Рішення від 12 липня 2026 р. у справі №567/1001/26 — Острозький районний суд Рівненської області

Справа №567/1001/26

Провадження №2/567/784/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 липня 2026 року м. Острог

Острозький районний суд Рівненської області у складі:

головуючий суддя - Василевич О.В.

секретар - Приступа А.І.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

встановив :

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. В обґрунтування позову зазначає, що з 24 травня 2014 року вона з відповідачем перебуває у шлюбі, який зареєстрований Здолбунівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Рівненській області (актовий запис № 55).

Вказує, що від даного шлюбу вони дітей не мають. Змога одночасно з`явитися до органів РАЦСу для подачі заяви про розірвання шлюбу у сторін відсутня.

Зазначає, що шлюбне життя з відповідачем не склалося, так як вони мають несумісні характери, протилежні погляди на подружнє життя та виконання сімейних обов`язків. Вважає, що на їхній шлюб вплинули складні життєві обставини, які склалися у країні, зокрема, повномасштабна війна. Вважає, що шлюб між ними існує формально, оскільки подружніх стосунків вони не підтримують, спільного побуту, бюджету, взаємних прав та обов`язків не мають. Між ними відсутні будь-які почуття, вони не змогли побудувати сімейні відносини на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, на даний час їхній шлюб існує формально, а тому вважає, що подальше спільне життя подружжя і збереження їхнього шлюбу суперечить їхнім інтересам.

Подальший зміст підтримувати сімейні відносини вважає недоцільним, що й спонукало її звернутися до суду з вищевказаним позовом про розірвання шлюбу та після розірвання шлюбу просила залишити їй прізвище « ОСОБА_3 ».

Ухвалою суду від 26 червня 2026 року відкрито провадження, справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

В судове засідання сторони не з`явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку.

Позивачка в поданій до суду заяві просить позовні вимоги задовольнити та розгляд справи здійснювати у її відсутності та відсутності її представника.

Відповідач в поданій до суду заяві позовні вимоги про розірвання шлюбу визнав. Вказав, що не має жодних заперечень щодо розірвання шлюбу, просив розгляд справи здійснювати у його відсутності.

У зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши письмові докази у справі, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що сторони з 24 травня 2014 року перебувають у шлюбі, який зареєстрований Здолбунівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (актовий запис № 55), що підтверджується повторно виданим свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 11.06.2026 року (а.с.21).

З доводів позивачки судом встановлено, що сторони разом як сім`я не проживають та наведена обставина відповідачем не заперечується та не спростована.

Відповідно до ст.51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка, а відповідно до ст.56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.

Аналогічне положення містить ч.1 ст.24 Сімейного кодексу України, в якій також зазначено, що примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Статтею 5 Протоколу №7 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та щодо його розірвання.

Шлюб припиняється внаслідок його розірвання, згідно ч.2 ст.104 Сімейного кодексу України.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 втратили почуття любові один до одного, на даний час шлюб фактично припинено, оскільки як сім`я вони не проживають, спільного господарства не ведуть, спроби відновити шлюбні відносини сторони не роблять. Таким чином, шлюб існує формально, а тому вбачаються підстави для його розірвання в судовому порядку.

З матеріалів справи вбачається, що сім`я фактично розпалася, оскільки сторони спільного побуту, бюджету, взаємних прав та обов`язків не мають, подружніх стосунків не підтримують, що свідчить про формальне існування шлюбу, а відтак суд приходить до висновку про те, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить їхнім інтересам, у зв`язку із чим визнає причину розірвання шлюбу поважною і розриває шлюб між сторонами без вжиття заходів щодо примирення.

Крім того, у відповідності до ст.113 СК України особа, що змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Відтак наявні правові підстави після розірвання шлюбу залишити позивачці прізвище, яке вона отримала при укладенні шлюбу « ОСОБА_3 ».

Відповідно до ч.3 ст.105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Згідно ст.110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Відповідно до ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Відповідно до ч.2 ст.114 Сімейного кодексу України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

В судовому засіданні встановлено, що шлюб між сторонами існує формально. На даний час фактично шлюб припинено і подальше спільне життя подружжя і збереження сім`ї є неможливим.

Окрім того, суд бере до уваги, що позов про розірвання шлюбу було подано до суду 15 червня 2026 року, сторони з клопотанням про надання строку на примирення до суду не звертались, у зв`язку з цим суд приходить до висновку про те, що у позивачки та відповідача було достатньо часу для прийняття виваженого рішення про необхідність розірвання шлюбу.

На підставі ст.ст.105, 110, 113 Сімейного кодексу України та керуючись ст.ст.5, 12, 13, 211, 258, 263-265, 273 ЦПК України, -

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.

Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) та ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , паспорт НОМЕР_3 , виданий Острозьким РВ УМВС України в Рівненській області), який зареєстрований 24 травня 2014 року Здолбунівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (актовий запис № 55).

Після розірвання шлюбу залишити позивачці прізвище, яке вона отримала при укладенні шлюбу - « ОСОБА_3 ».

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Острозького районного судуВасилевич О.В.