Постанова від 12 липня 2026 р. у справі №558/378/26 — Демидівський районний суд Рівненської області

Справа № 558/378/26

номер провадження 3/558/158/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2026 року селище Демидівка

Суддя Демидівського районного суду Рівненської області Феха Т.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу про адміністративне правопорушення відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт серія НОМЕР_1 , вид. Демидівським РВ УМВС України в Рівненській області 15 жовтня 1997 року), уродженця с. Яблунівка Млинівського району Рівненської області, жителя АДРЕСА_1 , з базовою вищою освітою, пенсіонера, одруженого, відомості про притягнення до адміністративної відповідальності відсутні,

про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, -

в с т а н о в и в:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 602630 зазначено про те, що 13 червня 2026 року приблизно о 21 годині 45 хвилин ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру по відношенню до своєї дочки ОСОБА_2 , а саме: ображав її та погрожував.

ОСОБА_1 під час розгляду справи вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та пояснив, що 13 червня 2026 року приблизно о 21 годині 45 хвилин він не вчиняв домашнього насильства по відношенню до своєї дочки ОСОБА_2 . Його дочка ОСОБА_2 хворіє на шизофренію, поводиться агресивно, постійно влаштовує сварки і бійки, погрожує та виганяє його з дружиною ОСОБА_3 з їх будинку, а потім викликає поліцейських, телефонує у різні комунальні служби, що зробила також і в той день.

ОСОБА_1 також пояснив, що його дочка потребує постійного лікування, внаслідок наявного психічного захворювання поводить себе агресивно, постійно ображає і б`є його та дружину. Ні він, ні його дружина, в силу свого віку і стану здоров`я, не можуть вплинути на дочку та переконати її в необхідності лікування, оскільки дочка вважає себе здоровою.

ОСОБА_1 пояснив, що він боїться дочку ОСОБА_2 , оскільки вона неодноразово застосовувала відносно нього та своєї матері (його дружини) фізичне насилля.

ОСОБА_1 надав для долучення до матеріалів справи довідку КП «Рівненський обласний центр психічного здоров`я населення» із змісту якої вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебувала на стаціонарному лікуванні у психіатричному відділенні в період з 28.01.2026 року по 12.02.2026 року. Діагноз: параноїдна шизофренія, безперервний перебіг, галюцинаторно-параноїдний синдром.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_3 підтвердила пояснення ОСОБА_1 .

ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , свідка, дослідивши матеріали справи, суддя приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутні подія та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, з наступних підстав.

Положення ч. 2 ст. 7 КУпАП визначають, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.

З матеріалів справи вбачається, що 13 червня 2026 року на ім`я начальника ВП №1 Дубенського РВП ГУНП в Рівненській області надійшла заява ОСОБА_2 , 1976 р.н., у якій вона просить притягнути до відповідальності співмешканця матері ОСОБА_1 за те, що він вчиняв відносно неї домашнє насилля психологічного характеру.

Згідно довідки КП «Рівненський обласний центр психічного здоров`я населення» від 12 лютого 2026 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебувала на стаціонарному лікуванні у психіатричному відділенні в період з 28.01.2026 року по 12.02.2026 року. Діагноз: параноїдна шизофренія, безперервний перебіг, галюцинатоно-параноїдний синдром (а.с. 13).

Згідно ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, крім інших, є протоколи про адміністративне правопорушення, пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, пояснення свідків та інші документи.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Згідно з вимогами ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Дослідженими доказами по справі встановлено, що адміністративні матеріали відносно ОСОБА_1 , складені на підставі заяви ОСОБА_2 , яка для дачі пояснень в судове засідання не з`явилась.

З пояснень ОСОБА_1 , а також свідка ОСОБА_3 встановлено, що саме ОСОБА_2 13 червня 2026 року влаштувала сварку з ОСОБА_1 , погрожувала та виганяла його з будинку, а потім викликала працівників поліції.

В ході розгляду справи беззаперечних доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, встановлено не було.

Рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях.

Ст. 252 КУпАП визначає, що суд зобов`язаний оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України», суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпцій щодо фактів.

За таких обставин, наданими до суду та дослідженими в судовому засіданні доказами не доведено вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 173-2, 247, 283-285 КУпАП, -

п о с т а н о в и в :

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена особою, яка притягнута до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілою, її представником через Демидівський районний суд Рівненської області до Рівненського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.

Суддя Т.С. Феха.