Рішення від 12 липня 2026 р. у справі №175/4065/26 — Дніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 175/4065/26

Провадження № 2/175/1074/26

РІШЕННЯ

Іменем України

"13" липня 2026 р. с-ще Слобожанське

Дніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Білоусової О.М.,

за участю секретаря судового засідання – Яшиної М.В.,

представника позивача – адвоката Чехова Д.А.,

відповідача – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Слобожанське в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів, в обґрунтування вказує на те, що Краматорським міським судом Донецької області винесено судовий наказ, яким стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на утримання дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 у розмірі 1/2 частки усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, та не менш ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину щомісячно до досягнення дітьми повноліття, починаючи стягнення з 25.06.2020 року.

Вказує, що неповнолітній ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 28.03.2022 року постійно мешкає та продовжує мешкати разом зі своїм батько – ОСОБА_2 , постійно перебуваючи на його утримані, фінансовому та майновому забезпеченні. Позивач забезпечує свого сина всім необхідним для існування. Однак, інші діти неповнолітній син позивача – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та донька позивача – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживають окремо від батька, проживаючи разом з мамою - ОСОБА_1 .

З огляду на викладене в позовній заяві, позивач просить зменшити розмір аліментів, які утримуються з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 з 1/2 до 1/3 частки усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно.

Представник позивача – адвокат Чехов Д.А. у судовому засідання позовні вимоги підтримав, просив задовольнити з викладений у позові підстав.

Відповідач у судовому засіданні не заперечувала проти стягнення аліментів у розмірі 1/3 частини доходів на двох дітей, які проживають з нею, оскільки син ОСОБА_5 проживає з позивачем. Зазначає, що розмір аліментів повинен бути розраховуватися з розміру доходу, який отримує позивач в Нідерландах.

Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи та докази у їх сукупності, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Судовим наказом Краматорського міського суду Донецької області від 13 серпня 2020 року у справі № 234/9531/20 стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на утримання дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 у розмірі 1/2 частки усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, та не менш ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину щомісячно до досягнення дітьми повноліття, починаючи стягнення з 25.06.2020 року.

Відповідно до Витягу з Базового реєстру фізичних осіб з історією адрес проживання (бланк серії НОМЕР_1 ) виданого Мініципалітетом Лохем від 19.11.2025 року, який перекладений з нідерландської мови на українську та засвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Єпіфанцевою Н.В., вбачається, що неповнолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з:

- 28.03.2022 року мешкає, за адресою АДРЕСА_1 ;

- 26.06.2022 року мешкає за адресою АДРЕСА_2 ;

- 24.10.2022 року мешкає за адресою АДРЕСА_3 ;

- 22.11.2023 року мешкає за адресою АДРЕСА_4 ;

- 22.01.2025 року мешкає за адресою АДРЕСА_5 ;

- 19.08.2025 року мешкає за адресою АДРЕСА_6 .

Згідно Витягу з Базового реєстру фізичних осіб з історією адрес проживання (бланк серії В № 6783570 LI) виданого Мініципалітетом Лохем від 19.11.2025 року, який перекладений з нідерландської мови на українську та засвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Єпіфанцевою Н.В., вбачається, що позивач – ОСОБА_2 з:

- 28.03.2022 року мешкає, за адресою АДРЕСА_1 ;

- 26.06.2022 року мешкає за адресою АДРЕСА_2 ;

- 24.10.2022 року мешкає за адресою АДРЕСА_3 ;

- 22.11.2023 року мешкає за адресою АДРЕСА_4 ;

- 22.01.2025 року мешкає за адресою АДРЕСА_5 ;

- 19.08.2025 року мешкає за адресою АДРЕСА_6 .

Відповідно до Витягу з Базового реєстру фізичних осіб виданого колегії Бургомістра та олдерменів муніципалітету Лохем Б.Гроот Комелінк від 04.11.2025 року (на бланку серія В № 4753492 LI), який перекладений з нідерландської мови на українську та засвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Єпіфанцевою Н.В., вбачається, що ОСОБА_2 , 10.03.2010 року народженець України, мешкає за АДРЕСА_6 .

Згідно Витягу з Базового реєстру фізичних осіб виданого колегії Бургомістра та олдерменів муніціпалітету Лохем Б.Гроот Комелінк 11.09.2025 року (на бланку серії В № 4753213 LI), який перекладений з нідерландської мови на українську та засвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Єпіфанцевою Н.В., вбачається, що позивач - ОСОБА_2 , мешкає за адресою АДРЕСА_6 .

Таким чином встановлено, що неповнолітній ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 28.03.2022 року постійно мешкає та продовжує мешкати разом зі своїм батько – ОСОБА_2 .

З Листа Державної загальноосвітньої школи спільнота міста Лохем від 04.12.2025 року, який перекладений з нідерландської мови на українську та засвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Єпіфанцевою Н.В., вбачається, що класний керівник Вілдбаан- Боркюло, як наставник ОСОБА_6 , може зазначити, що пан ОСОБА_7 активно береучасть у заходах шкоди для підтримки розвитку та супроводу свого сина. Присутній на інформаційних вечорах, організованих школою, де обговорювалися важливі питання щодо навчання та прогресу учнів. Він активно бере участь у тристоронніх зустрічах (батьки-учень наставник), на яких основну увагу приділяли особистісному розвитку, навчальним досягненням та майбутнім планам його сина. Ця залученість демонструє, що він серйозно ставиться до своєї ролі батька та активно сприяє співпраці між школою, учнем і батьками, забезпечуючи позитивний розвиток свого сина.

Неповнолітній син позивача – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та донька позивача – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживають окремо від батька за наступними адресами з:

АДРЕСА_7 ; 26.06.2022 року мешкає за адресою АДРЕСА_2 ;

-24.10.2022 року мешкає за адресою АДРЕСА_3 ;

- 22.11.2023 року мешкає за адресою АДРЕСА_4 ;

- 28.01.2025 року мешкає за адресою АДРЕСА_8 ;

- 18.02.2025 року мешкає за адресою АДРЕСА_9 ,

що підтверджується Витягом з Базового реєстру фізичних осіб з історією адрес проживання (бланк серії В № 6783168 LI), виданого ОСОБА_8 , від 26.11.2025 року та (бланк серії В № 6783169 LI) від 26.11.2025 року, які перекладені з нідерландської мови на українську та засвідчені приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Єпіфанцевою Н.В.

Відповідності до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Згідно ст. 7, 155 Сімейного кодексу України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, які встановлені Конституцією України та Конвенцією про права дитини, а батьківські права не можуть здійснюватись всупереч інтересам дитини.

Відповідно ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов`язані виховувати дітей, піклуватися про їх здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. -

Згідно ч. 2 ст. 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч.3ст. 51 Конституції України).

Відповідно до ч. 9 ст. 7 Сімейного кодексу України, сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Обов`язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов`язків і закріплюється в сімейному законодавстві, зокрема статтею 180 СК України на батьків покладено обов`язок по утриманню дитини до досягнення нею повноліття.

Згідно з ст.141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

У відповідності до ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження (частина третя статті 181 СК України).

Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Дана позиція викладена касаційним цивільним судом Верховного Суду у постанові №372/2393/17 від 14.11.2018 року.

Згідно із частиною четвертою статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 зроблено висновок, що: «розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів. СК України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження. Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки). Отже, у спірних правовідносинах підлягає застосуванню не тільки стаття 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», стаття 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», стаття 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»)».

Верховний Суд у постанові від 04 вересня 2019 року у справі № 711/8561/16 вказав на те, що за своєю суттю аліменти це кошти покликані забезпечити дитину усім необхідним для повноцінного розвитку, тому вони можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків хто проживає із дитиною та бере більш активну участь у її вихованні.

Наявність рішення про стягнення аліментів не є перешкодою для вирішення спору про припинення такого стягнення і стягнення аліментів на користь іншого з батьків, бо саме у зміні обставин, які існували на момент ухвалення першого рішення, полягає новий спір (постанова Верховного Суду від 03 лютого 2021 року у справі №520/21069/18).

Припинення стягнення аліментів можливе, зокрема, тоді, коли дитина проживає з іншим із батьків, який її повністю утримує. У такому разі відбувається припинення стягнення аліментів на ім`я їх одержувача (постанова Верховного Суду від 28 вересня 2022 року у справі №686/18140/21).

Отже, обов`язковою умовою для стягнення аліментів на користь одного з батьків є проживання з нею чи з ним самої дитини, на утримання якої власне і стягуються аліменти. При цьому, факт зміни місця проживання дитини від одного з батьків до іншого, є обставиною, яка припиняє обов`язок утримання аліментів з боку того з батьків, з ким стала проживати дитина на користь того з батьків з ким вона проживала.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що право на одержання аліментів на дитину має той з батьків, з ким саме постійно проживає дитина, відповідно на іншого з батьків законом покладено обов`язок сплачувати кошти на утримання дитини (аліменти) у частці від його доходу або у твердій грошовій сумі.

Згідно із ч. 3 ст. 160 СК України якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

Судом встановлено, що неповнолітній син сторін ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який досяг чотирнадцятирічного віку, із березня 2022 року проживає разом із батьком ОСОБА_2 .

За змістом ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Главою 15 СК України Обов`язок матері, батька утримувати дитину та його виконання питання щодо звільнення від сплати аліментів у зв`язку із зміною обставин, які мають істотне значення, зокрема, зміною місця проживання дитини, не врегульовано.

За змістом ч. 1 ст. 10 СК України якщо певні сімейні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами або домовленістю (договором) сторін, до них застосовуються норми цього Кодексу, які регулюють подібні відносини (аналогія закону).

Подібні правовідносини щодо аліментних зобов`язань передбачені главою 22 розділу VI СК України Обов`язок по утриманню інших членів сім`ї та родичів.

Обставини щодо проживання дитини з платником аліментів є тією обставиною, яка має істотне значення при вирішенні питання щодо звільнення останнього від сплати аліментів на цю дитину та зменшення розміру аліментів які з нього стягуються за судовим наказом від 13жовтня 2022 року у справі №361/3545/22.

Пленум Верховного Суду України у п. 23 постанови №3 від 15 травня 2006 року Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів відповідно до ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням суду законної сили.

Враховуючи той факт, що із березня 2022 року неповнолітній син сторін ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , постійно проживає разом із батьком ОСОБА_2 та знаходиться на його утриманні, що є істотною для вирішення цієї справи обставиною, суд вважає, що позов ОСОБА_2 у частині звільнення його від сплати аліментів на цю дитину та зменшення розміру аліментів, які стягуються з нього на користь відповідача ОСОБА_1 за судовим наказом №234/9531/20 на 1/3 частку його заробітку (доходу) на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є обґрунтованим та підлягає задоволенню у межах заявлених вимог.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 1,2ст. 77 ЦПК України).

Відповідно до ч. 2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Частиною 1 ст.89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінивши досліджені докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів ґрунтується на вимогах закону та підлягає задоволенню.

Судові витрати, відповідно до ст.141 ЦПК України, слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.51 Конституції України, ст.ст. 141, 180, 181, 182, 183, 191, 192 СК України, ст.ст. 76-83, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів - задовольнити.

Зменшити розмір аліментів, що стягуються із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_3 , на підставі судового наказу Краматорського міського суду Донецької області від 13 серпня 2020 року у справі № 234/9531/20, на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з 1/2 (однієї другої) до 1/3 (однієї третьої) частки усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, та не менш ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину щомісячно до досягнення дітьми повноліття.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення судового рішення апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О. М. Білоусова