Рішення від 09 червня 2026 р. у справі №711/9881/25 — Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/9881/25

Провадження №2/711/271/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.06.2026 м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого – судді Позарецької С.М.

при секретарі Буйновській А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя. Свої позовні вимоги мотивує тим, що 31.07.1999 між позивачем та відповідачем було укладено шлюб, який було зареєстровано Черкаським відділом реєстрації актів Придніпровського стану Черкаського міськвиконкому за актовим записом № 919. В шлюбі ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилась донька ОСОБА_3 , яка на даний час вже повнолітня і проживає окремо. На даний час позивач та відповідач, як сім?я, не проживають, спільного господарства не ведуть.

13 вересня 2024 року рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси шлюб між позивачем та відповідачем розірвано. За час шлюбу, за спільні грошові кошти, сторонами було придбано та набуто право власності на трикімнатну квартиру, площею 60,4 м2, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яку оформили на відповідача ОСОБА_2 .

Враховуючи, що квартира була придбана позивачем та відповідачем у період шлюбу, за спільно зібрані грошові кошти, то позивач вважає, що при її поділі їй належить 1/2 частина цієї квартири. Згідно із висновком оцінювача ОСОБА_4 про оцінку вартості майна ціна квартири становить 2975830 гривень. Таким чином вартість спільного майн подружжя становить 2975830гривень. Ціна позову є 50% від вартості майна та становить 1487915гривень.

Зазначає, що оскільки відповідач відмовляється укласти договір про поділ спільного майна подружжя, позивач вимушена звернутися із цим позовом до суду. Порядок обов?язкових заходів досудового врегулювання спору законом не передбачений. Заходи забезпечення доказів та позову до звернення до суду не здійснювалися.

Таким чином, позивач просить суд, - розподілити спільне майно подружжя, а саме, - квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Визнати за позивачем право власності на 1/2 її частину квартири. Судові витрати по справі стягнути з відповідача.

Ухвалою суду від 24.10.2025 (суддя Демчик Р.В.) відкрито, прийнято до провадження цивільну справу і визначено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 20.11.2025 суддю Демчика Р.В. відведено від розгляду справи.

Ухвалою суду від 25.11.2025 (суддя Позарецька С.М.), враховуючи дані протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.11.2025, прийнято справу до провадження та призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Відповідачем відзив на позов не подано.

Ухвалою суду від 10.02.2026 прийнято до розгляду із первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, визнання права власності на нерухоме майно - зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, визнання права власності на нерухоме майно. Ці позови об`єднані в одне провадження.

Відповідачем за зустрічним позовом ОСОБА_1 подано відзив на зустрічну позовну заяву. Позивачем за зустрічним позовом ОСОБА_2 не подано відповідь на відзив.

08.06.2026 позивачем за зустрічним позовом ОСОБА_2 , подано до суду письмову заяву від 05.06.2026 про залишення зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розподіл майна подружжя без розгляду, на підставі п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

Ухвалою суду від 10.06.2026 заяву ОСОБА_2 про залишення без розгляду зустрічного позову задоволено.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Хмельницька Л.М. не з`явилися, хоча повідомлялися судом про час, дату та місце проведення розгляду справи у встановленому законом порядку. Водночас, 10.06.2026 представником подано до суду письмову заяву від 10.06.2026 про розгляд справи без її участі та без участі позивача. Позовні вимоги первісного позову підтримує в повному обсязі. При цьому, просила судові витрати залишити за позивачем за первісним позовом.

Водночас, 10.06.2026 представником відповідача адвокатом Ткаченком М.О. подано до суду письмову заяву від 10.06.2026 про розгляд справи без його участі та відповідача ОСОБА_2 . У заяві, яка датована 05.06.2026 відповідач зазначає, що не заперечує проти задоволення первісного позову, що поданий позивачем ОСОБА_1 .

Враховуючи пояснення учасників справи та їхніх представників, дослідивши матеріали справи та докази у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення за таких підстав:

встановлено, що 31.07.1999 між позивачем та відповідачем було укладено шлюб, який зареєстровано Черкаським відділом реєстрації актів Придніпровського стану Черкаського міськвиконкому за актовим записом № 919. В шлюбі ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилась донька ОСОБА_3 , яка на даний час вже повнолітня і проживає окремо. На даний час позивач та відповідач, як сім?я, не проживають, спільного господарства не ведуть.

13 вересня 2024 року рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси шлюб між позивачем та відповідачем розірвано. За час шлюбу, за спільні грошові кошти, сторонами було придбано трикімнатну квартиру, площею 60,4 м2, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на яку оформлено на відповідача ОСОБА_2 , про що свідчать: договір купівлі-продажу квартири, який посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Міняйло І.П. 08.07.2005, реєстр №4438, дані технічного паспорту, що виданий КП «ЧООБТІ» 18.11.2003.

Згідно із висновком оцінювача ОСОБА_4 про оцінку вартості майна від 07.10.2025 ціна квартири становить 2975830грн.

Як визначено ст. 55 Конституції України та ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).

Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ч.ч. 3, 4 ст. 77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

Цивільне процесуальне законодавство закріплює положення щодо того, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. При цьому жодні докази для суду не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч.ч. 1, 2 ст. 89 ЦПК).

Відповідно до статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловіку на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважних причин (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту (стаття 61 СК України).

Конструкція норми статті 60 СК України свідчить про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу.

Отже, у сімейному законодавстві діє принцип спільності майна подружжя та частки чоловіка і дружини є рівними, враховуючи норми ст. 70 СК.

За загальним правилом застосування презумпції спільності майна подружжя, згідно зі статтею 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, є об`єктом спільної сумісної власності подружжя, і позивач не зобов`язаний доводити належність набутого за час шлюбу майна до майна подружжя.

Презумпція спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу, може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, у тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Відповідно до ст. 68 СК, розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу. Розпоряджання майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності, після розірвання шлюбу здійснюється співвласниками виключно за взаємною згодою, відповідно до Цивільного кодексу України.

Дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. Дружина і чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою. Договір про поділ житлового будинку, квартири, іншого нерухомого майна, а також про виділ нерухомого майна дружині, чоловікові зі складу усього майна подружжя має бути нотаріально посвідчений (ст. 69СК України).

За загальним правилом, при розгляді справ про поділ спільного майна подружжя вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

Таким чином, вирішуючи даний спір, у справі, яка розглядається судом, презумпція спільності права власності подружжя на придбане в період шлюбу майно відповідачем не оспорюється.

Так встановлено, що спірна квартира придбана в період шлюбу сторін, за їхньою згодою і в інтересах сім`ї; відповідачем позовні вимоги визнані, про що подано відповідну заяву від 05.06.2026 і визнання позову прийнято судом, відповідно до ст. 206 ЦПК України. Сторони не повідомили та судом не встановлено обставин про те, що будь-хто із них вчиняв дії щодо відчуження цього нерухомого майна.

Таким чином, за результатами розгляду справи, враховуючи норми ч. 1 ст. 13 ЦПК України, враховуючи досліджені докази по справі та позицію сторін, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення, а тому слід визнати за ОСОБА_1 право власності на частиниквартири АДРЕСА_2 .

Крім того, сплачений позивачем ОСОБА_1 судовий збір за подачу даного позову (платіжна інструкція №8417-8454-2479-6695) у розмірі 9984грн. 00коп., слід залишити за позивачем, враховуючи подану нею заяву.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-84, 141, 259, 268 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_2 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Черкаського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 26.06.2026.

Головуючий суддя С. М. Позарецька