Постанова від 12 липня 2026 р. у справі №711/5699/26 — Придніпровський районний суд м. Черкас

Справа № 711/5699/26

Номер провадження 3/711/1427/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2026 року м.Черкаси

Суддя Придніпровського районного суду м.Черкаси Олійник В.М., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції (протоколи серії ЕПР1 № 678126 та серії ЕПР1 № 678153), про притягнення:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця, РНОКПП НОМЕР_1 ,

до адміністративної відповідальності за ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ :

В провадженні Придніпровського районного суду м.Черкаси знаходяться адміністративні матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП.

В судовому засіданні встановлено, що 28.05.2026 о 19.25 год. в м.Черкаси по вул.Припортова (Героїв Сталінграда), 20, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом ВАЗ – 21083 д.н.з. НОМЕР_2 , не дотримався безпечної дистанції та безпечного інтервалу, внаслідок чого скоїв наїзд на припаркований транспортний засіб AUDI A7 д.н.з. НОМЕР_3 , внаслідок чого обидва автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив п.2.3.б, п.13.1 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 124 КУпАП.

Крім того, 28.05.2026 о 19.25 год. в м.Черкаси по вул.Припортова (Героїв Сталінграда) 20, в м.Черкаси водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 21083 д.н.з. НОМЕР_2 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння, зі згоди водія ОСОБА_1 , проводився на місці зупинки транспортного засобу, у встановленому законом порядку, із застосуванням приладу Alkotest Drager 7510, прилад ARMF 0289, при безперервній відеофіксації на бодікамери, що підтверджує результат тест № 243 від 28.05.2026, результат 2,14 проміле, чим порушив п.2.9.а ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.

Особа стосовно якої складені протоколи про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 до початку судового засідання надав заяву в якій просить суд проводити розгляд справи без його участі. Вину у вчиненні адміністративних правопорушень визнає в повному обсязі та просить суд суворо не карати.

Дослідивши матеріали провадження, суд дійшов наступних висновків, дослідивши письмові матеріали справи та відео з нагрудних камер працівників поліції, приходжу до наступних висновків.

Так, ч.1 ст.6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення». Відповідно до ч.2 ст.6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку». А згідно з положеннями ч.3 ст.6 Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо.

Відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п.34 рішення у справі «Тейксейра де Кастор проти Португалії» від 09.06.1998 року, п.54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.

Згідно з КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (ч.1, 2 ст.7); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245).

Згідно ст.124 КУпАП адміністративна відповідальність настає у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що призвели до пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Як вбачається із змісту диспозиції ст.124 КУпАП, об`єктивна сторона складу правопорушення, передбаченого даною нормою, характеризується наступними елементами: діянням тобто порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, яке може бути виражене як у дії так і в бездіяльності; наслідками у вигляді пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна; а також причинним зв`язком між наведеними діянням та наслідками.

Відповідно до п.26 постанови пленуму ВСУ «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 року № 14 - суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП, може бути будь-яка особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин. При цьому пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна має бути наслідком порушення Правил дорожнього руху.

Відповідно до п.2.3.б ПДР України - для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Відповідно до п.13.1 ПДР України - водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що саме недотримання водієм ОСОБА_1 п.2.3.б, п.13.1 ПДР України і призвело до пошкодження транспортних засобів, з матеріальними збитками. Таким чином, в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Крім того, адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно до вимог ст.14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.

Згідно п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідальність за ст.130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп`яніння в заклади охорони здоров`я та проведення огляду з використанням технічних засобів. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності.

Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст.130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.

За змістом зазначених положень особу може бути притягнуто до адміністративної відповідальності, коли вона керувала транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, що визначається лише у встановленому чинним законодавством порядку, а так само за відмову саме особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху України - водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху України - водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Відповідно до п.7 ч. ІІ Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої 09.11.2015 року № 1452/735, установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

В ході судового розгляду справи встановлено, що 28.05.2026 о 19.25 год. водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом ВАЗ 21083 д.н.з. НОМЕР_2 , порушив вимоги п.13.1 ПДР України внаслідок чого здійснив ДТП. Факт керування транспортним засобом не заперечується ОСОБА_1 ні під час складання адміністративних матеріалів ні в ході судового розгляду справи.

В ході спілкування з водієм ОСОБА_1 , у нього були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя, запах алкоголю з порожнини рота, про що йому повідомлено. Водію було запропоновано пройти освідування, у встановленому законом порядку за допомогою приладу Alkotest Drager на місці ДТП, або в найближчому медичному закладі. За згодою водія, його освідування проведено на місці зупинки да допомогою приладу Alkotest Drager 7510, прилад ARMF 0289, тест № 214 позитивний – 2,14 проміле. Водій ОСОБА_1 з результати освідування погодився.

Враховуючи викладене, вважаю, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме: керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ч.1 ст.130, ст.124 КУпАП підтверджується:

- протоколами серії ЕПР1 № 678126 серії ЕПР1 № 396940 та серії ЕПР1 № 678153;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;

- чеком роздруківкою приладу Alkotest Drager 7510, прилад ARMF 0289, тест № 214, результат - 2,14 проміле;

- свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № П 51 QM 1555 103 24 приладу Alkotest Drager 7510, ARMF 0289;

- схемою ДТП;

- письмовими поясненнями: ОСОБА_2 та ОСОБА_1 від 28.05.2026;

- рапортом інспектора взводу № 1 роти № 1 БУПП в Черкаській області ДПП лейтенанта поліції М. Орел;

- довідкою з ОД відділу АП УПП в Черкаській області згідно якої ОСОБА_1 за ст.130 КУпАП на протязі року не притягувався;

- довідкою, щодо пошуку посвідчення ГСЦ;

- відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції.

При накладенні стягнення, відповідно до статей 33-35 КУпАП, суддя враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Відповідно до ч.2 ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, так у даному випадку стягнення необхідно накласти в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП.

Враховуючи, той факт, що ОСОБА_1 керував автомобілем в стані алкогольного сп`яніння та здійснив ДТП, чим грубо порушив правила дорожнього руху України, характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, вважаю за необхідне накласти на нього адміністративне стягнення, згідно ст. 36 КУпАП, у межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП, у виді штрафу, так як застосування до нього цього стягнення буде достатнім для його виховання в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, із позбавленням права керування транспортними засобами, що передбачено санкцією статті та не відноситься до альтернативного покарання та є обов`язковим.

Також підлягає стягненню на корить держави судовий збір відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір».

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.36, ч.1 ст.130, ст.124, 279, 283 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 адміністративні стягнення за вчинення адміністративних правопорушень передбачених:

за ст.124 КУпАП - у вигляді штрафу у розмірі 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень;

за ч.1 ст.130 КУпАП - у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок та одного року позбавлення права керування транспортними засобами.

На підставі ст.36 КУпАП накласти стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, а саме ч.1 ст.130 КУпАП у виді штрафу в дохід держави у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень та одного року позбавлення права керування транспортними засобами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, що дорівнює 665,6 грн.

Відповідно до ч.1 ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити, що у випадку несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до нього можуть бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст.308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: В. М. Олійник