Рішення від 09 липня 2026 р. у справі №941/1420/23 — Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 941/1420/23

провадження №: 2/398/62/26

РІШЕННЯ

Іменем України

"10" липня 2026 р. м. Олександрія

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Подоляк Я.М.,

за участю секретаря судового засідання Суржик І.С.,

представника позивача адвоката Ляшенко-Гаркуші О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Олександрія в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, відповідно до якої просить визнати недостовірною та такою, що принижує його честь і гідність та ділову репутацію інформацію, повідомлену ОСОБА_2 на власному ОСОБА_3 -каналі відеохостингу YouTube за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1 під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 », та підлягає спростуванню.

Стислий виклад позиції позивача

Позивач ОСОБА_1 , зазначає, що він є громадянином України, проживає в с. Братське Олександрійського району, та протягом останніх 13 років займається фермерським господарством.

Відповідач по справі ОСОБА_2 є жителем смт Петрове ІНФОРМАЦІЯ_3 на своєму Youtube-каналі відеохостингу YouTube за адресою ІНФОРМАЦІЯ_4 > watch опублікував та поширив щодо нього недостовірну інформацію під назвою «Пірамідки і конопля - це легкі гроші, але тимчасові. ОСОБА_4 » наступного змісту:

з 3 хв.18 сек. по 3 хв.37 сек. «Ігровий бізнес. Ви всі чудово знаєте як я закривав цей бізнес, як я з ним боровся, що мені прийшлося викупить це зданіє щоб тільки закрить це нещастя для району. Скільки обкрадених людей було. І це все було під твоєю егідою ОСОБА_5 , під твоєю.»;

з 4 хв.18 сек. по 4 хв.56 сек. «Про дизпаливо ти щось там говорив? Так давай щас вспомнимо щас ту ситуацію, коли ти позливав усе дизпаливо з комбайнів і з тракторів з ОСОБА_6 . Де є вже покази комбайнерів, трактористів. А тільки потім ти усе порішав, в поліції все пропало. Так в мене ж знову питання — кого ж кришує поліція — ОСОБА_7 чи ОСОБА_8 ? До речі це ж ти зливав ту солярку і крав у колгоспі і гербіциди і міндобрива, там де ти зараз яро хочеш стати головою»;

з 5 хв.24 сек. по 6 хв.00 сек. «Коли соняшник росте по краям чистий, а всередині вроді бур`яном заріс. А я і думаю - а чому гербіциди не сработали ілі шо. А ж тепер я начинаю розуміть — я думаю що то росла конопля в тебе, Коля. І Так бистро розбагатіть. Всі сільгоспники, всі розуміють скільки можна заробить на гектарі. Ти візьми ту цифру, розділи на гектари. Як можна 600 доларів з гектара заробить ті, що заробляв ти? Це можна заробить на чомусь іншому»;

з 11 хв.40 сек. по 12 хв.25 сек. «По майновим паям. Коля, ти викупив на 25 000 000 (Двадцять п ’ять мільйонів). Мені не інтересно де ці гроші взялися, абсолютно. Чи з коноплі, чи з чогось там. На мою думку це не важливо, то твої проблеми. Алє в мене питання — ти 0 (ноль) заплатив податків. І я знову ж прошу правоохоронні органи перевірить дані факти. Тому що куплі-продажі майнових сертифікатів по СФК «Маріампольський» зареєстровані в селищній раді. І там всі є відповідні документи що за налічні гроші викуплено майно за 100%, а налога заплачено 0 (ноль)»;

Відповідно до частини другої статті 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростувати недостовірну інформацію про себе і членів сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням і поширенням такої недостовірної інформації.

Поширена відповідачем вищевказана інформація є недостовірною, оскільки не відповідає дійсності. Вона має негативний характер, оскільки повідомляє третім особам про нібито порушення ним вимог чинного законодавства України. Фактично він його обвинувачує у вчиненні тяжких злочинів — порушенні вимог Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні»; крадіжці чужого майна; незаконному виготовленні (вирощуванні) наркотичного засобу - коноплі, обіг якої обмежений і регулюється Переліком наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, що підлягають спеціальному контролю відповідно до законодавства України та ухилення від сплати податків.

Зазначена відповідачем інформація не є оціночним судженням, а отже, обов`язок доказування її достовірності покладається на нього. Вона викладена ОСОБА_2 у формі тверджень, оскільки містить фактичні дані про ніби то вчинення ним кримінальних правопорушень, порушує принцип презумпції невинуватості, формує його образ в оточуючих як злочинця за відсутності будь-яких кримінальних проваджень, у яких він мав би статус підозрюваного.

Поширення окресленої інформації ганьбить його честь, гідність та завдає шкоди діловій репутації, спотворює та принижує оцінку з боку громадськості та суспільства, а отже, порушує його немайнові права.

У зв`язку з викладеним він вимушений звернутися до суду за захистом порушеного права і просити суд визнати недостовірною та такою, що порочить його честь, гідність та ділову репутацію вищезазначену в позові інформацію, яка була поширена на YouTube каналі відповідача відеохостингу YouTube за адресою ІНФОРМАЦІЯ_4 > watch під назвою «Пірамідки і конопля - це легкі гроші, але тимчасові. Олександр Поворозшок.» та зобов`язати відповідача спростувати вказану недостовірну інформацію.

Рух справи у суді

20.11.2023 року ОСОБА_1 звернувся до Петрівського районного суду Кіровоградської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації.

Відповідно до розпорядження голови Петрівського районного суду Кіровоградської області №11 від 27.11.2023 року «Про передачу справи до іншого суду» матеріали цивільної справи направлено до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області.

06.12.2023 року матеріали справи надійшли до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.12.2024 року справу розподілено судді ОСОБА_9 .

Ухвалою судді Нероди Л.М. від 09.01.2024 року справу прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання у справі.

Ухвалою суду від 04.07.2024 року підготовче провадження закрито, справу призначено до розгляду по суті вимог.

На підставі розпорядження керівника апарату Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області Бєлової А.С. від 24.09.2024 року, №491-р, у зв`язку з припиненням повноважень судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області ОСОБА_9 відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 12.09.2024 року №2679/2/15-24 «Про звільнення ОСОБА_9 з посади судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області у зв`язку з поданням заяви про відставку», згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.09.2024 року справа розподілена судді Подоляк Я.М.

Ухвалою судді Подоляк Я.М. від 01.11.2024 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації прийнято до розгляду.

20.03.2025 року від представника відповідача ОСОБА_10 надійшли письмові пояснення відповідно до яких відповідач зазначає, що поширена ним інформація, на власному YouTube-каналі у відеоролику «Пірамідки і конопля - це легкі гроші, але тимчасові», носить характер оціночних суджень та критичних зауважень щодо діяльності позивача, як громадського діяча та підприємця, що претендує на посаду голови громади. Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», при вирішенні подібних справ суди мають забезпечувати баланс між конституційним правом на свободу думки і слова та правом на повагу до людської гідності. Його висловлювання слід розглядати в контексті суспільної дискусії щодо питань місцевого значення та критики особи, яка претендує на публічну посаду, що є необхідним елементом демократичного суспільства. Разом з цим, його публічні роздуми на власному каналі є оціночними судженнями, що не містять фактичних даних та критику щодо конкретної особи. Фраза «Коля….» не є відповідним ідентифікатором особи, тому позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними.

Щодо тверджень про ігровий бізнес: у своїй відповіді він висловив власну думку щодо подій, що були загальновідомі у їхньому районі. Фраза "під твоєю егідою" є оціночним судженням, що базується на поінформованості громади про певні події та зв`язки різних осіб у межах району. Це його суб`єктивне бачення ситуації, а не твердження про доведений юридичний факт причетності позивача до нелегального бізнесу.

Щодо тверджень про дизельне паливо: його висловлювання щодо палива базуються на обговоренні ситуації, що мала місце в їхній громаді і була предметом громадського обговорення. Фраза "є вже покази комбайнерів, трактористів" відображає інформацію, яка циркулювала в громаді, і не є твердженням про доведений в судовому порядку факт вчинення позивачем кримінального правопорушення.

Щодо тверджень про вирощування коноплі: це його висловлювання щодо можливого вирощування коноплі є припущенням ("я думаю що..."), яке прямо позначено як його особиста думка. Таке припущення входить до категорії оціночних суджень і відображає його здивування щодо незвично високої прибутковості господарства позивача порівняно з іншими аграріями району.

Щодо тверджень про несплату податків: питання про сплату податків позивачем при купівлі майнових паїв є суспільно значущим, особливо в контексті того, що позивач претендує на посаду голови громади. Його заклик до правоохоронних органів перевірити відповідні факти є реалізацією його права на звернення до державних органів та не може розглядатися як твердження про доведений факт ухилення від сплати податків.

Позивач відкрито заявляє про своє бажання стати головою громади, що робить його публічною особою, до якої застосовуються менш сурові стандарти захисту репутації, ніж до пересічних громадян.

Європейський суд з прав людини у численних рішеннях наголошує на тому, що свобода вираження поглядів є однією з основних засад демократичного суспільства, і що межі допустимої критики є ширшими, коли вона стосується політиків чи публічних осіб. Обговорені у відеоролику теми стосуються питань, що становлять суспільний інтерес, щодо яких громада має право на інформацію та обговорення.

Відсутність достатніх ідентифікуючих характеристик позивача.

Особливо важливим для справи є те, що висловлювання, які є предметом позову, не містять достатніх ідентифікуючих характеристик, які б безсумнівно вказували на позивача ОСОБА_1 . У відеозаписі використовується лише ім`я " ОСОБА_5 " без чіткого зазначення прізвища, посади чи інших унікальних ідентифікаторів особи. Відсутність точної та однозначної ідентифікації особи є суттєвою підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки неможливо з впевненістю стверджувати, що дані висловлювання стосуються саме ОСОБА_1 , а не іншої особи з таким самим іменем.

Згідно з усталеною судовою практикою, для задоволення позову про захист честі, гідності та ділової репутації необхідно, щоб поширена інформація безсумнівно стосувалася конкретної особи - позивача. Використання лише імені без додаткових ідентифікуючих ознак не дозволяє третім особам однозначно встановити, що мова йде саме про позивача. Згідно з положеннями ч. 3 статті 277 ЦК України, не підлягають спростуванню оціночні судження, критика, оцінка дій, а також висловлювання, які не можна витлумачити як такі, що містять фактичні дані. У пункті 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 № 1 роз`яснено, що при вирішенні питання про визнання поширеної інформації недостовірною судам слід визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням. Практика Європейського суду з прав людини (справи "Лінгенс проти Австрії", "Українська Прес-Група проти України") підтверджує, що вимога доведення правдивості оціночних суджень порушує свободу думки як таку, що є фундаментальною частиною права, гарантованого статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. На підставі вищевикладеного, просить відмовити в задоволенні позову.

09.07.2025 року від представника відповідача – ОСОБА_11 надійшли додаткові письмові пояснення. Відповідно до яких сторона захисту надає розширені пояснення, які підтверджують їх початкову позицію та спростовують будь-які спроби витлумачити цю справу інакше, ніж вона є насправді: як спробу придушити критику та захиститися від незручних питань під виглядом позову про дифамацію.

Їх пояснення побудовані на детальному розборі трьох ключових блоків, які нівелюють аргументи опонента.

Блок 1. Семантична прірва між суб`єктивною думкою та фактичним твердженням: чому Позивач помиляється у самій суті.

Позивач, ймовірно, буде наполягати, що такі звороти як «я думаю» чи «в мене питання» — це лише риторична фігура, ширма, за якою приховано пряме звинувачення у конкретних злочинах. Цей аргумент є хибним, як з лінгвістичної, так і з юридичної точки зору.

Лінгвістичний та контекстуальний аналіз:

Про «коноплю»: Фраза "А ж тепер я начинаю розуміть - я думаю що то росла конопля в тебе, Коля" є процесом мислення, висловленим вголос. Відповідач не каже: "Я заявляю, що Охотний вирощував коноплю". Він демонструє хід своїх думок: він бачить економічний результат ("600 доларів з гектара"), дивується йому і висуває гіпотезу, своє припущення, позначивши його маркером суб`єктивності "я думаю". Це принципова семантична різниця. Це не твердження про факт, а висловлення сумніву та власної версії.

Про «дизпаливо»: Конструкція "Так давай щас вспомнимо щас ту ситуацію, коли ти позливав усе дизтопливо..." у поєднанні з "Де є вже покази комбайнерів, трактористів" є не звинуваченням, а апеляцією до загальновідомих у громаді розмов та чуток. Відповідач, по суті, каже: " ОСОБА_12 обговоримо те, про що і так всі говорять". Він позиціонує себе не як носій ексклюзивної інформації, а як учасник публічної дискусії.

Про «податки»: Це найслабша ланка у звинуваченнях Позивача. Фраза "Але в мене питання ти 0 (ноль) заплатив податків" є за своєю граматичною структурою питанням, а не твердженням. Подальший заклик "прошу правоохоронні органи перевірить дані факти" остаточно переводить цей епізод з площини дифамації у площину реалізації громадянського обов`язку.

Судова практика:

Верховний Суд у своїх рішеннях послідовно стоїть на позиції, що для розмежування оціночних суджень та тверджень про факти ключовим є можливість перевірки висловлювання на відповідність дійсності. У Постанові КЦС ВС від 25.07.2018 у справі № 461/1370/16-ц суд зазначив, що висловлювання, в яких особа висловлює власне ставлення, припущення, використовуючи мовні звороти "на мою думку", "я вважаю", "мені здається", не можуть бути предметом судового спростування, оскільки їх неможливо перевірити на предмет відповідності дійсності. Навіть якщо висловлювання є провокаційним та шокуючим, це не робить його автоматично твердженням про факт. Як зазначив ЄСПЛ у справі "Handyside v. The United Kingdom", свобода вираження поглядів поширюється не тільки на "інформацію" чи "ідеї", які сприймаються позитивно, а й на ті, що ображають, шокують або турбують державу чи будь-яку частину населення. Контраргумент Позивача, що це "приховані факти", розбивається об прямий текст висловлювань та усталену судову практику.

Блок 2. Проблема ідентифікації: "Коля" — це не ОСОБА_1 з юридичної точки зору

Ми передбачаємо, що Позивач буде стверджувати, ніби в контексті їхньої громади всім було зрозуміло, про якого "Колю" йдеться. Можливо, він навіть надасть свідків, які це підтвердять. Однак, цей аргумент є юридично неспроможним. Чому суб`єктивне сприйняття не є доказом. Закон вимагає, щоб інформація стосувалася певної фізичної особи. Ця "певність" має бути об`єктивною, а не залежати від здогадок чи обізнаності вузького кола осіб. У відео відсутні ключові ідентифікатори: прізвище, по-батькові, місце проживання, назва фермерського господарства. Верховний Суд у постанові КЦС від 29.04.2020 у справі № 757/11736/16-ц наголосив, що для задоволення позову ідентифікація особи має бути можливою для невизначеного кола осіб, а не лише для тих, хто особисто знайомий з позивачем чи обставинами. Те, що зрозуміли сусіди Позивача, не означає, що його так само ідентифікували 42 тисячі глядачів, які переглянули ролик. Допускаючи доказування ідентифікації через свідчення знайомих, суд створить небезпечний прецедент, де будь-яка критика на адресу умовного "Петра" з будь якого міста може стати підставою для позову від усіх Петрів, які вважатимуть, що мова йде про них. Таким чином, навіть якщо Позивач доведе, що він та його оточення зрозуміли, про кого йдеться, він не доведе ключового елементу складу правопорушення — що поширена інформація об`єктивно і беззаперечно стосувалася саме його для широкого загалу.

Блок 3. Публічна особа та межі допустимої критики: чому звинувачення у злочині не завжди є дифамацією.

Це найважливіший контраргумент, який ми очікуємо: Позивач буде наполягати, що свобода слова не дозволяє безпідставно звинувачувати людину у вчиненні тяжких кримінальних злочинів. Це сильний емоційний аргумент, але він не враховує специфіку статусу публічної особи та контексту політичної дискусії.

Розширені межі критики:

Позивач — не пересічний громадянин. Він підприємець, відома у громаді людина, яка, за словами Відповідача, "яро хочеш стати головою". Відповідно до практики ЄСПЛ (справа "Lingens v. Austria"), межі допустимої критики щодо політика чи публічної фігури є значно ширшими, оскільки вони свідомо відкривають себе для прискіпливого аналізу з боку громадськості. ЄСПЛ у справі "Українська Прес-Група проти України" зазначив, що політична дискусія допускає вищий ступінь перебільшення і навіть провокації. Висловлювання Відповідача, хоч і гострі, стосувалися тем, що становлять абсолютний суспільний інтерес: прозорість бізнесу кандидата, джерела його збагачення, сплата податків.

Найважливіше: ЄСПЛ розрізняє твердження про факт і оціночні судження. Навіть якщо оціночне судження стосується можливої кримінальної діяльності, воно залишається оціночним судженням. Якби Відповідач заявив: "Я маю докази, що Охотний 15 травня вкрав 10 тонн солярки", це було б твердженням про факт. Але він каже: " ОСОБА_12 згадаємо чутки про солярку" та "я думаю, що там росла конопля". Це принципово інша правова конструкція. Він висловлює підозру, засновану на власних висновках, а не констатує доведений факт. Верховний Суд у Постанові від 02.10.2019 у справі № 761/11151/16-ц підтримав цю логіку, вказавши, що у політичних дебатах опонент може вдаватися до гострих висловлювань, і оцінка таких висловлювань має враховувати загальний контекст дискусії.

Заключний висновок: кожний аргумент Позивача при детальному розгляді розсипається. Спроба представити думки та питання як факти — спростовується прямим текстом та семантикою. Спроба довести ідентифікацію через суб`єктивне сприйняття — суперечить вимозі об`єктивної визначеності. Спроба апелювати до тяжкості звинувачень — ігнорує особливий статус публічної особи та розширені межі критики у політичній дискусії. Цей позов є спробою використати суд як інструмент для того, щоб змусити замовкнути критика. Задовольнити його — означає захистити публічну особу від незручних питань та громадського контролю. Відмовити — означає захистити право кожного громадянина на свободу слова, думки та на участь у суспільній дискусії, якою б гострою вона не була.

Просять Суд відмовити у позові в повному обсязі

Позиція учасників справи

Позивач в судовому засіданні пояснив, що відповідач оббрехав його, звинуватив у вчиненні кримінальних правопорушень. Інформація, що міститься у відео відповідача не відповідає дійсності, містить відомості про події кримінального характеру, яких в його житті не існувало взагалі.

Представник позивача – адвокат Ляшенко-Гаркуша О.В., у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та додала, що відповідач по справі допустив висловлювання, які підривають честь, гідність і ділову репутацію її клієнта. Такі висловлювання є недостовірними, надуманими, звинувачення у незаконному ігровому бізнесі, вирощувані коноплі, яка була спрямована невизначеному коло людей, які сприймали інформацію та формували суб`єктивну думку щодо особи ОСОБА_1 .

Відповідач у судові засідання не з`явився.

Представник відповідача надав пояснення аналогічні тим, що зазначені у письмових поясненнях.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

У статті 34 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Водночас, відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших осіб.

Відповідно до ч.3 статті 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Отже, праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов`язок не поширювати про особу недостовірну інформацію, а також інформацію, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.

Право на захист честі, гідності та ділової репутації є частиною права на повагу до приватного життя, а підстави захисту такого права виникають, як правило, на стику взаємодії права (свободи) на вираження (думки) та права на повагу до приватного життя.

Згідно зі статтею 201 ЦК України честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством.

У пунктах 1, 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року №1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» судам роз`яснено, що беручи до уваги зазначені конституційні положення, суди при вирішенні справ про захист гідності, честі та ділової репутації повинні забезпечувати баланс між конституційним правом на свободу думки і слова, правом на вільне вираження своїх поглядів та переконань, з одного боку, та правом на повагу до людської гідності, конституційними гарантіями невтручання в особисте і сімейне життя, судовим захистом права на спростування недостовірної інформації про особу, з іншого боку.

При розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Згідно із статтею 1 Закону України "Про інформацію", приписи якої кореспондуються з частиною першою статті 200 Цивільного кодексу України, під інформацією розуміються будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Поширенням інформації також є вивішування (демонстрація) в громадських місцях плакатів, гасел, інших творів, а також розповсюдження серед людей листівок, що за своїм змістом або формою порочать гідність, честь фізичної особи або ділової репутації фізичної та юридичної особи.

Проте судам необхідно враховувати, що повідомлення оспорюваної інформації лише особі, якої вона стосується, не може визнаватись її поширенням, якщо особа, яка повідомила таку інформацію, вжила достатніх заходів конфіденційності для того, щоб ця інформація не стала доступною третім особам.

У пунктах 18, 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» зазначено, що обов`язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права. Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, и оціночним судженням.

Повинно бути зроблене чітке розмежування між констатацією фактів та оціночними судженнями. У той час як наявність фактів може бути продемонстровано, достовірність оціночних суджень не піддається доведенню. Вимогу доведення достовірності оціночних суджень неможливо виконати, вона порушує свободу думки як таку, що є базовою частиною права.

Згідно з частиною другою статті 30 Закону України «Про інформацію» оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовностилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Таким чином, слід відрізняти деякі висловлювання, які хоча і мають характер образи, однак у контексті є оціночними судженнями, з огляду на вжиті слова, вирази та мовностилістичні засоби.

Судження це те саме, що й думка, висловлення. Воно являє собою розумовий акт, що має оціночний характер та виражає ставлення того, хто говорить, до змісту висловленої думки і напряму, пов`язаними із такими психологічними станами, як віра, впевненість чи сумнів. Оцінити правдивість чи правильність судження будь-яким шляхом неможливо, а тому воно не входить до предмета судового доказування.

Фактичне твердження це логічна побудова та викладення певного факту чи групи фактів. Факт це явище об`єктивної дійсності, конкретні життєві обставини, які склалися у певному місці та часі за певних умов. Враховуючи те, що факт, сам по собі, є категорією об`єктивною, незалежною від думок та поглядів сторонніх осіб, то його відповідність дійсності може бути перевірена та встановлена судом (див.:постанова Верховного Суду від 21 січня 2021 року у справі № 910/9397/18).

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Спростування поширеної повинно здійснюватись незалежно від вини особи, яка її поширила.

Згідно до п.12 Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27 лютого 2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності і честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» належним відповідачем, у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет, є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайту, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві.

Позивачем оспорюється достовірність інформації поширеної ОСОБА_2 на власному Youtube-каналі відеохостингу YouTube за адресою ІНФОРМАЦІЯ_4 > watch під назвою «Пірамідки і конопля — це легкі гроші, але тимчасові. ОСОБА_4 », отже належним відповідачем по даній справі слід вважати ОСОБА_2 (як автора інформаційного матеріалу).

З наявного в матеріалах справи електронного носія інформації з відеозаписом дослідженого в судовому засіданні, встановлено, що на Youtube-каналі відеохостингу YouTube відповідачем по справі було опубліковано відео під назвою «Пірамідки і конопля — це легкі гроші, але тимчасові. ОСОБА_4 ».

За твердженнями позивача до вказаної інформації має вільний доступ необмежене коло осіб та на момент підготовки позову до суду відеозапис отримав понад 42 тисячі переглядів.

Вказані обставини відповідачем та його представниками не заперечувалась.

Отже, доступ до наведеного вище відеозвернення є вільним і загальнодоступним, тобто інформація, що міститься у цьому відео доведена до відома необмеженого кола осіб, де відповідач ОСОБА_2 повідомив, серед іншого, інформацію наступного змісту (мовою оригіналу):

з 0:01:07 хв. « ОСОБА_13 це дійсно в принципі фермер, невеликий, але фермер. Що касається Колі Охотнього, то це інтерв`ю було дуже давно записано, щоб ви розуміли, але я чомусь думав, що в нього хвате розуму не виходить на публіку, потому шо ну ви всі розумієте, що ми всі не святі, але якщо там у одного чучуть грішків, то у тебе Колінька…..ну, я просто не розумію тебе, і я хочу зараз звернуться до правоохоронних органів, щоб вони розставили всі точка над і. Мені дуже подобається теза «Злодій ніколи не буде патріотом», так от я хочу звернутися до правоохоронних органів, щоб вони розставили всі точка над і, і сказали хто ж із нас злодій. А тепер переходимо до фактів.

з 3 хв.18 сек. по 3 хв.37 сек. «Ігровий бізнес. Ви всі чудово знаєте як я закривав цей бізнес, як я з ним боровся, що мені прийшлося викупить це зданіє щоб тільки закрить це нещастя для району. Скільки обкрадених людей було. І це ж все було під твоєю егідою ОСОБА_5 , під твоєю.»;

з 4 хв.18 сек. по 4 хв.56 сек. «Про дизпаливо ти щось там говорив? Так давай щас вспомнимо щас ту ситуацію, коли ти позливав усю дизпаливо з комбайнів і з тракторів з Луганки. Де є вже докази комбайнерів, трактористів. А тільки потім ти усе порішав в поліції і все пропало. Так в мене ж знову питання — кого ж кришує поліція — Поворознюка чи Охотного? До речі це ж ти зливав ту солярку і крав у колгоспі і гербіциди і міндобрива, там де ти зараз яро хочеш стати головою»;

з 5 хв.24 сек. по 6 хв.00 сек. «Коли соняшник росте по краям чистий, а всередині вроді бур`яном заріс. А я і думаю - а чому гербіциди не сработали ілі шо. А ж тепер я начинаю розуміть — я думаю що то росла конопля в тебе, Коля. І Так бистро розбагатіть. Всі сільгоспники, всі розуміють скільки можна заробить на гектарі. Ти возьми ту цифру, розділи на гектари. Як можна 600 доларів з гектара заробить ті, що заробляв ти? Це можна заробить на чомусь іншому»;

з 11 хв.40 сек. по 12 хв.25 сек. «По майновим паям. Коля, ти викупив на 25 000 000 (Двадцять п ’ять мільйонів). Мені не інтересно де ці гроші взялися, абсолютно. Чи з коноплі, чи з чогось там. На мою думку це не важливо, то твої проблеми. Але в мене питання — ти 0 (ноль) заплатив податків. І я знову ж прошу правоохоронні органи перевірить дані факти, тому що куплі-продажі майнових сертифікатів по СФК «Маріампольський» зареєстровані в селищній раді. І там всі є відповідні документи що за налічні гроші викуплено майно за 100%, а налога заплачено 0 (нуль)».

З дослідженому в судовому засіданні відеозапису вбачається, що поширена інформація дійсно стосується позивача, оскільки у відеоматеріалі чітко зазначаються ім`я та прізвище: « ОСОБА_13 » « ОСОБА_14 », « ОСОБА_15 », а також згадується вид його діяльності «фермер», отже озвучена відповідачем інформація дає змогу ідентифікувати саме позивача.

Відтак, суд доходить висновку, про доведеність у даній справі поширення інформації, яка стосується позивача.

При цьому, проаналізувавши положення вищезазначеного законодавства та дослідивши форму відеозвернення в частині інформації про ігровий бізнес: «Ігровий бізнес. Ви всі чудово знаєте як я закривав цей бізнес, як я з ним боровся, що мені прийшлося викупить це зданіє щоб тільки закрить це нещастя для району. Скільки обкрадених людей було. І це все ж було під твоєю егідою ОСОБА_5 , під твоєю.», суд доходить висновку, що оскаржувана позивачем інформація подавалась не у формі оціночних суджень, а у формі тверджень про події які відбувались в громаді «Ігровий бізнес» «Викуп приміщення, з метою його закриття» «Обкрадені люди» «І це ж все було під твоєю егідою Коля, під твоєю», отже відповідач стверджує про існування грального бізнесу та зв`язок позивача з цією діяльністю, при цьому без наведення джерел отриманої інформації. Висловлювання відповідача виражені у формі тверджень про існування в районі грального бізнесу, який відбувався під «егідою» позивача. Поширена відповідачем інформація носить фактичні дані, тобто конкретні життєві обставини, які склалися у певному місці та часі за певних умов, які можна перевірити/встановити, отже за своїм змістом не є оціночним судженням.

Досліджуючи відеозапис з 5 хв.24 сек. по 6 хв.00 сек. в частині інформації повідомленої відповідачем: «Про дизпаливо ти щось там говорив? Так давай щас вспомнимо щас ту ситуацію, коли ти позливав усю дизпаливо з комбайнів і з тракторів з Луганки. Де є вже докази комбайнерів, трактористів. А тільки потім ти усе порішав в поліції і все пропало. Так в мене ж знову питання — кого ж кришує поліція — Поворознюка чи ОСОБА_8 ? До речі це ж ти зливав ту солярку і крав у колгоспі і гербіциди і міндобрива, там де ти зараз яро хочеш стати головою», суд робить висновок, що такі висловлювання відповідача «До речі це ж ти зливав ту солярку і крав у колгоспі і гербіциди і міндобрива, там де ти зараз яро хочеш стати головою», містить фактичні твердження про вчинення позивачем протиправних дій. У наведених висловлюваннях відповідачем використані мовні засоби, які репрезентують чітке, однозначне, точне позначення фактів, які можна довести або спростувати, що неможливо зробити з оціночним судженням. Оспорювана інформація сформульована ним способом категоричного висловлювання у формі існування конкретних обставин (фактів).

Що стосується висловлення відповідача у відеозаписі з 5 хв.24 сек. по 6 хв.00 сек.: «Коли соняшник росте по краям чистий, а всередині вроді бур`яном заріс. А я і думаю - а чому гербіциди не сработали ілі шо. А ж тепер я начинаю розуміть — я думаю що то росла конопля в тебе, Коля. І Так бистро розбагатіть. Всі сільгоспники, всі розуміють скільки можна заробить на гектарі. Ти возьми ту цифру, розділи на гектари. Як можна 600 доларів з гектара заробить ті, що заробляв ти? Це можна заробить на чомусь іншому», суд погоджується з аргументами відповідача, щовисловлювання щодо можливого вирощування коноплі є його припущенням ("я думаю що..."), яке прямо позначено як його особиста думка. Таке припущення входить до категорії оціночних суджень і відображає його здивування щодо незвично високої прибутковості господарства позивача порівняно з іншими аграріями району, але ніяких конкретних фактів це висловлення не містить.

Щодо інформації висловленої відповідачем з 11 хв.40 сек. по 12 хв.25 сек:. «По майновим паям. Коля, ти викупив на 25 000 000 (Двадцять п`ять мільйонів). Мені не інтересно де ці гроші взялися, абсолютно. Чи з коноплі, чи з чогось там. На мою думку це не важливо, то твої проблеми. Але в мене питання — ти 0 (ноль) заплатив податків. І я знову ж прошу правоохоронні органи перевірить дані факти, тому що куплі-продажі майнових сертифікатів по СФК «Маріампольський» зареєстровані в селищній раді. І там всі є відповідні документи що за налічні гроші викуплено майно за 100%, а налога заплачено 0 (нуль)».

У абзаці другому пункту 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» судам роз`яснено, що суди повинні мати на увазі, що у випадку, коли особа звертається до відповідних органів із заявою, в якій міститься та чи інша інформація, і в разі, якщо цей орган компетентний перевірити таку інформацію та надати відповідь, проте в ході перевірки інформація не знайшла свого підтвердження, вказана обставина не може сама по собі бути підставою для задоволення позову, оскільки у такому випадку мала місце реалізація особою конституційного права, передбаченого статтею 40 Конституції, а не поширення недостовірної інформації.

Разом з тим наявність у такому зверненні завідомо неправдивих відомостей, а також у разі встановлення, що для звернення особи до вказаних органів не було жодних підстав і було викликано не наміром виконати свій громадський обов`язок або захистити свої права, свободи чи законні інтереси, тягне відповідальність, передбачену законодавством України.

Отже вказане фраза "Але в мене питання ти 0 (ноль) заплатив податків" є за своєю будовою і метою висловлювання - питанням, а не твердженням, а подальше звернення "І я знову ж прошу правоохоронні органи перевірить дані факти, тому що куплі-продажі майнових сертифікатів по СФК «Маріампольський» зареєстровані в селищній раді. І там всі є відповідні документи що за налічні гроші викуплено майно за 100%, а налога заплачено 0 (нуль)»є за своєю формою зверненням до правоохоронних органів перевірити його сумніви щодо сплати податку і надати правову оцінку.

Частиною четвертою статті 10 ЦПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Згідно зі статтею 10 Конвенції кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для охорони порядку або запобігання злочинам, для охорони здоров`я або моралі, для захисту репутації або прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або підтримання авторитету і безсторонності суду і є необхідним в демократичному суспільстві.

Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ свобода вираження поглядів є однією з важливих засад демократичного суспільства та однією з базових умов прогресу суспільства в цілому та самореалізації кожної окремої особи. Відповідно до пункту 2 статті 10 Конвенції вона стосується не тільки інформації чи ідей, які сприймаються зі схваленням чи розглядаються як необразливі або нейтральні, але й тих, які можуть ображати, шокувати чи непокоїти. Саме такими є вимоги плюралізму, толерантності та широти поглядів, без яких немає демократичного суспільства (див.: рішення у справі «Карпюк та інші проти України», № 30582/04, 32152/04, § 188, 06 жовтня 2015 року ).

Згідно з положеннями статті 277 ЦК України і статті 81 ЦПК України обов`язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

До своїх стверджувальних висловлювань ОСОБА_2 не надав жодного належного, допустимого та достатнього доказу на підтвердження того, що інформація, яка була поширена ним у відео з 3 хв.18 сек. по 3 хв.37 сек. щодо «Ігровий бізнес. Ви всі чудово знаєте як я закривав цей бізнес, як я з ним боровся, що мені прийшлося викупить це зданіє щоб тільки закрить це нещастя для району. Скільки обкрадених людей було. І це все було під твоєю егідою ОСОБА_5 , під твоєю.», та з 4 хв.18 сек. по 4 хв.56 сек. «Про дизпаливо ти щось там говорив? Так давай щас вспомнимо щас ту ситуацію, коли ти позливав усю дизпаливо з комбайнів і з тракторів з Луганки. Де є вже докази комбайнерів, трактористів. А тільки потім ти усе порішав в поліції і все пропало. Так в мене ж знову питання — кого ж кришує поліція — ОСОБА_7 чи ОСОБА_8 ? До речі це ж ти зливав ту солярку і крав у колгоспі і гербіциди і міндобрива, там де ти зараз яро хочеш стати головою» мала достатнє підтвердження, щоб подавати вказану інформацію, як факти.

Право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов`язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність та честь.

На підставі всебічної та повної оцінки доказів у справі суд дійшов висновку, що поширена інформація про позивача є недостовірною, оскільки доказів існування організації, та/або будь-яку причетність позивача ОСОБА_1 до грального бізнесу, а також вчинення ним адміністративних та/або кримінальних правопорушень проти власності (крадіжки) суду не надано, а відтак у відповідача виникає обов`язок на її спростування.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, статті 6 Конвенції особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Презумпція невинуватості - це вимога закону, звернена до всіх громадян, посадових осіб, державних і громадських організацій, до суспільної думки в цілому. Такої позиції дотримується і Європейський Суд з прав людини, що у своєму рішенні від 10 лютого 1995 року у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.

У найзагальнішому вигляді правило презумпції невинуватості означає, що особа може бути визнана винуватою у вчиненні злочину і покарана лише за умови, що її вина буде доведена в передбаченому законом порядку і встановлена обвинувальним вироком суду. Лише орган у держави наділений таким правом це суд, який є відповідно до Конституції України (стаття 124) носієм судової влади, що здійснює правосуддя в умовах законності, незалежності, гласності та змагальності.

Вирок суду є єдиним процесуальним документом, що встановлює винуватість.

Твердження, зазначені у відео можуть бути перевірені на їх правдивість, оскільки підпадають під ознаки суспільно-небезпечного діяння, що в свою чергу, виключає віднесення розповсюдженої інформації до оціночних суджень чи критичних зауважень.

Суд вважає, що оскаржувані твердження, формують негативну громадську думку про позивача, руйнують його репутацію, при цьому, вони не є підтвердженими жодними належними доказами, а тому є такими, що порушують право позивача на повагу до його честі, гідності і ділової репутації. При цьому суду не надано жодних доказів того, що позивач є публічною особою або бере участь у політичній діяльності, а відтак відсутні підстави для застосування до нього ширших меж допустимої критики в контексті політичної дискусії.

У частині першій статті 277 ЦК України передбачено, що фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на спростування цієї інформації.

Спростування поширеної недостовірної інформації не є способом цивільно-правової відповідальності, так як немає компенсаційного та майнового характеру. Спростовується незалежно від вини особи, яка її поширила (абзац 3 частини шостої статті 277 ЦК України).

У зв`язку з викладеним суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог та зобов`язання відповідача спростувати поширену ним недостовірну інформацію.

Крім того, на підставі статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1073, 60 грн, сплачений, згідно квитанції від 15.11.2023 року (а.с. 1).

На підставі викладеного, керуючись статтями32,34 Конституції України, ст.201,270,275,277,299 ЦК України, ст.5,12,13,78,81,141,259,263,264,265 ЦПК України,Законом України «Про інформацію», постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» № 1 від 27 лютого 2009 року, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, задовольнити частково.

Визнати недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 інформацію, повідомлену ОСОБА_2 на власному ОСОБА_3 -каналі відеохостингу YouTube за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1 під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 » наступного змісту:

« ІНФОРМАЦІЯ_5 всі чудово знаєте як я закривав цей бізнес, як я з ним боровся, що мені прийшлося викупить це зданіє щоб тільки закрить це нещастя для району. Скільки обкрадених людей було. І це все було під твоєю егідою ОСОБА_5 , під твоєю.»;

«Про дизпаливо ти щось там говорив? Так давай щас вспомнимо щас ту ситуацію, коли ти позливав усе дизпаливо з комбайнів і з тракторів з ОСОБА_6 . Де є вже покази комбайнерів, трактористів. А тільки потім ти усе порішав, в поліції все пропало. Так в мене ж знову питання — кого ж кришує поліція — ОСОБА_7 чи ОСОБА_8 ? До речі це ж ти зливав ту солярку і крав у колгоспі і гербіциди і міндобрива, там де ти зараз яро хочеш стати головою».

Зобов`язати ОСОБА_2 не пізніше 10 днів з дня набрання судовим рішенням у справі законної сили спростувати вказану недостовірну інформацію шляхом зчитування під відеозапис на власному YouTubeканалі тексту спростування наступного змісту: «Спростування. Я, ОСОБА_2 , повідомляю, що інформація, повідомлена мною у відеозаписі під назвою « ОСОБА_16 і конопля — це легкі гроші, але тимчасові. ОСОБА_4 » про те що:

«Ігровий бізнес. Ви всі чудово знаєте як я закривав цей бізнес, як я з ним боровся, що мені прийшлося викупить це зданіє щоб тільки закрить це нещастя для району. Скільки обкрадених людей було. І це все було під твоєю егідою ОСОБА_5 , під твоєю.»;

«Про дизпаливо ти щось там говорив? Так давай щас вспомнимо щас ту ситуацію, коли ти позливав усе дизпаливо з комбайнів і з тракторів з ОСОБА_6 . Де є вже покази комбайнерів, трактористів. А тільки потім ти усе порішав, в поліції все пропало. Так в мене ж знову питання — кого ж кришує поліція — ОСОБА_7 чи ОСОБА_8 ? До речі це ж ти зливав ту солярку і крав у колгоспі і гербіциди і міндобрива, там де ти зараз яро хочеш стати головою» є недостовірною та такою, що підлягає спростуванню».

У іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму витрат, понесених по оплаті судового збору в сумі1 073,60 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його складення до Кропивницького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 10.07.2026 року.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Представник позивача: від 15.05.2025 року та свідоцтва про права на зайняття адвокатською діяльністю № 000355 від 21 січня 2022 року.

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Представник відповідача: адвокат Семенюк Віталій Васильович, який діяв на підставі ордеру від 17.05.2025 року та свідоцтва про права на зайняття адвокатською діяльністю № КВ №908 від 22.02.2018 року.

Суддя Я.М.Подоляк