Рішення від 12 липня 2026 р. у справі №308/7634/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/7634/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 липня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді – Бенца К.К.,

при секретарі судового засідання – Майор Ю.В.

за участі:

відповідача – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород цивільну справу за правилами спрощеного позовного провадження за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулася до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із позовом до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу.

Позовні вимоги позивач мотивує тим, що 07.06.1997 року між нею та відповідачем – ОСОБА_1 було укладено шлюб, який зареєстровано Виконкомом Великогеївецької сільської ради Ужгородського району Закарпатської область, актовий запис №6 .

Зазначає, що у шлюбі у сторін народилося двоє дітей, які на даний час є повнолітніми.

Вказує, що орієнтовно з 2024 року шлюбні стосунки між сторонами погіршилися. Причиною стало неприпустиме відношення відповідача до подружніх цінностей, норм моралі та розуміння шлюбної вірності.

Зазначає, що неодноразові та тривалі в часі спроби сторін налагодити сімейне життя не дали результатів, на переконання позивача відповідач не усвідомив значення сімейних цінностей, не змінив свого відношення та поведінки.

Позивач вказує, що до грудня 2025 року вона разом з відповідачем проживали спільно, вели спільне господарство. Водночас на фоні погіршення шлюбних стосунків сторін, 22.12.2025 року відповідач вчинив стосовно позивача домашнє насильство, на підставі чого його було притягнуто до відповідальності постановою Ужгородського міськрайонного суду від 05.01.2026 року.

Зазначає, що на даний час вона вимушена уникати зустрічей і контактів з відповідачем ОСОБА_3 з причин власних побоювань за свою безпеку від можливих неправомірних дій відповідача.

За вищенаведених обставин у позивача зникли почуття поваги, любові і довіри до відповідача, впевненості щодо його поведінки і зміни на краще його відношення до шлюбу. зважаючи на загострені взаємні відносини сторін.

Вирішити питання про розірвання шлюбу у позасудовому порядку у сторін немає змоги

Переконливим аргументом неможливості збереження сторонами шлюбу є те, що стан погіршення стосунків між сторонами триває вже понад два роки, що є тривалим періодом, протягом якого сторони майже не спілкуються, шлюбні відносини у подружжя відсутні, не виконуються сімейні обов?язки, вони не ведуть спільного господарства, у подружжя відсутній спільний сімейний бюджет, а здійснені намагання зберегти шлюб не дали жодних результатів.

Сподівання позивача на те, що відношення її чоловіка до неї і шлюбу за цей час зміняться на краще - виявились марними. Зі сторони відповідача за цей тривалий період не здійснено спроб налагодити відносини і зберегти шлюб.

Позивач стверджує, що на даний час втратила будь-які почуття любові та поваги до відповідача, які існували між ними раніше і на яких існував їх шлюб і на даний час не бажає зберігати шлюб з відповідачем.

Зазначає, що на даний час ведення спільного господарства між сторонами та сумісне проживання припинено, а тому шлюб існує лише формально. Спору про поділ майна немає.

Примирення та збереження шлюбу є неможливим та суперечить інтересам позивача. У зв`язку з чим позивач вважає, що шлюб носить формальний характер, оскільки жодних обов`язків у сторін, як подружжя не існує.

З посиланням на викладене, позивач просить суд: шлюб, укладений 07.06.1997 р. між ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ), який був зареєстрований виконкомом Великогеївецької сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, про в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу зроблено запис N?б від 07.06.1997 року - розірвати.

При реєстрації розірвання шлюбу прізвище ОСОБА_4 - залишити без змін. Вирішити питання про розподіл судових витрат.

Позиція сторін справи :

Позивач та її представник у судове засідання не зявилися, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку. Представник позивача подав до суду заяву, згідно якої просить суд провести судове засідання без його участі, позовні вимоги підтримує.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог не заперечив. Зазначив, що позивачка близько 1,5 років проживає за кордоном, фактично з 2024 року вони не проживають разом.

В ході розгляду справи проведені наступні процесуальні дії:

28.05.2026 року ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Заслухавши вступне слово відповідача, вивчивши та перевіривши в судовому засіданні матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті суд приходить до наступного.

Згідно ст. ст. 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Як встановлено судом, сторони уклали шлюб 07.06.1997 року, який зареєстрований Виконкомом Великогеївецької сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, актовий запис №6, що стверджується свідоцтвом про укладення шлюбу, серії НОМЕР_3 від 07.06.1997 року, копія якого долучена до матеріалів справи.

Як встановлено судом, у сторін народився син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який на момент розгляду справи є повнолітнім, що підтверджується даними актового запису про народження в електронній формі від 01.05.2026 року.

Як встановлено судом, у сторін народився син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який на момент розгляду справи є повнолітнім, що підтверджується даними актового запису про народження в електронній формі від 01.05.2026 року.

Судом становлено, що постановою Ужгородського міськрайонного суду від 05.01.2026 року ОСОБА_1 визнано виним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.

Майновий спір між сторонами відсутній.

Шлюбні відносини між подружжям, як стверджує позивач припинені з грудня 2025 року.

Правовідносини між сторонами випливають із норм Сімейного Кодексу України.

Суд враховує, що регулювання шлюбно-сімейних правовідносин здійснюється на принципах добровільності, взаємоповаги, взаєморозуміння, а держава забезпечує принцип свободи шлюбу та принцип свободи розірвання шлюбу.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

За змістом ст. 55 СК України дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватись про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Чоловік зобов`язаний утверджувати в сім`ї повагу до матері. Дружина зобов`язана утверджувати в сім`ї повагу до батька. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім`ї за свою поведінку в ній.

У відповідності зі ст. 110 Сімейного Кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним з подружжя.

Згідно положення ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має наміру та бажання зберегти шлюб з відповідачем.

З урахуванням викладеного, оцінивши шлюбні взаємовідносини сторін, суд вважає, що між сторонами склалися відносини, при яких збереження сім`ї неможливо, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б їхнім інтересам, як це передбачено ст.112 Сімейного Кодексу України, шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 носить формальний характер.

При таких обставинах суд приходить до висновку, що дана сім`я розпалась остаточно, примирення між подружжям є неможливим, є всі підстави для задоволення позову.

Задовольняючи позовні вимоги про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу одна з основних його засад. Шлюб це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз», підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер.

Згідно ст. 56 ч. 3 СК України кожен із подружжя має право припинити шлюбні відносини, а ч. 4 цієї ж статті передбачає, що примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права дружини, чоловіка на особисту свободу і може мати наслідки, встановлені законом.

З даної норми слідує, що кожен із подружжя має право на припинення шлюбних відносин і таке право не залежить від бажань іншого з подружжя.

Підстав для відмови у задоволенні позовних вимог судом не встановлено.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України - кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, у разі задоволення позову, судові витрати покладаються на відповідача.

Відповідно ст. 141 ЦПК України суд вважає, що з відповідача слід стягнути на користь позивача сплачений ним судовий збір у розмірі 1331 грн. 20 коп.

Згідно ч. 2 ст. 114, абз. 2 ч. 3 ст. 115 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Керуючись ст.ст.12, 76, 81, 141, 259, 263-265, 268, 272 – 273, 352, 354 ЦПК України, ст.ст. 105, 110,112 Сімейного Кодексу України, суд, –

УХВАЛИВ :

Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу – задовольнити.

Шлюб укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстрований 07.06.1997 року Виконкомом Великогеївецької сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, актовий запис №6 ? розірвати.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) суму сплаченого нею судового збору в розмірі 1331 грн. 20 коп.

Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст.354, ст.355 ЦПК України).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду (ч.ч.1, 2 ст.273 ЦПК України).

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення (п.1 ч.2 ст.354 ЦПК України).

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин (ч.3 ст.354 ЦПК України).

Учасники справи:

Позивач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 );

Відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Дата складання повного тескту рішення – 13.07.2026 року.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду К.К. Бенца