Вирок від 12 липня 2026 р. у справі №138/2380/26 — Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 138/2380/26

Провадження №:1-кп/138/254/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2026 року м. Могилів-Подільський

Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в залі судових засідань Могилів Подільського міськрайонного суду в порядку спрощеного провадження кримінальне провадження № 12026025160000056 від 09.04.2026 по обвинуваченню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Вапнярка Томашпільського району Вінницької області, зареєстрованого та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, не працюючого, паспорт № НОМЕР_1 , номер телефону НОМЕР_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , не судимого, у скоєнні кримінальних правопорушень (проступків), передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, який продовжено та діє на даний час. З моменту підписання зазначеного Указу для військовозобов`язаних, а саме: чоловіків віком від 18 до 60 років виїзд за межі України заборонено. Згідно Указу Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію» в Україні оголошено загальну мобілізацію.

Відповідно до статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягають призову на військову службу під час мобілізації особи, які в установленому порядку визнані такими, що здійснюють постійний догляд за хворою матір`ю, за умови підтвердження потреби у такому догляді висновком медико-соціальної експертної комісії (дала - МСЕК) або лікарсько-консультативної комісії (далі - ЛКК) закладу охорони здоров`я.

Крім того, Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» в Україні оголошено загальну мобілізацію.

Відповідно до статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягають призову на військову службу під час мобілізації особи, які в установленому порядку визнані такими, що здійснюють постійний догляд за особою, яка потребує такого догляду, за умови підтвердження зазначеної обставини відповідним висновком МСЕК або ЛКК

Так, ОСОБА_3 на початку лютого 2026 року, точної дати досудовим розслідуванням не встановлено, перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , маючи умисел на підроблення офіційних документів з метою їх подальшого використання для перетину державного кордону України, під час перегляду мережі «Інтернет» на невстановленому досудовим розслідуванням вебсайті відшукав інформацію щодо зовнішнього вигляду документів, які підтверджують потребу особи у постійному сторонньому догляді, та ознайомився зі зразками таких документів.

У ході цього ОСОБА_3 встановив, що відповідні документи оформлюються лікарсько-консультативною комісією у складі голови та членів комісії.

Того ж дня ОСОБА_3 , маючи у своєму розпорядженні анкетні дані своєї матері — ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які були йому достовірно відомі, відшукав у мережі Інтернет порожні бланки рішення ЛКК та висновку про наявність порушень функцій організму, через які особа не може самостійно пересуватися та/або самообслуговуватися і потребує постійного стороннього догляду.

У подальшому на невстановленому досудовим розслідуванням вебресурсі ОСОБА_3 замовив виготовлення печаток КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 3 м. Вінниця» та лікаря ОСОБА_5 , які згодом отримав у невстановленому досудовим розслідуванням відділенні ТОВ «Нова пошта» у місті Вінниці.

Надалі, маючи у своєму володінні зазначені печатки, а також порожні бланки рішення ЛКК та відповідного висновку, перебуваючи в одному з гральних закладів міста Вінниці, ОСОБА_3 , використовуючи комп`ютерну техніку, самостійно створив електронні макети офіційних медичних документів, вніс до них персональні дані своєї матері — ОСОБА_4 , а також вигадані ним відомості щодо наявності у неї захворювання та потреби у постійному сторонньому догляді.

Після цього ОСОБА_3 виготовив та роздрукував рішення ЛКК № 8 від 24.02.2026 та висновок про наявність порушення функцій організму, через які особа не може самостійно пересуватися та/або самообслуговуватися і потребує постійного стороннього догляду від 24.02.2026, які видані КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 3 м. Вінниця» на ім`я ОСОБА_4 .

У подальшому ОСОБА_3 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, надав зазначеним документам вигляду офіційних шляхом внесення до них завідомо неправдивих відомостей, проставлення підписів від імені уповноважених осіб та відбитків раніше придбаних печаток.

Після цього, з метою приховування слідів вчиненого кримінального правопорушення, ОСОБА_3 знищив використані для виготовлення підроблених документів печатки.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення (проступок), передбачене ч. 1 ст. 358 КК України, тобто підроблення офіційного документа, який видається установою, яка має право видавати та посвідчувати такий документ, і який надає права, з метою використання його підроблювачем.

Крім того, ОСОБА_3 08.04.2026 о 16 год. 40 хв., перебуваючи в міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення «Могилів-Подільський — Отач», розташованому за адресою: вул. Соборна, 7, м. Могилів-Подільський Вінницької області, під час проходження прикордонного контролю з метою перетину державного кордону України, маючи умисел на використання завідомо підроблених документів та достовірно знаючи про їх підроблений характер, пред`явив працівникам ІНФОРМАЦІЯ_3 рішення лікарсько-консультативної комісії № 8 від 24.02.2026 та висновок про наявність порушення функцій організму, через які особа не може самостійно пересуватися та/або самообслуговуватися і потребує постійного стороннього догляду від 24.02.2026, видані КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 3 м. Вінниця» на ім`я ОСОБА_4 , чим використав завідомо підроблені офіційні документи.

Своїми умисними діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 358 КК України, тобто використання завідомо підробленого документа.

Обвинувачений у присутності захисника не оспорював встановлені під час досудового розгляду обставини і погодився з розглядом обвинувального акту за його відсутності за правилами спрощеного провадження.

Судом, шляхом дослідження відповідних заяв, встановлено, що сторони, які обізнані із своїми правами, правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції.

Враховуючи викладене, те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінальних проступків, його заяву, в якій він зазначає, що не оспорює встановлені під час досудового розгляду обставини і згоден з розглядом обвинувального акту у спрощеному порядку без його участі, відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченого, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, визначеному статтями 381-382 КПК України.

При цьому, у відповідності до ч. 4ст. 107 КПК України, в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Суд, вивчивши обвинувальний акт та матеріали кримінального провадження, вважає доведеним те, що ОСОБА_3 вчинив кримінальні проступки, передбачені: ч. 1 ст. 358 КК України, а саме: підроблення офіційного документа, який видається установою, яка має право видавати та посвідчувати такий документ, і який надає права, з метою використання його підроблювачем та ч. 4 ст. 358 КК України, а саме: використання завідомо підробленого документа.

Органом досудового розслідування встановлено обставини вчинення кримінальних правопорушень, які підтверджуються матеріалами кримінального провадження, що надані суду.

ОСОБА_3 в поданій заяві зазначені обставини не оспорює, вважає, що органом досудового розслідування вони встановлені в повному обсязі, свою вину у вчиненні вказаних кримінальних проступків беззаперечно визнає в повному обсязі, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.

При вирішенні питання про обрання виду та міри покарання ОСОБА_3 суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання.

Кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 358 та ч. 4 ст. 358 КК України є проступками.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_3 суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень та надання благодійної допомоги Збройним силам України.

Обставин, що обтяжують покарання останнього судом не встановлено.

Останній вперше притягується до кримінальної відповідальності, не одружений, не працює, за місцем поживання характеризується позитивно, не звертався за психіатричною допомогою до лікаря-психіатра та не перебуває на обліку у лікаря-нарколога.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне призначити покарання у виді штрафу із застосуванням вимог ч. 1 ст. 70 КК України, чого буде достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень.

Згідно ст. 122, 124, 174 ч. 4 КПК України процесуальні витрати, пов`язані із залученням експерта, слід стягнути з ОСОБА_3 на користь держави та скасувати арешт майна.

Долю речового доказу слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. 12, 53, 65-67, ч. 1 ст. 70, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, ст. 100, 122, 124, ч. 4 ст. 174, 381-382, ст. 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 358 КК України і обрати йому покарання у виді штрафу в розмірі 500 (п`ятиста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень; за ч. 4 ст. 358 КК України і обрати йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді штрафу в розмірі 500 (п`ятиста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень.

Понесені по справі процесуальні витрати, пов`язані із залученням експерта в сумі 10589 (десять тисяч п`ятсот вісімдесят дев`ять) гривень 92 копійки стягнути з ОСОБА_3 на користь держави.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 10.04.20256 на рішення лікарсько-консультативної комісії № 8 від 24.02.2026 та висновок про наявність порушення функцій організму, через які особа не може самостійно пересуватися та/або самообслуговуватися і потребує постійного стороннього догляду від 24.02.2026, видані КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 3 м. Вінниця» на ім`я ОСОБА_4 , що знаходяться при матеріалах кримінального провадження № 12026025160000056, залишивши їх там же.

Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

У відповідності до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1