Постанова від 09 липня 2026 р. у справі №127/19413/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/19413/26

Провадження № 3/127/3940/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" липня 2026 р.м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Романчук Р.В., розглянувши матеріали адміністративної справи, яка надійшла з управління стратегічних розслідувань у Вінницькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , працюючого лікарем-хірургом-онко-оттоларингологом в комунальному некомерційному підприємстві «Подільський регіональний центр онкології Вінницької обласної ради»,

за ч. 3 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , будучи виключеним зi складу лікарів-дублерів, які мають право здійснювати оцінювання повсякденного функціонування особи у складі експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи при комунальному некомерційному підприємстві «Подільський регіональний центр онкології Вінницької обласної ради» з 01.02.2026, являючись згідно пп. «ґ» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб`єктом відповідальності зa правопорушення, пов`язані з корупцією, в порушення вимог абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно без поважних причин подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за період неохоплений раніше поданими деклараціями (01.01.2026-31.01.2026), тобто вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною 3 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

ОСОБА_1 в судовому засіданні вину визнав та пояснив, що дійсно не вжив достатніх заходів для своєчасного подання декларації, оскільки достеменно не знав про строк подання декларації та немає навичок користування комп`ютерною технікою. У вчиненому щиро кається та просить його суворо не карати, просить призначити йому мінімальне покарання.

В судовому засіданні прокурор Добровольська В.В. просила визнати винувати ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти адміністративне стягнення в межах санкції статті.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення осіб, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на державний або громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законодавством передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з положеннями ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як встановлено в судовому засіданні, наказом директора КНП «ПРЦО BOP» №35 від 30.01.2025 затверджено перелік лікарів-дублерів, які мають право проводити оцінювання повсякденного функціонування особи у складі експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи в КНП «ПРЦО ВОР», до якого був і включений ОСОБА_1 .

Відповідно до наказу директора KHП «ПРЦО BOP» №l4 від 12.01.2026 внесено зміни до наказу директора КНП «ПРЦО ВОР» №35 від 30.01.2025 та виключено з 01.02.2026 з переліку лікарів-дублерів, які мають право проводити оцінювання повсякденного функціонування особи у складі експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування осіб лікаря ОСОБА_1 .

Відповідно до наданих матеріалів до всіх лікарів KНП «ПРЦО BOP», які залученні ЕКПФО та ВЛК доведені вимоги ЗУ «Про запобігання корупції» та інформація про обов`язок та вимоги декларування під підпис.

Окрім цього, в КНП «ПРЦО ВОР» 03.10.2024 року наказом директора №391 від 03.10.2024 було затверджено антикорупційну програму КНП «ПРЦО ВОР» на 2024-2025 роки.

Відповідно до вказаної антикорупційної програми пп. 1 п. 2 ч. 1 Розділу ІІ визначено що керівництво, працівники та представники KHП «ПРЦО ВОР» зобов`язані дотримуватися вимог Закону України «Про запобігання корупції», цієї Програми та прийнятих на їх виконання внутрішніх документів, а також забезпечувати реалізацію цієї Програми.

Відповідно до наданих відомостей до вказаної Програми, усі працівники КНП «ПРЦО BOP» були під підпис ознайомленні з нею.

Так, працівниками управління стратегічних розслідувань у Вінницькій області ДСР НПУ за вищевказаними фактами відносно ОСОБА_1 17.06.2025 складено 1 протокол про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією №478 за ч.1 ст. 172-6 КУпАП та направлено до Вінницького міського суду Вінницької області для розгляду по суті.

За результатом розгляду згідно постанови Вінницького міського суду по справі №127/18987/25 від 07.08.2025, яка набрала законної сили 19.08.2025 на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення зa вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень на користь держави.

Таким чином, 07.08.2025 ОСОБА_1 було піддано адміністративному стягненню за правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Згідно пп. «ґ» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_1 є суб`єктом декларування та зобов`язаний подавати декларації відповідно до цього Закону.

В примітці до статті 172-6 КУпАП зазначено що суб`єктом правопорушень у цій статті є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» зобов`язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Тобто, ОСОБА_1 є суб`єктом відповідальності за порушення вимог фінансового контролю.

У відповідності до статті 65-1 Закону за вчинення корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в частині першій статті 3 цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.

Абзацом 1 частини 2 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "a", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави aбo місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.

Останні зміни до Закону України «Про запобігання корупції» Верховна Рада України внесла Законом України від 19.12.2024 №4170-ІX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування медико-соціальної експертизи та впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи», який набрав чинності 31.12.2024.

Відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про запобігання корупції» Національне агентство з питань запобігання корупції надає рекомендаційні роз`яснення, методичну тa консультаційну допомогу, зокрема, щодо застосування положень Закону та прийнятих на його виконання нормативно-правових актів.

З метою реалізації цього повноваження та на виконання п. 3 розділу ІІ Закону України від 20.09.2023 №3384-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану» Національне агентство підготувало роз`яснення від 13.11.2023 №4.

Так, дані роз`яснення надані для забезпечення однакового застосування положень Закону стосовно заходів фінансового контролю, мають рекомендаційний характер, не містять правових норм і відображають правозастосовну практику.

НАЗК надає роз`яснення, щодо типів існування декларацій, коли слід їх подавати та який звітний період вони охоплюють. Таким чином, Законом передбачено три типи декларацій суб`єкта декларування, а саме:

1) щорічна декларація - декларація, яка подається відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону, або абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону в період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня року, наступного за звітним роком. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та за загальним правилом містить інформацію станом нa 31 грудня звітного року;

2) декларація при звільненні - декларація, яка подається відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону протягом 30 календарних днів з дня припинення діяльності. Така декларація подається за період, який не був охоплений деклараціями, раніше поданими суб`єктом декларування, та містить інформацію станом на останній день такого періоду, яким є останній день здійснення діяльності, яка передбачає обов`язок подання декларації, перебування на посаді, яка зумовлює здійснення такої діяльності;

3) декларація кандидата на посаду - декларація, яка подається відповідно до ч. 3 ст. 45 Закону та охоплює звітний період з 01 січня до 31 грудня включно, що передує року, в якому особа подала заяву на зайняття посади, якщо інше не передбачено.

Днем припинення діяльності є останній день виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або іншої діяльності, зазначеної у пп. «а», «в»-«ґ» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону, у тому числі перебування нa посадах, зазначених у п. 1, пп. «а», «в»-«ґ» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону (в даному випадку 31.01.2026).

Відлік строку подання декларації при звільненні починається з 00 годин 00 хвилин дня, наступного за днем припинення діяльності.

Тобто, у ОСОБА_1 виник обов`язок подати декларацію за період неохоплений раніше поданими деклараціями (01.01.2026-31.01.2026) до 00:00 год. 03.03.2026.

Зa даними публічної частини Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які розміщенні на веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції встановлено, що ОСОБА_1 лише 03.03.2026 14:31 год. подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування особи за період неохоплений раніше поданими деклараціями (https..//public.nazk.gov.ua/documents/9d3b5f73-1c0f-4bd3-8e54-9ac876eedd88).

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у листі від 22.05.2017 №223-943/0/4-17 зазначив, що вирішуючи питання про притягнення осіб до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-6 КУпАП, слід врахувати об`єктивні ознаки складу цього адміністративного правопорушення, зокрема його об`єктивну сторону, яка має активну форму прояву та полягає у несвоєчасному поданні без поважних причин декларації. Конструктивною ознакою цього правопорушення є також несвоєчасне подання декларації без поважних на те причин.

Тобто за наявності останніх відповідальність за вищезазначеною статтею виключається. Під поважними причинами слід розуміти неможливість особи подати вчасно декларацію у зв`язку з хворобою, перебуванням особи на лікуванні, внаслідок стихійного лиха, технічних збоїв офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції, витребуванням відомостей, необхідних для внесення в декларацію, перебуванням під вартою.

Необхідно зауважити, що наявність чи відсутність умислу для ознак складу даного правопорушення, юридичного значення не має, оскільки об`єктивна сторона вказаного правопорушення має формальний склад, тобто законодавець встановив відповідальність суб`єкта декларування безпосередньо за неподання або несвоєчасне подання декларації, незалежно від наявності такого умислу.

Згідно зі статтею 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Дослідивши обставини справи та наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_1 підтверджується зібраними у справі та дослідженими судом доказами, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення № 404 від 01.06.2026, роздруківкою із Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування; матеріалами наданими з КНП «ПРЦО ВОР» та іншими матеріалами справи.

Таким чином, ОСОБА_1 , будучи виключеним зі складу лікарів-дублерів, які мають право здійснювати оцінювання повсякденного функціонування особи у складі експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи при комунальному некомерційному підприємстві «Подільський регіональний центр онкології Вінницької обласної ради» з 01.02.2026, являючись згідно пп. «ґ» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, а також будучи підданим адміністративному стягненню за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП (згідно постанови Вінницького міського суду у справі №127/18987/25 від 07.08.2025, яка набрала законної сили 19.08.2025), в порушення вимог абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно без поважних причин лише 03.03.2026 подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за період неохоплений раніше поданими деклараціями (01.01.2026-31.01.2026) чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною 3 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Суд зазначає, що ст. 23 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно положень ст. 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).

Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення за вчинені адміністративні правопорушення, суд враховує положення ст.ст. 23, 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відповідно до яких адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами.

При накладенні стягнення судом враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставина, що пом`якшуює відповідальність, - щире каяття, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність.

За наведених вище обставин, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 слід визнати винуватим у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти адміністративне стягнення у межах санкції ч. 3 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, з особи, на яку накладено стягнення, стягується судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 40-1, 172-6, 283, 284, 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ПОСТАНОВИВ:

Визнати винуватим ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 (одна тисяча сімсот) грн 00 коп. з позбавленням права обіймати посади особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування строком на один рік.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665 грн 60 коп.

Скаргу на постанову може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області. Постанова набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.

Суддя