Постанова від 12 липня 2026 р. у справі №500/5473/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 500/5473/25 пров. № А/857/15540/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Гудима Л.Я.,

суддів: Качмара В.Я., Онишкевича Т.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львів апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2026 року, головуючий суддя – Юзьків М.І., ухвалене у м. Тернопіль, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач – ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ГУ ДПС у Тернопільській області, в якому просила визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення прийняте ГУ ДПС у Тернопільській області від 12.06.2025р. №00078302405, форми «С», яким на підставі ч.5 ст.13 ЗУ «Про валюту і валютні операції» було визначено ОСОБА_1 суму штрафних санкцій - пеню за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД у розмірі 449 277,83 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилалася на те, що перевірка призначена за відсутності підстав, визначених Податковим кодексом України, а саме без попереднього надіслання контролюючим органом письмового запиту про надання пояснень та документальних підтверджень. Також, по експорту товару за МД №23UA403020005467U5 від 13.04.2023 року з урахуванням додаткової угоди від 11.07.2023 року до зовнішньо-економічного договору від 01.04.2023 року №1/23 сума поставки товару склала 6 781,54 євро, що є еквівалент 270 868,95 грн. (1 евро - 39,9421 грн.) та не підпадає під дію абз.1 пункту 143 постанови НБУ №18, оскільки є меншою порогової суми в 400 000 грн.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2026 року адміністративний позов задоволено; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Тернопільській області від 12.06.2025 року №00078302405.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, ГУ ДПС у Тернопільській області оскаржило його в апеляційному порядку, яке, покликаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що позивачкою не надано жодних документів на спростування висновків, зазначених у акті про результати документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з питань дотримання вимог валютного законодавства по зовнішньоекономічному контракту від 01.04.2023 року №1/23 за період з 01.04.2023 року по 13.02.2025 року. Аргументи щодо протиправності перевірки спростовуються інформаційними листами ДПС України про виявлені факти ненадходження в установлені Національним банком України граничні строки розрахунків або строки, визначені у висновках, грошових коштів чи товарів по зовнішньоекономічному договору від 01.04.2023 року №1/23 та запитами, надісланими до ФОП ОСОБА_1 , про надання письмових пояснень та документальних підтверджень, щодо завершення господарських операцій по контракту №1/23 від 01.04.2023 року. За результатами документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) встановлено порушення пункту 1, пункту 2 статті 13 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (із змінами та доповненнями) та пункту 142 постанови Правління НБУ від 24.02.2022 року №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (із змінами та доповненнями) по зовнішньоекономічному контракту від 01.04.2023 року №1/23 за період з 01.04.2023 року по 13.02.2025 року, а саме: несплата контрагентом (нерезидент Firma "GRILL" Stanislaw Kopowka) валютних коштів в сумі 11 674,80 євро (449 277,83 грн.) по МД №23UA403020005467U5 від 13.04.2023 року, внаслідок чого донараховано пеню в сумі 449 277,83 грн.

На підставі пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що подана апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 була зареєстрована як фізична особа - підприємець з 13.11.2017 року по 09.08.2024 року, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 23.06.2025 року.

В період з 05.05.2025 року по 06.05.2025 року відповідно до наказу Головного управління ДПС у Тернопільській області від 03.04.2025 року №791-п проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ОСОБА_1 з питань дотримання вимог валютного законодавства по зовнішньоекономічному контракту від 01.04.2023 року №1/23 за період з 01.04.2023 року по 13.02.2025 року, за результатами якої складено Акт від 07.05.2025 року №6185/19-00-24-05/ НОМЕР_1 (далі – Акт перевірки).

У Акті зафіксовано порушення частини 2 статті 13 Закону України від 21.06.2018 року №2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі - Закон № 2473), пункту 142 постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 року № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (далі - Постанова НБУ № 18), а саме: порушення граничного строку розрахунку, встановленого Національним банком України (далі - НБУ), за окремою операцією з експорту товарів за зовнішньоекономічним контрактом від 01.04.2023 року № 1/23 у сумі 11 674,80 євро (449 277,83 грн.) на 493 дні, що полягає у несплаті контрагентом (нерезидент Firma "GRILL" Stanislaw Kopowka) валютних коштів в зазначеній сумі по МД №23UA403020005467U5 від 13.04.2023 року.

На підставі Акта перевірки ГУ ДПС у Тернопільській області прийнято оскаржене податкове повідомлення-рішення від 12.06.2025 року №00078302405, форми «С», яким ОСОБА_2 нараховано пеню за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у сумі 449 277,83 гривень.

Рішенням ДПС України від 03.09.2025 року №25595/6/99-00-06-01-03-06 скаргу адвоката Лева Р.В. в інтересах ОСОБА_1 від 01.07.2025 року залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 12.06.2025 року без змін.

Не погоджуючись з такими рішеннями відповідача, позивач звернулась до суду з цим позовом.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості доводів позивача щодо відсутності підстав для призначення та проведення документальної позапланової перевірки відповідно до наказу від 03.04.2025 року №791-п.

Такі висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи та є помилковими, виходячи з наступного.

Так, згідно п. 75.1 ст. 75 ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення та існування спірних правові), контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Не може бути предметом планової документальної перевірки питання дотримання платником податків принципу «витягнутої руки» , крім випадків перевірки дотримання платником податків вимог підпунктів 140.5.4, 140.5.6 пункту 140.5 статті 140 цього Кодексу.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Документальною невиїзною позаплановою електронною перевіркою за заявою платника податків (далі - електронна перевірка) вважається перевірка, що проводиться на підставі заяви, поданої платником податків з незначним ступенем ризику, визначеним відповідно до пункту 77.2 статті 77 цього Кодексу, до контролюючого органу, в якому він перебуває на податковому обліку. Заява подається за 10 календарних днів до очікуваного початку проведення електронної перевірки, але не раніше офіційного повідомлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, про запровадження проведення такої перевірки для відповідних платників податків: які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності; суб`єктів господарювання мікро-, малого; середнього підприємництва; інших платників податків. Форма заяви, порядок її подання, прийняття рішення про проведення електронної перевірки встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно п. 78.4 ст. 78 ПК України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Згідно п. 79.1 ст. 79 ПК України, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Згідно п. 79.2 ст. 79 ПК України, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Згідно п. 79.3 ст. 79 ПК України, присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов`язкова.

Згідно п. 79.5 ст. 79 ПК України, за наявності письмового звернення платника податків замість документальної невиїзної перевірки може проводитися документальна виїзна перевірка.

При цьому, згідно п. 42.2 ст. 42 ПК України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Згідно абз. 6 п. 42.4 ст. 42 ПК України, у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Як слідує з матеріалів справи, Головне управління ДПС у Тернопільській області зверталося до ФОП ОСОБА_1 про надання письмових пояснень та документальних підтверджень, щодо завершення господарських операцій по контракту №1/23 від 01.04.2023 року, рекомендованими листами з повідомленнями про вручення за адресою проживання та адресою фактичного перебування: 20.12.2023 року №22923/6/19-00-24-05-04; 14.02.2024 року №2477/6/19-00-24-05-04; 24.05.2024 року №9385/6/19-00-24-05-04; 01.10.2024 року №19202/6/19-00-24-05-04; 01.01.2025 року №4/6/19-00-24-05-04.

Для підтвердження відсутності оплати по договору від 01.04.2023 року №1/23 ФОП ОСОБА_1 були надані банківські документи, відповідно до яких перевіркою встановлено відсутність надходження валютної виручки, а саме: виписка АТ «Райффайзен Банк» по особовому рахунку № НОМЕР_2 (978-євро) за період 01.01.2023 по 31.12.2023; виписка АТ «Райффайзен Банк» по особовому рахунку № НОМЕР_2 (978-євро) за період 01.01.2024 року по 31.12.2024 року.

ФОП ОСОБА_1 надані копії митних декларацій на експорт товару "деревне вугілля із твердолистяних порід дерева" згідно УКТ ЗЕД 4402900000, на загальну суму 21 804,24 євро. Інформація щодо номерів митних декларацій та дати оформлення, наведена у додатку 1 до акта перевірки.

ОСОБА_3 станом на 13.02.2025 року становить 21 804,24 євро.

Листом-поясненням від 13.02.2025 року №б/н (вх. від 17.02.2025 №8766/6) ФОП ОСОБА_1 повідомила, що станом на 13.02.2025 оплату від покупця (Firma "GRILL" Stanislaw Kopowka) не отримала.

Колегія суддів вважає, що суд попередньої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що дотримання валютного законодавства ФОП ОСОБА_1 за період діяльності з 01.10.2018 року по 08.08.2024 року було предметом перевірки згідно з наказом ГУ ДПС у Тернопільській області від 19.03.2025 року № 693-п, оскільки наказом від 03.04.2025 року №791-п призначено документальну позапланову невиїзну перевірку ОСОБА_1 з питань дотримання вимог валютного законодавства по зовнішньоекономічному контракту від 01.04.2023 року №1/23 за період з 01.04.2023 року по 13.02.2025 року, тоді як на підставі наказу від 19.03.2025 року №693-п було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, у т. ч. валютного законодавства за період діяльності з 01.10.2018 року по 08.08.2024 року у зв`язку з отримання відомостей з ЄДР про припинення підприємницької діяльності.

Вказані перевірки є різними видами перевірки, та були проведені з інших підстав та за інші періоди.

Таким чином, висновки суду попередньої інстанції в цій частині є помилковими.

Щодо доводів позивача про те, що сума поставки товару не підпадає під дію абз.1 пункту 143 постанови НБУ №18, оскільки є меншою порогової суми в 400 000 грн, колегія суддів зазначає наступне.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ, встановлення відповідальності за порушення ними валютного законодавства визначені Законом України № 2473-VIII від 21.06.2018 року «Про валюту та валютні операції» (надалі - Закон № 2473-VIII).

Відповідно до приписів ч.1 ст.13 Закону № 2473-VIII Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів (частина перша). Національний банк України має право встановлювати винятки та (або) особливості запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки за поданням Кабінету Міністрів України.

Частиною 3 ст.13 Закону № 2473-VIII передбачено, що у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

За окремими операціями з експорту та імпорту товарів граничні строки розрахунків, встановлені Національним банком України, можуть бути подовжені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі висновку (ч.4 ст.13 Закону № 2473-VIII).

На виконання положень ст.13 Закону № 2473-VIII постановою Правління НБУ № 5 від 02.01.2019 року затверджено Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті.

Пунктом 21 розділу II цього Положення встановлено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Згідно з п.22 розділу II вказаного Положення граничні строки розрахунків, зазначені в пункті 21 розділу II цього Положення:

1) не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, передбачений статтею 20 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі - незначна сума), крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій;

2) застосовуються з урахуванням установлених Національним банком за поданням Кабінету Міністрів України, відповідно до абзацу другого частини першої статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» (далі - Закон про валюту), винятків та (або) особливостей для окремих товарів, та (або) галузей економіки.

Відповідно до п.23 розділу II згаданого Положення розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного пунктом 21 розділу II цього Положення, з урахуванням вимог пункту 22 розділу II цього Положення, у повному обсязі, з урахуванням вимог пункту 22 розділу II цього Положення стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в Україні в банку.

За приписами абз.1 ч.1 ст.20 Закону України № 361-IX від 06.12.2019 року «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (чинний з 28.04.2020 року) фінансові операції є пороговими, якщо сума, на яку здійснюється кожна із них, дорівнює чи перевищує 400 тисяч гривень або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, еквівалентну за офіційним курсом гривні до іноземних валют і банківських металів 400 тисяч гривень на момент проведення фінансової операції.

24.02.2022 року Правління НБУ прийняло постанову № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану».

Постановою Правління НБУ № 68 від 04.04.2022 року внесено зміни до постанови № 18 від 24.02.2022 року шляхом доповнення її пунктами 14-2, 14-4. Зокрема, згідно з пунктом 14-2 цієї постанови граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 90 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05.04.2022 року

Пунктом 14-3 цієї постанови визначено випадки, на які граничні строки розрахунків, зазначені в пункті 14-2 цієї постанови, не поширюються, та умови застосування цих строків для окремих товарів та (або) галузей економіки.

Відповідно до п.14-4 вказаної постанови розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного в пункті 14-2 цієї постанови, з урахуванням вимог пункту 14-3 цієї постанови в повному обсязі, з урахуванням вимог пункту 14-3 цієї постанови стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в банку в Україні.

Надалі постановою Правління НБУ № 113 від 07.06.2022 року «Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року № 18» змінено з 08.06.2022р. граничні строки розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами з 90 до 120 днів, а постановою Правління НБУ № 142 від 07.07.2022 року «Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року № 18» - з 120 до 180 днів з 09.07.2022 року.

Частиною 5 ст.13 Закону № 2473-VIII установлено, що порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Отже, порушення резидентом встановлених НБУ строків проведення розрахунків за зовнішньоекономічними операціями тягнуть за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором або ж вартості недопоставленого товару. При цьому, така пеня не нараховується в разі настання форс-мажору чи подання резидентом позовної заяви до суду про стягнення з нерезидента заборгованості.

Водночас, встановлений НБУ граничний строк проведення розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів може бути продовжений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі відповідного висновку.

Судом встановлено, що в ході проведення перевірки встановлено порушення граничного строку розрахунку, встановленого Національним банком України (далі - НБУ), за окремою операцією з експорту товарів за зовнішньоекономічним контрактом від 01.04.2023 № 1/23 у сумі 11 674,80 євро (449 277,83 грн.) на 493 дні, що полягає у несплаті контрагентом (нерезидент Firma "GRILL" Stanislaw Kopowka) валютних коштів в зазначеній сумі по МД №23UA403020005467U5 від 13.04.2023 року.

Таким чином, сума неодержаних грошових коштів за договором складає 449 277,83 грн, відтак підпадає під дію абз.1 пункту 14-3 постанови НБУ №18, оскільки перевищує 400 тисяч гривень.

Враховуючи вищенаведені обставини та правові норми чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку про те, що оспорюване податкове повідомлення - рішення відповідачем прийнято правомірно, із дотриманням вимог законодавства, а тому правові підстави для визнання його протиправним та скасування відсутні, через що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, відтак задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Визначений цією правовою нормою обов`язок відповідача - суб`єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї статті обов`язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом норм матеріального і процесуального права, висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, через що судове рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового, яким в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Тернопільській області задовольнити, рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2026 року у справі №500/5473/25 – скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Постанову разом із паперовими матеріалами апеляційної скарги надіслати до суду першої інстанції для приєднання до матеріалів справи.

Головуючий суддя Л. Я. Гудим

судді В. Я. Качмар

Т. В. Онишкевич