Постанова від 08 липня 2026 р. у справі №386/1105/26 — Голованівський районний суд Кіровоградської області

Суд: Голованівський районний суд Кіровоградської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування

Дата: 08 липня 2026 р.

Справа: №386/1105/26

Суддя: Гарбуз О. С.

Справа № 386/1105/26

Провадження № 3/386/205/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2026 року селище Голованівськ

Суддя Голованівського районного суду Кіровоградської області

Гарбуз О. С.

розглянувши (відповідно закріпленому статтею 279 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) порядку) у відкритому судовому засіданні у залі суду справу про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 ,

- до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,

встановив:

24.06.2026 до суду з Голованівського РВП ГУНП в Кіровоградській області надійшов протокол серії ВАД №482437 від 14.06.2026 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП відносно ОСОБА_1 , який обвинувачується в тому, що 14.06.2026 о 19 год. 00 хв. вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_2 , а саме виражався брутальною лайкою в її адресу, внаслідок чого могла бути завдана шкода її психічному здоров`ю, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

03.07.2026 ОСОБА_1 надав суду заперечення, в якому зазначив, що ознайомившись з матеріалами справи про адміністративне правопорушення вважає, що матеріали у справі про адміністративне правопорушення сфальшовані, а пояснення зацікавлених осіб є неналежним та не допустимим доказом будь-якої його вини у зазначеній справі, натомість підтверджує необ`єктивне сприйняття реальних обставин справи поліцейськими. Свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП не визнає, у зв`язку з відсутністю складу правопорушення та і самої події. Не вчиняв відносно громадянки ОСОБА_2 будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо). Вказав, що біля 19 год. 14 червня 2026 року він їхав з роботи на власному автомобілі по вулиці Травневій (Першотравнева) с. Красногірка Голованівського району Кіровоградської області, напроти домоволодіння, яке розташоване по АДРЕСА_2 , він побачив ОСОБА_3 , який є формально чоловіком його рідної сестри ОСОБА_4 , зупинився біля нього та намагався спокійно з ним поспілкуватися з приводу того, що колись був його другом, а на даний час ОСОБА_3 та його дружина ОСОБА_2 подали до Голованівського районного суду Кіровоградської області позовні заяви про розлучення і вимагають з нього кошти на правничу допомогу в сумі 5 тис. грн. ОСОБА_3 був в стані алкогольного сп`янінні, тому розмова відбулася спочатку на підвищених тонах, а потім останній почав йому погрожувати фізичною розправою, що так само зі ним зробить, як і з його рідною сестрою, яка від його побоїв потрапила у лікарню та наніс йому декілька ударів в голову та у тулуб. Він впав, а останній продовжив наносити удари. Жодних дій насильницького характеру відносно своєї дружини ніколи не вчиняв, так як прожив з громадянкою ОСОБА_2 тридцять років, і якби їй важко було проживати з ним та якби він вчиняв би насильство відносно неї на протязі цих років, то не було б такого довгого часу спільного проживання її з ним, від якого мають двох дорослих спільних синів. Вважає у всьому винного громадянин ОСОБА_3 , який зруйнував їх сім`ю і сім`ю його рідної сестри та нацькував на нього його дружину вже формальну. Йому не відомо, хто викликав поліцію, так, як він лежав на землі на вулиці Травневій (Першотравнева), все боліло, ледве піднявся і поїхав додому будинок АДРЕСА_3 ). По дорозі додому побачив поліцейський автомобіль, він зупинив їх і спитав, чи не до нього вони їдуть, відповіли, що їдуть на виклик по АДРЕСА_2 . Вони поїхали далі, а він поїхав додому.

ОСОБА_1 зазначив, що проживає один у своєму домоволодінні АДРЕСА_3 , дружина з ним не проживає, так як почала проживати з громадянином ОСОБА_3 . Поліцейські, які прибули у село Красногірка, не з`ясувавши об`єктивно обставини цієї події, що сталася 14.06.2026, подали до суду адміністративний протокол ВАД №482437 від 14.06.2026 залучивши свідком громадянина ОСОБА_3 , з яким у нього неприязні відносини і громадянку ОСОБА_2 , яка по факту є співмешканкою громадянина ОСОБА_3 та проживають обоє у селищі Побузьке Голованівського району Кіровоградської області. Таким чином, поліцейські Голованівського РВП ГУНП в Кіровоградській області не встановили, що ОСОБА_2 не проживає з ним в одному будинку АДРЕСА_1 однією сім`єю та не є по факту його дружиною, а проживає спільно з громадянином ОСОБА_3 у селищі Побузьке Голованівського району Кіровоградської області та є по факту співмешканкою останнього. Він з ОСОБА_2 з 01 лютого 2026 року спільно не проживає, не має спільного побуту та не має взаємних ні прав, ні обов`язків. Відсутність рішення суду про розлучення у справі №386/978/26 не може бути доказом його спільного проживання однією сім`єю з громадянкою ОСОБА_2 . З метою повноти та об`єктивності провадження у справі про адміністративне правопорушення, поліцейський повинен не лише формально зазначити ці ознаки у протоколі про адміністративне правопорушення, але і надати докази. У даній справі про адміністративне правопорушення поліцейські сфальшували реальну подію, яка сталася 14.06.2026 в селі Красногірка Голованівського району Кіровоградської області по вул. Травневій. Поліцейські залучили свідками у даній справі осіб, щодо неупередженості яких є сумніви, оскільки з громадянином ОСОБА_3 він перебуває у неприязних стосунках, з яким сталася конфліктна ситуація 14.06.2026, пов`язана з побиттям його рідної сестри та вимаганням коштів в сумі 5 тис. грн на правничу допомогу у справах про розлучення, а громадянка ОСОБА_2 є вже його по факту співмешканкою. Тому пояснення ОСОБА_2 та її співмешканця ОСОБА_3 не є допустимим та належними доказами у справі про адміністративне правопорушення. В даній справі про адміністративне правопорушення повністю відсутній склад правопорушення, так як відсутня сама подія 14.06.2026, що відображала б адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. В зв`язку з вищевикладеним, просив справу про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП провадженням закрити на підстав п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.

06.07.2026 ОСОБА_1 надав суду доповнення до заперечення, в якому пояснив, що з лютого місяця 2026 року ОСОБА_2 не проживала з ним, оскільки між ними були припиненні шлюбні відносини та не проживала з ним однією сім`єю, тому не міг та не мав змоги проти ОСОБА_2 вчиняти будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру та просив долучити до матеріалів справи копію позовної заяви про розірвання шлюбу та копію витягу Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію, щодо підтвердження дошлюбного прізвища №00057596146 від 07.04.2026.

В судове засідання 09.07.2026 ОСОБА_1 не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, в заперечені просив розгляд справи проводити у його відсутність, клопотання про відкладення розгляду справи до суду не подавав.

У відповідності до ч. 2 ст. 268 КУпАП, суд розглядає справу у відсутність ОСОБА_1 , який належним чином сповіщений про розгляд справи та від якого не надійшло клопотань про відкладення розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, вважаю, що справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, з наступних підстав.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 280 КУпАП суддя зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, відповідальність за вказане адміністративне правопорушення настає у разі вчинення насильства в сім`ї, тобто умисне вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання захисного припису особою, стосовно якої він винесений, непроходження корекційної програми особою, яка вчинила насильство в сім`ї.

Отже, суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, може бути особа, яка повинна перебувати у сімейних або близьких стосунках із потерпілим, проживати спільно або бути у кровному спорідненні, тобто батьки, діти, дружина, співмешканка, брати, сестри.

Об`єктом правопорушення, пов`язаного з насильством у сім`ї (домашнім насильством), є суспільні відносини, що забезпечують безпеку життя, здоров`я, честі, гідності, а також фізичну та психічну недоторканність особи в межах сімейно-побутових відносин.

До протоколу про адміністративне правопорушення Голованівським РВП ГУНП в Кіровоградській області долучено:

- копію протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію ОСОБА_2 від 14.06.2026, і якому просить пртягнути до відповідальності її чоловіка, який на протязі тривалого часу висловлюється в її адресу грубою брутальною лайкою (а.с. 3);

- копію паспорту ОСОБА_1 (а.с. 4-6);

- копію письмового пояснення ОСОБА_3 , який пояснив, що одного разу перебував в АДРЕСА_4 разом з ОСОБА_2 , куди приїхав ОСОБА_1 та почав вчиняти сварку, в ході якої висловлювався в адресу дружини грубою брутальною лайкою (а.с. 7);

- копію письмового пояснення ОСОБА_2 , яка пояснила, що її колишній чоловік ОСОБА_1 під час сварки ображав її, висловлювався в її адресу нецензурною лайкою, принижував її честь та гідність (а.с. 8).

Відповідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, тощо.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

У відповідності до ст. 280 КУпАП орган при розгляді справи зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі Бочаров проти України (остаточне рішення від 17.06.2011р.) суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумним сумнівом. Проте, таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумцій щодо фактів.

У своєму рішенні від 10.02.1995р., у справі Алене де Рібермон проти Франції Європейський Суд з прав людини зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.

Згідно Рішення Конституційного Суду України від 09.07.1998 у справі про тлумачення терміну «законодавство» визначено, що під законодавством слід розуміти (охоплюється) закони України, чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також постанови Верховної Ради України, укази Президента України, декрети і постанови Кабінету Міністрів України, прийняті в межах їх повноважень та відповідно до Конституції Україні законів України.

Виходячи з положень ст. 8, ст. 62 Конституції України дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на його користь.

Як встановлено з дослідженого протоколу та доданих до нього документів, ОСОБА_1 ставиться в провину вчинення домашнього насильства щодо своєї дружини ОСОБА_2 , тоді як підтверджуючих доказів того, що останнє є дружиною ОСОБА_1 , органом поліції не надано.

З наданих письмових пояснень ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не можливо встановити дату події, яка відбулася між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в тому числі не можливо встановити факт вчинення правопорушення 14.06.2026, про що вказується в протоколі.

Будь-яких інших доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 суду не надано.

Згідно з вимогами ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Недоведеність вини особи, відповідно до ст. 9 КУпАП, свідчить про відсутність складу правопорушення.

За таких обставин, суд не вбачає безумовних та переконливих доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, що позбавляє можливості дійти висновку про наявність складу правопорушення.

Викладені обставини свідчать про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 1, 9, 221, 245-246, п. 1 ч. 1 ст. 247, 248-249, 251-252, 279-280, 283-285 КУпАП, суддя -

постановив:

Закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду через Голованівський районний суд Кіровоградської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: Гарбуз О. С.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua