Рішення від 06 липня 2026 р. у справі №361/9375/25 — Броварський міськрайонний суд Київської області

УКРАЇНА

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 361/9375/25

провадження № 2/361/3392/25

07.07.2026

РІШЕННЯ

Іменем України

07 липня 2026 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого суддіПетришин Н.М.

за участю секретаряГриценко А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати аліментів та пені,-

в с т а н о в и в :

Стислий виклад позиції позивача

У серпні 2025 року ОСОБА_1 звернулася із позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати аліментів та пені. В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 26 січня 2010 року Броварським міськрайонним судом Київської області ухвалено заочне рішення про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 776 гривень та доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 632 гривні, щомісячно, починаючи з 11.12.2009. На підставі вищевказаного рішення видано виконавчий лист № 2-699 від 26.01.2010, який пред`явлено до примусового виконання (ВП № 19687434). 29.09.2010 суд ухвалив рішення про зменшення розміру аліментів на утримання дітей та вирішив, що розмір стягуваних з відповідача аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , становитиме 500 гривень, а на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - 400 гривень, починаючи з 11.12.2009. Відповідач ОСОБА_2 належним чином не сплачував аліменти на утримання дітей, тому станом на 01.07.2025 утворилася заборгованість у загальному розмірі 240 493, 77 гривень.

З вищенаведених підстав, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у загальному розмірі 240 493, 77 гривень, а також пеню за прострочення сплати аліментів у розмірі 158 920 гривень 63 копійки. Крім того, просила стягнути з відповідача на її користь витрати на правову допомогу у розмірі 4000 гривень.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі

Ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 22 серпня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 09 лютого 2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилася, подала заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи за її відсутності.

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 – адвокат Дем`яненко К.О. заперечувала проти стягнення заборгованості по аліментам, а з розміром пені погодилася.

Обставини справи, що встановлені судом

Заочним рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 26 січня 2010 року у цивільній справі № 2-699/10 вирішено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у сумі 776 гривень та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в сумі 632 гривні, яка підлягає індексації відповідно до закону, щомісячно, починаючи з 11 грудня 2009 року і до досягнення дітьми повноліття.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 29 вересня 2010 року у цивільній справі № 2-4795/10 вирішено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у сумі 500 гривень та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в сумі 400 гривні, яка підлягає індексації відповідно до закону, щомісячно, починаючи з 11 грудня 2009 року і до досягнення дітьми повноліття.

26 січня 2010 року Броварським міськрайонним судом Київської області видано виконавчий лист № 2-699/2010.

Судом встановлено, що відповідач належним чином рішення суду про стягнення аліментів на утримання дітей не сплачував, внаслідок чого станом на 01 липня 2025 року утворилася заборгованість у розмірі 158 920, 63 гривні, про що свідчить розрахунок заборгованості, складений головним державним виконавцем Броварського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Лобко О.В.

Крім того, постановами державного виконавця Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області від 02.04.2019 та 24.01.2025 на боржника накладалися штрафи у розмірі 71 462,23 гривень та 10 110, 91 гривень.

Відтак, загальний розмірі заборгованості ОСОБА_2 станом на 01.07.2025 становить 240 493, 77 гривень.

З наведеного позивачем у тексті позовної заяви розрахунку видно, що ОСОБА_1 просить стягнути з ОСОБА_2 пеню у розмірі 158 920, 63 гривні, визначену за правилами, передбаченими у ч. 1 ст. 196 СК України, тобто у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів та до пред`явлення позову до суду.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосування норм права, що регулюють дані правовідносини

Як передбачено ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За змістом ст. 12 та ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 та ч. 3 ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до положень ст. 194 СК України аліменти можуть бути стягнуті за виконавчим листом за минулий час, але не більш як за три роки, що передували пред`явленню виконавчого листа до виконання. Якщо за виконавчим листом, пред`явленим до виконання, аліменти не стягувалися у зв`язку з розшуком платника аліментів або у зв`язку з його перебуванням за кордоном, вони мають бути сплачені за весь минулий час. Заборгованість за аліментами, які стягуються відповідно до ст. 187 цього Кодексу, погашається за заявою платника шляхом відрахувань з його заробітної плати, пенсії, стипендії за місцем їх одержання або стягується за рішенням суду.

Вказана норма закону визначає порядок стягнення аліментів за виконавчим листом за минулий час та заборгованості за аліментами, що утворилася при їх відрахуванні за заявою платника, поданою відповідно до ст. 187 СК України.

Порядок стягнення аліментів на виконання рішення суду передбачений ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) і відповідно до ч. 8 цієї статті суд вирішує питання заборгованості лише у разі спору про її розмір.

Таким чином, при відсутності такого спору заборгованість стягується державним виконавцем відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження», а не на підставі рішення суду про стягнення заборгованості.

Отже, аліменти на користь позивача вже стягуються на підставі судового рішення, тому для стягнення заборгованості за аліментами не потрібно ще одного судового рішення.

Крім того, суд зазначає наступне, що відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення, крім випадку, якщо існує заборгованість із стягнення відповідних платежів.

З огляду на викладені обставини та норми чинного законодавства, які регулюють дані правовідносини, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову щодо стягнення із відповідача заборгованості по аліментам у розмірі 240 493,77 гривень.

Щодо стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів суд дійшов такого висновку.

У ч. 1 ст. 2 ЦПК України закріплено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно ст. 180 Сімейного Кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За змістом ч.1 ст.196 СК України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

У Постанові Пленуму ВСУ № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» закріплено, що передбачена ст. 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.

Частиною 1 статті 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. У будь-якому випадку, чи то у разі стягнення аліментів у частці від доходу, чи у твердій грошовій, цей платіж є періодичним і повинен сплачуватися платником аліментів кожного місяця. Тобто, у разі несплати аліментів у поточному місяці, з 01 числа наступного місяця виникає заборгованість, яка тягне відповідальність у вигляді неустойки. Зобов`язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, а тому при розгляді спорів про стягнення на підставі ч.1ст.196 СК України пені від суми несплачених аліментів, суд повинен з`ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, встановити строк, до якого кожне із цих зобов`язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - вирахувати розмір пені, виходячи з суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов`язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен з прострочених платежів та визначивши її загальну суму.

Такий висновок суду повністю узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 25 квітня 2018 року, провадження №14-37цс18.

Відповідно до положень Конвенції ООН про права дітей від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №789-X11) дитина, з огляду на її фізичну й розумову незрілість вимагає спеціального захисту і турботи, включаючи належний правовий захист, як до, так і після народження.

Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки.

Враховуючи правову природу пені, яка є дієвим стимулом належного виконання обов`язку та виходячи з того, що аліменти призначаються та виплачуються (стягуються) щомісячно, за змістом статті 196 СК України пеня нараховується на суму заборгованості за той місяць, в якому не проводилося стягнення аліментів.

При цьому сума заборгованості за аліментами за попередні місяці не додається до заборгованості за наступні місяці, а кількість днів прострочення обчислюється виходячи з того місяця, в якому аліменти не сплачувалися.

Отже, неустойка (пеня) за один місяць рахується наступним чином: заборгованість за аліментами за місяць помножена на 1 % пені і на кількість днів місяця, в якому виникла заборгованість, а загальна сума неустойки (пені) визначається шляхом додавання нарахованої пені за кожен із прострочених платежів (за кожен місяць).

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, висловленої у постанові від 25 квітня 2018 року у справі № 572/1762/15-ц, провадження № 14-37 цс 18, пеня за заборгованість по сплаті аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.

Загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за формулою: ?p=(A1?1%?Q1)+(A2?1%?Q2)+……….(An?1%?Qn), де: ?p - загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову; A1 - нарахована сума аліментів за перший місяць; Q1 - кількість днів прострочення сплати суми аліментів за перший місяць; A2 - нарахована сума аліментів за другий місяць; Q2- кількість днів прострочення сплати аліментів за другий місяць; An- нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову; Qn- кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.

На підтвердження розміру пені, позивачем у позовній заяві наведено відповідний розрахунок.

Позивач ОСОБА_1 просить суд стягнути з відповідача, посилаючись на положення ч. 1 ст. 196 СК України, пеню у розмірі 100 % заборгованості, тобто на суму 158 920, 63 гривень.

Приписами ч.1 ст.196 СК України встановлено, що максимальний розмір пені обмежується 100 % розміру заборгованості зі сплати аліментів.

З наявного у матеріалах справи розрахунку заборгованості встановлено, що станом на 01.07.2025 борг відповідача ОСОБА_2 зі сплати аліментів на користь позивача ОСОБА_1 на утримання дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_3 складає 158 920, 63 гривень.

Відтак, сума пені за прострочення сплати аліментів, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, з урахуванням приписів ч.1 ст. 196 СК України, обмежується розміром заборгованості зі сплати аліментів ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 та становить 158 920, 63 гривень.

З огляду на викладені обставини, та враховуючи те, що у відповідача рахується заборгованість по сплаті аліментів, які стягнуті за рішенням суду, а будь-які докази, які б свідчили, що дана заборгованість утворилася з незалежних від відповідача причин, у матеріалах справи відсутні, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача неустойки (пені) підлягають задоволенню, стягненню підлягає пеня у розмірі 158 920, 63 гривень.

Відтак, позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати аліментів та пені підлягають частковому задоволенню.

Щодо судових витрат

Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи ті обставини, що позивач звільнена від сплати судового збору, стягненню з відповідача на користь держави підлягає судовий збір у розмірі 1 211,20 грн.

Крім того, позивачу згідно Договору про надання правової допомоги від 10.07.2025 надавалася правова допомога адвокатом Іщенком Є.Д. Вартість наданих адвокатом послуг склала 4000 гривень, про що свідчить Акт здачі-приймання виконаних робіт від 08.08.2025.

Враховуючи те, що позовні вимоги задоволено частково, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати на правову допомогу у розмірі 1600 гривень.

На підставі викладеного, та керуючись Постановою Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», ст. ст. 141, 180, 181, 182, 184, 191, 196 СК України, ст. ст. 206, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд, –

в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 пеню за прострочення сплати аліментів на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 158 920 (сто п`ятдесят вісім тисяч дев`ятсот двадцять) гривень 63 копійки.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) гривень.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1 211 гривень 20 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лишу вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП – НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Наталія ПЕТРИШИН