Рішення від 12 липня 2026 р. у справі №697/857/26 — Канівський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 697/857/26

Провадження № 2/697/722/2026

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2026 року м. Канів

Канівський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді – Скирди Б.К.,

з участю секретаря судового засідання – Шакало Л.С.,

позивача – ОСОБА_1 ,

представника відповідача – ОСОБА_2 (в режимі відеоконференції)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Каневі Черкаської області цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини та стягнення аліментів на утримання непрацездатної дружини, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 (далі також – ОСОБА_1 , позивач) звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_3 (далі також – ОСОБА_4 , відповідач) про стягнення аліментів на утримання дитини та стягнення аліментів на утримання непрацездатної дружини.

В обґрунтування позовних вимог зазначала, що 08.07.2025 позивач та відповідач уклали шлюб, який був зареєстрований Канівським відділом ДРАЦС у Черкаському районі Черкаської області, актовий запис № 100.

Від шлюбу у сторін народилась спільна дитина: дочка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка наразі є малолітньою, проживає з позивачем та знаходиться на її утриманні.

Починаючи з лютого 2026 року сторони припинили спільне проживання.

На даний час відповідач сім`ю не утримує, участі у догляді за дитиною не приймає. Позивач проживає разом з дитиною окремо від відповідача.

Відповідач має змогу надавати матеріальну допомогу, оскільки не має на утриманні інших непрацездатних осіб, має задовільний стан здоров`я, проходить службу в лавах ЗСУ.

Оскільки відповідач є батьком малолітньої дитини і нарівні з матір`ю зобов`язаний утримувати її до досягнення нею повноліття, позивач сама не спроможна утримувати малолітню дитину, з урахуванням стану здоров`я та матеріального забезпечення сторін, прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідного віку, позивач вважає за доцільне стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини у розмірі 1/4 частини всіх його доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

З огляду на вказані обставини, позивач просить суд стягнути відповідача на її користь аліменти на утримання дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх його доходів щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дати звернення до суду і до повноліття дитини; стягнути з відповідача на її користь аліменти на її утримання у розмірі 1/4 частини всіх його доходів щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на непрацездатну особу, починаючи з дати звернення до суду і до припинення існування обставин, що зумовили таке стягнення.

Ухвалою Канівського міськрайонного суд Черкаської області від 14.04.2026 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с.22).

07.05.2026 до суду від позивача ОСОБА_1 надійшла заява в якій вона уточнила позовні вимоги та просила стягнути з ОСОБА_3 на свою користь аліменти на дружину в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітків починаючи з 08.04.2026 і до досягнення дитиною ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 трьохрічного віку (а.с.27).

11.05.2026 до суду від представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Савченко Т.В. надійшло клопотання в якому вона вказала, що станом на день розгляду вищевказаної цивільної справи ОСОБА_4 перебуває на військовій службі в зв`язку з чим не має можливості з`явитись в судове засідання.

Разом з тим, ОСОБА_4 відповідально ставиться до свого батьківського обов`язку з утримання дитини, в зв`язку з чим вважає за необхідне заявити клопотання про проведення судового засідання без їх участі на основі наявних матеріалів у справі, позовні вимоги визнають та підтримують в повному обсязі (а.с.29).

25.05.2026 до суду від представника відповідача ОСОБА_3 – адвоката Савченко Т.В. надійшов відзив в якому вказала, що 19.07.2019 між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 (дошлюбне прізвище « ОСОБА_7 ») було укладено шлюб, зареєстрований Дніпровським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві.

ІНФОРМАЦІЯ_2 у ОСОБА_3 та ОСОБА_6 народився син ОСОБА_8 , про що Бородянським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) було зроблено актовий запис № 90.

Станом на день подачі відзиву на позовну заяву ОСОБА_4 та ОСОБА_6 розлучені, що підтверджується копією рішення Бородянського районного суду Київської області від 13.09.2021 у справі № 939/1748/21.

Після розлучення ОСОБА_6 було повернуто дошлюбне прізвище ОСОБА_7 .

11.05.2026 судовим наказом Бородянського районного суду Київської області у справі № 939/1454/26 з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зареєстрований по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , було стягнуто на користь ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженки смт. Бородянки, Бородянського району, Київської області, яка зареєстрована по АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , аліменти на утримання сина – ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подання заяви – 06.05.2026 і до досягнення дитиною повноліття.

Отже, наразі на утриманні ОСОБА_3 , окрім ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , перебуває ще одна дитина, а саме: ОСОБА_8 .

Оскільки у ОСОБА_3 , окрім ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , перебуває на утриманні ще одна дитина, а саме: ОСОБА_8 , яку останній зобов`язаний утримувати відповідно до вимог чинного законодавства, наполягають, що розмір аліментів має бути визначений з урахуванням наявності інших дітей заявника: ОСОБА_10 , та не може перевищувати 50% заробітку (доходу) платника аліментів на всіх осіб яких він зобов`язаний утримувати.

Щодо необхідності утримання дружини. Станом на день розгляду справи позивач та відповідач перебувають у шлюбі та мають дитину, що не досягла 3-х років.

Необхідною умовою утриманні дружини, з якою проживає дитина є можливість чоловіка надавати матеріальну допомогу.

В разі повного задоволення позовних вимог, а саме стягнення аліментів на дружину в розмірі 1/4, стягнення аліментів на утримання ОСОБА_5 у розмірі 1/4, а також з врахуванням судового наказу про стягнення з відповідача на утримання ОСОБА_8 аліментів в розмірі 1/4, загальний розмір аліментів, що будуть стягнуті з заявника сягає 75% з його заробітної плати, що є неспівмірним.

Враховуючи викладене вважають, що дана вимога не підлягає повному задоволенню, оскільки не враховує наявності інших осіб, які відповідно до закону зобов`язаний утримувати ОСОБА_4 .

Станом на день направлення відзиву на позовну заяву відповідач проходить військову службу у складі Військової частини НОМЕР_3 , що розташована в АДРЕСА_1 .

Відповідно до даних Форми ОК-7, заробіток заявника за 2025-2026 роки складає приблизно 20 000,00 грн.

Оскільки відповідач у зв`язку з проходженням військової служби зобов`язаний проживати в м. Київ, та станом на день подачі відзиву останній не має на праві власності жодного нерухомого майна в м. Київ, він вимушений орендувати квартиру в м. Києві, що підтверджується копією договору оренди квартири у приватної особи від 31.03.2026.

Так, відповідно до умов договору, орендна плата за один місяць складає 5 500,00 грн.

Отже, ОСОБА_4 не має на праві власності житлового приміщення в м. Київ та відповідач вимушений орендувати житло, що з врахуванням середнього заробітку відповідача у розмірі 20 000,00 грн. складає понад 25% загального розміру його доходу.

Окрім витрат пов`язаних з орендою квартири, ОСОБА_4 ще несе витрати по утриманню дитини від попереднього шлюбу.

Враховуючи вищевикладене, вважають, що ця обставина є істотною для визначення розміру аліментів на утримання позивача та ОСОБА_5 .

Наполягають, що стягнення аліментів на утримання ОСОБА_1 та ОСОБА_5 у розмірі 1/2 від усіх видів доходів відповідача є неспівмірним з обставинами, які має приймати суд при визначенні розміру аліментів, а тому підлягає зменшенню.

Звертають увагу, що ОСОБА_4 має на утриманні ще одну дитину, а також у зв`язку з несенням військової служби, вимушений орендувати квартиру, вартість якої перевищує 25% всього доходу відповідача.

Враховуючи вищевикладене, наполягають, що з врахуванням всіх обставин справи розмір аліментів на утримання малолітньої ОСОБА_5 не може перевищувати 1/6 всіх видів доходів відповідача, а розмір аліментів на утримання ОСОБА_1 не може перевищувати 1/10 всіх видів доходів відповідача.

Просять суд врахувати висновки викладені у відзиві при вирішенні справи по суті; позовну заяву задовольнити частково, стягнути з ОСОБА_3 аліменти на утримання малолітньої ОСОБА_5 у розмірі 1/6 всіх видів доходів відповідача; стягнути з ОСОБА_3 аліменти на утримання ОСОБА_1 до досягнення дитиною трьох років у розмірі 1/10 всіх видів доходів відповідача (а.с.36-38).

Ухвалою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 09.06.2026 визнано явку позивача ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_3 (та/або їх представників) обов`язковою для надання особистих пояснень (а.с.50-51).

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги уточнила та просила стягнути 1/4 частину доходів відповідача на утримання доньки ОСОБА_11 та 1/6 частину його доходів на її утримання до досягнення дитиною трьохрічного віку.

Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання не з`явився, свої інтереси уповноважив представляти адвоката Савченко Т.В.

Представник відповідача - адвокат Савченко Т.В. у судовому засіданні позовні вимоги визнала частково, просила врахувати при прийнятті рішення наданий відзив та стягнути з відповідача 1/6 частину на дитину та 1/10 частину на утримання дружини.

Дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, вислухавши пояснення учасників процесу, суд встановив наступні фактичні обставини.

З матеріалів справи встановлено, що згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 вбачається, що ОСОБА_4 та ОСОБА_12 зареєстрували шлюб 08 липня 2025 року у Канівському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 100. Прізвище дружини після державної реєстрації шлюбу - « ОСОБА_13 » (а.с.11).

Сторони є батьками малолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 , виданого 04.02.2026 Канівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Черкаському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, актовий запис № 18 (а.с.12).

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрована та проживає з мамою ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується витягами з реєстру територіальної громади № 2025/017987828 від 01.12.2025 та № 2026/004618238 від 23.03.2026 (а.с.7, 14).

Відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_3 Міністерства оборони України № 854/274 від 16.05.2026, солдат ОСОБА_4 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_3 (а.с.39).

Відповідач ОСОБА_4 є батьком ще однієї дитини – сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_6 від 13.03.2020 (а.с.40-зворот).

Відповідно до судового наказу № 939/1454/26 від 11.05.2026, з ОСОБА_3 стягнуто аліменти на користь ОСОБА_9 на утримання сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/4 його заробітку (доходу) але не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня подання заяви – 06.05.2026 і до досягнення дитиною повноліття (а.с.83-84).

09.06.2026 постановою старшого державного виконавця Баришівського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України ВП № 81220566 відкрито виконавче провадження щодо виконання судового наказу № 939/1454/26 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_9 аліментів на утримання сина ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/4 його заробітку (доходу) але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і не більше 10 прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, щомісячно починаючи з дня подання заяви 06.05.2026 і до досягнення дитиною повноліття (а.с.85-86).

Відповідно до постанови старшого державного виконавця Баришівського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України ВП № 81220566 від 22.06.2026, звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_3 , що отримує дохід у військовій частині НОМЕР_3 (а.с.87-88).

Згідно з договором оренди квартири у приватної особи від 31.03.2026, ОСОБА_4 орендує однокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_4 у ОСОБА_14 строком 6 місяців з 30.03.2026 по 30.09.2026, вартість оренди 5 500,00 грн. в місяць (а.с.89-90).

Відповідно до довідки з Пенсійного фонду України форми ОК-7, ОСОБА_4 у 2025 році отримав доходу в загальному розмірі 437 961,54 грн., за чотири місяці 2026 року – 104 055,00 грн. (січень – 20 811,00 грн., лютий – 20 811,00 грн., березень – 20 811,00 грн., квітень – 41 622,00 грн.) (а.с.43-44).

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (ч. 3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства»).

Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України, батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч. 3 ст. 51 Конституції України).

Відповідно до ст. 141 Сімейного кодексу України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Статтею 180 СК України встановлено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

При визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення (ст. 182 СК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Статтею 191 СК України, передбачено на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Отже, у разі відсутності домовленості між сторонами, право позивача на стягнення аліментів є безумовним та не може ставитися в залежність від позиції відповідача.

Таким чином, позивач у відповідності до ст.ст. 180, 185 СК України, має право на отримання від відповідача аліментів на дитину.

У постанові Верховного Суду від 04 вересня 2019 року у справі № 711/561/16-ц сформульовано висновок, який надалі неодноразово повторювався Судом (наприклад, постанова від 03 лютого 2021 року у справі № 520/21069/18), про те, що за своєю суттю аліменти - це кошти покликані забезпечити дитину усім необхідним для повноцінного розвитку, тому вони можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків хто проживає із дитиною та бере більш активну участь у її вихованні.

Верховний Суд у постанові від 11 березня 2020 року в справі №759/10277/18 зазначив, що інтереси дитини превалюють над майновим становищем платника аліментів.

Згідно з ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено обов`язок сторін доводити ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що спільна малолітня донька сторін ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом з матір`ю та перебуває на її утриманні, за такого наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання дитини, оскільки в силу положень частини 3 статті 181 Сімейного кодексу України кошти на утримання дитини присуджуються тому з батьків, з ким проживає дитина.

Позивач, звертаючись з позовом до суду, просила стягнути аліменти на утримання спільної доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) відповідача.

Відповідач заперечував проти такого розміру аліментів на дитину та просив встановити аліменти на дитину в розмірі 1/6 частини, оскільки з нього вже стягуються аліменти на іншу дитину - сина в розмірі 1/4 частини його заробітку.

Разом з тим, відповідно до правового висновку Верховного Суду, висловленого у постанові від 21 липня 2021 року у справі № 691/926/20, діти, народжені в різних шлюбах від різних матерів, мають абсолютно рівні права на матеріальну допомогу.

При цьому, батьки не мають компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншою.

Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 28 травня 2021 року у справі №715/2073/20, від 16 вересня 2020 року у справі № 565/2071/19

Тобто, в даному випадку, стягнення аліментів на доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в меншому розмірі, за умови, що розмір аліментів, які стягуються на утримання сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , залишається незмінним, призведе до дисбалансу інтересів вказаних дітей, оскільки останні опиняться у нерівному матеріальному становищі, в частині забезпечення зі сторони відповідача. Стягнення аліментів у меншому розмірі на доньку буде несправедливим по відношенню до неї, оскільки діти від одного батька будуть не у рівних умовах. Завданням же цивільного судочинства є не лише неупереджений розгляд цивільних справ, а й справедливе вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених прав фізичних осіб. Особлива увага має приділятися найвищим інтересам дітей.

Відповідно до ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження», розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості: у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю особи, у зв`язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, - 50 відсотків; за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - 20 відсотків. Загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків.

Тобто, при стягненні аліментів з відповідача обмеження при стягненні з заробітної плати, встановлені ст. 70 ЗУ «Про виконавче провадження» можуть не застосовуватись, та розмір відрахувань в такому випадку не може перевищувати 70 відсотків.

Суд, вивчивши матеріали справи, встановив, що наразі відповідач є працездатною особою та військовослужбовцем, проходить службу в ЗСУ та отримує грошове забезпечення, має задовільний стан здоров`я. Доказів, які б указували на істотні обставини, що дають підстави стверджувати про складне матеріальне становище відповідача, суду не надано. Відтак суд вважає, що відповідач спроможний сплачувати аліменти, протилежного судом не встановлено.

Враховуючи, що позивачем заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі, що передбачений законодавством, та надано належні і допустимі докази щодо доведення обставин, на яких ґрунтується така вимога, врахувавши обставини для визначення розміру аліментів, передбачені ст. 182 СК України, суд вважає, що позов ОСОБА_1 в частині вимог про стягнення аліментів на дитину підлягає задоволенню повністю, тому необхідно стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на малолітню ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 (однієї четвертої) всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи з 08.04.2026 і до досягнення дитиною повноліття.

Щодо позовних вимог ОСОБА_1 у частині стягнення аліментів на її утримання до досягнення дитиною трьох років, слід зазначити наступне.

Правовідносини, що виникли між сторонами щодо стягнення аліментів на утримання дружини, з якою проживає дитина, регулюються ст.ст. 75, 84 СК України.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 75 СК України, дружина чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.

Право на аліменти у дружини матері може виникнути лише у разі достатнього матеріального забезпечення чоловіка, наявності у чоловіка достатніх коштів для надання дружині - матері спільної дитини матеріальної допомоги та стягуються за умови, що чоловік, до якого пред`явлено вимоги про надання утримання, спроможний надавати матеріальну допомогу (постанова Верховного Суду від 27 травня 2020 року у справі № 712/4702/19).

Відповідно до ч. 2 ст. 91 СК України, жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі між собою, мають право на утримання в разі проживання з нею, ним їхньої дитини, відповідно до частин другої - четвертої статті 84 та статей 86 і 88 цього Кодексу.

Особливим видом права жінки на утримання є її право на утримання чоловіком у разі проживання з нею їхньої дитини. Його особливість полягає у строковості дії, незалежності надання утримання від доходу жінки та наявністю лише однієї підстави, яка унеможливлює надання такого утримання, - можливості чоловіка надавати таке утримання.

Згідно зі ст. 84 СК України, дружина має право на утримання від чоловіка під час вагітності. Дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Якщо дитина має вади фізичного або психічного розвитку, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка до досягнення дитиною шести років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Аліменти, присуджені дружині під час вагітності, сплачуються після народження дитини без додаткового рішення суду. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.

В Постанові Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» зазначено, що при вирішенні питання щодо стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років, суд бере до уваги стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; стан здоров`я та матеріальне становище отримувача аліментів, відсутність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних дружини, батьків, повнолітніх дітей; сімейний стан платника аліментів, наявність у платника аліментів зобов`язань зі сплати аліментів на дитину за рішенням суду, наявність нерегулярного, мінливого, невизначеного доходу.

В постанові Верховного Суду по справі № 750/9224/16-ц (провадження № 61-16837св18) від 13 червня 2018 року суд касаційної інстанції звернув увагу на те, що відповідно до частин другої та шостої статті 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років і в разі розірвання шлюбу. Згідно з частиною четвертою статті 84 СК України право на утримання дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Таким чином, сімейним законодавством передбачено право дружини-матері на утримання чоловіком-батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов`язковим, оскільки право на аліменти належить дружині - матері незалежно від цієї обставини.

Відповідно до ч. 1 ст. 80 СК України, аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.

Cпільна дитина позивача та відповідача - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не досягла трирічного віку, їй лише 5 місяців, проживає разом з позивачем та перебуває на її утриманні.

При вирішенні питання про спроможність відповідача сплачувати аліменти на утримання дружини, суд виходить з того, що відповідач є особою працездатного віку, перебуває на службі в ЗСУ, отримує грошове забезпечення, під час розгляду справи відповідачем не надано доказів в підтвердження того, що він не має можливості надавати таку допомогу дружині, яка через малолітній вік дитини не має можливості працювати.

Суд, вирішуючи питання про стягнення аліментів на утримання дружини керується загальними принципами, за якими стягнення аліментів не повинно погіршувати становище іншого порівняно із становищем одержувача аліментів.

З урахуванням встановленого, виходячи з принципу справедливості та розумності, та з урахуванням потреб дружини, можливостей відповідача, наявності дітей на утриманні, суд вважає за можливе задовольнити вимоги про стягнення аліментів на утримання дружини частково та стягнути аліменти з відповідача на користь позивача на утримання дружини в розмірі 1/8 частини з усіх видів доходів щомісячно до досягнення дитиною трьох років.

За змістом ч. 1 ст. 79 СК України, аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення у частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Отже, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з позовної заяви, позовна заява містить дві вимоги немайнового характеру.

На підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про стягнення аліментів.

Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір сплачується у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 331,20 грн. станом на дату подання позову).

Позовна вимога про стягнення аліментів на утримання дитини задоволена повністю, а тому з відповідача на користь держави за вказану вимогу необхідно стягнути судовий збір в розмірі 1 331,20 грн.

Інша позовна вимога про стягнення аліментів на утримання матері дитини до досягнення дитиною трьох років задоволена частково, тому з відповідача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволених позовних вимог в розмірі 998,13 грн. (1/8 х 100 / 1/6 = 74,98; 1 331,20 грн. х 74,98% = 998,13 грн.).

Враховуючи вищевикладене, з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь держави в розмірі 2 329,33 грн. (1 331,20 грн. + 998,13 грн.).

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 133, 141, 259, 265, 268, 273, 354, 430 ЦПК України, ст.ст. 84, 91, 180-182 СК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини та стягнення аліментів на утримання непрацездатної дружини – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_7 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3 – аліменти на утримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 (однієї четвертої) частини від заробітку (доходу) ОСОБА_3 , але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи з 08.04.2026 і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_7 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3 – аліменти на дружину в розмірі 1/8 (однієї восьмої) частини заробітку (доходу) ОСОБА_3 , щомісяця, починаючи з 08.04.2026 і до досягнення дитиною ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трьох років.

В іншій частині позову - відмовити.

Рішення в частині стягнення аліментів допустити до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь держави судовий збір в сумі 2 329,33 грн. (дві тисячі триста двадцять дев`ять гривень, 33 копійки).

Іншу частину судового збору в сумі 333,07 грн. компенсувати за рахунок держави.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Повний текст рішення суду складено 13.07.2026.

Головуючий Б . К . Скирда