Рішення від 12 липня 2026 р. у справі №378/363/26 — Ставищенський районний суд Київської області

Єдиний унікальний номер: 378/363/26

Провадження № 2/378/405/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2026 року Ставищенський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді: Гуртовенко Р. В.,

за участю секретаря: Горбаченко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Ставище Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ставищенської селищної ради Білоцерківського району Київської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом на житловий будинок, -

ВСТАНОВИВ:

До суду з вказаним позовом звернулася ОСОБА_1 до Ставищенської селищної ради Білоцерківського району, з посиланням на те, що згідно витягу з погосподарських книг Станіславчицької сільської ради №1 за 1986 – 1990 роки та №2 за 1991 -1995 роки та довідки Ставищенської селищної ради №191 від 20.20.2025 року, житловий будинок АДРЕСА_1 , належав до майна колгоспного двору, головою якого була ОСОБА_3 , а членом племінниця голови двору, ОСОБА_4 , яка вибула в 1993 році після 9-го класу з будинку на навчання, а знялася з реєстрації в 1997 році, тому в силу статей 71, 75, 80 ЦК України (1963р.) вона втратила право на витребування частки з майна колгоспного двору. 28.11.2018 року за р. 34 Станіславчицькою сільською радою Ставищенського району Київської області від імені ОСОБА_3 був посвідчений заповіт на її ім`я. ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , спадкоємців першої черги вона не мала. Відповідно до матеріалів спадкової справи та поданої до Ставищенської державної нотаріальної контори заяви, спадщину за заповітом, посвідченим 28.11.2018 року за р. 34 Станіславчицькою сільською радою прийняла сестра спадкодавці ОСОБА_1 . 13.10.2025 року ОСОБА_1 звернулася з заявою до Ставищенської державної нотаріальної контори про видачу на її ім`я свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спадкове майно, що складається з житлового будинку, на що державним нотаріусом винесено постанову про відмову у видачі мені свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок через відсутність правовстановлюючого документа.

Позивач просить визнати за нею право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 сестри ОСОБА_3 на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 загальною площею 50,7 м2, житловою площею 24,8 м2, вартістю 96000 гривень.

Позивач до суду подала письмову заяву, в якій зазначила про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити (а. с. 73).

Представник відповідача в судове засідання не прибув, до суду подав заяву, в якій позовні вимоги визнає в повному обсязі і просить розгляд справи проводити без його участі за наявними матеріалами (а. с. 82).

Третя особа: ОСОБА_2 в судове засідання не прибула, до суду направила письмове повідомлення про розгляд справи без її участі, проти задоволення позову не заперечує (а. с. 77).

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, розглянувши матеріали справи та дослідивши письмові докази, вважає, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню, виходячи із наступного.

Судом встановлено слідуючі факти та відповідні їм правовідносини.

Як видно із витягу з погосподарських книг Станіславчицької сільської ради №1 за 1986 – 1990 роки та №2 за 1991 -1995 роки (а.с. 8-9, 10-11) та довідок Ставищенської селищної ради №191, № 192 від 20.10.2025 року (а. с. 12, 13), житловий будинок АДРЕСА_1 , належав до майна колгоспного двору, головою якого була ОСОБА_3 , а членом дочка позивача, племінниця голови двору ОСОБА_4 .

ОСОБА_5 вибула в 1993 році після 9-го класу з будинку на навчання, а знялася з реєстрації в 1997 році, що підтверджується довідкою Ставищенської селищної ради №199 від 28.10.2025 року (а. с. 14).

Рішенням 15 сесії 5 скликання Станіславчицької сільської ради №131 від 3 липня 2008 року «Про упорядкування нумерації будинків по АДРЕСА_3 , рішенням №17 третьої сесії VII скликання Станіславчицької сільської ради від 11 грудня 2015 року «Про декомунізацію вулиць, надання та зміни адреси об`єкта нерухомості в с. Станіславчик Ставищенського району Київської області» вулицю «Чкалова» перейменовано на «Вишнева», що підтверджує довідка №192 від 20.10.2025 року Ставищенської селищної ради Білоцерківського району Київської області (а.с. 13).

17 липня 2020 року Верховна Рада України прийняла Постанову № 3650 «Про утворення та ліквідацію районів», якою Ставищенський район був ліквідований, а утворена Ставищенська селищна громада увійшла до складу укрупненого Білоцерківського району.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с. 44).

Спадкоємців першої черги померла ОСОБА_3 не мала, що підтверджується довідкою №190 від 20.10.2025 року Ставищенської селищної ради Білоцерківського району Київської області (а.с. 16).

Із матеріалів спадкової справи (а.с. 40-68) встановлено, що 28.11.2018 року за р. 34 Станіславчицькою сільською радою Ставищенського району Київської області від імені ОСОБА_3 посвідчено заповіт на ім`я ОСОБА_1 .. Спадщину за заповітом, посвідченим 28.11.2018 року за р. 34 Станіславчицькою сільською радою прийняла позивач – сестра спадкодавці, ОСОБА_1 13.10.2025 року за р. 1135-1138 ОСОБА_1 отримала свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спадкове майно, що складається з земельної ділянки кадастровий номер: 3224286401:01:002:0732 для будівництва та обслуговування житлового будинку АДРЕСА_2 , земельної ділянки кадастровий номер: 3224286401:01:002:0733, земельної ділянки кадастровий номер: 3224286400:03:004:0097, недоотриманої пенсії. 13.10.2025 року ОСОБА_1 звернулася з заявою до Ставищенської державної нотаріальної контори про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спадкове майно, що складається з житлового будинку розташованого в АДРЕСА_2 та повідомила, що правовстановлюючий документ на будинок відсутній, право власності за спадкодавцею на вказаний будинок не зареєстроване.

13.10.2025 року Ставищенська державна нотаріальна контора винесла постанову про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок АДРЕСА_2 через відсутність правовстановлюючого документа (а. с. 26).

Як видно з технічного паспорту на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, виготовлений КП КОР «Київське обласне бюро технічної інвентаризації» за адресою: АДРЕСА_2 розташовані: житловий будинок літера «А», 1959 року побудови, загальною площею 50,7 м2, житловою площею 24,8 м2 з прибудовою літера «а». До житлового будинку відносяться наступні господарські будівлі та споруди: сарай літера «Б»; огорожа №1, ворота з хвірткою №2 (а.с. 22-24).

Ринкова вартість будинку становить 96000 гривень, що підтверджується висновком про ринкову вартість (а. с. 25).

Згідно ст. 120 ЦК УРСР (1963 року) колгоспний двір - це сімейно-трудове об`єднання осіб, які використовують майно двору для ведення підсобного господарства і для сімейних потреб. Майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності. Колгоспний двір був припинений 15 квітня 1991 року, коли відповідно до постанови Верховної Ради Української РСР № 885-XII був введений в дію Закон України «Про власність». Відповідно до ч. 2 ст. 123 цього Кодексу розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних. Згідно п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 року №20 "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, які до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. На витребування частки з майна колишнього колгоспного двору, що збереглося на 15 квітня 1991 року поширюється загальний трирічний строк позовної давності.

Правовідносини щодо спадкування після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 регулюються нормами ЦК України (2003 року).

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з положеннями частин 1, 2 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи, або оголошення її померлою, часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Відповідно до частини 2 статті 1236 ЦК України заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини.

У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини,

Як встановлено ч. 1, 2, 5 статті 1268 ЦК України (16.01.2003 року) спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Статтею 1297 ЦК України встановлено обов`язок спадкоємця звернутися за свідоцтвом про право на спадщину на нерухоме майно.

З урахуванням положень ч.1 ст.15, ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. За змістом наведених норм права потреба в такому способі захисту виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами (документами), підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в п.23 постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 №7, свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому чинним на момент такої нотаріальної дії законодавством. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду по захист своїх спадкових прав за правилами позовного провадження.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що ОСОБА_3 за життя набула права власності на вищевказаний житловий будинок, і це право увійшло до складу спадщини, яка відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок смерті останньої, а позивач в свою чергу прийняла спадщину за заповітом, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати по справі позивач просить покласти на нього.

Керуючись ст. ст. 120, 123, ЦК УРСР (1963 р.), ст. ст. 182, 392, 1216, 1218, 1220, 1223, 1261, 1268, 1269, 1270, 1297 Цивільного Кодексу України, ст. ст. 4, 10, 12, 81, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 , задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 сестри ОСОБА_3 на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 загальною площею 50,7 м2, житловою площею 24,8 м2, вартістю 96000 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Р. В. Гуртовенко