Постанова від 05 липня 2026 р. у справі №542/912/26 — Новосанжарський районний суд Полтавської області

Новосанжарський районний суд Полтавської області

Справа № 542/912/26

Провадження №3/542/245/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2026 року суддя Новосанжарського районного суду Полтавської області Афанасьєва Ю.О.,

за участю:

секретаря судового засідання – Чиж Л.О.,

особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 ,

захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – адвоката Кірнос Н.В.,

розглянувши матеріали, які складені та надійшли з Відділення поліції №3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, –

В С Т А Н О В И Л А:

До Новосанжарського районного суду Полтавської області надійшов адміністративний матеріал, що містить протокол про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно із протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №656019 від 03.05.2026, 02.04.2026 року о 16 год. 00 хв. в с.Великий Кобелячок по вул.Шевченка, 114, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керувала транспортним засобом електричним скутером марки CROSSER CR-9, б/н, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, чим порушила п.2.9 а Правил дорожнього руху України. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився в медичному закладі КП 1-А МКЛ ПМР м.Полтави із застосуванням спеціального технічного приладу газоаналізатору Алкотест Драгер 6810. Результат: 2,04 проміле. Тест 17086.

ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не визнала в повному обсязі та суду пояснила, що дійсно у зазначений день вона була в гостях у подруги в с.Великий Кобелячок, де вони вживали алкогольні напої. Повертаючись додому, вона котила електроскутер по грунтовій дорозі. На дорозі була грязь, вона спіткнулася, перелетіла через скутер й вдарилася головою. Не могла самостійно встати та якийсь чоловік викликав швидку медичну допомогу, а потім поліцію. Наполягає на тому, що вона не керувала скутером, а котила його в руках, про що відразу повідомляла працівників полції.

Також ОСОБА_1 27.05.2026 року було надано до суду заперечення на протокол про адміністративне правопорушення, в якому вона просила визнати недоведеним факт керування транспортним засобом та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення (а.с. 33-34).

Так, у вказаному клопотанні зазначала про те, що факт керування нею транспортним засобом працівниками поліції належними та допустимими доказами не підтверджено. Працівники поліції прибули на місце події за викликом бригади швидкої медичної допомоги, яку викликав ОСОБА_2 , який побачив її вже з травмою голови.

У зазначений день у селі пройшла сильна злива, дорожнє покриття перебувало у незадовільному стані. Вона вела електроскутер у руках, послизнулася, не втримала рівновагу та впала, внаслідок чого отримала тілесне ушкодження — розсічення брови.

Відповідно до диспозиції ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність

настає саме за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. Сам по собі факт перебування особи у стані алкогольного сп`яніння поруч із транспортним засобом не утворює складу адміністративного правопорушення. передбаченого ст. 130 КУпАП.

Крім того, зазначила, що електроскутер потужністю до 3 кВт не відноситься до механічних транспортних засобів, тому навіть за умови керування ним, не настає відповідальність, що передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.

Захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвокат Кірнос Н.В. в судовому засіданні просила закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, посилаючись на те, що ОСОБА_1 не керувала електроскутером, а вона котила та в наданих матеріалах відсутні докази керування ОСОБА_1 скутером. Крім того зазначила, що електроскутер потужністю до 3 кВт не відноситься до механічних транспортних засобів, а тому, навіть за умови керування ним, не настає відповідальність, що передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.

Вислухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвоката Кірнос Н.В., дослідивши матеріали справи, допитавши свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , приходжу до наступного висновку.

Статтею 1 КУпАП встановлено, що завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Приписи ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до положень КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч. 1 ст. 130 КУпАП необхідно з`ясувати, чи дійсно особа знаходилася в стані сп`яніння під час керування транспортним засобом та чи дійсно саме та особа, відносно якої складено протокол, а не інша, керувала транспортним засобом, чи є відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, нормі стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.

Стаття 252 КУпАП встановлює, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до положень КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

При цьому, розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться лише в межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення. Суд не наділений повноваженнями самостійно змінювати фактичні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, що інкримінуються особі. Обставини, які зазначені посадовими особами у протоколі про адміністративне правопорушення, повинні узгоджуватись з іншими доказами у справі.

За приписами ст. 251 КУпАП, тягар доказування доведеності вини особи у скоєнні інкримінованого адміністративного правопорушення покладається на уповноважену службову особу, яка складає протокол про адміністративне правопорушення, тобто у даному конкретному випадку, на поліцейського.

Так, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №656019 від 03.05.2026 року вбачається, що 02.04.2026 року о 16 год. 00 хв. в с.Великий Кобелячок по вул.Шевченка, 114, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керувала транспортним засобом електричним скутером марки CROSSER CR-9, б/н, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, чим порушила п.2.9 а Правил дорожнього руху України. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився в медичному закладі КП 1-А МКЛ ПМР м.Полтави із застосуванням спеціального технічного приладу газоаналізатору Алкотест Драгер 6810. Результат: 2,04 проміле. Тест 17086 (а.с.4).

Так, на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, буди надані та судом досліджені такі докази у справі, а саме:

- протокол про адміністратвине правопорушення серії ЕПР1 №656019 від 03.05.2026 року (а.с.4);

- роздруківка результату приладу Drager Alcotester 6810. Результат тесту – 2,04 проміле (а.с. 7);

- довідка про наявність посвідчення водія у ОСОБА_1 (а.с.5);

- рапорт про отримання заяви та реєстрації ЄО за №1591 від 02.04.2026 року про те, що 02.04.2026 року о 16 год. 39 хвил. в с.Горобці під час руху з мотоциклу впала жінка та травмувалась;

- постанова про закриття кримінального провадження № 1202617048000015 ід 17.04.2026 року (а.с. 10-11);

- а також матеріали з кримінального провадження № 1202617048000015, а саме: протокол огляду місця пригоди від 02.04.2026 (а.с. 12), схема до нього (а.с.9), протколи допиту свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 (а.с. 13-14, 15-16, 17-18, 19-20), висновок СМЕ №102 від 16.04.2026 року щодо ступеню тяжкості отриманих ОСОБА_1 тілесних ушкоджень (а.с. 22-24).

Разом з цим, наведені докази не можна розцінювати як беззаперечні та достатні для висновку про винуватість ОСОБА_1 , оскільки вони не в повній мірі відповідають стандарту доказування «поза розумним сумнівом», та в своїй сукупності безспірно не доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, виходячи з наступного.

Так, за нормативним визначенням ст.130 ч.1 КУпАП адміністративна відповідальність настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Щодо посилання захисника на те, що електричний скутер не є механчним трагспортним засобом, а отже за його керуванням в стані алкогольного спяніння не настає адміністративна відповідальність, суд зазначає таке.

Санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає накладення на водіїв адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та не містить альтернатив застосування адміністративного стягнення.

Однак, при цьому, норма ст. 130 КУпАП не розділяє транспортні засоби на механічні, немеханічні, електричні чи будь-які інші.

Відповідно до Закону України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів», електричний колісний транспортний засіб - дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії.

Отже, фактично зміна полягає у тому, що електроскутери, електросамокати, гіброскутери та інша подібна техніка офіційно визнаються транспортними засобами. Їх фактично поділили на дві категорії, а саме:

- легкий персональний електричний транспортний засіб – це колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) із потужністю у діапазоні до 1000 Вт, системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, з одним, двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість у діапазоні до 25 кілометрів на годину;

- низькошвидкісний легкий електричний транспортний засіб – це колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома), системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, із двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість, що є меншою або дорівнює 50 кілометрів на годину та більшою за 10 кілометрів на годину, та споряджену масу не більше ніж 600 кілограмів.

Такі зміни були також викладені і в Законі України «Про автомобільний транспорт».

Водночас, відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 15.03.2023 у справі №127/5920/22, використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сегвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна; для кваліфікації діяльності, пов`язаної з таким використанням електричного самоката, характеристика електросамоката як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 інкримінується, що вона керувала електроскутером.

З огляду на вищевикладене, електроскутер – є транспортним засобом, за керуванням яким особами в стані алкогольного сп`яніння, настає адміністративна відповідальність, передбачена ст.130 КУпАП.

Так, відповідно до п. 2.9 а ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

В даному випадку об`єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є саме керування транспортним засобом у стані сп`яніння (наркотичного чи алкогольного), а його суб`єктом є будь-яка особа, що досягла шістнадцятирічного віку (ст. 12 КУпАП) на момент керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, які знижують їх увагу та швидкість реакції, незалежно від наявності чи відсутності посвідчення водія.

За пунктом 1.10 ПДР водієм визнається особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі, а пішоходом - особа, яка бере участь у дорожньому русі поза транспортними засобами і не виконує на дорозі будь-яку роботу. До пішоходів прирівнюються також особи, які рухаються в кріслах колісних без двигуна, ведуть велосипед, мопед, мотоцикл, везуть санки, візок, дитячу коляску чи крісло колісне.

Згідно з Постанови Пленуму ВСУ від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», в пункті 27 роз`яснено, що керування транспортним засобом - це виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

З наведеного слідує, що само по собі керування транспортним засобом необхідно розуміти як технічну дію водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.

Переміщення автомобіля з одного місця до іншого шляхом його штовхання не вважається керуванням транспортним засобом в змісті визначення цього терміну.

Як зазначалося вище, відповідальність для водія транспортного засобу настає за доведеністю одночасно двох обставин - керування транспортним засобом і перебування у стані сп`яніння (наркотичного чи алкогольного).

Згідно з ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

В даному випадку надані докази не містять достатніх даних про те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за обставин, зазначених у протоколі керувала транспортним засобом – електроскутером.

Так, в судовому засіданні ОСОБА_1 заперечувала факт керування електроскутером, й зазначила, що вона котила його, вела в руках, оскільки була на підпитку.

Аналогічні показання нею були надані й під час її допиту в якості свідка в рамках кримінального провадження № 1202617048000015 (а.с.19-20).

Відеозапис подій ДТП, що мали місце 02.04.2026 року за участі ОСОБА_1 , на якому було б зафіксовано факт керування ОСОБА_1 електричним скутером, до суду не надано та матеріали справи не містять.

Також судом встановлено, що не було й свідків-очевидців таких подій.

Так, свідок ОСОБА_3 в судовому засданні показав, що він, будучи працівником поліції СРПП ВП №3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області, прибув на місце події за викликом про повідомлення про ДТП з травмованою людиною. На місці події були невідомий чоловік, який викликав швидку медичну допомогу та жінка – ОСОБА_1 , поруч з якою був скутер. На обличчі жінки була кров, у неї була травма голови. Безпосередніх доказів керування нею скутером не було, але це вони встановили з її слів та зі слів чоловіка, який її виявив. Відеозапису керування скутером немає, оскільки вони прибули безпосередньо вже після ДТП, інших осіб, які б бачили що ОСОБА_1 керувала скутером та обставини ДТП з її участі встановлено не було.

Разом з тим ОСОБА_1 категорчино заперечує факт керування скутером, а свідок ОСОБА_2 , який й побачив ОСОБА_1 , на дорозі та викликав поліцію, не був безпосереднім очевидцем обставин ДТП, та також не підтвердив цю обставину в судовому засіданні.

Так, свідок же ОСОБА_2 в судовому засіданні показав, що він весною цього року близько 16 год він, керуючи мопедом, рухався в с.Великий Кобелячок та побачив на дорозі людину. Він зупинився, побачив жінку, поруч з якою був скутер, вона сказала, що котила скутер та впала. Так як на неї були ушкодження, він викликав швидку медичну допомогу та поліцію. Свідком обставин, як ця жінка упала та чи їхала вона на скутері він не був, він побачив жінку вже тоді, коли вона вже сиділа на дорозі. Про те, що вона котила скутер, йому відомо з її слів.

Інших доказів на підтвердження факту керування ОСОБА_1 електричним скутером надано не було.

Отже, в наданих суду матеріалах справи відсутні такі докази керування ОСОБА_1 транспортним засобом як відеозаписи, здійснені будь-то на відеореєстратор службового авто чи на інший фіксуючий прилад, показання свідків-очевидців тощо, що унеможливлює встановлення факту керування ОСОБА_1 електричним скутером.

А за відсутності доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом вона не є суб`єктом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, а тому не може нести відповідальність за його вчинення.

Особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 62 Конституції України встановлено, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» (Заява № 39598/03) Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Таким чином, враховуючи вище викладене, суд доходить висновку, що матеріалами справи не підтверджено, поза розумним сумнівом, що ОСОБА_1 порушила вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху України, оскільки відповідно до змісту ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на його користь, тому провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, підлягає закриттю за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 24, 40-1, ч. 1 ст. 130, 276-280, 283, 285 КУпАП суддя, –

П О С Т А Н О В И Л А :

Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП, закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 Кодексу України про адміністративні правопорушення за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Повний текст постанови складений 10 липня 2026 року.

Суддя Новосанжарського районного суду

Полтавської області Ю.О. Афанасьєва