Рішення від 01 липня 2026 р. у справі №537/7787/25 — Крюківський районний суд м. Кременчука

Провадження № 2-о/537/33/2026

Справа № 537/7787/25

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.07.2026 року м. Кременчук

Крюківський районний суд м. Кременчука у складі:

головуючої судді Мурашової Н.В.,

за участі секретарів Дьяченко В.Ю., Дейнеки В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні суду в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , за участі заінтересованих осіб ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерства оборони України, військової частини НОМЕР_1 , про встановлення факту спільного проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу, що має юридичне значення,

у с т а н о в и в:

Короткий зміст заяви.

05.12.2025 року ОСОБА_1 , за участі заінтересованої особи ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася до суду із заявою в окремому провадженні про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме проживання однією сім`єю чоловіка ОСОБА_2 та жінки, її ОСОБА_1 , без реєстрації шлюбу.

Заяву обґрунтовувала тим, що з 2011 року вона проживала з ОСОБА_2 однією сім`єю без реєстрації шлюбу. З початку з 2011 року по 2013 рік – разом мешкали у с. Власівка Кіровоградської області. В подальшому з 2013 року по 2025 рік – разом мешкали у АДРЕСА_1 .

З 2011 року ОСОБА_1 з ОСОБА_2 мали спільний бюджет, вели спільне господарство, разом несли витрати на придбання необхідного майна, продуктів харчування, одягу, ліків, сплати комунальних послуг, тощо. Підтримували один одного і в сумі, і в радості, допомагали її доньці виховувати дітей. У вільний від роботи час спільно проводили разом дозвілля та відпочинок. Своїх дітей у ОСОБА_2 не було, тому він сприймав доньку та онуків ОСОБА_1 , як рідних.

У листопаді 2024 року ОСОБА_2 мобілізували до ЗСУ, звідти він віддавав свій заробіток ОСОБА_1 , шляхом перерахування коштів на картку.

У лютому 2025 року ОСОБА_1 отримала «сповіщення сім`ї» з Міністерства оборони України №2/776 від 21.02.2025 року про те, що її чоловік ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 під час виконання бойового завдання біля населеного пункту Баранівка Покровського району Донецької області.

Встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу для ОСОБА_1 має юридичне значення, а саме для призначення і виплати їй як члену сім`ї загиблого військовослужбовця грошової допомоги.

Враховуючи викладене, заявниця ОСОБА_1 просила встановити факт проживання її разом з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.

06.01.2026 року ОСОБА_1 подала суду письмову заяву, в якій просила встановити факт проживання її разом з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу з 2011 року по 10.02.2025 року.

Рух справи.

Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 09.12.2025 року відкрито провадження у справі за правилами окремого провадження, призначено судове засідання. Залучено до участі у справі заінтересованими особами Міністерство оборони України, військову частину НОМЕР_1 . Витребували докази.

Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 09.01.2026 року витребували докази.

Короткий зміст пояснень заінтересованої особи ІНФОРМАЦІЯ_1 .

15.12.2025 року заінтересована особа ІНФОРМАЦІЯ_4 подали письмові пояснення, в яких просили залишити без розгляду заяву ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу з підстав наявності спору про право.

Короткий зміст пояснень заінтересованої особи Міністерства оборони України.

06.01.2026 року заінтересована особа Міністерство оборони України подали письмові пояснення, в яких просили залишити без розгляду заяву ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу з підстав наявності спору про право.

Позиція учасників процесу в судовому засіданні.

Заявник ОСОБА_1 та її представник в судовому засіданні 11.03.2026 року підтримали заяву, просили установити факт, що має для заявника юридичне значення, з наведених у заяві підстав. В подальшому не з`явилися в судове засідання, хоча повідомлялися про місце і час розгляду справи. Подали заяви про розгляд справи без їх участі.

Заінтересовані особи ІНФОРМАЦІЯ_4 , Міністерство оборони, військова частина НОМЕР_1 були повідомлені про місце і час розгляду справи, проте не направили в судове засідання своїх представників. Просили розглянути справу без їх участі.

Обставини установлені судом та мотиви ухваленого рішення.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Судом установлено, що Актами про проживання від 25.02.2025 року, складеними ТОВ «КК «Будсервіс» зі слів сусідів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , підтверджено, що за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживали: 1) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , - з 01.01.2013 року по теперішній час, а також ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 01.11.2013 року по 11.11.2024 року. (а.с.12-13).

ОСОБА_1 надала суду фото, де вона разом з ОСОБА_2 .

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 повідомила суду, що проживає за адресою: АДРЕСА_2 . Підтверджує, що в її будинку проживала сусідка ОСОБА_1 з чоловіком однією сім`єю, вони вели спільне господарство, разом купували продукти, відпочивали, піклувалися один про одного.

Допитані в судовому ОСОБА_5 – донька заявниці, ОСОБА_6 – двоюрідна сестра заявниці, повідомили, що ОСОБА_1 проживала с ОСОБА_2 з 2011 року однією сім`єю, без реєстрації шлюбу, вели спільне господарство, піклувалися один про одного, мали взаємні права та обов`язки. У 2024 року ОСОБА_2 мобілізували до ЗСУ. В лютому 2025 року він загинув при виконанні військового обов`язку. ОСОБА_1 займалася його похованням, дуже сумує без нього. Інших рідних у ОСОБА_2 не було, окрім дружини ОСОБА_1 , її доньки та онуків, до яких ОСОБА_2 відносився як до рідних, спілкувався, виховував, допомагав.

Відділ ДРАЦС у м. Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області листом №1119/30.1-35 від 20.12.2025 року на запит суду повідомили, що за відомостями з Державного реєстру актів цивільного стану громадян не виявлено у ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , актових записів про шлюб, про розірвання шлюбу, про народження дітей.

Відділ ДРАЦС у м. Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області листом №417/22.1-35 від 09.05.2026 року на запит суду повідомили, що за відомостями з Державного реєстру актів цивільного стану громадян виявлено актовий запис про реєстрацію шлюбу №28 від 27.06.1987 року ОСОБА_1 (до шлюбу ОСОБА_7 ) з ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , складений Власівською селищною радою м. Світловодська Кіровоградської області. Разом з тим виявлено актовий запис про смерть №95 від 27.08.2001 року ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , складений виконавчим комітетом Власівської селищної ради м. Світловодська Кіровоградської області. Не виявлено актових записів про шлюб, про розірвання шлюбу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрованих з 2008 по теперішній час в архіві Відділу не виявлено.

Військова частина НОМЕР_1 на запит суду надала Картку соціально-демографічних даних військовослужбовця ОСОБА_2 , в якій останнім зазначено, що він має дружину ОСОБА_1 , телефон НОМЕР_2 .

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 у зоні військових дій біля населеного пункту Баранівка Покровського району Донецької області від вибухової травми, що підтверджено довідкою про причину смерті №518м/329д від 19.02.2025 року лікаря ОСОБА_9 , лікарським свідоцтвом про смерть №518м/329д від 19.02.2025 року, свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданим 22.02.2025 року Відділом ДРАЦС у м. Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного Міжрегіонального управління Юстиції (а.с.6-8).

ІНФОРМАЦІЯ_7 , в особі т.в.о. начальника Близнюка Р. та начальника групи психологічної підтримки персоналу ОСОБА_10 , надіслав ОСОБА_1 сповіщення сім`ї №2/776 від 21.02.2025 року, в якому повідомив її, що її чоловік солдат ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Баранівка Покровського району Донецької області. (а.с.9).

Ритуальна служба м. Кременчука КП «Спеціалізований комбінат ритуальних послуг» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області видав ОСОБА_1 свідоцтво про поховання ОСОБА_2 на Свіштовському кладовищі у м. Кременчуці.

ОСОБА_1 оплачувала витрати на поховання ОСОБА_2 , що підтверджено квитанцією №301 від 24.02.2025 року. (а.с.14).

Для ОСОБА_1 має юридичне значення встановлення факту її спільного проживання з чоловіком ОСОБА_2 , для отримання грошової допомоги, як член сім`ї військовослужбовця, який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 під час виконання бойового завдання.

Так, листом №3/3226 від 25.03.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_7 повідомив відмовив ОСОБА_1 у виплаті грошової допомоги як члену сім`ї військовослужбовця ОСОБА_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 під час виконання бойового завдання. Рекомендували їй звернутися до суду для встановлення факту її проживання із загиблим військовослужбовцем ОСОБА_2 однією сім`єю без реєстрації шлюбу. (а.с. 7-8).

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у статті 315 ЦПК України, не є вичерпним.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Згідно із частиною другою статті 315 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Частиною п`ятою статті 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до статті 41 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

У статті 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що соціальний захист військовослужбовців – це діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з частиною першою статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, - це гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби.

Статтею 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції на момент смерті ОСОБА_2 ) передбачено, що у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста.

До членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, належать, зокрема: жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім`єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили.

Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, визначений Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 (далі - Порядок № 975).

Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства (частина дев`ята статті 7 СК України).

Відповідно до частин другої та четвертої статті 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права й обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Частинами першою та другою статті 21 СК України передбачено, що шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов`язків подружжя.

Згідно з частиною першою статті 36 СК України шлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя.

У постанові від 03 липня 2019 року у справі № 554/8023/15-ц Велика Палата Верховного Суду зауважила, що, вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, суд має установити факти спільного проживання однією сім`єю; спільний побут; взаємні права та обов`язки (статті 3, 74 СК України).

Таким чином, для встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню, і предметом доказування у таких справах є факти спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім`ї, наявності між сторонами взаємних прав та обов`язків, притаманних подружжю.

Згідно з абзацом п`ятим пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 3 червня 1999 року № 5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміна «член сім`ї» членами сім`ї військовослужбовця є, зокрема, особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з військовослужбовцем у безпосередніх родинних зв`язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші). Обов`язковими умовами для визнання їх членами сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин. До того ж, цим рішенням Конститційного Суду України визначено таку обов`язкову ознаку члена сім`ї, як ведення спільного господарства.

Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки.

Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові від 22 серпня 2018 року по справі № 644/6274/16-ц (провадження № 14-283 цс 18).

Факт спільного відпочинку сторін, спільна присутність на святкуванні свят, пересилання відповідачем коштів на рахунок позивачки, самі по собі, без доведення факту ведення спільного господарства наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов`язків, притаманних подружжю, не може свідчити про те що між сторонами склались та мали місце усталені відносини, які притаманні подружжю (постанови Верховного Суду від 15 серпня 2019 року у справі №588/350/15, від 19 березня 2020 року у справі № 303/2865/17, від 23 вересня 2021 року у справі № 204/6931/20, від 30 червня 2022 року у справі № 694/1540/20).

Європейський суд з прав людини, надаючи власне визначення терміну «сімейне життя», вказує на те, що сімейне життя може існувати там, де між особами не існує жодних юридичних зв`язків. Так, у справі «Ельсхольц проти Німеччини» Суд визначив, що «поняття сім`ї (за статтею 8 ЄКПЛ) не обмежується стосунками на основі шлюбу і може охоплювати інші «сімейні» de facto зв`язки, коли сторони проживають разом поза шлюбом».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №554/8023/15-ц (провадження № 14-130цс19) зроблено висновок, що «вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, суд має установити факти: спільного проживання однією сім`єю; спільний побут; взаємні права та обов`язки (статті 3, 74 СК України)».

Вирішуючи вимогу про встановлення факту проживання однією сім`єю як чоловіка та жінки слід врахувати, що юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 вересня 2023 року у справі №582/18/21 (провадження № 61-20968сво21).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

Суд першої інстанції, враховуючи принцип змагальності сторін, встановив, що наданими заявницею доказами підтверджується факт спільного проживання ОСОБА_11 з ОСОБА_2 однією сім`єю без реєстрації шлюбу з 01.11.2013 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Щодо посилань представника Міністерства оборони України та ІНФОРМАЦІЯ_8 про неможливість доведення спільного проживання чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу показаннями свідків необхідно зазначити наступне.

Як вже зазначалось, для встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню, оскільки факт спільного проживання сам по собі без доведення факту ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов`язків, притаманних подружжю, не може свідчити про те, що між сторонами склалися та мали місце протягом вказаного періоду часу усталені відносини, які притаманні подружжю.

Закон не визначає, які конкретно докази визнаються беззаперечним підтвердженням факту спільного проживання, тому вирішення питання про належність і допустимість таких доказів є обов`язком суду при їх оцінці.

Належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу є, зокрема докази: спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім`ї, наявності між сторонами подружніх взаємних прав та обов`язків, інших доказів, які вказують на наявність встановлених між сторонами відносин, притаманних подружжю.

При цьому факт місця реєстрації (проживання) жінки та чоловіка за однією адресою не є ні головною, ні обов`язковою ознакою наявності фактичного шлюбу. Так само факт спільного проживання чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу не може бути встановлений лише показаннями свідків та наявністю спільних фотографій за відсутності інших доказів.

Суд, дослідивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, дійшов висновку про задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення факту проживання заявниці та ОСОБА_2 , однією сім`є як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу з 01.11.2013 року по час смерті останнього ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтвердженого самим ОСОБА_2 під час мобілізації при оформленні анкети соціально-демографічних даних, де він вказав ОСОБА_1 своєю дружиною, з цих підстав остання була повідомлена ІНФОРМАЦІЯ_7 про смерть її чоловіка ОСОБА_2 , а також довідкою управляючої компанії, де зазначено, що саме з цієї дати вони проживали за однією адресою, крім того ще показаннями свідків.

Встановлення вказаного факту має юридичне значення для ОСОБА_1 , а саме є необхідним для отримання одноразової грошової допомоги як член сім`ї загиблого (померлого) військовослужбовця, а тому судове рішення відповідає вимогам частини першої статті 259 ЦПК України .

Доводи Міністерства оборони України про те, що справи про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу жінки та чоловіка, який загинув під час участі в бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і стримуванні збройної агресії російської федерації, не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, тому провадження у справі підлягало закриттю, – є безпідставними.

Статтею 19 ЦПК України визначені справи, що відносяться до юрисдикції загальних судів. У частині першій цієї статті встановлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. У частині сьомій вказаної статті регламентовано, що окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;

- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;

- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);

- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції цивільного суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Чинне законодавство не передбачає іншого судового порядку підтвердження факту, що має юридичне значення, окрім як розгляд справ про встановлення факту, що має юридичне значення, в порядку цивільного судочинства.

Отже, незалежно від мети звернення до суду (зокрема, підтвердження соціального статусу для призначення та виплати одноразової грошової допомоги сім`ї військовослужбовця) і наявності в заявника певних цивільних прав та обов`язків чи виникнення публічно-правових спорів із суб`єктами владних повноважень, справи про встановлення факту проживання однією сім`єю без шлюбу із загиблим військовослужбовцем підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

Такий висновок відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 січня 2024 року, у справі № 560/17953/21.

Таким чином, суд першої інстанції, встановивши фактичні обставини у справі, від яких залежить правильне вирішення спору, дійшов висновку про обґрунтованість вимог заяви ОСОБА_1 , та постановив рішення про її задоволення.

Хоча заінтересована особа Міністерство оборони України та ІНФОРМАЦІЯ_9 подало пояснення, в яких не визнало факт, що заявник ОСОБА_1 проживала однією см`єю без реєстрації шлюбу з військовослужбовцем ОСОБА_2 в період з 2011 року до день смерті останнього ІНФОРМАЦІЯ_3 . А тому вказували на наявність спору про право, з цих підстав просили залишити без розгляду подану ОСОБА_1 заяву.

Проте суд врахував правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 18.01.2024 року у справі № 560/17953/21, де при вирішенні аналогічних правовідносин, зазначено, що між заявником та Міністерством оборони України не може бути спору про право на отримання одноразової грошової допомоги, оскільки Міністерство оборони України не є суб`єктом отримання такої соціальної допомоги.

З огляду на наведене, суд вважає, що заява ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 4, 10, 13, 19, 76, 77, 81, 133, 141, 263, 264, 265, 293, 294, 315, 316 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Заяву заявою ОСОБА_1 , за участі заінтересованих осіб ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерства оборони України, військової частини НОМЕР_1 , про встановлення факту спільного проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу, що має юридичне значення, – задовольнити.

Установити факт, що має юридичне значення, а саме що заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу з 01.11.2013 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Інформація про заявника:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , паспорт НОМЕР_4 , виданий 12.03.1997 року Світловодським МРВ УМВС України в Кіровоградській області, РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складений 10.07.2026 року.

Суддя Мурашова Н.В.