Суд: Дарницький районний суд міста Києва
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо
Дата: 17 липня 2025 р.
Справа: №753/23757/24
Суддя: Каліушко Ф. А.
ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
02068, м. Київ, вул. Кошиця, 5-А
справа № 753/23757/24
провадження № 2-а/753/78/25
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 липня 2025 року Дарницький районний суд м. Києва в складі головуючого судді Каліушка Ф.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення -
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2024 року ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , позивач), уточнивши позов, звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі по тексту - ІНФОРМАЦІЯ_1 ) про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.
На обґрунтування позову посилається на те, що 28 жовтня 2024 року близько 07.20 год група оповіщення, до складу якої входили співробітники ІНФОРМАЦІЯ_1 та працівник національної поліції, здійснили зупинку громадського транспортного засобу, в якому він перебував, з метою перевірки військово-облікових документів у пасажирів.
Працівники групи оповіщення запропонували вийти йому із транспортного засобу та повідомили, що доставлять його до ІНФОРМАЦІЯ_1 для уточнення даних. Після цього працівник ІНФОРМАЦІЯ_1 на бланку, який містив штамп та підпис начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , дописав прізвище та ініціали позивача, дату та час прибуття до установи, а також мету виклику.
Прибувши до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_1 , працівники незаконного утримували його та наполягали на проходження військово-лікарської комісії (далі по тексту - ВЛК), чим порушили статтю 28 Конституції України, статтю 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, частину першу статті 39-1 та статті 43 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я», так як не надали йому повістку для проходження ВЛК, він не мав із собою необхідної медичної документації для підтвердження стану свого здоров`я.
Позивач зазначав, що повідомляв працівникам ІНФОРМАЦІЯ_1 , що бажає пройти ВЛК за місцем перебуванням його на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 . Також наголошував, що медичний огляд не може пройти через відсутність у нього документів, що засвідчують стан його здоров`я.
Проте, постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 29 жовтня 2024 року №584 його притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 25 000 грн.
Позивач повністю заперечує наявність в його діях склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП, вважає, що оскаржена постанова є незаконною, необґрунтованою та підлягає скасуванню.
На підставі вищенаведеного, ОСОБА_1 просив суд постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 29 жовтня 2024 року №584 про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП скасувати, провадження закрити. Також просив поновити строк на подання адміністративного позову про визнання дій протиправними та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 14 січня 2025 року поновлено ОСОБА_1 строк на подання адміністративного позову про визнання дій протиправними та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності. Відкрито провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за правилами спрощеного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Визначено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
У лютому 2025 року від ІНФОРМАЦІЯ_1 до суду надійшов відзив, у якому зазначено, що позивачем до позовної заяви не додано копію військово-облікового документа із відміткою про наявність чинної довідки ВЛК. Посилаючись на норми чинного законодавства просить відмовити у задоволенні позову.
У травні 2025 року від представника ОСОБА_1 - Лотиш М. В. направлено до суду відповідь на відзив, у якому зазначено свої обґрунтування підстав задоволення позову.
Згідно частини 5 статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що відповідно до витягу з електронного реєстру листків непрацездатності, реєстраційний номер листка непрацездатності 14283637-2026636601-1 ОСОБА_1 перебував на лікарняному з 28 жовтня 2024 року по 30 жовтня 2024 року. (а. с. 11-13).
Відповідно до повістки ОСОБА_1 запропоновано з`явитись до ІНФОРМАЦІЯ_1 28 жовтня 2024 року о 08.00 год. для уточнення даних (а. с. 17).
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 28 жовтня 2024 року ОСОБА_1 отримав направлення за № 1842 на проходження медичного огляду у позаштатній військово-лікарській комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , проте після отримання вказаного документа відмовився від проходження вказаного огляду без поважних причин, чим порушив абзац четвертий частини першої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», та вчинив правопорушення, передбачене частиною третьою статті 210-1 КУпАП (а. с. 20-21).
Листом від 29 жовтня 2024 року ОСОБА_1 повідомив начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 про те, що не має можливості бути присутнім при розгляді справи про адміністративне правопорушення, яке відбудеться 29 жовтня 2024 року о 10.00 год, у зв`язку із погіршенням стану здоров`я, долучивши листок непрацездатності (а. с. 19).
Постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 29 жовтня 2024 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 25 500 грн (а. с. 8).
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною першою статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року №3543-ХІІ встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.
Згідно із частиною третьою статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти ІНФОРМАЦІЯ_5 у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників ІНФОРМАЦІЯ_5), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Відповідно до абзацу сьомого частини третьої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», у разі отримання повістки про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_5 громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.
Положеннями статті 235 КУпАП встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_5 розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені ІНФОРМАЦІЯ_5 розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники ІНФОРМАЦІЯ_5.
Відповідно до пункту 2 частини першої Додатку 2 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487, призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні прибувати за викликом районних (міських) ІНФОРМАЦІЯ_5, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки на збірні пункти, призовні дільниці, до ІНФОРМАЦІЯ_5, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) ІНФОРМАЦІЯ_5, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів.
Відповідно до статті 235 КУпАП України ІНФОРМАЦІЯ_5 розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені ІНФОРМАЦІЯ_5 розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники ІНФОРМАЦІЯ_5.
Положеннями статті 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Положеннями статті 280 КУпАП закріплено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Диспозиція частини третьої статті 210-1 КУпАП передбачає відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, що вчинено в особливий період, і вказана норма є бланкетною, при її застосуванні необхідно використовувати законодавчі акти, які визначають правила військового обліку та запровадження в Україні особливого періоду.
З аналізу вищезазначених правових норм слідує, що для висновку щодо правомірності оскаржуваної постанови необхідно встановити зокрема факт отримання позивачем повістки для необхідності з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_5, факт відповідності змісту повістки вимогам законодавства, та наявність поважних причин неприбуття позивача до ІНФОРМАЦІЯ_5 у строк, визначений у повістці.
Відповідно до пункту 34 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 (далі - Порядок 560): повістка про виклик резервіста або військовозобов`язаного до районного (міського) ІНФОРМАЦІЯ_5 або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання.
У разі коли резервіст або військовозобов`язаний уточнив свої облікові дані після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, повістка може надсилатися на адресу місця проживання, зазначену резервістом або військовозобов`язаним під час уточнення облікових даних.
У разі неуточнення протягом 60 днів резервістом або військовозобов`язаним своєї адреси місця проживання повістка може надсилатися на його адресу зареєстрованого / задекларованого місця проживання».
Повістка про виклик резервіста або військовозобов`язаного до районного (міського) ІНФОРМАЦІЯ_5 або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ надсилається адресату протягом 48 годин після підпису повістки відповідним керівником. При цьому день явки за викликом резервіста або військовозобов`язаного з населеного пункту, що є адміністративним центром області, визначається протягом семи діб, а з інших населених пунктів - протягом десяти діб від дня надсилання повістки засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення».
Згідно з пунктом 74 Порядок № 560 резервістам та військовозобов`язаним, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, за рішенням керівника районного (міського) ІНФОРМАЦІЯ_5 видається направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за формою згідно з додатком 11. При цьому особам віком до 45 років видається направлення щодо визначення їх придатності до проходження військової служби у десантно-штурмових військах, силах спеціальних операцій, морській піхоті.
Військовозобов`язаний та резервіст, який виявив бажання проходити військову службу під час мобілізації у вибраній ним військовій частині, направляється на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду керівником районного (міського) ІНФОРМАЦІЯ_5 або командиром військової частини.
Направлення реєструється у журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію за формою згідно з додатком 12 та видається резервісту та військовозобов`язаному під особистий підпис.
Під час вручення направлення резервістам та військовозобов`язаним під особистий підпис доводяться вимоги законодавства щодо відповідальності громадян за ухилення від військової служби під час мобілізації, у тому числі за ухилення від проходження медичного огляду за направленням районного (міського) ІНФОРМАЦІЯ_5, та строк завершення медичного огляду.
Варто зауважити, що відповідачем не надано суду направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду, із зазначенням реєстраційного номеру, дати та підпису начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також доказів, що вказане направлення було зареєстровано в журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію
У оскаржуваній постанові від 29 жовтня 2024 року № 548 зазначено, що позивач відмовився від проходження військово-лікарської комісії за направленням відповідача.
Як зазначалось вище, позивач, на обґрунтування відмови від проходження ВЛК вказав на те, листом повідомив начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 про те, що у нього погіршився стан його здоров`я, надавши копію листка непрацездатності (а. с. 19).
Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Варто зауважити, що в силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачиться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. За таких обставин, факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого частиною другою статті 210-1 КУпАП, на думку суду, є недоведеним.
У разі відсутності у постанові про адміністративне правопорушення посилань на докази вчинення особою адміністративного правопорушення (визначені статтею 251 КУпАП), які відповідно до статті 252 КУпАП повинні бути оцінені відповідним органом (посадовою особою) виключно під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, надання таких доказів надалі виключатиме їх належність та допустимість з огляду на факт відсутності посилань на них у самій постанові (див: постанова Верховного Суду від 15 листопада 2018 року у справі №ь524/5536/17).
Аналогічні правові позиції викладені у постановах Верховного Суду: від 13 березня 2020 року у справі № 234/6323/17, від 31 жовтня 2019 року у справі № 398/3566/16-а, від 30 травня 2018 року у справі № 337/3389/16-а.
Правова позиція щодо покладення обов`язку доказування саме на відповідача у подібних правовідносинах, викладені у постановах Верховного Суду: від 08 листопада 2018 року у справі № 201/12431/16-а, від 23жовтня 2018 року у справі № 743/1128/17, від 15 листопада 2018 року у справі №524/5536/17.
Отже, процесуальний обов`язок щодо доказування правомірності винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до положень процесуального законодавства покладено на відповідача, як на суб`єкта владних повноважень. Відповідачем не надано доказів, які б свідчили про наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, за яке він притягнутий до відповідальності.
У процесі розгляду справи відповідачем не було вжито всіх заходів до повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставини, що мали значення для правильного вирішення справи належним чином, зокрема не надано доказів, що позивач ОСОБА_1 дійсно порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а відтак наявні підстави для задоволення позовних вимог.
Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
При прийнятті рішення судом враховано висновки Європейського суду з прав людини, викладені у рішенні від 20 жовтня 2011 року по справі «Рисовський проти України», в якому ЄСПЛ зазначив, що принцип «належного урядування», зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов`язків.
На підставі викладеного та керуючись статтями 5-7, 77, 90, 139, 241-246, 286 КАС України, статтею 210-1 КУпАП України,-
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Постанову №584 від 29.10.2024 начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП - скасувати.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного порушення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СУДДЯ КАЛІУШКО Ф.А.
Дата складення та підписання повного тексту рішення 18.12.2025 року.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua