Постанова від 12 липня 2026 р. у справі №711/6278/26 — Придніпровський районний суд м. Черкас

Справа № 711/6278/26

Номер провадження 3/711/1590/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2026 року м.Черкаси

Суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Олійник В.М., за участі секретаря судових засідань Дігтяр А.С., прокурора Левченка Р.О., особи стосовно якої складено протокол – ОСОБА_1 ,

розглянувши адміністративні матеріали, які надійшла з Черкаського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, про притягнення:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Черкаси, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого на час вчинення адміністративного правопорушення начальником караулу 18 державної пожежно-рятувальної частини 1 державного пожежно-рятувального загону ГУ ДСНС України в Черкаській області,

до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.172-6 КУпАП,

ВСТАНОВИВ :

В провадженні Придніпровського районного суду м.Черкаси знаходяться адміністративні матеріали, які надійшли з Управління стратегічних розслідувань в Черкаській області про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.172-6 КУпАП.

В судовому засіданні встановлено, що згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією № 32 від 11.06.2026 - ОСОБА_1 , будучи відповідно до підпункту «д» п.1, ч.1, ст.3 Закону суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, у порушення вимог абзацу першого ч.2 ст.45 Закону, без поважних причин, несвоєчасно подав до Національного агентства з питань запобігання корупції щорічну декларацію особи, яка припиняє діяльність пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, при звільненні, оскільки граничний термін подачі відповідної декларації був 14.09.2025, а декларація фактично подана 01.06.2026, чим вчинив адміністративне

Крім того, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією № 33 від 11.06.2026 - ОСОБА_1 , будучи відповідно до п. «д» п.1. ч.1 ст.3 Закону суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані корупцією, у порушення вимог абзацу другого ч.2 ст.45 Закону, без важних причин, несвоєчасно подав до Національного агентства з питань запобігання корупції щорічну декларацію особи, яка припинила діяльність пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування за 2025 рік після звільнення, оскільки граничний термін подачі відповідної декларації був до 00 годин 00 хвилин 31.03.2026, а декларація фактично подана 01.06.2026, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч.1 ст.1726 КУпАП.

Прокурор Левченко Р.О. в судовому засіданні зазначив, що вважає, що винуватість ОСОБА_1 доведена та підтверджується зібраними по справі доказами, а тому просить суд притягнути останнього до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.

Особа, стосовно якої складено протоколи про адміністративні праворушення, ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненні адміністративних правопорушень визнає в повному обсязі та просить суд суворо не карати.

Суд, заслухавши думку прокурора Левченка Р.О., пояснення правопорушника ОСОБА_1 , всебічно та об`єктивно дослідивши матеріали провадження, відповідно до вимог ст.280 КУпАП, дійшов наступних висновків.

Диспозицією ч.1 ст.172-6 КУпАП передбачена відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Для розкриття об`єктивних складових адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, слід зазначити, що диспозиція цієї норми за своїм змістом є бланкетною адміністративно-правовою нормою, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших норм.

Примітка до ст.172-6 КУпАП, вміщуючи вказівку на суб`єкт цього правопорушення, відсилає правозастосувача до норм спеціального антикорупційного закону, зокрема частин 1 і 2 ст.45 Закону «Про запобігання корупції», в яких, крім іншого, передбачено певну деталізацію відповідних положень нормативно-правових актів, що наповнює норму ч.1 ст.172-6 КУпАП більш конкретним змістом для встановлення саме тих ознак, які мають значення для правової кваліфікації зазначеного діяння.

Так, для кваліфікації діяння за ч.1 ст.172-6 КУпАП необхідним є встановлення несвоєчасності подання декларації, тобто подання поза строком, визначеним законом.

Частиною першою статті 45 Закону «Про запобігання корупції», визначено кінцевий термін (часові межі), коли уповноважені на те особи зобов`язані подати декларацію, зокрема вміщено формулювання «щорічно до 1 квітня».

Відповіднодо ч.2 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції», особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.

Особи, які припинили діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3, зобов`язані до 1 квітня наступного року після року припинення діяльності подати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.

За несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.172-6 КУпАП.

Для кваліфікації діяння за ч.1 ст.172-6 КУпАП необхідним є встановлення несвоєчасності подання декларації, тобто подання поза строком, визначеним законом. Конструктивною ознакою цього правопорушення є також несвоєчасне подання декларації без поважних на те причин. Тобто за наявності останніх, відповідальність за аналізованою частиною статті виключається.

Під поважними причинами слід розуміти неможливість особи подати вчасно декларацію у зв`язку з хворобою, перебуванням особи на лікуванні, внаслідок стихійного лиха (повені, пожежі, землетрусу), технічних збоїв офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції, витребуванням відомостей, необхідних для внесення в декларацію.

Окрім того, суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу; вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Відповідно до вимог ст.10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала або свідомо припускала настання цих наслідків.

Аналіз вказаних норм приводить до висновку, що склад правопорушення за ч.1 ст.172-6 КУпАП є формальним, обов`язковим елементом його об`єктивної сторони є умисна дія, тобто умисне неподання або несвоєчасне подання декларації, а тому, орган, уповноважений на складання протоколу про адміністративне правопорушення та прокурор, що приймає участь в розгляді таких протоколів судом, зобов`язані довести суду наявність в діях особи, що притягується до адміністративної відповідальності за вчинення цього адміністративного правопорушення, умислу на несвоєчасне подання декларації

Окрім того, вказана позиція висвітлена в роз`ясненнях спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов`язані з корупцією» від 22.05.2017, Конституційним Судом України в рішенні від 06.10.2010 року (справа № 1-27/2010).

Так в судовому засіданні встановлено, що з наданих матеріалів вбачається, що наказом ГУ ДСНС в Черкаській області № 21 від 12.05.2021 ОСОБА_1 призначено на посаду начальника караулу 18 ДПРЧ 1 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Черкаській області. У подальшому, наказом ГУ ДСНС в Черкаській області № 386 від 14.08.2025 ОСОБА_1 15.08.2025 звільнено зі служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій за п. 176 пп. 4 (у зв`язку із скороченням штатів). Під час проходження служби ОСОБА_1 в системі службової підготовки попереджено про недопущення корупційних та пов`язаних з корупцією правопорушень, відповідно до Закону України «Про запобігання корупції».

У розумінні підпункту «д» п.1 ч.1 ст.З Закону, ОСОБА_1 є суб`єктом декларування та зобов`язаний подавати декларацію відповідно до встановленого Законом порядку.

Абзацом другим ч. 2 ст. 45 Закону передбачено, що особи, які припинили діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3, зобов`язані до 1 квітня наступного року після року припинення діяльності подати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.

Згідно із п. 5 ч. 1 ст. 12 Закону, Національне агентство з метою виконання покладених на нього повноважень має право приймати з питань, що належать до його компетенції, обов`язкові для виконання нормативно-правові акти.

Відповідно до Закону, декларація суб`єкта декларування, який припинив відповідну діяльність (декларація після звільнення) - декларація, яка подається відповідно до абзацу другого частини другої статті 45 Закону до 00 годин 00 хвилин 01 квітня року, наступного за звітним роком, у якому було припинено діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах «а», «в» пункту 2 частини першої статті 3 Закону. Така декларація охоплює звітний рік (період з 11 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року. Інформація про місце чоботи (проходження служби) та займану посаду суб`єкта декларування у такій декларації зазначається відповідно до місця роботи (проходження служби) та займаної посади, перебування (проходження) на яких зумовили обов`язок подання такої декларації.

Отже беручи до уваги те, що ОСОБА_1 звільнено зі служби 15.08.2025, тому граничний термін подачі щорічної декларації за 2025 рік після звільнення є 31.03.2026.

За результатами моніторингу загальнодоступних даних Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які розміщені на офіційному веб-сайті Національного агентства, установлено, що ОСОБА_1 лише 01.06.2026 в порушення вимог абзацу другого ч.2 ст. 45 Закону подано щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2025 рік після припинення діяльності, після звільнення.

Крім того, абзацом першим ч. 2 ст. 45 Закону передбачено, що особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.

Декларація при звільненні - декларація, яка подається відповідно до абзацу першого частини другої статті 45 Закону - не пізніше 30 календарних днів з дня припинення діяльності. Така декларація подається за період, який не був охоплений деклараціями, раніше поданими суб`єктом декларування, та містить інформацію станом на останній день такого періоду, яким є останній день здійснення діяльності. Під раніше поданими деклараціями розуміються декларації, що були подані до Реєстру відповідно до Закону, крім декларації кандидата на посаду.

Отже беручи до уваги те, що ОСОБА_1 звільнено зі служби 15.08.2025, а тому граничний термін подачі декларації при звільненні є 14.09.2025.

Зокрема, за результатами моніторингу загальнодоступних даних Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які розміщені на офіційному веб-сайті Національного агентства, установлено, що ОСОБА_1 лише 01.06.2026 в порушення вимог абзацу першого ч.2 ст.45 Закону подано декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, при звільненні.

Розглядаючи дану справу, суд виходить з того, що відповідальність за несвоєчасне подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування наступає в разі відсутності поважних причин несвоєчасного подання.

Тобто за наявності останніх відповідальність за аналізованою частиною статті виключається. Під поважними причинами слід розуміти неможливість особи подати вчасно декларацію у зв`язку з хворобою, перебуванням особи на лікуванні, внаслідок стихійного лиха (повені, пожежі, землетрусу), технічних збоїв офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції, витребуванням відомостей, необхідних для внесення в декларацію, перебуванням (триманням) під вартою тощо. Про що зазначено в листі ВССУ «Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов`язані з корупцією». Зазначений в листі перелік поважних причин не є вичерпним, а приведений лише як приклад.

Як слідує з наявних матеріалів справи та наданих в судовому засіданні пояснень ОСОБА_1 , поважних причин щодо несвоєчасного подання декларацій особою, яка припинила свою діяльність пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування (після звільнення), правопорушник не мав.

Суд наголошує, що завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством. (ст.1 КУпАП).

Відповідно до ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Статтею 280 КУпАП, передбачено що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 , будучи відповідно до підпункту «д» п.1, ч.1, ст.3 Закону суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, у порушення вимог абзацу першого ч.2 ст.45 Закону, без поважних причин, несвоєчасно подав до Національного агентства з питань запобігання корупції щорічну декларацію особи, яка припиняє діяльність пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, при звільненні, оскільки граничний термін подачі відповідної декларації був 14.09.2025, а декларація фактично подана 01.06.2026, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч.1 ст.1726 КУпАП.

Крім того, ОСОБА_1 , будучи відповідно до п. «д» п.1. ч.1 ст.3 Закону суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані корупцією, у порушення вимог абзацу другого ч.2 ст.45 Закону, без важних причин, несвоєчасно подав до Національного агентства з питань запобігання корупції щорічну декларацію особи, яка припинила діяльність пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування за 2025 рік після звільнення, оскільки граничний термін подачі відповідної декларації був до 00 годин 00 хвилин 31.03.2026, а декларація фактично подана 01.06.2026, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч.1 ст.1726 КУпАП.

Факти вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень передбачених ч.1 ст.172-6 КУпАП підтверджується матеріалами справи, а саме:

-фотокопією публікації декларації при звільненні, яку подав ОСОБА_1 до інформаційно-телекомунікаційної системи «Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» на сайті «public.nazk.gov.ua»;

-фотокопією публікації щорічної декларації за 2025 рік, після звільнення яку подав ОСОБА_1 до інформаційно-телекомунікаційної системи «Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» на сайті «public.nazk.gov.ua»;

-копією витягу з наказу ГУ ДСНС України у Черкаській області від 12.05.2021 № 21;

-копією витягу з наказу ГУ ДСНС України у Черкаській області від 14.08.2025 № 386;

-копією послужного списку ОСОБА_1 ;

-поясненням ОСОБА_1 та іншими зібраними в результаті розгляду матеріалами справи.

Суд, оцінивши вищезазначені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, прийшов до висновку, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративних правопорушень, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, а саме несвоєчасне подання без поважних причин декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави.

При накладенні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушниці, ступінь її вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Обставиною, що пом`якшує відповідальність ОСОБА_1 суд враховує визнання вини.

Обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , суд не вбачає.

Відповідно до ч.2 ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. Оскільки правопорушення, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_1 передбачені однією статтею, тому у даному випадку стягнення необхідно накласти в межах санкції за ч.1 ст.172-6 КУпАП.

При призначенні виду адміністративного стягнення ОСОБА_1 суд, дотримуючись принципу співвідношення між тяжкістю вчиненого адміністративного правопорушення та заходом державного примусу, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини в скоєнні правопорушень, відношення до скоєного, суд вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу, але в межах мінімального розміру, передбаченого санкцією частини 1 статті 172-6 КУпАП, а саме у розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 850,00 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Крім того, суд дійшов до висновку, що в даному випадку застосування виду адміністративного стягнення у виді штрафу буде достатньою та необхідною мірою відповідальності для виховання особи, що вчинила дане адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також в повній мірі забезпечить запобігання вчинення нових правопорушень, як самим порушником, так і іншими особами, та повністю відповідатиме меті його застосування.

Також, відповідно до частини 5 статті 4 Закону України «Про судовий збір», а також статті 40-1 КУпАП у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення особа, на яку накладено таке стягнення, сплачує судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст.ст. 33, 36, 40-1, ч.1 ст.172-6, 221, 245, 268, 283, 284, 285, 287-289, 294 КУпАП, суддя,

ПОСТАНОВИВ :

Визнати ОСОБА_1 винним в скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-6 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 850,00 (вісімсот п`ятдесят ) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що дорівнює 665,60 грн.

Відповідно до ч.1 ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити, що у випадку несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до нього можуть бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст.308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: В. М. Олійник