Вирок від 12 липня 2026 р. у справі №562/2072/26 — Здолбунівський районний суд Рівненської області

Справа № 562/2072/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.07.2026 року Здолбунівський районний суд Рівненської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Здолбунів кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за за №12026186130000051 від 25.05.2026 року по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Дермань Друга, Рівненського району, Рівненської області, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, непрацюючого, фактично проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 162, ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357 та ч. 3 ст. 357 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , 25.05.2026, приблизно о 10 год. 00 хв. (точного часу досудовим розслідуванням не встановлено), грубо порушуючи вимоги ст.30 Конституції України, що гарантує недоторканість житла та іншого володіння особи, розуміючи протиправність посягання на недоторканість чужого володіння, усвідомлюючи суспільну небезпечність та протиправність своїх дій, спрямованих на порушення недоторканості житла та іншого володіння особи і бажаючи вчинити такі дії, діючи умисно, без дозволу і відома ОСОБА_5 та за відсутності визначених законом підстав, шляхом вільного доступу, крізь незачинене вікно, незаконно проник до житлового будинку, що за адресою: АДРЕСА_1 , який перебуває у володінні ОСОБА_5 , у зв`язку із чим порушив недоторканість житла потерпілої особи.

Крім того, ОСОБА_4 , 04.06.2026 року приблизно о 10:00 год. (точного часу досудовим розслідуванням не встановлено), перебуваючи в кафе «F1», яке знаходиться за адресою: м. Здолбунів, вул. Шкільна, 42, Рівненського району, Рівненської області, реалізовуючи свій злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та передбачаючи негативні наслідки, в умовах воєнного стану, введеного відповідно до указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, скориставшись тим, що його дії ніким не будуть помічені, шляхом вільного доступу, таємно викрав належне потерпілій ОСОБА_6 майно, а саме: жіночу сумку чорного кольору, вартістю 260 грн., у якій знаходилися грошові кошти у сумі 4000 (чотири тисячі) грн., чим спричинив потерпілій майнову шкоду на загальну суму 4260 грн. Викраденим ОСОБА_4 розпорядився на власний розсуд.

Крім того, ОСОБА_4 , продовжуючи свої протиправні дії, 04.06.2026 приблизно о 10:00 год., (точного часу досудовим розслідуванням не встановлено), перебуваючи в кафе «F1», яке знаходиться за адресою: м. Здолбунів, вул. Шкільна, 42, Рівненського району, Рівненської області, у попередньо викраденій ним жіночій сумочці чорного кольору, що належить потерпілій ОСОБА_6 , виявив банківську картку АТ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 , що перебуває у користування ОСОБА_6 та, у подальшому, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою в майбутньому заволодіти наявними на банківському рахунку грошовими коштами потерпілої, усвідомлюючи те, що зазначена банківська картка є офіційним документом, містить обов`язкові реквізити, що дають змогу ідентифікувати платіжну систему, емітента (банк) цього спеціального платіжного засобу, пересвідчившись, що його дії ніким не помічені, шляхом вільного доступу, таємно викрав зазначену банківську картку АТ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 . Викрадену банківську картку ОСОБА_4 зберігав за місцем свого проживання ( АДРЕСА_1 ).

Крім того, ОСОБА_4 , продовжуючи свої протиправні дії, 04.06.2026 приблизно о 10:00 год., (точного часу досудовим розслідуванням не встановлено), перебуваючи в кафе «F1», яке знаходиться за адресою: м. Здолбунів, вул. Шкільна, 42, Рівненського району, Рівненської області, у попередньо викраденій ним жіночій сумочці чорного кольору, що належить потерпілій ОСОБА_6 , виявив паспорт громадянина України № НОМЕР_2 , виданий Здолбунівським РВ УМВС України в Рівненській області 17.05.2005 на ім`я ОСОБА_6 , та, у подальшому, діючи умисно, з корисливих мотивів, пересвідчившись, що його дії ніким не помічені, шляхом вільного доступу, таємно викрав паспорт громадянина України ОСОБА_6 №МЮ045427 від 17.05.2005. Викрадений зазначений паспорт громадянина України ОСОБА_4 зберігав за місцем свого проживання ( АДРЕСА_1 ).

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 162, ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357 та ч. 3 ст. 357 КК України визнав повністю, не заперечував фактичних обставин, викладених в обвинувальному акті, повністю погодився зі всіма зібраними в процесі досудового розслідування доказами, що її підтверджують та дав суду показання аналогічні до формулювання обвинувачення. Зазначив, що про скоєне шкодує. У вчиненому щиро розкаявся, просив суд суворо не карати.

Потерпілі ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у судове засідання не з`явилися, подали до суду письмову заяви, у яких зазначили, що претензій матеріального характеру до обвинуваченого не мають, просили судовий розгляд провести без їх участі, що з огляду на положення ст. 325 КПК України не перешкоджає розгляду справи за їх відсутності. При обранні міри покарання обвинуваченому поклалися на думку суду.

Беручи до уваги, що обвинувачений повністю визнав свою вину у вчинених кримінальних правопорушеннях, суд за згодою учасників судового розгляду, враховуючи, що не оспорювалися фактичні обставини кримінального провадження, відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України визнає їх встановленими в судовому засіданні та вважає недоцільним дослідження доказів щодо цих обставин. При цьому суд переконався у тому, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, які підлягали б доказуванню і ними не заперечуються, та сумнівів у добровільності їх позиції немає, а також роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.

Виходячи з наведеного, суд вважає вину обвинуваченого ОСОБА_4 доведеною повністю та кваліфікує його дії за ч.1 ст.162 КК України, які виразились у незаконному проникненні до житла особи; ч. 4 ст. 185 КК України, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненого в умовах воєнного стану; за ч. 1 ст. 357 КК України, які виразились в викраденні офіційних документів, вчиненому з корисливих мотивів; за ч. 3 ст. 357 КК України, які виразились у незаконному заволодінн, шляхом таємного викрадення,і паспортом громадянина України.

При обранні виду та визначенні міри покарання обвинуваченому, суд відповідно до положень ст. 65 КК України враховує, що кримінальні правопорушення, в яких він обвинувачується, згідно ст. 12 КК України є тяжким злочином, кримінальними проступками, думку потерпілих, позицію прокурора, особу обвинуваченого, його ставлення до скоєного, свою вину визнав повністю, позитивно характеризується, непрацюючий, раніше не судимий, на обліку у лікаря психіатра, лікаря-нарколога не перебуває.

До обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , згідно ст. 66 КК України, суд відносить його щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , згідно ст. 67 КК України не встановлено.

Враховуючи вище викладене, суд призначає обвинуваченому ОСОБА_4 покарання необхідне і достатнє для його виправлення та попередження вчиненню нових кримінальних правопорушень у межах санкцій статтей, що передбачають відповідальність за вчинені кримінальні правопорушення у виді позбавлення волі.

Таку сукупність обставин суд вважає підставою для застосування відносно обвинуваченого ст. 75 КК України з покладенням на нього певних обов`язків, оскільки, враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень, особу винного, суд вважає, що його виправлення можливе без відбування покарання, але в умовах постійного контролю за його поведінкою з боку уповноваженого органу з питань пробації.

При визначенні тривалості іспитового строку суд враховує характер та ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, вид і строк призначеного основного покарання, обставини, що характеризують обвинуваченого, середовище, в якому він перебуває.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати за проведення судової товарознавчої експертизи в сумі 962 грн. 72 коп.

Цивільний позов не заявлено.

Долю речових доказів вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 100, 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 162, ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357 та ч. 3 ст. 357 КК України та призначити йому покарання:

- за ч.1 ст.162 КК України – у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`тдесят) гривень;

- за ч.4 ст. 185 КК України – у виді 5 років позбавлення волі;

- за ч.1 ст. 357 КК України – у виді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п`тсот десять) гривень;

- за ч.3 ст. 357 КК України – у виді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п`тсот десять) гривень.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити остаточне покарання ОСОБА_4 у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, із встановленням іспитового строку тривалістю 1 (один) рік.

Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 на період іспитового строку наступні обов`язки: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; 3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Здолбунівського районного суду Рівненської області від 08.06.2026 року (справа №562/1827/26) – скасувати.

Речові докази, а саме:

- пластикову банківську картку АТ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 ; грошові кошти у сумі 500 ( п`ятсот) гривень, номіналом по 100 (сто) гривень кожна, із серійними номерами: ЕВ: 5921857, АК 5040588, ЕЗ 6795458, ЕГ 8364341, АН 0672104; паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий на ім`я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які передано на відповідальне зберігання ОСОБА_6 - залишити власнику.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати за проведення судової товарознавчої експертизи в сумі 962 грн. 72 коп.

Документи кримінального провадження №12026186130000051 залишити у матеріалах кримінальної справи протягом усього часу їх зберігання.

На вирок може бути подана апеляція до Рівненського апеляційного суду через Здолбунівський районний суд Рівненської області протягом 30 днів з моменту його проголошення, а обвинуваченому в той же строк з моменту вручення копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, а копія вироку обвинуваченому та прокурору підлягає врученню негайно після проголошення.

Суддя ОСОБА_1