Вирок від 13 липня 2026 р. у справі №186/1314/26 — Шахтарський міський суд Дніпропетровської області

Справа №186/1314/26

Провадження №1-кп/0186/408/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2026 року м.Шахтарське.

Шахтарський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

секретар - ОСОБА_2 ,

з участю: прокурора – ОСОБА_3 ,

захисника – адвоката - ОСОБА_4 ,

обвинуваченого – ОСОБА_5 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м.Шахтарському, в режимі відеоконференції кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12026046380000038 від 21 травня 2026 року, по обвинуваченню:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в селі Шевченка, Петропавлівського району, Дніпропетровської області, освіта середня, неодруженого, працюючого кріпильником ВСП «Шахта Дніпровська» ШУ «Дніпровське», ПрАТ «ДЕТЕК «Павлоградвугілля»», зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , на обліку в лікарів психіатра та нарколога неперебуваючого, несудимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України,

ВСТАНОВИВ:

20 травня 2026 року, приблизно о 18 годині 40 хвилин, ОСОБА_5 , перебуваючи в квартирі АДРЕСА_2 , на ґрунті раптово виникшого конфлікту, керуючись раптово виникшим умислом, спрямованим на заподіяння тілесних ушкоджень, наніс ОСОБА_6 один удар кулаком правої руки в область лівого ока, від чого ОСОБА_6 не втримався на ногах та упав спиною на підлогу, при цьому, при падінні з висоти власного зросту вдарився правим плечем об підлогу.

ОСОБА_5 , не зупиняючись на заподіяних тілесних ушкодженнях, підійшовши до потерпілого ОСОБА_6 , наніс йому два удари кулаком правої руки в область обличчя, після чого, наніс два удари металевою сковорідкою в область волосистої частини голови.

Вищевказаними неправомірними, умисними діями ОСОБА_5 спричинив потерпілому - ОСОБА_6 , тілесні ушкодження у вигляді забійних ран на волосистій частині голови в області великого тім`яного бугра зліва, в тім`яній області, які за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я впродовж більше шести днів, але не більше, як три тижні (21 день), та тілесні ушкодження у вигляді забійної рани біля зовнішнього кута правої надбрівної дуги, саден в області правого ліктьового суглобу по задній поверхні, які за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень.

19 червня 2026 року між прокурором Шахтарської окружної прокуратури Дніпропетровської області – ОСОБА_3 , якому, на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №12026046380000038 від 21 травня 2026 року, з одного боку, та підозрюваним у цьому провадженні - ОСОБА_5 , з участю захисника – адвоката – ОСОБА_4 , з іншого боку, на підставі ст.ст.468, 469, 472 КПК України, в приміщенні Шахтарської окружної прокуратури Дніпропетровської області, за адресою: вул.Шахтарської Слави, буд.№16, м.Шахтарське, Синельниківського району, Дніпропетровської області, укладено угоду про визнання винуватості, за умовами якої: підозрюваний – ОСОБА_5 , під час досудового розслідування повністю визнав свою винуватість у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення та зобов`язується беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні; сторони погодилися на призначення покарання підозрюваному - ОСОБА_5 , по ч.2 ст.125 КК України, – у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В угоді також передбачені наслідки укладення угоди, її затвердження та невиконання, які роз`яснені ОСОБА_5 .

Потерпілий - ОСОБА_6 , подав письмову згоду прокурору у вказаному кримінальному провадженні на укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним – ОСОБА_5 , не заперечує проти призначення покарання останньому по ч.2 ст.125 КК України у виді штрафу, в розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні угоду про визнання винуватості підтримав, просив її затвердити та призначити покарання у виді штрафу на користь держави в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Потерпілий - ОСОБА_6 , подав суду заяву з проханням розглянути справу відносно ОСОБА_5 в його відсутність та затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором і ОСОБА_5 , призначивши останньому покарання у виді штрафу – 1700 гривень.

Обвинувачений визнав повністю себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, від дачі показань відмовився, підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті, просив угоду про визнання винуватості затвердити та призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Захисник обвинуваченого в підготовчому судовому засіданні просив суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити узгоджене сторонами покарання у виді штрафу в розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до п.2 ст.468 КПК України в кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно ч.4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких і тяжких злочинів. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Пунктом 1 ч.3 ст.314 КПК України визначено, що при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

В підготовчому судовому засіданні судом встановлено, що ОСОБА_5 , обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, - умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Сторони добровільно уклали угоду про визнання винуватості, зміст якої відповідає вимогам ст.472 КПК України, Закону України про кримінальну відповідальність, в тому числі, щодо правової кваліфікації кримінального правопорушення та щодо узгодженої міри покарання, яка передбачена санкцією ч.2 ст.125 КК України.

Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження, переконався, що кваліфікація дій обвинуваченого є правильною, оскільки ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, - умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Укладення угоди про визнання винуватості є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

При цьому, судом з`ясовано, що обвинувачений - ОСОБА_5 , повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені ч.4 ст.474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст.476 КПК України.

Відповідно до ч.5 ст.65 КК України у випадку затвердження вироком угоди про примирення або про визнання винуватості суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.

На підставі ст.65 КК України, п.1 Постанови Пленуму ВССУ № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» під час призначення покарання у кожному конкретному випадку суд має враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винуватого та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Міра покарання, яка узгоджена сторонами, є достатньою для виправлення, перевиховання обвинуваченого та відповідає загальним засадам призначення покарання.

Крім того, при призначені покарання враховано, що ОСОБА_5 є несудимим, позитивно характеризується за місцем проживання.

Відповідно до вимог ст.475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду та призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Підстави для відмови у затвердженні угоди про визнання винуватості, передбачені положеннями ч.7 ст. 474 КПК України, відсутні.

Таким чином, за наслідками розгляду угоди про визнання винуватості під час підготовчого судового провадження, суд, перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального закону, врахувавши доводи сторін кримінального провадження, приходить до висновку про наявність правових підстав для прийняття рішення про затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором і обвинуваченим, призначення ОСОБА_5 узгодженої сторонами міри покарання за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, та ухвалення обвинувального вироку.

Так як укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, обвинувачений відмовився від здійснення права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а саме: від допиту під час судового розгляду свідків обвинувачення, подання клопотання про виклик свідків і подання доказів, що свідчать на його користь; що ОСОБА_5 скоїв кримінальний проступок, щиро розкаявся в скоєному, тобто угода відповідає вимогам цього Кодексу, закону та ухваленню вироку, тому суд вважає за можливе затвердити угоду про визнання винуватості і призначити ОСОБА_5 покарання по ч.2 ст.125 КК України у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та запобіганню вчинення нових кримінальних правопорушень, як ним, так і іншими особами.

Кваліфікація скоєного ОСОБА_5 по ч.2 ст.125 КК України правильна, за ознакою – умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Обставини, які пом`якшують покарання, передбачені ст.66 КК України, – щире каяття.

Обставини, які обтяжують покарання, передбачені ст.67 КК України, – відсутні.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Речові докази та документи: медичну документацію на ім`я ОСОБА_6 на 6 аркушах слід залишити в матеріалах кримінального провадження.

Процесуальні витрати відсутні.

Запобіжний захід до ОСОБА_5 не застосовувався.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374, 394, 468, 469, 472, 473, 474, 475 КПК України, - суд

У Х В А Л И В :

Затвердити укладену 19 червня 2026 року між прокурором Шахтарської окружної прокуратури Дніпропетровської області – ОСОБА_3 , якому, на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №12026046380000038 від 21 травня 2026 року, з одного боку, та підозрюваним у цьому провадженні - ОСОБА_5 , з участю захисника – адвоката – ОСОБА_4 , з іншого боку, на підставі ст.ст.468, 469, 472 КПК України, в приміщенні Шахтарської окружної прокуратури Дніпропетровської області, за адресою: вул.Шахтарської Слави, буд.№16, м.Шахтарське, Синельниківського району, Дніпропетровської області угоду про визнання винуватості, за умовами якої: підозрюваний – ОСОБА_5 , під час досудового розслідування повністю визнав свою винуватість у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення та зобов`язується беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні; сторони погодилися на призначення покарання підозрюваному - ОСОБА_5 , по ч.2 ст.125 КК України у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В угоді також передбачені наслідки укладення угоди, її затвердження та невиконання, які роз`яснені ОСОБА_5 .

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, - 1700 гривень.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Речові докази та документи: медичну документацію на ім`я ОСОБА_6 на 6 аркушах - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Процесуальні витрати відсутні.

Запобіжний захід до ОСОБА_5 не застосовувався.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції – після його проголошення.

Вирок Шахтарського міського суду Дніпропетровської області на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Шахтарський міський суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення:

1) обвинуваченим, його захисником, законним представником, виключно з підстав: призначення судом покарання суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами п`ятою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі, не роз`яснення йому наслідків укладення угоди;

2) потерпілим, його представником, законним представником, виключно з підстав: призначення судом покарання менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; нероз`яснення йому наслідків укладення угоди; невиконання судом вимог, встановлених частинами шостою чи сьомою статті 474 цього Кодексу;

3)прокурором виключно з підстав призначення покарання менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому, згідно з частиною третьою статті 469 цього Кодексу, угода не може бути укладена.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: ОСОБА_7