Рішення від 12 липня 2026 р. у справі №688/1357/26 — Полонський районний суд Хмельницької області

Справа № 688/1357/26

Провадження 2/681/816/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2026 року м. Полонне

Полонський районний суд Хмельницької області в складі головуючого судді Іллюка С.В.,

розглянувши у місті Полонному в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

в с т а н о в и в:

25.03.2026 позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з цим позовом.

В обґрунтування позову зазначає, що з 29.06.2022 перебувають з відповідачем у шлюбі, спільних дітей не мають. Вказує, що відповідача мобілізували до Збройних Сил України і він тимчасово проходив службу у м. Шепетівка в одній з військових частин, а потім був відправлений у зону бойових дій. Спочатку сторони спілкувались у телефонному режимі, при цьому, разом не проживали та не вели спільного господарства, матеріальної допомоги відповідач не надавав, а потім і почав уникати спілкування у телефонному режимі. Кілька місяців тому він повідомив, що бажає розірвати шлюб. При цьому, з`явитись до органів РАЦС для подачі спільної заяви про розірвання шлюбу відмовився. Вказує, що сторони не пов`язані спільним побутом, веденням спільного господарства, дітей не мають, разом не проживають вже тривалий час, не піклуються один про одного, тому фактично сім`я розпалась, шлюб існує лише формально і подальше його збереження суперечить інтересам позивачки.

Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 15.04.2026 справу направлено за підсудністю до Полонського районного суду Хмельницької області.

18.05.2026 справа надійшла до цього суду.

Ухвалою суду від 20.05.2026 у справі відкрито провадження та постановлено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

З дотриманням вимог цивільного процесуального законодавства відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення направлено ухвалу про відкриття провадження за зареєстрованим місцем проживання, отриманим з Єдиного державного демографічного реєстру у порядку ч. 8 ст. 187 ЦПК України.

Відповідач про розгляд справи повідомлявся належним чином шляхом направлення листа через АТ «Укрпошта» за місцем його реєстрації.

До суду 02.06.2026 повернувся конверт із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» та за місцем його фактичного проживання, що підтверджується поштовим повідомленням R067178597385, відповідно до якого відповідач відсутній за вказаною адресою.

У зв`язку із проставленням у поштовому повідомленні відмітки «адресат відсутній за вказаною адресою» відповідач у порядку п. 5 ч. 6 ст. 272 ЦПК України вважається таким, якому вручено судове рішення.

За умовами ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 10.05.2023 у справі №755/17944/18, довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони, зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

У постанові Верховного Суду від 23.01.2023 у справі № 496/4633/18 з посиланням на практику Європейського суду з прав людини у справі «Гарячий проти України» (заява №43925/18) висловлено правову позицію про те, що хоча загальна концепція справедливого судового розгляду та фундаментальний принцип змагальності провадження вимагають, щоб судові документи були належним чином вручені учаснику судового процесу, ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод не заходить так далеко, щоб зобов`язувати національні органи влади забезпечити бездоганне функціонування поштової системи. Органи влади можуть бути притягнуті до відповідальності лише за не надіслання відповідних документів заявнику. Той факт, що заявник, не отримав кореспонденцію, надіслану йому судом, сам по собі недостатній для того, щоб стати аргументованою підставою для заяви про те, що були порушені його права, передбачені п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у цьому випадку, суду.

Отже, судом вжито передбачених цивільним процесуальним законодавством заходів для повідомлення відповідача ОСОБА_2 та створено умови для реалізації принципу змагальності сторін.

Відповідач ОСОБА_2 у строк, встановлений ст. 178 ЦПК України, відзив на позовну заяву не подав.

При цьому, 17.06.2026 до суду надійшла заява від відповідача ОСОБА_2 , у якій останній вказує, що він позов визнає та, діючи добровільно, розуміючи значення своїх дій та їх правові наслідки, надає згоду на розірвання шлюбу.

Крім того, у матеріалах справи міститься заява про згоду на розірвання шлюбу від відповідача ОСОБА_2 від 28.03.2026, яка була адресована Шепетівському міськрайонному суду Хмельницької області та заява про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді від адвокатки Калафути Д.В., а також ордер про надання правничої допомоги від 15.04.2026.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Так, згідно зі ст. ст. 106, 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що має істотне значення.

Судом встановлено, що сторони зареєстрували шлюб 29.06.2022 у Шепетівському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Шепетівському районі Хмельницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) за актовим записом № 259, що підтверджено даними свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с. 6).

Сімейне життя сторін не склалось через різні погляди на життя, несумісність характерів. На теперішній час подружні відносини між сторонами припинені, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить їхнім інтересам, сторони не бажають зберегти шлюб.

Зважаючи на принципи рівноправності жінки і чоловіка, закон вимагає, щоб згода на одруження була взаємною. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а і під час знаходження в шлюбі, що зумовлює можливість добровільного розірвання шлюбу, про що зазначено в Конвенції Організації Об`єднаних Націй про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок.

Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово "сімейний" засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово "союз" підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер.

Частина 1 ст. 8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод передбачає право особи на повагу до свого приватного та сімейного життя.

Згідно зі ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України).

Суд звертає увагу на ту обставину, що сторони клопотання про надання строку для примирення не заявляли та збереження шлюбу не бажають.

Доказів протилежного суду не надано.

З урахуванням того, що жоден з подружжя не бажає примирення, подальше спільне життя і збереження шлюбу буде суперечити їх інтересам, суд вважає, що позов обґрунтований, відповідає дійсній волі чоловіка та дружини, а тому позовні вимоги необхідно задовольнити.

Уразі розірвання шлюбу судом, він припиняється у день набрання чинності рішенням суду про його розірвання (ч. 2 ст. 114 СК України).

Згідно з ч. 3 ст. 115 СК України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду, яке набрало законної сили.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно із ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Позивачкою ОСОБА_1 під час звернення до суду з позовом про розірвання шлюбу було сплачено судовий збір в розмірі 1331 грн 20 коп., а саме: згідно квитанції ID транзакції: 2209141911 від 25.03.2026 у сумі 1231 грн 20 коп. та згідно квитанції ID транзакції: 2209149911 від 25.03.2026 у сумі 100 грн (а.с. 2, зворот).

До початку розгляду справи по суті від відповідача ОСОБА_2 надійшла заява про визнання позову в повному обсязі, з цього виходить, що судом вирішується питання про повернення 50% від суми сплаченого судового збору, а саме 665,60 грн, та стягнення з відповідача частини судового збору у зв`язку з визнанням позову у розмірі 665,60 грн.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Отже, з відповідача ОСОБА_2 підлягають стягненню на користь позивачки витрати по сплаті судового збору у розмірі 665 грн 60 коп.

На підставі викладеного вище, керуючись статтями 105, 112 СК України, статтями 2, 81, 263, 265, 268, 273, 274, ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позов задовольнити.

Шлюб, зареєстрований 29.06.2022 Шепетівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Шепетівському районі Хмельницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) за актовим записом № 259, між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , розірвати.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп. судових витрат по сплаті судового збору.

Повернути ОСОБА_1 з Державного бюджету України 50 % від суми сплаченого судового збору в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп. (квитанція ID транзакції: 2209141911 від 25.03.2026 на суму 1231 грн 20 коп.; квитанція ID транзакції: 2209149911 від 25.03.2026 на суму 100 грн).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Рішення може бути оскаржене до Хмельницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів після його складення.

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ;

Відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Повне рішення складено 13.07.2026.

Суддя Сергій ІЛЛЮК