Постанова від 12 липня 2026 р. у справі №380/16493/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 380/16493/25 пров. № А/857/12849/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Гудима Л.Я.,

суддів: Качмара В.Я., Онишкевича Т.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львів апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕЙН БІЗНЕС ПАРТНЕР КОНСАЛТИНГ" на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2026 року, головуючий суддя – Мартинюк В.Я., ухвалене у м. Львів, у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕЙН БІЗНЕС ПАРТНЕР КОНСАЛТИНГ" до Головного управління ДПС у Львівській області про скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач – ТзОВ "МЕЙН БІЗНЕС ПАРТНЕР КОНСАЛТИНГ" звернулося в суд з позовом до ГУ ДПС у Львівській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення №24714/6/13-01-04-03 від 30.06.2025 року про анулювання реєстрації платника єдиного податку.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що рішення про анулювання повинно було бути прийняте відповідачем з 01.07.2025 року. Однак відповідачем, усупереч вимогам законодавства, прийняв оскаржуване рішення - 30.06.2025 року і цього ж дня відбулося анулювання реєстрації позивача платником єдиного податку. Оскаржуване рішення прийняте через п`ять днів з моменту складення Акта перевірки, при цьому: Акт перевірки він отримав в електронному кабінеті платників податків - 27.06.2025 року, а Рішення - 30.06.2025 року. У зв`язку із чим відповідач порушив приписи ст. 86 ПК України, не надавши позивачу можливості подати свої заперечення до акту та/або додаткові документи.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2026 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, ТзОВ "МЕЙН БІЗНЕС ПАРТНЕР КОНСАЛТИНГ" оскаржило його в апеляційному порядку, яке, покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, не надано належної правової оцінки наявним доказам, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити.

Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тими ж доводами, що зазначались ним у поданому адміністративному позові, однак безпідставно не взяті до уваги судом попередньої інстанції.

На підставі пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що подана апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, відповідачем за результатами проведення камеральної перевірки позивача з питань встановлення податкового боргу по єдиному податку з юридичних осіб на підставі листа ГУ ДПС у Львівській області від 19.06.2025 року щодо надання переліків СГД — юридичних осіб платників єдиного податку третьої групи, у яких є непогашена заборгованість станом на 01.01.2025 року, 01.02.2025 року, 01.03.2025 року, 01.04.2025 року, 01.05.2025 року, 01.06.2025 року на підставі підпунктів 19-1 1.1, 19.1 1.2 ст.19, підпункту 20.1.4 п.20.1 ст.20 розділу І Податкового кодексу України, у порядку підп.75.1.1 п.75.1 ст.75 глави 8 розділу ІІ, керуючись п.299.11 ст.299 Податкового кодексу України складено акт про результати камеральної перевірки №28989/13-01-04-03/45655286 від 25.06.2025 року, в якому встановлено наявність податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Враховуючи наведене, позивачем порушено п.п.3 п.299.10, п.299.11 ст.299 та абзац 8 п.п.298.2.3 п.298.2 ст.298 Податкового кодексу України.

На підставі службового допису управління оподаткування юридичних осіб Головного управління ДПС у Львівській області від 19.06.2025 року №1173/13-01-04-01-11 та акту про результати камеральної перевірки від 25.06.2025 року №28989/13-01-04-03/45655286 від 25.06.2025 року відповідачем прийнято рішення №24714/6/13-01-04-03 від 30.06.2025 року про анулювання реєстрації платника єдиного податку (позивача), відповідно до якого в останнього наявний податковий борг на кожне перше число місяця протягом двох протягом двох послідовних кварталів у порядку, встановленому Податковим кодексом України, що підтверджено ІКП єдиного податку з юридичних осіб, військового збору, що підлягає сплаті юридичними особами, які перебувають на спрощеній системі оподаткування (ІІІ група). Розмір податкової заборгованості на 01.06.2025 року становить 91282,02 грн.: станом на 01.01.2025 року — 19782,90 грн.; станом на 01.02.2025 року — 19782,90 грн.; станом на 01.03.2025 року — 78469,46 грн.; станом на 01.04.2025 року — 58787,88 грн.; станом на 01.05.2025 року — 58787,88 грн.; станом на 01.06.2025 року — 91282,02 грн. Перелічені документи є підставою для анулювання реєстрації платника єдиного податку, реквізити якого вказано вище, у зв`язку з наявністю податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім п.59.1 ст.59 кодексу, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів у порядку, встановленому Податковим кодексом України та відповідно до абзацу 8 п.п.298.2.3 п.298.2 ст.298 Податкового кодексу України. Днем прийняття рішення про анулювання реєстрації є дата підписання його керівником податкового органу. Рішення складено 30.06.2025 року.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що акт за результатами проведення камеральної перевірки позивачу надійшов в електронний кабінет 27.06.2025 року. Позивач сам підтверджує, що у проміжку з 27.06.2025 року по 12.07.2025 року ним не вчинялися будь-які дії для спростування висновків, зазначених перевіряючими у вказаному акті перевірки.

Такі висновки суду першої інстанції частково відповідають фактичним обставинам справи, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі ПК України).

Згідно з підпунктом 3 пункту 299.10 статті 299 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі: у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки: у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми.

Підпунктом 3 пункту 299.10 статті 299 ПІК України передбачено, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу.

У такому випадку суб`єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.

Підпунктом 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПК України визначено, що платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із послідовних кварталів.

Тобто закон покладає обов`язок контролю не тільки на податковий орган, але і на платника єдиного податку після встановлення/виникнення вищезазначених обставин самостійно перейти на сплату інших податків.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено главою 1 розділу XIV Кодексу.

Відповідно до підпункту 3 пункту 291.4 статті 291 Кодексу до суб`єктів господарювання третьої групи, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, відносяться юридичні особи суб`єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.

Згідно з пунктом 8 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 Кодексу не можуть бути платниками єдиного податку третьої групи суб`єкти господарювання (юридичні особи), які здійснюють, діяльність з надання послуг пошти (крім кур`єрської діяльності), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв`язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв`язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв`язку з використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв`язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв`язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв`язку, діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж.

Відповідно до пункту 299.11 статті 299 ПК України у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб`єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.

При застосуванні вказаних норм права суд враховує праву позицію, викладену в постановах Верховного Суду від 05 лютого 2019 року у справі № 805/206/17-а, від 26 лютого 2019 року у справі № 805/1396/17-а, про те, що прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку можливо лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку.

Така позиція обумовлена тим, що камеральна перевірка, яка проведена відповідачем у цій справі, не передбачає аналізу первинних документів, що дозволяють підтвердити обставини ведення господарської діяльності, необхідні для встановлення порушень, які можуть спричинити анулювання реєстрації платника єдиного податку, зокрема, здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування.

Фактично предмет камеральної перевірки передбачає встановлення повноти, своєчасності подання платником податкової звітності, візуальну перевірку правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування).

Отже, прийняте відповідачем рішення на підставі висновків саме камеральної перевірки порушує встановлену процедуру анулювання реєстрації платника єдиного податку та права платника податків, а тому не може вважатися правомірним.

Відтак, рішення податкового органу про анулювання реєстрації платника єдиного податку є протиправним та підлягає скасуванню з огляду на порушення встановленої процедури анулювання реєстрації платника єдиного податку, через що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, відтак підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом норм матеріального і процесуального права, висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, через що судове рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового, яким адміністративний позов слід задовольнити частково.

Також, відповідно до ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи видно, що при поданні адміністративного позову позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн та за подання апеляційної скарги у розмірі 3633,60 грн.

Оскільки, Восьмий апеляційний адміністративний суд у своїй постанові дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, то таким чином на користь позивача слід стягнути 6056 грн сплаченого судового збору.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕЙН БІЗНЕС ПАРТНЕР КОНСАЛТИНГ" задовольнити, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2026 року у справі №380/16493/25 – скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Львівській області №24714/6/13-01-04-03 від 30.06.2025 року про анулювання реєстрації платника єдиного податку, прийняте щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕЙН БІЗНЕС ПАРТНЕР КОНСАЛТИНГ" (код ЄДРПОУ 45655286).

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕЙН БІЗНЕС ПАРТНЕР КОНСАЛТИНГ" (код ЄДРПОУ 45655286) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області (код ЄДРПОУ - 43968090) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 6056 (шість тисяч п`ятдесят шість) гривень.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Постанову разом із паперовими матеріалами апеляційної скарги надіслати до суду першої інстанції для приєднання до матеріалів справи.

Головуючий суддя Л. Я. Гудим

судді В. Я. Качмар

Т. В. Онишкевич