Рішення від 12 липня 2026 р. у справі №755/9291/26 — Дніпровський районний суд міста Києва

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" липня 2026 р.

м. Київ

справа № 755/9291/26

провадження № 2/755/8385/26

суддя Дніпровського районного суду м. Києва Галаган В.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Інформаційне агентство «Ре-Інформ» про стягнення середнього заробітку за весь час затримки проведення остаточного розрахунку при звільненні,

УСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 , звертаючись з позовом до Державного підприємства «Інформаційне агентство «Ре-Інформ», просить стягнути з відповідача на її користь суму середнього заробітку позивача за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 101 837,19 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що позивач ОСОБА_1 перебувала у трудових відносинах із ДП «Інформаційне агентство «РЕ-ІНФОРМ» з 01 липня 2025 року по 05 лютого 2026 року та працювала на посаді начальника юридичного відділу. Наказом Відповідача від 03.02.2026 № 26-к Позивача звільнено 05 лютого 2026 року за угодою сторін на підставі пункту 1 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України. У день звільнення Позивачу не були виплачені всі належні суми, що підлягали виплаті при звільненні. Остаточний розрахунок Відповідач провів лише після звільнення шляхом здійснення виплат 20.02.2026 та 26.02.2026, що підтверджується наданими самим Відповідачем банківськими документами. Таким чином, оскільки відповідачем не виконано вимог трудового законодавства щодо вчасної виплати всіх належних позивачу при звільненні сум у передбачені ст. 116 КЗпП України строки, позивач вважає, що з відповідачем у порядку ст. 117 КЗпП України підлягають до стягнення суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 06.02.2026 року по 26.02.2026 року включно (21 календарний день) у розмірі 101 837,19 грн., з розрахунку середньоденної заробітної плати 4 849,39 грн., що є предметом позовних вимог.

22 червня 2026 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Інформаційне агентство «Ре-Інформ» про стягнення середнього заробітку за весь час затримки проведення остаточного розрахунку при звільненні, та постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Представник відповідача Державного підприємства «Інформаційне агентство «Ре-Інформ» процесуальним правом подачі письмового відзиву на позовну заяву скористався, проти позову заперечив в повному обсязі, вказуючи на те, що відповідач не має вини у несвоєчасній виплаті позивачу всіх належних при звільненні сум, оскільки Мінсоцполітики доведено до відома відповідачу про затвердження паспорту бюджетної програми лише 20.02.2026 року.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, приймаючи до уваги письмові заяви сторін щодо предмета спору, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини й основних свобод, ратифікованої Верховною Радою України 17.07.1997 року, кожний при вирішенні питання про його цивільні права і обов`язки має право на відкритий і справедливий судовий розгляд незалежним і безстороннім судом. Складовою частиною справедливого судочинства є доступ до судової процедури з усіма атрибутами контролю за порушеннями при звільненні з роботи з боку працедавців - власників та керівників господарських товариств, підприємств, установ, організацій.

Статтею 43 Конституції України проголошено право кожної людини на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, які він вільно обирає або на яку вільно погоджується, та закріплено гарантії реалізації права на працю, що включає право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижче від визначеної законом.

У відповідності до частини 1 ст. 36 Кодексу законів про працю України, однією з підстав для припинення трудового договору є його розірвання з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.

Відповідно до ч. 4 ст. 40 Кодексу законів про працю України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках: прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Судом встановлено, що Наказом Державного підприємства «Інформаційне агентство «Ре-Інформ» від 26.06.2025 року № 119-к ОСОБА_1 прийнято на посаду начальника юридичного відділу з 01 липня 2025 року за основним місцем роботи з посадовим окладом 14 763,00 грн. на місяць.

Наказом Державного підприємства «Інформаційне агентство «Ре-Інформ» від 03.02.2026 року № 26-к ОСОБА_1 звільнено з роботи 05 лютого 2026 року за угодою сторін за ч. 1 ст. 36 КЗпП України.

За даними Довідки про зарахування коштів АТ КБ «ПриватБанк» від 28.05.2026 року останні зарахування заробітної плати ОСОБА_1 проведено 20.02.2026 року - 3 683,07 грн. та 26.02.2026 року - 3 784,19 грн.

Згідно Довідки про доходи від 01.06.2026 року, відомостей про заробітну плату ОСОБА_1 за грудень 2025 року, січень 2026 року заробітна плата становила 74 149,81 грн., середньоденна заробітна плата становить 2 471,66 грн. (74 149,81 грн./30 роб. днів).

20.02.2026 року ДП «Інформаційне агентство «Ре-Інформ» отримало від Міністерства соціальної політики, сім`ї та єдності України Лист № 2311-7137/03-26 про те, що Наказом № 56 від 16.02.2026 року затверджено паспорт бюджетної програми на 2026 рік.

Згідно із частиною першою статті 3 та статтею 4 КЗпП України трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, регулюються законодавством про працю, яке складається з КЗпП України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Право на працю, закріплене у статті 43 Конституції України, включає можливість заробляти собі на життя працею, яку особа вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Відповідно до частини першої статті 94 КЗпП України, приписи якої кореспондуються із частиною першою статті 1 Закону № 108/95-ВР, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Структура заробітної плати визначена статтею 2 Закону № 108/95-ВР, за змістом якої заробітна плата складається з основної та додаткової заробітної плати, а також з інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Частиною першою статті 233 КЗпП України передбачено, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Строки звернення працівника до суду за вирішенням трудового спору як складова механізму реалізації права на судовий захист є однією з гарантій забезпечення прав і свобод учасників трудових правовідносин.

За вимогами ст. 116 КЗпП Кодексу законів про працю України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Відповідно до ст. 117 Кодексу законів про працю України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Статті 116, 117 Кодексу законів про працю України структурно віднесені до розд. VII «Оплата праці» указаного Кодексу. За своєю суттю середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не відноситься до неустойки та не є санкцією за невиконання грошового зобов`язання. Це компенсаційна виплата за порушення права на оплату праці, яка нараховується в розмірі середнього заробітку.

Таким чином, аналiз наведених норм матерiального права дає пiдстави для висновку, що передбачений частиною 1 статтi 117 Кодексу законів про працю України обов`язок роботодавця щодо виплати середнього заробiтку за час затримки розрахунку при звiльненнi настає за умови невиплати з його вини належних звiльненому працiвниковi сум у строки, зазначенi в статтi 116 Кодексу законів про працю України, при цьому визначальними є такi юридично значимi обставини, як невиплата належних працiвниковi сум при звiльненнi та факт проведення з ним остаточного розрахунку.

Відповідно до п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 р. №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Статтею 27 Закону № 108/95-ВР передбачено, що порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ № 100 від 08.02.1995 р., передбачено, що середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата. Якщо протягом останніх двох календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата, працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 100 при обчисленні середньої заробітної плати враховуються всі суми нарахованої заробітної плати згідно із законодавством та умовами трудового договору, крім визначених у пункті 4 цього Порядку.

Суми нарахованої заробітної плати, крім премій (в тому числі за місяць) та інших заохочувальних виплат за підсумками роботи за певний період, враховуються у тому місяці, за який вони нараховані, та у розмірах, в яких вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт.

Премії (в тому числі за місяць) та інші заохочувальні виплати за підсумками роботи за певний період під час обчислення середньої заробітної плати враховуються в заробіток періоду, який відповідає кількості місяців, за які вони нараховані, починаючи з місяця, в якому вони нараховані. Для цього до заробітку відповідних місяців розрахункового періоду додається частина, яка визначається діленням суми премії або іншої заохочувальної виплати за підсумками роботи за певний період на кількість відпрацьованих робочих днів періоду, за який вони нараховані, та множенням на кількість відпрацьованих робочих днів відповідного місяця, що припадає на розрахунковий період.

Згідно з пунктом 8 Порядку № 100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів / годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, керуючись вищенаведеними положеннями діючого трудового законодавства, діючи в межах заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, яка виникла у зв`язку із невиплатою позивачу передбачених сум при звільненні, тобто з 06.02.2026 року (включно), по день проведення остаточного розрахунку, тобто по 26.02.2026 року (включно), що становить 15робочих днів (2 471,66 грн. х 15робочих днів = 37 074,90 грн.).

При розрахунку суми стягнення за час затримки розрахунку при звільненні, суд приймає до уваги дані, наведені у Довідці, складеній ДП «Інформаційне агентство «Ре-Інформ» (а.с. 23), та вказаний розрахунок перевірено судом.

При цьому, судом ураховано, що несвоєчасне затвердження паспорта бюджетної програми не є підставою для звільнення роботодавця від відповідальності за затримку розрахунку при звільненні працівника. Відповідно до норм законодавства, відсутність фінансування чи затверджених документів не виправдовує порушення строків оплати праці.

Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до Державного підприємства «Інформаційне агентство «Ре-Інформ» про стягнення середнього заробітку за весь час затримки проведення остаточного розрахунку при звільненні підлягає до часткового задоволення.

В порядку ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, з урахуванням часткового задоволення позову з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 387,71 грн.

Керуючись ст. 43 Конституції України, ст.ст. 94, 116, 117, 233 Кодексу законів про працю України, Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» № 9 від 6 листопада 1992 року, ст.ст. 2, 4, 6-13, 82, 89, 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 279, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Державного підприємства «Інформаційне агентство «Ре-Інформ» про стягнення середнього заробітку за весь час затримки проведення остаточного розрахунку при звільненні - задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Інформаційне агентство «Ре-Інформ» (код ЄДРПОУ 44614647, IBAN: НОМЕР_1 в АТ КБ «ПриватБанк», м. Київ, вул. Січових Стрільців, б. 60) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) суму середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 37 074,90 (тридцять сім тисяч сімдесят чотири) гривні 90 копійок.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Державного підприємства «Інформаційне агентство «Ре-Інформ» (код ЄДРПОУ 44614647, м. Київ, вул. Січових Стрільців, б. 60) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 387,71 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасники справи мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення даного рішення суду.

Повний текст рішення складено 13 липня 2026 року.

Суддя: В.І. Галаган