Рішення від 28 червня 2026 р. у справі №465/11272/25 — Франківський районний суд м. Львова

Справа № 465/11272/25

Провадження 2/465/365/26

РІШЕННЯ

Іменем України

29.06.2026 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді – Мартьянової С.М.,

за участю секретаря судового засідання – Штокало С.-М.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя,

ВСТАНОВИВ :

01.12.2025 позивач, в особі свого представника звернувся до суду через систему «Електронний суд» з позовом до відповідачки ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, в якому просив суд здійснити поділ майно квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, а також порядку поділу спільного майна подружжя, визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що він та ОСОБА_3 , перебували у зареєстрованому шлюбі з 08 серпня 2015 року по 21 грудня 2023 року, та шлюб між подружжям було розірвано, на підставі рішення Франківського районного суду м. Львова у справі № 465/1291/23.

У період фактичного шлюбу, за спільні кошти подружжя, була придбана квартира за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 24,4 кв. м., житловою площею 16,3 кв. м. Договір купівлі-продажу був укладений під час перебування сторін у шлюбі, що свідчить про набуття цього майна саме як об`єкта спільної сумісної власності. Жодних шлюбних договорів чи домовленостей щодо зміни правового режиму майна сторони не укладали. Після розірвання шлюбу між позивачем та відповідачем виник спір щодо поділу зазначеного нерухомого майна. Добровільно врегулювати питання поділу квартири сторонам не вдалося: відповідачка відмовляється пропорційно визначити частки або надати згоду на оформлення частки позивача, що позбавляє його можливості реалізовувати майнові права на спільне майно. Оскільки квартира була придбана під час шлюбу та є об`єктом спільної сумісної власності, позивач має законне право на визначення за ним 1/2 частки цього майна. У зв`язку з неможливістю досягнення взаємної згоди щодо добровільного поділу квартири, позивач вимушений звернутися до суду з метою захисту своїх майнових прав та законних інтересів шляхом судового поділу спільного майна подружжя.

Ухвалою суду від 30.01.2026 відкрито провадження у справі. З метою виконання вимог ч.1 ст. 189 ЦПК України розпочато підготовче провадження у справі. Призначено підготовче судове засідання.

11.02.2026 через систему «Електронний суд» від представника відповідачки надійшла зустрічна позовна заява, в якій вона просила суд визнати об`єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 нежитлове приміщення (комору) №ССХХІХ, загальною площею 3,3 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_2 . та визнати в порядку поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, за ОСОБА_2 право власності на 1/2 ідеальну частку нежитлового приміщення (комори) №ССХХІХ, загальною площею 3,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , а також визнати в порядку поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, за ОСОБА_1 право власності на 1/2 ідеальну частку нежитлового приміщення (комори) №ССХХІХ, загальною площею 3,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . В порядку поділу спільного сумісного майна подружжя, стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 компенсацію вартості 1/2 частини транспортного засобу марки SKODA FABIA, 2011 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 , який був спільною сумісною власністю подружжя та відчужений без згоди ОСОБА_2 , в сумі 65600,00 грн. (шістдесят п`ять тисяч шістсот гривень 00 копійок).

В обґрунтування вимог за зустрічним позовом посилається на те, що з 08 серпня 2015 року, ОСОБА_2 перебувала в заре6єстрованому шлюбі з ОСОБА_1 .

Рішенням Франківського районного суду м.Львова від 21 грудня 2023 року у справі №465/1291/23 шлюб було розірвано.

За період перебування в шлюбі, окрім квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яка є предметом первинного позову, подружжям було придбано також інше рухоме та нерухоме майно, зокрема: нежитлове приміщення (комора) №ССХХІХ, загальною площею 3,3 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , придбане на підставі Договору купівлі-продажу №1-0160К/2511-21, укладеного 25.11.2021 року з Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР-ЄВРО-СЕРВІС» та Акту приймання передачі об`єкта нерухомості (як сукупності майнових прав) та виконання Сторонами обов`язків від 11.02.2022 року. Право власності зареєстровано 20.01.2023 року державним реєстратором Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Мельник І.Б., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2684345246060.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №456553862 від 15.12.2025 року, вартість нерухомого майна становить 42 900,00 грн.

А також придбано подружжям автомобіль марки SKODA FABIA, 2011 року випуску, номер державної реєстрації НОМЕР_1 , придбаний на підставі договору купівлі-продажу №4646/2021/2724583, укладеного 07.08.2021 року в ТСЦ МВС.

Відповідно до листа РСЦ ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях №31/28/08/3122-аз/05-2025-3138-2025 від 08.09.2025 року, отриманого у відповідь на адвокатський запит представника Позивача за зустрічним позовом, адвоката Шлянти Н.О., 31.08.2024 року вищезазначений транспортний засіб перереєстрований в ТСЦ №3245 РСЦ ГСЦ МВС в Київській та Чернігівський областях, на підставі електронного договору купівлі-продажу від 31.08.2024 №3245/2024/4855452 на іншого власника.

Згідно листа РСЦ ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях №31/28/24/П-9184-2025 від 11.10.2025 року сума продажу вказаного вище автомобіля становить 131 200,00 грн.

Таким чином, після розірвання шлюбу відповідачем за зустрічним позовом було відчужено транспортний засіб. Перелічене вище майно (як нежитлове приміщення, так і автомобіль) було придбано подружжям за спільні кошти та оформлено на відповідача за зустрічним позовом, оскільки на момент вчинення того чи іншого правочину потреби оформляти їх на обох покупців не було, а сторонам було роз`яснено, що незалежно від того, хто буде виступати стороною договору, майно буде спільною власністю подружжя.

Отже в наявності є порушення прав позивачки з зустрічним позовом, за захистом яких спрямоване її звернення до суду з даним зустрічним позовом.

Тобто, є підстави поділити спільну сумісну власність подружжя між сторонами, виходячи з правил рівності часток подружжя в спільному майні і за ОСОБА_2 слід визнати право власності на 1/2 частку нежитлового приміщення (комори) №ССХХІХ, загальною площею 3,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , яка зареєстрована на праві власності за ОСОБА_1 .

Крім того, зважаючи на ту обставину, що автомобіль марки SKODA FABIA, 2011 року випуску був придбаний ОСОБА_1 за час перебування у шлюбі, тому він також є спільною сумісною власністю подружжя, а оскільки згоди на його відчуження позивачка з зустрічним позовом не надавала, з відповідача за зустрічним позовом підлягає стягнення компенсації вартості 1/2 частини відчуженого без її згоди автомобіля.

Ухвалою суду від 20.03.2026 прийнято до спільного розгляду зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя з первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.

Об`єднано вимоги за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя та вимоги за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя в одне провадження.

Ухвалою суду від 11.05.2026 закрито підготовче провадження у справі за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя. Призначено справу до судового розгляду по суті.

Від позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом надійшла заява про розгляд справи без його участі та участі його представника, позовні вимога за первісним позовом підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити, вимоги за зустрічним позовом визнав, проти його задоволення не заперечував.

Від відповідачки за первісним позовом та позивачки за зустрічним позовом та її представника надійшла заява про розгляд справи без їх участі. Вимоги за первісним позовом визнають та підтримують. Вимоги за зустрічним позовом підтримують про просять задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується первісна позовна заява та зустрічна позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для їх розгляду і вирішення по суті, приходить до наступних висновків.

Згідно з положеннями ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Як передбачено ч.1 ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

А у відповідності з ч.1 ст. 16 ЦК України та ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Щодо вимог як первісного, так і зустрічного позову про визнання означеного в позовах спірного майна спільною сумісною власністю подружжя суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням суду від 21.12.2023 (справа №465/1291/23) було розірвано. (а.с.7)

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №441297205 від 28 серпня 2025 року вбачається, що квартира за адресою: АДРЕСА_1 , на праві власності належить ОСОБА_4 , документи які подані для державної реєстрації: акт приймання-передачі Об`єкта нерухомості (як сукупності майнових прав) та виконання Сторонами обов`язків, серія та номер: б/н, виданий 11.10.2019, видавник:

Товариство з обмеженою відповідальністю "УКР-ЄВРО-СЕРВІС"; Довідка про повну сплату вартості майнових прав на Об?єкт нерухомості, серія та номер: б/н,

виданий 11.10.2019, видавник: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "УКР-ЄВРО-СЕРВІС"; технічний паспорт, серія та номер: б/н, виданий 24.06.2019, видавник: Фізична особа підприємець ОСОБА_5 ; Договір купівлі-продажу майнових прав на об`єкт нерухомості, серія

та номер: 520/1601-18, виданий 16.01.2018, видавник: Товариство з обмеженою

відповідальністю "УКР-ЄВРО-СЕРВІС"/ ОСОБА_4 . (а.с. 8)

Крім спірної квартири, сторонами по справі також придбано нерухоме майно, а саме нежитлове приміщення (комора) №ССХХІХ, загальною площею 3,3 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , придбане на підставі Договору купівлі-продажу №1-0160К/2511-21, укладеного 25.11.2021 року з Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР-ЄВРО-СЕРВІС» та Акту приймання передачі об`єкта нерухомості (як сукупності майнових прав) та виконання Сторонами обов`язків від 11.02.2022 року. Право власності зареєстровано 20.01.2023 року державним реєстратором Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Мельник І.Б., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2684345246060, власником майна є ОСОБА_1 (а.с.33)

Окрім того судом встановлено, що під час шлюбу, а саме 07.08.2021 року, сторонами спільно також було набуто транспортний засіб автомобіль SKODA FABIA, 2011 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , який був оформлений на ОСОБА_1 .

Так, з листа РСЦ ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях №31/28/08/3122-аз/05-2025-3138-2025 від 08.09.2025 року, отриманого у відповідь на адвокатський запит представника позивача за зустрічним позовом, адвоката Шлянти Н.О., 31.08.2024 року вищезазначений транспортний засіб перереєстрований в ТСЦ №3245 РСЦ ГСЦ МВС в Київській та Чернігівський областях, на підставі електронного договору купівлі-продажу від 31.08.2024 №3245/2024/4855452 на іншого власника. (а.с.41)

Таким чином ОСОБА_1 без погодження з ОСОБА_3 продав вказаний автомобіль іншій особі на підставі договору купівлі-продажу транспортного засобу від 31.08.2024 №3245/2024/4855452.

Зазначені обставини визнаються сторонами, а тому в силу положення ч. 1 ст. 82 ЦПК України не підлягають доказуванню в судовому засіданні.

Згідно частини третьої статті 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. При тому, що не має значення за ким зареєстровано таке майно, оскільки спільна сумісна власність розповсюджується на майно і у тому випадку, коли право власності на нього майно зареєстровано лише за одним з подружжя.

Крім того, за загальним правилом застосування презумпції спільності майна подружжя, згідно зі статтею 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, є об`єктом спільної сумісної власності подружжя, і позивач не зобов`язаний доводити належність набутого за час шлюбу майна до майна подружжя. Той із подружжя, який порушує питання про спростування зазначеної презумпції, зобов`язаний довести обставини, що її спростовують.

Зазначена правова позиція також висловлена у постанові Верховного Суду України від 24 травня 2017 року № 6-843цс17.

Статтею 63 СК України визначено, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Згідно частини першої статті 69 СК України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Суб`єктивне право на поділ майна, що перебуває на праві спільної сумісної власності подружжя, належить кожному з них, незалежно від того, в який момент здійснюється поділ: під час шлюбу або після його розірвання. Поділ може бути здійснений як за домовленістю подружжя, так і за судовим рішенням. В основу поділу покладається презумпція рівності часток подружжя, яка може бути спростована домовленістю подружжя або судовим рішенням.

Згідно з ч. 1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Статтею 71 СК України встановлено, що майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.

Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Сутність поділу полягає в тому, що кожному з подружжя присуджуються в особисту власність конкретні речі, а також здійснюється розподіл майнових прав та обов`язків. При здійсненні поділу в судовому порядку суд має виходити з презумпції рівності часток. При винесенні рішення суд має керуватися обставинами, що мають істотне значення, якими можуть бути, насамперед, ступінь трудової та (або) фінансової участі кожного з подружжя в утриманні спільного майна, зроблених поліпшеннях, доцільність та обґрунтованість укладених правочинів, спрямованих на розпорядження спільним майном, наявність або відсутність вчинення одним з подружжя дій, що порушують права другого з подружжя, суперечать інтересам сім`ї, матеріальне становище співвласників тощо. Поділ спільного сумісного майна подружжя здійснюється з визначення кола об`єктів спільної сумісної власності подружжя і встановлення їхньої вартості.

Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи (абз. 1 п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21 грудня 2007 року № 11).

Зі змісту п.п. 23, 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» вбачається, вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу можуть бути будь-які види майна, незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов`язаннями, що виникли в інтересах сім`ї.

У випадку, коли при розгляді вимог про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім`ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 03 жовтня2018 року в справі № 127/7029/15-ц (провадження № 61-9018сво18) зазначено, що «як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пунктах 22, 30 постанови від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи. У випадку, коли при розгляді вимог про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім`ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі.

Згідно листа РСЦ ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях №31/28/24/П-9184-2025 від 11.10.2025 року сума продажу вказаного вище автомобіля становить 131 200,00 грн. (а.с.42)

Відтак ціну вартості автомобіля за зустрічною позовною заявою визначено у розмірі 131 200,00 грн. виходячи з цієї суми як 1/2 частину, що належить позивачу за зустрічним позовом, а саме 65600,00 грн.

Під час розгляду справи відповідач за зустрічним позовом не заперечував проти такої вартості вказаного автомобіля.

Відповідно до частин четвертої, п`ятої статті 71 СК України присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених ЦК України.

Позивач за зустрічним позовом надала згоду на компенсацію її частки у відчуженому відповідачем транспортному засобі.

Таким чином судом встановлено, що квартира за адресою АДРЕСА_1 (загальна площа 25,4 кв.м.), нежитлове приміщення (комора) №ССХХІХ за адресою АДРЕСА_2 (загальна площа 3,3 кв.м.), та автомобіль SKODA FABIA, 2011 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , який згодом було відчужено позивачем за первісним позовом ОСОБА_1 , з підстав передбачених ст. ст. 60, 61 СК України та ст. 368 ЦК України, є об`єктами права спільної сумісної власності позивача та відповідача як подружжя, оскільки набуті за час їх перебування в шлюбі, за спільні кошти, спільними зусиллями в інтересах сім`ї.

Враховуючи що спірне нерухоме майно було придбано у шлюбі, вказане майно є спільною сумісною власністю подружжя у зв`язку з чим підлягають поділу між сторонами, виходячи з правил рівності часток подружжя в спільному майні, шляхом визнання за кожним із співвласників права власності на 1/2 частину.

При цьому відповідач за первісним позовом визнала позовні вимоги за первісним позовом, та відповідач за зустрічним позовом визнав позовні вимоги за зустрічним позовом, таке визнання позовів не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, у зв`язку із чим суд приймає таке визнання та вважає за можливе постановити рішення у справі про задоволення як первісних так і зустрічних позовних вимог.

Керуючись ст. ст.12, 13, 76-82, 89, 263-265 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Первісний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя – задовольнити.

Визнати квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , об`єктом спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 до ОСОБА_2 .

В порядку поділу спільного майна подружжя, визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя – задовольнити.

Визнати об`єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 нежитлове приміщення (комору) №ССХХІХ, загальною площею 3,3 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_2 .

В порядку поділу спільного майна подружжя, визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 ідеальну частку нежитлового приміщення (комори) №ССХХІХ, загальною площею 3,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

В порядку поділу спільного майна подружжя, визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 ідеальну частку нежитлового приміщення (комори) №ССХХІХ, загальною площею 3,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Визнати об`єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 транспортний засіб марки SKODA FABIA, 2011 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , грошові кошти у розмірі 65600 (шістдесят п`ять тисяч шістсот) грн. 00 коп., як грошову компенсацію 1/2 частки транспортного засобу - автомобіля марки SKODA FABIA, 2011 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 .

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Найменування сторін та учасників справи:

Позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом): ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом): ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .

Повний текст рішення складено 09.07.2026

Суддя Мартьянова С.М.