Постанова від 09 липня 2026 р. у справі №705/4000/26 — Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/4000/26

3/705/1543/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.07.2026 м.Умань

Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Піньковський Роман Володимирович розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ст.173 та ст.185 КУпАП -

В С Т А Н О В И В :

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 412422 від 29.05.2026, ОСОБА_1 вчинив злісну непокору законній вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків. Вимогу припинити правопорушення ігнорував при цьому в ході затримання умисно застосовував фізичну силу, а саме ухопився руками за формений одяг поліцейського, тягнув на себе, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.185 КУпАП.

ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.185 КУпАП визнав повністю та підтвердив викладені в протоколі обставини.

Суд, заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши письмові матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 185 КУпАП передбачено відповідальність за злісну непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку. Зазначена непокора може проявлятись у відмові від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника поліції при виконанні ним службових обов`язків з охорони громадського порядку або відмова, виражена в зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.

Згідно положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, тощо.

Суд всебічно, повно і об`єктивно дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про доведеність поза розумним сумнівом вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП, що підтверджується наявними у справі доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 412422; рапортом інспектора ВРПП Уманського РУП ГУНП в Черкаській області Шулакова Д. від 29.05.2026; матеріалами відеозаписів, що здійснені поліцейським за допомогою технічного засобу під час фіксування правопорушення, доданими до протоколу ВАБ № 412422. Зазначені докази не викликають будь-яких об`єктивних сумнівів в їх достовірності.

На підставі наведеного вище, з урахуванням встановлених обставин справи, які підтверджені належними та допустимими доказами, що в сукупності узгоджуються між собою, суд приходить до переконання, що своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.185 КУпАП, та підлягає притягненню до адміністративної відповідальності накладенням на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з вимогами ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст.ст. 40-1, 185, 251, 252, 280, 283, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд –

П О С Т А Н О В И В:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 255 гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір в сумі 665 гривень 60 копійок.

Роз`яснити, що штраф має бути сплачено не пізніше як через 15 днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати штрафу у визначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Копію постанови вручити ОСОБА_1 до відома.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду області через Уманський міськрайонний суд Черкаської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя: Р.В. Піньковський