Рішення від 09 липня 2026 р. у справі №464/3948/26 — Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/3948/26

пр.№ 2/464/2837/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.07.2026 Сихівський районний суд міста Львова

у складі: головуючого – судді Жили В.С.,

за участі: секретаря судового засідання – Леонової А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

встановив:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, укладеного 21.04.2018, зареєстрованого Тернопільським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, про що зроблено актовий запис № 513.

В обґрунтування позовних вимог позивачка покликалася на те, що 21.04.2018 між нею та відповідачем ОСОБА_2 зареєстровано шлюб у Тернопільському міськрайонному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, про що зроблено актовий запис № 513. У шлюбі народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказує, що протягом останніх років сімейне життя між сторонами погіршувалось, що в кінцевому результаті призвело до фактичного припинення шлюбних відносин, оскільки подружжя має протилежні погляди на життя, цінності, шлюб та сім`ю. Шлюб має лише формальний характер, а сім`я припинила існування. Вважає, що спільне життя та збереження сім`ї є неможливим, суперечить її інтересам, тому просить не надавати строк на примирення та розірвати означений шлюб.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану позовну заяву передано на розгляд судді Жилі В.С.

Ухвалою судді від 05.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Позивачка ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилися. 25.06.2026 скерувала до суду заяву, у якій позовні вимоги підтримала, просила задовольнити такі, а розгляд справи проводити у її відсутності.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, 25.06.2026 також надіслав до суду заяву, у якій просив розгляд справи здійснювати без його участі та не заперечив проти задоволення позовних вимог.

У зв`язку з неявкою сторін, згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Статтею 24 СК України визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім`ї за свою поведінку в ній (ст. 55 СК України).

Згідно з ч. 3 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.

За умовами ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення (ч. 2 ст. 112 СК України).

Відповідно до положень ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Як вбачається із свідоцтва про шлюб від 21.04.2018 серії НОМЕР_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 уклали шлюб 21.04.2018, зареєстрували такий у Тернопільському міськрайонному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, про що зроблено актовий запис № 513. Після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_5 ».

Сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 .

Судом встановлено, що сторони разом не проживають, не підтримують подружніх відносин та не ведуть спільного господарства. Між ними втрачено почуття любові та поваги, без яких повноцінна сім`я існувати не може, та примирення неможливе.

Враховуючи те, що позивачка наполягає на розірванні шлюбу, а відповідач позовні вимоги підтримав, що не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд прийшов до висновку, що подальше спільне проживання та збереження шлюбу неможливе і такі обставини суперечать інтересам сторін, а тому шлюб необхідно розірвати.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд враховує положення ч. 1 ст. 142 ЦПК України, згідно з якими у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Оскільки позивачкою при поданні позову понесено судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 331,20 грн., останній необхідно повернути з державного бюджету 50 відсотків судового збору, що становить 665,60 грн., а решту судових витрат у розмірі 665,60 грн. стягнути з відповідача на користь позивачки.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Таким чином, датою ухвалення рішення у справі є дата складення повного судового рішення, а саме 10.07.2026.

Керуючись статтями 2, 81, 89, 142, 206, 263 – 265 Цивільного процесуального кодексу України, суд, –

ухвалив:

Позов задовольнити.

Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 21 квітня 2018 року, зареєстрований Тернопільським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, актовий запис № 613.

Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривні 60 (шістдесят) копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривні 60 (шістдесят) копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 273 ЦПК України.

Повне судове рішення складено 10.07.2026.

Повне найменування (ім`я) учасників справи, їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Володимир ЖИЛА