Постанова від 24 червня 2026 р. у справі №439/1693/24 — Львівський апеляційний суд

Справа № 439/1693/24 Головуючий у 1 інстанції: Петейчук Б.М.

Провадження № 22-ц/811/527/26 Доповідач в 2 інстанції: Савуляк Р.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

Головуючого судді: Савуляка Р.В.

суддів: Крайник Н.П., Шандри М.М.

секретаря: Іванової О.О.

з участю: прокурора Германович Ю.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Золочівської окружної прокуратури в інтересах Бродівської міської ради Львівської області на ухвалу Бродівського районного суду Львівської області від 22 січня 2026 року у справі за позовом Першого заступника керівника Золочівської окружної прокуратури в інтересах Бродівської міської ради Львівської області до ОСОБА_1 про звільнення земельної ділянки шляхом знесення об`єкту самочинного будівництва, –

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2024 року першого заступника керівника Золочівської окружної прокуратури в інтересах Бродівської міської ради Львівської області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про звільнення земельної ділянки шляхом знесення об`єкту самочинного будівництва.

Рішенням Бродівського районного суду Львівської області від 21 липня 2025 року позовні вимоги Першого заступника керівника Золочівської окружної прокуратури в інтересах Бродівської міської ради Львівської області до ОСОБА_1 про звільнення земельної ділянки шляхом знесення об`єкту самочинного будівництва – задоволено повністю.

Зобов`язано ОСОБА_1 звільнити земельну ділянку від самовільно зведеної споруди площею 47.22 кв.м. до будинку АДРЕСА_1 та привести її у первинний стан шляхом знесення за власний рахунок об`єкту самочинного будівництва або з компенсацією витрат, пов`язаних зі знесенням цього об`єкту за рахунок ОСОБА_1 .

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Львівської обласної прокуратури судовий збір в розмірі 2422.40 грн.

У січні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про відстрочення виконання судового рішення.

Заява мотивована тим, що з метою виконання рішення суду він звернувся до спеціаліста в галузі будівництва для отримання висновку щодо визначення умов, за яких можливий демонтаж (знесення) самовільної забудови, а саме, чи при демонтажі самовільної забудови не будуть порушені конструкції існуючої будівлі – будинку АДРЕСА_1 , у зв`язку чим необхідно визначити особливості конструкції, її фактичне місце розташування, а також стан місцевої інфраструктури і відповідних комунікацій, а також розробити проектно-кошторисну документації для знесення об`єкту самочинного будівництва.

Умовами договору № ЕК-95/25 від 11 грудня 2025 року про надання послуг виконання висновку експерта, укладеного між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕРБ», передбачено, що висновок експерта буде підготовлено протягом трьох місяців з моменту оплати послуг.

Крім того, після отримання висновку експерта йому необхідно укласти договір з спеціалізованою організацією, що спеціалізується на будівництві для виконання робіт з демонтажу.

Зазначав, що саме розстрочення впливає лише на порядок примусового виконання рішення суду, а природа зобов`язань залишається незмінною.

З наведених підстав, враховуючи уточнення заяви про відстрочення виконання рішення суду, просив відстрочити виконання судового рішення Бродівського районного суду Львівської області від 21 липня 2-25 року у справі № 439/1693/24 про зобов`язання ОСОБА_1 звільнити земельну ділянку від самовільно зведеної споруди площею 47.22 кв.м. до будинку АДРЕСА_1 та привести її у первинний сан шляхом знесення об`єкту самочинного будівництва або компенсацію витрат, пов`язаних зі знесенням цього об`єкту за рахунок ОСОБА_1 до 01 липня 2026 року.

Ухвалою Бродівського районного суду Львівської області від 22 січня 2026 року клопотання представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 – задоволено.

Відстрочено виконання рішення Бродівського районного суду Львівської області від 21 липня 2025 року у справі № 439/1693/24 про зобов`язання ОСОБА_1 звільнити земельну ділянку від самовільної забудови до 01 липня 2026 року.

Ухвалу Бродівського районного суду Львівської області від 22 січня 2026 року оскаржила Золочівська окружна прокуратура в інтересах Бродівської міської ради Львівської області.

В апеляційній скарзі покликається на те, що підставою для відстрочення виконання судового рішення заявником наведено необхідність виготовлення висновку експерта, однак така обставина не впливає на можливість виконання рішення суду та не ускладнює виконання, тому не може бути підставою для відстрочки виконання судового рішення в розумінні частини 3 статті 235 ЦПК України.

Відповідач не надав доказів необхідності проведення будівельно-технічної експертизи, що викликає сумніви в добросовісності виконання боржником своїх процесуальних обов`язків з виконання рішення суду.

Технічні характеристики самочинно збудованої прибудови до житлового будинку не були доказом чи предметом розгляду спору в суді, тому суд не повинен їх брати до уваги при розгляді заяви про відстрочення виконання рішення суду.

Боржник не вживає дій для звільнення земельної ділянки від самочинно збудованої прибудови до житлового будинку, тому земельна ділянка фактично продовжує перебувати у незаконному володінні боржника, що вказує на тривалість правопорушення.

Відстрочення виконання судового рішення безпідставно порушує баланс інтересів держави, мешканців територіальної громади, знецінюючи їх вагомість, поставивши в пріоритет індивідуальні майнові інтереси ОСОБА_1 .

Зазначає, що не відбулося інших суттєвих змін, які вплинули на унеможливлення виконання судового рішення боржником.

Просить ухвалу Бродівського районного суду Львівської області від 22 січня 2026 року скасувати.

24 березня 2026 року на адресу суду від представника ОСОБА_1 – Слободи С.Г. надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу Золочівської окружної прокуратури в інтересах Бродівської міської ради Львівської області залишити без задоволення, а ухвалу Бродівського районного суду Львівської області від 22 січня 2026 року залишити без змін.

У поданому відзиві на апеляційну скаргу зазначено, що роботи з підготовки висновку експерта за договором № ЕК-95/25 від 11 грудня 2025 року про надання послуг виконання висновку експерта, укладеним між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕРБ», орієнтовно будуть завершені 21 квітня 2026 року. Звертає увагу, що термін між орієнтовним часом підготовки висновку експерта щодо об`єкта самочинного будівництва та датою, до якої відстрочено виконання рішення суду, становить два місяці, які необхідні для укладення договору з ліцензованим суб`єктом господарювання на виконання робіт із знесення (демонтажу) об`єкта самочинного будівництва. Водночас виконання рішення суду в осінньо-зимовий період ускладнюються також незадовільними погодними умовами, низькою температурою повітря та постійними атмосферними опадами.

16 червня 2026 року представник ОСОБА_1 – Слобода С.Г. подав клопотання про відкладення розгляду справи, мотивуючи тимчасовою непрацездатністю ОСОБА_1 та участю адвоката Слободи С.Г. в іншому судовому засіданні в Бродівському районному суді Львівської області.

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України»).

Враховуючи, що ОСОБА_1 реалізував передбачене ст. 360 ЦПК України право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, навівши у ньому заперечення на доводи апеляційної скарги, відповідач та його представник не були позбавлені права на участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, однак таким не скористалися, зважаючи на необхідність дотримання розумних строків розгляду справи, та з огляду на те, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення судового рішення, колегія суддів вважає за необхідне відхилити заявлене клопотання про відкладення розгляду справи та розглядати справу за відсутності ОСОБА_1 та його представника.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення прокурора Германович Ю.А. підтримання доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Задовольняючи клопотання ОСОБА_1 про відстрочення виконання рішення суду, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 є військовим пенсіонером, непрацевлаштований, проживає з дружиною та сином, які також непрацевлаштовані, його місячний дохід становить 20 000 грн, що недостатньо для покриття витрат пов`язаних з демонтажем (знесенням) самочинно збудованої споруди.

Колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції погодитися не може з наступних мотивів.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов`язковим до виконання.

У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Частиною 1 статті 18 ЦПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод і законних інтересів фізичних і юридичних осіб, суспільства і держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012).

Розділом VI ЦПК України врегульовані питання, пов`язані щ виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб).

Відповідно до ч. 1 ст.435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (ч. 3 ст. 435 ЦПК України).

Згідно з ч. 4 ст. 435 ЦПК України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (ч. 5 ст. 435 ЦПК України).

Перелік обставин, що можуть бути підставою для відстрочення чи розстрочення виконання, зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення, не є вичерпним.

Тлумачення положень вищезазначеної правової норми дає підстави для висновку про те, що питання відстрочення або розстрочення виконання рішення суду може бути розглянуто у виняткових випадках, що обумовлені об`єктивними ускладненнями при виконанні судового рішення.

Відстрочення виконання рішення суду – це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду в цілому. Надання відстрочки судом полягає у визначенні нової, конкретної, більш пізньої, ніж первинна, дати, з настання якої й після завершення строку відстрочки рішення має бути виконано повністю. При розгляді заяв щодо відстрочки виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому; наявність підстави для відтермінування має бути доведена боржником. Строки такого відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин справи, що викликають необхідність надання додаткового строку для повного виконання рішення суду. Надання відстрочки виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника.

При вирішенні заяв про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до статті 435 ЦПК України їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Зазначений висновок викладено у постанові Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 2-55/10.

Крім того, право сторони звернутися із заявою про відстрочку виконання рішення суду передбачене також статтею 33 Закону України «Про виконавче провадження», згідно з якою сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Тобто, вищезазначеними нормами визначено процесуальну можливість вирішення питань, пов`язаних із проблемами, що виникають під час виконання рішення суду, оскільки у процесі виконання можливе виникнення обставин, що ускладнюють виконання чи роблять його неможливим.

Рішенням Бродівського районного суду Львівської області від 21 липня 2025 року, яке набрало законної сили 21 серпня 2025 року, зобов`язано ОСОБА_1 звільнити земельну ділянку від самовільно зведеної споруди площею 47.22 кв.м. до будинку АДРЕСА_1 та привести її у первинний стан шляхом знесення за власний рахунок об`єкту самочинного будівництва або з компенсацією витрат, пов`язаних зі знесенням цього об`єкту за рахунок ОСОБА_1 .

Звертаючись із заявою про відстрочення виконання рішення суду, ОСОБА_1 вказує, що для належного виконання рішення суду та здійснення демонтажу самовільно збудованої споруди необхідний певний строк, пов`язаний з отриманням висновку експерта щодо технічної можливості та умов знесення об`єкта самочинного будівництва, що примикає до будинку АДРЕСА_1 .

В поданій заяві вказує на необхідність отримання висновку експерта з метою встановлення умов, за яких можливий демонтаж самовільної забудови без порушення конструкції будинку АДРЕСА_1 , підвідних комунікацій та іншої інфраструктури.

На підтвердження вчинення ним дій, спрямованих на отримання висновку експерта для виконання рішення суду, заявник надав договір № ЕК -95/25 на надання послуг із виконання висновку експерта від 11 грудня 2025 року, укладений між ним та ТзОВ «СЕРБ» (а.с. 85-86), а також квитанцію на оплату послуг з надання висновку експерта (а.с .103).

Уточнюючи вимоги заяви про відстрочення виконання рішення суду, заявник вказував, що в подальшому після отримання висновку експерта йому необхідно укласти договір з спеціалізованою організацією, що спеціалізується на будівництві, для виконання робіт щодо демонтажу, а також враховувати погодні умови при здійсненні робіт, пов`язаних демонтажем (а.с. 106).

Таким чином, підстави для відстрочення виконання рішення суду пов`язані саме з технічними складнощами демонтажу самовільно зведеної споруди, що примикає до будинку та необхідністю у зв`язку з цим додаткового строку для виконання рішення суду, що набрало законної сили.

Натомість, оскаржуваною ухвалою суду відстрочено виконання рішення Бродівського районного суду Львівської області від 21 липня 2025 року у справі № 439/1693/24 у зв`язку з незадовільним матеріальним станом боржника.

Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Отже, суд наділений правом вирішувати питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду виключно на підставі заяви сторони у справі в межах заявлених нею вимог.

Звертаючись із заявою про розстрочення виконання рішення суду, ОСОБА_1 не обгрунтовував підстави для відстрочення виконання рішення суду своїм майновим станом та не подавав відповідних доказів, а саме, довідки про доходи, склад сім`ї, майновий стан, тощо, у порядку ст. 435 ЦПК України.

Заява про відстрочення виконання рішення суду мотивована саме необхідністю залучення спеціаліста в галузі будівництва для підготовки висновку щодо визначення умов, за яких можливий демонтаж (знесення) самовільної забудови.

Однак, суд першої інстанції приймаючи оскаржувану ухвалу не надав належної правової оцінки доводам заяви ОСОБА_1 про відстрочення виконання рішення суду, вийшовши за межі вимог заяви, чим допустив порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення помилкової ухвали про відстрочення виконання рішення суду.

Враховуючи те, що відповідно до ч. 1 ст. 435 ЦПК України вирішення питання щодо відстрочення виконання рішення суду належить суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, ухвала Бродівського районного суду Львівської області підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п. 2 ч.1 ст. 374, ст.ст. 376, 381, 382, 384, 389 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Золочівської окружної прокуратури в інтересах Бродівської міської ради Львівської області – задовольнити.

Ухвалу Бродівського районного суду Львівської області від 22 січня 2026 року – скасувати та направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 13 липня 2026 року.

Головуючий: Савуляк Р.В.

Судді: Крайник Н.П.

Шандра М.М.