Вирок від 12 липня 2026 р. у справі №545/4984/25 — Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/4984/25

Провадження № 1-кп/545/276/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.07.2026 Полтавський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді – ОСОБА_1 ,

з участю секретаря – ОСОБА_2 ,

прокурора – ОСОБА_3 ,

захисника – адвоката ОСОБА_4 ,

розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава справу про обвинувачення

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кременчук Полтавської області, українця, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,

у с т а н о в и в:

І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним

Обвинувачений - солдат ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, проходячи військову службу у військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України, грубо порушуючи встановлений порядок проходження військової служби, в порушення вимог ст.ст. 17,65 Конституції України, п.п. 1,2 ст. 1, п. 4 ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст.ст. 1, 3, 4, 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, достовірно знаючи, що він є військовослужбовцем і повинен проходити службу у військовій частині НОМЕР_1 , діючи з прямим умислом, з особистих мотивів, з метою тимчасового ухилення від військової служби, в умовах воєнного стану, незаконно припинив виконувати свій конституційний обов`язок по захисту Вітчизни, незалежності, територіальної цілісності України, 19.05.2025 приблизно о 14 год, самовільно залишив місце тимчасового розташування підрозділу військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України у АДРЕСА_2 , проводив час на власний розсуд, не пов`язуючи його з виконанням обов`язків військової служби, не вживаючи ніяких заходів для повернення у військову частину та виконання службових обов`язків, звернення до правоохоронних, інших державних органів чи органів військового управління з приводу своїх протиправних діянь.

24.05.2025 місцезнаходження солдата ОСОБА_5 встановлено працівниками Національної поліції України та того ж дня військовослужбовцями військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України останнього було доставлено до місця тимчасового розташування підрозділу військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України у АДРЕСА_2 , у зв`язку з чим кримінальне правопорушення було припинено.

Солдат ОСОБА_5 у період часу з 14 год 19.05.2025 по 24.05.2025 обов`язки військової служби не виконував, будь-яких заходів для повернення на військову службу та продовження несення відповідних обов`язків у зазначений період часу не вживав, а займався особистими справами, не пов`язаними з проходженням військової служби.

Надалі, діючи повторно, солдат ОСОБА_5 , військовослужбовець військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, проходячи військову службу у військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України, 17.06.2025 близько 19 год, грубо порушуючи встановлений порядок проходження військової служби, в порушення вимог ст.ст. 17,65 Конституції України, п.п. 1,2 ст. 1, п. 4 ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст.ст. 1, 3, 4, 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, достовірно знаючи, що він є військовослужбовцем і повинен проходити службу у військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України, діючи з прямим умислом, з особистих мотивів, з метою тимчасового ухилення від військової служби, в умовах воєнного стану, незаконно припинив виконувати свій конституційний обов`язок по захисту Вітчизни, незалежності, територіальної цілісності України, самовільно залишив місце служби – розташування підрозділу військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України в районі АДРЕСА_2 , проводив час на власний розсуд, не пов`язуючи його з виконанням обов`язків військової служби, не вживаючи ніяких заходів для повернення у військову частину та виконання службових обов`язків, звернення до правоохоронних, інших державних органів чи органів військового управління з приводу своїх протиправних діянь.

24.09.2025 місцезнаходження солдата ОСОБА_5 встановлено працівниками Національної поліції України та 25.09.2025 військовослужбовцями військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України останнього було доставлено до місця тимчасового розташування підрозділу військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України у АДРЕСА_2 , у зв`язку з чим кримінальне правопорушення було припинено.

Солдат ОСОБА_5 у період часу з 19 год 17.06.2025 по 24.09.2025 обов`язки військової служби не виконував, будь-яких заходів для повернення на військову службу та продовження несення відповідних обов`язків у зазначений період часу не вживав, а займався особистими справами, не пов`язаними з проходженням військової служби.

ІІ. Кваліфікація дій обвинуваченого судом

Суд вважає, що дії обвинуваченого слід кваліфікувати за ч. 5 ст. 407 КК України - як самовільне залишення місця служби військовослужбовцем тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.

ІІІ. Докази на підтвердження встановлених судом обставин

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений вину у інкримінованих йому злочинах визнав повністю та підтвердив як факти самовільного залишення військової частини, так і обставини скоєного. Щиро розкаюється у вчиненому та просить суворо не карати та не позбавляти волі. Просить також обмежити судове слідство його допитом, пояснивши, що він правильно розуміє фактичні обставини по справі.

Суд, переконавшись у тому, що всі учасники судового розгляду правильно розуміють фактичні обставини по справі, переконавшись у добровільності та істинності їх позицій, роз`яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини по справі в апеляційному порядку, обмежує судове слідство допитом обвинуваченого щодо фактичних обставин по справі, та дослідженням матеріалів, що характеризують його особу, відповідно до положень частини 3 статті 349 КПК України.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, є вчинення злочину повторно.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття.

ІV. Мотиви призначення покарання

Виходячи з загальних засад призначення покарання, визначених статтею 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого та обставини, що впливають на призначення покарання.

З урахуванням викладеного, враховуючи конкретні обставини скоєного злочину, ступінь його тяжкості, дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, виходячи з положень статті 65 КК України, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі у мінімальному розмірі санкції статті.

Обвинувачений здоровий, працездатний, примусового лікування не потребує.

Правових підстав для застосування ст. 69 та ст. 75 КК України суд не вбачає, оскільки всі обставини повністю враховані про визначенні покарання у мінімальному розмірі санкції статті.

V. Вирішення цивільного позову

Цивільний позов не заявлений.

VІ. Мотиви інших рішень

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до вимог статті 100 КПК України.

Процесуальні витрати та речові докази у справі відсутні.

Враховуючи, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів за двома епізодами злочинної діяльності, з метою запобігання ризикам ухилитися від суду та скоїти новий злочин, суд вважає за необхідне продовжити обраний щодо нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили.

Керуючись статтями 373, 374 КПК України,

у х в а л и в:

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407 КК України, і призначити йому покарання у виді 5 років позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_5 рахувати з 13 липня 2026 року.

Зарахувати в строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_5 строк його попереднього ув`язнення по цій справі з 2 жовтня 2025 року по 12 липня 2026 року.

До набрання вироком законної сили обраний щодо обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишити без змін.

Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду через районний суд протягом тридцят и днів з дня його проголошення.

Суддя: ОСОБА_1