родину ОСОБА_19 відвідувала двічі на місяць за адресою: АДРЕСА_2 із 2016 року, як таку, що опинилася у складних життєвих обставинах. За вказаною адресою окрім подружжя ОСОБА_19 та їх семи дітей проживали бабуся ОСОБА_9 - ОСОБА_8 та її чоловік ОСОБА_5 06 липня 2025 до неї зателефонувала ОСОБА_9 і сказала, що переїжджає з дітьми до своєї сестри, оскільки чоловік їй погрожує фізичною розправою, на що свідок порекомендувала викликати поліцію та поїхала разом із старостою села за місцем проживання ОСОБА_9 .. По приїзду, в ході спілкування виявилось, що ОСОБА_5 демонстрував статеві органи ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , про що свідок повідомила Службу у справах дітей, перемістивши матір з дітьми в безпечне місце. Наступного дня свідок приїхала до ОСОБА_9 разом із спеціалістом Служби у справах дітей ОСОБА_20 та психологом, які спілкувалися з дітьми. Додала, що до 06.07.2025 подібних повідомлень від родини не надходило, що особисто з малолітньою ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не спілкувалася;

актом відвідування сім`ї ОСОБА_9 по АДРЕСА_2 від 06.07.2025, згідно з яким виїзд здійснено у зв`язку з погрозою фізичного насильства з боку ОСОБА_10 відносно дружини ОСОБА_9 ; в ході спілкування з`ясовано, що співмешканець ОСОБА_8 - ОСОБА_5 демонстрував статеві органи ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , про що повідомлено Службу у справах дітей (а.с.60);

висновком психологічного дослідження практичного психолога Центру соціально-психологічної реабілітації дітей ССД ЧОДА ОСОБА_21 від 08.08.2025, згідно з яким відносно ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , чинилися протиправні дії, що проявлялися у психологічному (примушування, залякування) та сексуальному насиллі і нанесли шкоду її психічному, соматичному, психоемоційному стану. Дитина повідомила, що ОСОБА_5 клав її на коліна, трогав за груди під майкою та просовував свої пальці до вагінального отвору і погрожував, що зробить таке саме з ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , якщо ОСОБА_12 не буде чемна. Було таке, що ОСОБА_12 побачила, як ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , сиділа на колінах у ОСОБА_5 і той трогав її за груди, спускав руку нижче животика, тоді ОСОБА_12 забрала сестру від ОСОБА_5 , покликавши на двір (а.с.40-43);

повідомленням ССД Заставнівської міської ради від 08.08.2025 за фактом протиправних дій з проявом психологічного та сексуального насилля відносно малолітньої ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_2 , які нанесли шкоду її психічному, соматичному, психоемоційному стану (а.с.39);

заявою ОСОБА_9 від 22.08.2025 про вчинення ОСОБА_5 розпусних дій сексуального характеру відносно її малолітньої доньки ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_2 , що полягали у торканні її за груди, статеві органи (а.с.44);

показаннями свідка ОСОБА_9 , яка під час розгляду справи пояснила, що у 2015 році, будучи неповнолітньою, і сама стала жертвою сексуального насилля з боку співмешканця її баби ОСОБА_11 - ОСОБА_5 , від якого народилася донька ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . ОСОБА_5 достеменно знав про те, що ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , його донька, оскільки під час досудового розслідування після народження нею дитини проводилася генетична експертиза, якою було встановлене батьківство ОСОБА_5 відносно дитини ОСОБА_12 , висновки якої зачитувалися вголос в її присутності, присутності бабусі ОСОБА_8 та ОСОБА_5 .. Бабуся просила її сказати, що вона добровільно вступала у статеві відносини з ОСОБА_5 , щоб його суворо не карали, підшукала їй чоловіка ОСОБА_10 , який визнав дитину ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та записав її на себе, на що вона погодилась. В результаті між нею та ОСОБА_5 було укладено угоду про примирення лише за розпусні дії відносно неї. Вперше її донька ОСОБА_12 сказала про те, що ОСОБА_5 «чіплявся до неї та мацав» наприкінці червня 2025, але про те, що ОСОБА_5 торгав доньку ОСОБА_12 за геніталії вона дізналася в серпні 2025 від психолога ССД, яка працювала з дитиною. На її питання до доньки про подію та не відповідала, казала що не хоче це згадувати, але загалом це було три рази, в кімнаті бабусі, коли та спала. Також донька ОСОБА_12 розповіла що ОСОБА_5 погрожував їй вчиняти такі дії з молодшими сестрами ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , якщо вона не буде давати себе «мацати». Додала, що з бабою ОСОБА_8 та дідом ОСОБА_5 у неї гарні стосунки. Що вони з сестрою ОСОБА_22 у неповнолітньому віці були позбавлені батьківського піклування і перебували під опікою ОСОБА_8 , яка співмешкала з ОСОБА_5 . ОСОБА_5 добре ставився до них, робив для них все можливе, і їй шкода, що так сталося. Але своїй дитині ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вона не має підстав недовіряти і не вважає, що вона оговорює ОСОБА_5 . Підтвердила, що баба ОСОБА_8 дійсно просила забрати заяву відносно ОСОБА_5 , але вона цього не зробить;

показаннями малолітнього свідка ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , допитаної в порядку ст.615 КПК України, згідно з якими, зі слів її старшої сестри ОСОБА_12 , в той час коли остання дивилася мультфільми в кімнаті, де жили ОСОБА_8 та ОСОБА_5 , останній «пхав руки їй у спину і сказав, що якщо вона комусь про це розкаже, він так буде робити з малолітнім свідком ОСОБА_14 (а.с.97);

показаннями малолітнього свідка ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , допитаної в порядку ст.615 КПК України, згідно з якими, малолітній свідок бачила як дід ОСОБА_5 торкався сестрички ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в той час коли остання дивилася мультфільми в спальній кімнаті бабусі ОСОБА_8 та дідуся ОСОБА_5 , а саме «пхав руки в маєчку», а коли побачив, що свідок увійшла в кімнату, то забрав свої руки (а.с.97);

висновком психолога Відділення захисту та соціальної підтримки у процесі правосуддя дітей, які постраждали або стали свідками насильства (за моделлю Барнхаус) Центру соціальної Центру соціально-психологічної реабілітації дітей ССД ЧОДА за результатами опитування дитини ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно з яким у ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка повідомила, що ОСОБА_5 протягом тривалого часу торкався її грудей та геніталій під спідньою білизною, словесно погрожував дитині, що буде робити таке з молодшими сестрами, якщо вона не буде мовчати про це, не виявлено ознак психічних розладів але наявні індикатори психотравми: поведінкові - часті спогади, емоційні — гнів, загальна тривога, апатія, коливання настрою (а.с.133-146);

висновком судової психологічної експертизи №СЕ-19/126-25/13941-ПС від 26.01.2026, згідно з якими малолітня ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з урахуванням рівня її розумового розвитку, індивідуально-психологічних та вікових особливостей в ситуації примусового торкання до області її грудей та статевого органу під одягом, намагання проникнути до рукою в середину її статевого органу дідом ОСОБА_5 здатна правильно сприймати зовнішню сторону подій і давати про них відповідні показання. Разом з тим, з урахуванням особливостей свого віку та рівня психосексуального розвитку, змісту обставин, характеру і значення вчинених відносно неї дідом ОСОБА_5 дій сексуального характеру, малолітня ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не розуміла, тому її здатність надавати з цього приводу показання обмежена описом ситуації та констатацією окремих пережитих емоцій; з урахуванням рівня розумового розвитку, індивідуально-психологічних та вікових особливостей ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також змісту досліджуваної ситуації, остання не здатна була розуміти характер та значення вчинюваних щодо неї дій і чинити їм ефективний спротив; ознак підвищеного навіювання та ознак підвищеної схильності до фантазування у ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не виявлено; виявлено ознаки переживання психотравмуючої ситуації: наявність події, яку вона вважає вражаючою та загрозливою, переживання негативного ряду емоцій, наявність психологічного перенапруження, особливості пережитих емоцій як елемент психічної травми суб`єктивне ставлення до події, наявність негативного емоційного ставлення до діда ОСОБА_5 , почуття зради з боку близької людини; проявами психотравмування малолітньої ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є: негативі зміни в емоційному стані та індивідуально психологічних проявах, згортання соціальних зв`язків, які перешкоджають активному соціальному функціонуванню як особистості і виникли внаслідок примусового торкання до області грудей та статевого органу під одягом намагання проникнути рукою в середину статевого органу малолітньої ОСОБА_12 дідом ОСОБА_5 ; також психотравмування ОСОБА_12 внаслідок вчинення відносно неї насильницьких дій сексуального характеру мав вплив на психосексуальний розвиток (а.с.193-207);

висновком експерта №741 від 23.10.2025, згідно з яким при проведенні судової медичної експертизи ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , будь-яких тілесних ушкоджень не виявлено, порушень цілісності дівочої пліви не виявлено; на момент огляду ОСОБА_12 , остання статевої зрілості не досягла, здійснення статевого акту без порушення дівочої пліви, з урахуванням особливостей ступеня її розвитку та будови, неможливе (а.с.178-179);

висновком експерта №СЕ-19/126-25/13130-БД від 17.11.2025, згідно з яким ймовірність біологічного батьківства ОСОБА_5 відносно ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дорівнює 99,999999% (а.с.217-231);

вироком Заставнівського районного суду Чернівецької області від 07.12.2016, яким ОСОБА_5 засуджено за ст.ст.156, 75, 76 КК України за вчинення розпусних дій щодо малолітньої ОСОБА_23 , яка є матір`ю малолітньої потерпілої ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.275-276);

Відповідно до положень ч.4 ст.95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому ст.225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного ст.615 цього Кодексу.

Малолітня потерпіла ОСОБА_12 , 07.12.2015, була допитана слідчим суддею на досудовому розслідуванні в порядку ст.225 КПК України, що є виключенням із загального порядку дослідження доказів, передбаченого ст.95 КПК України.

Проте, суд зважаючи на малолітній вік потерпілої, обставини справи та її особливості переслідував легітимну мету - захист психічного здоров`я малолітньої потерпілої і запобігання її повторної травматизації.

При цьому, судом приймається до уваги та обставина, що незважаючи на свій малолітній вік потерпіла ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , змогла відповісти слідчому на всі запитання та розповіла конкретно про всі обставини події, щодо дій обвинуваченого ОСОБА_5 відносно неї.

Ці пояснення є чіткими, логічними, послідовними, не суперечать іншим наданим нею поясненням, в тому числі психологам, експерту в ході особистого спілкування під час проведення судової психологічної експертизи, вони узгоджуються з показами свідків, допитаних в ході судового розгляду.

Отже, жодних сумнівів у правдивості показань малолітньої потерпілої ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у суду не виникає. До того ж, такі її показання не дають суду можливості їх неоднозначного тлумачення.

Крім того, під час безпосереднього дослідження доказів в ході судового розгляду судом не встановлено недопустимості доказів, оскільки всі вони зібрані органом досудового розслідування відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства України, істотних порушень прав та свобод людини, визначених ст.87 КПК України, судом не встановлено. Досліджені в судовому засіданні докази, документи, висновки експертів відповідають вимогам щодо їх отримання, проведення та оформлення, складені уповноваженими процесуальними особами відповідно, узгоджуються між собою, та не викликають сумнівів у колегії суддів.

Оцінюючи викладене, суд приходить до висновку, що надані стороною обвинувачення і досліджені судом докази є взаємопов`язані і в своїй сукупності підтверджують обставини, які підлягають доказуванню відповідно до ст.91 КПК України, в тому числі подію злочину, вину обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих йому злочинів.

Разом з цим, позицію обвинуваченого під час розгляду справи колегія суддів розцінює як захисну та таку, що має на меті уникнення відповідальності за вчинення інкримінованих злочинів та є неправдивою.

Твердження обвинуваченого та його захисника про непричетність обвинуваченого до інкримінованих йому злочинів, свідчення ОСОБА_5 про те, що кримінальне провадження є наслідком помсти з боку ОСОБА_9 , ОСОБА_18 не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду.

Так, свідки ОСОБА_9 , ОСОБА_18 в ході допиту в суді показали, що про зґвалтування ОСОБА_5 малолітньої ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дізналися не особисто від дитини, а в серпні 2025 від психолога, якому дитина повідомила про обставини вчинення відносно неї злочину. Крім того, як матір потерпілої - свідок ОСОБА_9 так і фахівець з соціальної роботи ОСОБА_18 , яка відвідувала родину ОСОБА_19 двічі на місць починаючи з 2016 року, вказували на те, що до того, як психологом було виготовлено висновок про ознаки сексуального насильства малолітньої ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підстав вважати що відносно дитини вчиняється злочин з боку ОСОБА_5 не було. Саме на підставі висновку психологічного дослідження практичного психолога Центру соціально-психологічної реабілітації дітей ССД ЧОДА ОСОБА_21 від 08.08.2025, було внесено відомості до ЄРДР за №12025260000000606 від 22.08.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.152 КК України.

Також суд бере до уваги, показання свідка ОСОБА_9 , яка в ході судового розгляду охарактеризувала сімейні відносини між нею та бабусею ОСОБА_8 , дідом ОСОБА_5 як нормальні, наявність сварок між ними, підстав для оговорювання ОСОБА_5 заперечила.

Обставини щодо відсутності неприязних стосунків між ОСОБА_24 та ОСОБА_9 підтвердила під час судового розгляду і співмешканка ОСОБА_5 - свідок ОСОБА_8 , яка допитувалася під час судового розгляду за клопотанням сторони захисту.

Таким чином показаннями свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_18 спростовуються показання обвинуваченого ОСОБА_5 про наявність у вказаних свідків підстав для його оговорювання, адже вказаним свідкам не були відомі обставини зґвалтування малолітньої дитини ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до того часу поки малолітня потерпіла не повідомила їх психологу, який працював з дитиною. А тому судом виключається будь-яка можливість змови чи штучного створення доказів обвинувачення з боку вказаних осіб з метою обмови ОСОБА_5 ..

Крім того, свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні показала, що дійсно біля 20 років співмешкає з ОСОБА_5 , що з ними проживали її онуки та підопічні ОСОБА_9 та ОСОБА_22 , які були позбавлені батьківської опіки. З 2016 року разом з ними проживали чоловік ОСОБА_9 - ОСОБА_10 та їх семеро дітей, зокрема найстарша донька ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відносини в родині були нормальні. Свідкові відомо, що ОСОБА_5 є біологічним батьком ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що було встановлено у 2016 році за результатами розгляду кримінального провадження відносно ОСОБА_5 про розбещення неповнолітньої ОСОБА_9 , однак батьком ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в родині вважають ОСОБА_10 , який одружився на її онуці ОСОБА_9 , визнав дитину. Свідок підтвердила, що дійсно бувало таке, щоб діти, в тому числі ОСОБА_12 , спали в їх з ОСОБА_5 кімнаті, або дивилися там мультфільми, однак заперечила ту обставину, що дітей, в тому числі ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , лишали наодинці з ОСОБА_5 , а тому виключила можливість сексуального насильства з боку ОСОБА_5 по відношенню до малолітньої правнучки ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вважаючи, що малолітня ОСОБА_12 наговорює на ОСОБА_5 ..

Аналізуючи показання свідка ОСОБА_8 в частині оговорювання малолітньою ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 суд оцінює їх критично, адже причин для такого оговору свідок назвати не змогла. Навпроти, в ході допиту свідок ОСОБА_8 стверджувала, що між всіма членами родини, в тому числі між малолітньою ОСОБА_12 , її матір`ю ОСОБА_9 та ОСОБА_5 були нормальні сімейні стосунки.

А тому суд сприймає показання свідка ОСОБА_8 через призму родинних зв`язків та ймовірного бажання захистити близьку їй людину ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності.

Такі висновки суду також обумовлені також тим, що в ході судового розгляду свідок ОСОБА_9 вказувала на те, що свідок ОСОБА_8 просила її забрати з поліції заяву відносно ОСОБА_5 про вчинення сексуального насильства відносно малолітньої правнучки ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що, на переконання суду, свідчить про зацікавленість свідка ОСОБА_8 в результатах розгляду кримінального провадження.

Крім того, за клопотання сторони захисту була допитана свідок ОСОБА_22 , яка є сестрою ОСОБА_9 та тіткою малолітньої потерпілої, яка вказала на те, що показання її племінниці ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щодо застосування до неї сексуального насильства з боку ОСОБА_5 є наслідком маніпуляції матері над дитиною, яка шантажує та залякує дітей дитячим будинком, застосовує відносно них фізичне насильство. Такі свої висновки обґрунтовувала тим, що тривалий час жила в родині бабусі ОСОБА_8 та її чоловіка ОСОБА_5 і той жодного разу не проявляв інтересу до неї як до жінки. На запитання чи відомо свідкові, що ОСОБА_5 обвинувачувався у розбещенні її сестри ОСОБА_9 , коли та була неповнолітня, і що її малолітня племінниця ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є біологічною донькою ОСОБА_5 , відповіла, що це все чутки.

Надаючи оцінку показанням свідка ОСОБА_22 , суд вважає їх такими, що викликають сумніви щодо їх об`єктивності. Так, свідок ОСОБА_22 заперечувала зґвалтування малолітньої потерпілої ОСОБА_5 відсутністю проявів інтересу до неї як до жінки (в дитинстві), що жодним чином не спростовує злочинних дій ОСОБА_5 відносно ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Крім того, свідок в судовому засіданні піддавала сумнівам встановлені вироком суду факти розбещення ОСОБА_5 її неповнолітньої сестри ОСОБА_23 , наслідком чого є народження сестрою ОСОБА_23 малолітньої потерпілої ОСОБА_12 від обвинуваченого ОСОБА_5 , що суд розцінює як то свідоме заперечення підтверджених матеріалами справи обставин, демонстрацію повної необ`єктивності та наміром приховати правду.

Інші докази стороною захисту під час судового розгляду не надавалися, клопотань про дослідження інших доказів від сторони захисту не надходило.

Таким чином показання обвинуваченого ОСОБА_5 спростовуються дослідженими в судовому засіданні показаннями свідків, письмовими доказами, у тому числі відповідними висновками експертизи, показами малолітньої потерпілої, які є послідовними та узгоджуються між собою.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, незважаючи на невизнання обвинуваченим ОСОБА_5 своєї провини, прийшла до висновку, що обставини обвинувачення ОСОБА_5 , викладені у обвинувальному акті, відповідно до критерію «поза розумними сумнівами» знайшли об`єктивне підтвердження, його винність в інкримінованому злочині повністю доведена дослідженими в судовому засіданні доказами і їх сукупність та взаємозв`язок є достатніми для ухвалення обвинувального вироку стосовно ОСОБА_5 ..

Дії ОСОБА_5 правильно кваліфіковано за ч.ч.4, 6 ст.152 КК України як зґвалтування, тобто вчинення дій сексуального характеру, пов`язане з вагінальним проникненням в тіло іншої особи з використанням іншого предмету за кваліфікуючими ознаками: вчинене щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, вчинене щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди, та як зґвалтування, тобто вчинення дій сексуального характеру, пов`язане з вагінальним проникненням в тіло іншої особи з використанням іншого предмету за кваліфікуючими ознаками: вчинене щодо особи з якою винний перебуває у сімейних відносинах, вчинене щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років незалежно від її добровільної згоди, вчинене повторно.

Повторність, в даному випадку полягає у вчиненні ОСОБА_5 двох і більше кримінальних правопорушень, передбачених тією ж статтею 152 КК України і жодним чином не пов`язана з попередньою судимістю 07.12.2016 ОСОБА_5 за ст.156 ч.1 КК України, адже судимість ОСОБА_5 за вказаний злочин погашена.

Така юридична оцінка дій обвинуваченого відповідає фактичним обставинам, встановленим по справі.

При призначення виду та міри покарання ОСОБА_5 суд, відповідно до ст.ст.50, 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Так, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи, з якою перебував у сімейних стосунках.

Конвенція ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікована Постановою ВР №789-XII від 27.02.1991 (далі - Конвенція), встановлює, що дитина, внаслідок її фізичної і розумової незрілості, потребує спеціальної охорони і піклування, включаючи належний правовий захист як до, так і після народження.

Статтею 34 цієї Конвенції встановлено, що держава зобов`язана захищати дитину від усіх форм сексуальної експлуатації та сексуальних розбещень.

Законодавець забезпечує охорону та статеву недоторканість особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її статі.

Стаття 52 Конституції України зазначає, будь-яке насильство над дитиною та її експлуатація переслідується за законом.

Норма ст.152 КК України забороняє вчиняти будь-які дії сексуального характеру, пов`язані із вагінальним, анальним або оральним проникненням в тіло потерпілої особи, яка не досягла 14 років, з використанням геніталій або будь-якого іншого предмета, незалежно від її добровільної згоди.

Таким чином, при постановленні вироку колегія суддів враховує, що зґвалтування особи, яка не досягла чотирнадцятирічного віку, є одними із небезпечних злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканності, оскільки заподіює шкоду здоров`ю неповнолітньої дитини, негативно впливає на її нормальний фізичний, психічний і соціальний розвиток.

Дослідженням даних, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_5 встановлено, що він не працевлаштований, не одружений, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, раніше не судимий, має постійне місце проживання, за місцем якого інформація, що характеризує його, відсутня.

Відповідно до висновків амбулаторної судово-психіатричної експертизи №114 від 03.02.2026 (а.с.285-286), ОСОБА_5 як на момент проведення експертизи так і на час інкримінованого діяння ознак будь-якого психічного захворювання, недоумства, іншого тимчасово хворобливого розладу психічної діяльності не виявляв та не виявляє, міг та може усвідомлювати свої дії та керувати ними; застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 колегія суддів не встановила.

Обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст.67 КК України, суд вважає вчинення кримінального правопорушення особою, що перебувала в стані алкогольного сп`яніння.

А тому, правові підстави для застосування відносно обвинуваченого положень ст.ст. 69, 69-1 КК України відсутні.

Враховуючи викладене, з урахуванням тяжкості та обставин вчинених ОСОБА_5 злочинів, його особи, наявності обставин, які обтяжують покарання та відсутності пом`якшуючих, суд реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, вважає за необхідне призначити ОСОБА_5 покарання в межах санкції ч.4, ч.6 ст.152 КК України за кожний злочин окремо, а остаточне покарання за сукупністю злочинів за правилами ст.70 ч.1 КК України у виді позбавлення волі на певний строк.

На переконання суду, призначення обвинуваченому такого покарання буде справедливим, співрозмірним і достатнім для його виправлення, кари та запобігання вчинення нових злочинів як самим обвинуваченим, так і іншими особами.

Запобіжний захід ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили слід залишити без змін — тримання під вартою.

Строк покарання ОСОБА_5 слід рахувати з дня набрання вироком законної сили.

При цьому, у строк покарання ОСОБА_5 суд, на підставі ч.5 ст.72 КК України, зараховує строк попереднього ув`язнення із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі, до якого включається строк затримання та тримання ОСОБА_5 під вартою як запобіжний захід.

Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Судові витрати на залучення експертів складають 38003,60 грн та підлягають, відповідно до ст.124 КПК України, стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Заходи забезпечення кримінального провадження, окрім запобіжних заходів, не застосовувалися.

Відповідно до вимог п.2 ч.4 ст.374 КПК України до резолютивної частини вироку слід включити інформацію про обвинуваченого до Єдиного реєстру осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи.

На підставі викладеного, керуючись ст.100,124,370,371,373,374,376,392-395 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

ОСОБА_5 визнати винуватим за ч.ч.4, 6 ст.152 КК України та призначити покарання:

за ч.4 ст.152 КК України у виді позбавлення волі на строк 10 (десять) років;

за ч.6 ст.152 КК України у виді позбавлення волі на строк 15 (п`ятнадцять) років.

На підставі ч.1 ст.70 КК України остаточне покарання ОСОБА_5 призначити за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі на строк 15 (п`ятнадцять) років.

Запобіжний захід ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили залишити без змін — тримання під вартою в ДУ «Чернівецький слідчий ізолятор».

Строк відбуття покарання ОСОБА_5 обчислювати з дня набрання вироком законної сили.

На підставі ч.5 ст.72 КК України зарахувати у строк покарання ОСОБА_5 строк його попереднього ув`язнення, який обраховувати з дня його затримання 08.01.2026 і до дня, що передує дню набрання вироком законної сили, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Включити інформацію про ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Горішні Шерівці Чернівецького району Чернівецької області, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , до Єдиного реєстру осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи.

Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави витрати при проведенні експертизи №СЕ-19/126-25/13941-ПС, №СЕ-19/126-25/13130 БД в розмірі 38003 (тридцять вісім тисяч три) гривні 60 копійок.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Чернівецького апеляційного суду через Заставнівський районний суд Чернівецької області протягом 30 днів з дня проголошення, а обвинуваченим, який тримається під вартою — в той самий строк з дня отримання копії вироку.

Копію повного тексту вироку в порядку ст.615 КПК України, негайно після проголошення його резолютивної частини, вручити прокурору та надіслати обвинуваченому. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3