Постанова від 12 липня 2026 р. у справі №524/11878/25 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 524/11878/25 Номер провадження 22-ц/814/1957/26Головуючий у 1-й інстанції Нестеренко С. Г. Доповідач ап. інст. Обідіна О. І.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2026 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Полтавського апеляційного суду в складі:

головуючого судді: Обідіної О. І.,

суддів: Бутенко С.Б., Карпушина Г.Л.,

розглянула в судовому засіданні в м. Полтаві апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк» на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 23 грудня 2025 року по справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг,

В С Т А Н О В И Л А :

У вересні 2025 року АТ «Універсал Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути заборгованість за договором про надання банківських послуг від 28.06.2019 в розмірі 118888,88 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту та 3028 грн. судового збору.

Зазначало, що банком було запущено новий проект - «monobank», в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank. Особливістю проекту є те, що обслуговування здійснюється дистанційно, без відділень.

28 червня 2019 року між банком та ОСОБА_1 було підписано анкету-заяву до договору про надання банківських послуг.

Підписавши анкету-заяву, позичальник погодився, що остання, разом з умовами та правилами надання банківських послуг, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг.

Банком було відкрито поточний рахунок.

Неналежне виконання позичальником своїх зобов`язань за вказаним договором призвело до виникнення заборгованості в сумі 118888,88 грн., яка в добровільному порядку не була ним погашена, в зв`язку з чим банк звернувся до суду.

Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 23 грудня 2025 року задоволено частково.

Стягнуто ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг від 28.06.2019, що виникла станом на 04.06.2025 у розмірі 74883,74 грн, яка складається із загального залишку заборгованості – тіла кредиту, а також кошти у повернення сплаченого судового збору у розмірі 1907,34 грн.

Відмовлено в задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості за наданим кредитом (тіло кредиту) у розмірі 44005,14 грн. та судового збору - 1120,66 грн.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд дійшов висновку про наявність між сторонами кредитних правовідносин та неналежне виконання зобов`язань по своєчасному поверненню коштів позичальником, у зв`язку з чим стягнув тіло кредиту в розмірі 74883,74 грн., врахувавши, що в запитувану при подачі позову заборгованість банк включив нараховані відсотки, які сторони не погоджували.

Не погоджуючись з рішенням суду, АТ «Універсал Банк» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог скасувати, ухваливши нове про задоволення позовних вимог, а в іншій частині рішення залишити без змін.

Вказує, що суд першої інстанції не дослідив механізм отримання банківських послуг в рамках проекту monobank, а також процедуру погодження споживачем Умов і правил обслуговування рахунків, оскільки підписавши анкету-заяву відповідач підтвердив, що ознайомлений з Умовами обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк», тарифами за карткою мonobank, таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту, та отримав їх примірники в мобільному додатку. Відповідач завантажив мобільний додаток «monobank», пройшов ідентифікацію, висловив свою згоду з вказаними документами в електронному вигляді у мобільному додатку «monobank» шляхом застосування електронного цифрового підпису. Таким чином сторони погодили усі істотні умови договору, зокрема, і щодо порядку погашення заборгованості та розміру процентної ставки.

Оскільки відповідач не повернув вчасно кредитні кошти, останні підлягають стягненню в судовому порядку в заявленому позивачем розмірі.

Рішення суду в частині задоволених позовних вимог відповідачем не оскаржується, а тому в колегії суддів відсутні підстави для його перегляду в цій частині.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Згідно п.1 ч.1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 28.06.2019 ОСОБА_1 звернувся до банку, де підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг, відповідно до якої просив відкрити поточний рахунок та встановити кредитний ліміт на суму, вказану у мобільному додатку. Відповідно до п. 2 Анкети-заяви ця заява разом з Умовами і правилами обслуговування фізичних осіб, Таблицею обчислення вартості кредиту, Паспортом споживчого кредиту, Тарифами, складають договір про надання банківських послуг.

З довідки про розмір встановленого кредитного ліміту вбачається, що після підписання анкети-заяви ОСОБА_1 було встановлено кредитний ліміт в сумі 100000 грн.

В зв`язку з неналежним виконанням позичальником взятих кредитних зобов`язань, банк станом на 04.06.2025 обрахував розмір заборгованості та визначив її в сумі 118888,88 грн., вказавши при цьому, що заборгованість складається з тіла кредиту.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд встановив неналежне виконання відповідачем кредитних зобов`язань, в зв`язку з чим стягнув заборгованість в сумі 74883,74 грн., зазначивши при цьому, що вказана сума становить заборгованість по тілу кредиту, яка підлягає стягненню на користь банку, оскільки в заборгованість запитувану банком в позовній заяві як тіло кредиту в розмірі 118888,88 грн., також були включені і відсотки, вимог щодо стягнення яких позивачем заявлено не було.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Матеріалами справи доводиться звернення ОСОБА_1 до банку та підписання ним особистим підписом 28.06.2019 анкети-заяви до договору про надання банківських послуг, в якій прохає відкрити поточний рахунок в АТ «Універсал Банк» та встановити кредитний ліміт на суму, зазначену у мобільному додатку.

Анкета-заява містить детальну інформацію щодо особи позичальника, зокрема, дату народження, РНОКПП, серію, номер паспорта і дату його видачі, адресу проживання, номер мобільного телефону, а також джерело та розмір доходу. В анкеті-заяві відображено дані паспорта відповідача, які додані до анкети в електронному вигляді, а також визначено, що анкета-заява разом з умовами і правилами надання банківських послуг, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За правилами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Обґрунтовуючи позовні вимог АТ «Універсал Банк» посилався на те, що відповідач підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг. У вказаній анкеті-заяві зазначено, що відповідач погодився з тим, що ця анкета-заява разом із Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що відповідач ознайомився та погодився з Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами банку, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту, які були надані йому для ознайомлення.

Між тим, долучені до матеріалів справи Умови і правила надання банківських послуг та Тарифи, Паспорт споживчого кредиту не містять підпису Перекреста Р.О.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 зроблено висновок, що «у переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»). Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.

Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. У разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі). У заяві позичальника від 18 лютого 2011 року процентна ставка не зазначена. Крім того, у цій заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

В даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин (18 лютого 2011 року) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (20 лютого 2017 року), тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачці Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Вимог про стягнення процентів за користування позиченими коштами та інших сум за прострочення виконання грошового зобов`язання з підстав та у розмірах, встановлених актами законодавства, зокрема статтями 625, 1048 ЦК України, позивач не пред`явив. Пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору. Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору АТ КБ «ПриватБанк» дотримав вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону № 1023-XII про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк. Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з`ясування змісту кредитного договору.»

У постанові ВС від 18 травня 2022 року (справа №697/302/20) підтверджено, що саме наведений вище підхід до оцінки факта узгодження між сторонами істотних умов договору застосовується також і у межах правовідносин, що виникають у зв`язку із укладенням кредитного договору у системі Monobank, що запроваджена (практикується) АТ «Універсал Банк».

Колегія суддів вважає, що АТ «Універсал Банк» не довело належними та допустимими доказами факт узгодження сторонами усіх істотних умов кредитного договору, зокрема погоджений розмір відсотків.

В матеріалах справи відсутнє підтвердження із зазначенням дати та часу одержання відповідачем у електронному вигляді Умов обслуговування рахунків фізичних осіб в АТ «Універсал Банк», Паспорту споживчого кредиту «картка Monobank», та Тарифів. Відтак відсутні підстави вважати, що відповідач був ознайомлений саме з наданими позивачем в обґрунтування заявлених позовних вимог Умовами, Тарифами та Паспортом споживчого кредиту.

Списання банком коштів в рахунок погашення заборгованості за процентами не свідчить про погодження із відповідачем умов про порядок сплати та розмір процентної ставки та є односторонньою дією фінансової установи.

За вказаних обставин, колегія суддів погоджується з висновками місцевого суду щодо безпідставного включення до загальної заборгованості по кредиту не тільки тіла кредиту, а і нарахованих позивачем відсотків за час користування кредитними коштами.

При цьому, самої вимоги про стягнення з боржника відсотків як складової кредитної заборгованості позивачем заявлено не було.

У зв`язку з чим, судова колегія вважає обґрунтованим не прийняття судом до уваги включені в заборгованість за тілом кредиту і кошти, правова природа яких є нараховані банком відсотки в сумі 44005,14 грн.

Доводи апелянта фактично зводяться до пояснення механізму отримання банківських послуг, що в цілому не може розглядатись як доведення позивачем обставин, на які він спирається в обґрунтування своїх вимог.

За вказаних обставин колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції, як ухваленого з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 367, 374 ч.1 п.1, 375, 382, 383, 384 ЦПК України колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк» залишити без задоволення.

Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 23 грудня 2025 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 13 липня 2026 року.

Судді : О.І. Обідіна С.Б. Бутенко Г.Л. Карпушин