Постанова від 09 липня 2026 р. у справі №300/5427/23 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2026 рокуЛьвівСправа № 300/5427/23 пров. № А/857/13747/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіМатковської З. М.

суддів -Гуляка В. В.

Гінди О. М.

розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2026 року щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення у справі № 300/5427/23 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України в особі Департаменту пенсійних питань та соціального захисту Міністерства внутрішніх справ України про визнання дій протиправними та зобов`язання повторно розглянути матеріали подані щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги,-

головуючий суддя першої інстанції – Панікар І.В., місце ухвалення – м. Івано - Франківськ, дата складання повного тексту – 23.02.2026

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення судового контролю в межах виконання рішення суду Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.01.2024 у справі № 300/5427/23.

Заява обґрунтована тим, що рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.01.2024 у справі № 300/5427/23, яке набрало законної сили 03.10.2024, фактично не виконано у спосіб та в обсязі, визначених його резолютивною частиною. На думку заявника, МВС формально повторно розглянуло його документи та прийняло рішення про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги, однак, у висновку та супровідних документах відсутні мотиви відмови та посилання на конкретні підстави, передбачені пунктом 14 Порядку № 850, що унеможливлює встановлення факту належного виконання судового рішення. У зв`язку з тривалим невиконанням судового рішення, понад рік після набрання ним законної сили, заявник просить встановити судовий контроль за його виконанням та зобов`язати відповідача подати звіт про виконання рішення, оскільки вважає, що його право, підтверджене судом, продовжує порушуватися.

Ухвалою Івано – Франківського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2026 у задоволенні заяви про встановлення судового контролю відмовлено.

Не погоджуючись із ухвалою суд першої інстанції, позивачем подана апеляційна скарга.

Апелянт зазначає, що ухвала суду першої інстанції є такою, що винесена з порушенням норм матеріального процесуального права і підлягає скасуванню.

Апелянт вважає, що для того, щоб рішення суду у цій справі було виконано в межах Закону, МВС зобов`язаний призначити йому одноразову грошову допомогу, оскільки згідно пункту 14 Порядку № 850 підстави для відмови відсутні, а застосування інших пунктів в даному пункті 9 Порядку для відмови - не передбачено і в резолютивній частині даного рішення суду, яке набрало законної сили - не прописано.

Також апелянт зауважує, що оскаржив до суду постанову державного виконавця про закінчення виконавчого провадження. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25 червня 2025 року у справі № 300/3514/25 позов було задоволено, визнано протиправною та скасовано постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Савки Ліани Олегівни ВП №76804160 від 07.05.2025 року, про закінчення виконавчого провадження по виконавчому листу № 300/5427/23, виданого 14.10.2024 року.

Зобов`язано державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Савку Ліану Олегівну відновити виконавче провадження ВП №76804160, для подальшого виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду у справі № 300/5427/23 від 04 січня 2024 року, яке набрало законної сили 03.10.2024 року, відповідно до його резолютивної частини в повному обсязі.

Зазначає, що на момент подання заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, судове рішення є невиконане.

Також заважує, що подання особою, на користь якої ухвалено судове рішення, заяви в порядку статті 382 КАС України про встановлення судового контролю за виконанням такого рішення спрямоване на забезпечення належного виконання судового рішення, а оскарження ухвали суду за наслідками розгляду такої заяви - на запобігання негативним наслідкам судової помилки, якщо така мала або могла мати місце під час розгляду зазначеної заяви.

Встановлення судового контролю в порядку статті 382 КАС України є однією з повноцінних форм забезпечення виконання судових рішень, яка встановлена з метою фактичного виконання судового рішення на користь позивача.

З урахуванням наведеного просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення по суті заявлених у заяві про встановлення судового контролю вимог.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду без змін.

Відповідач зазначає, що на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.01.2024 МВС України розглянуло документи про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням І групи інвалідності та прийняло рішення про відмову у призначенні цієї допомоги, про що затвердило відповідний Висновок (копія міститься у матеріалах справи).

На опрацювання до Міністерства внутрішніх справ України від РСЦ ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях надходили та були зареєстровані 19.02.2025 № 24485 документи щодо призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 на виконання рішення Івано- Франківського окружного адміністративного суду від 04.01.2024 у справі № 300/5427/23, яким зобов`язано Міністерство внутрішніх справ України в особі Департаменту пенсійних питань та соціального захисту МВС України повторно розглянути документи, подані із заявою від 14.04.2023, про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку з установленням першої групи інвалідності відповідно до статті 23 Закону України «Про міліцію» в порядку, визначеному пунктом 9 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 за № 850 (далі - Порядок), та прийняти рішення.

За результатами опрацювання надісланих документів у Міністерстві внутрішніх справ 14.03.2025 затверджено висновок про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 відповідно до Порядку.

Згідно з вимогами пункту 9 Порядку № 850 зазначений висновок разом із документами ОСОБА_1 надіслано до РСЦ ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях листом ВКПП МВС України № 9540-2025 від 21.03.2025 (копія міститься у матеріалах справи).

В зазначеному листі зазначено причини прийняття рішення про відмову у призначені одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , а саме: «що заява від 14.04.2023 ОСОБА_1 про призначення одноразової грошової допомоги в надісланих матеріалах відсутня, лише додана не завірена належним чином її копія.

За результатами опрацювання матеріалів щодо призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 виявлено ряд невідповідностей вимогам законодавства, зокрема, заява про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 не відповідає вимогам Порядку в частині оформлення «відмітка органів внутрішніх справ».

Пунктом 2 Порядку передбачено, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги в разі встановлення працівнику міліції інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Пунктом 7 Порядку визначено, що для виплати одноразової грошової допомоги в разі поранення (контузії, травми або каліцтва) чи установлення групи інвалідності працівник міліції подає органу внутрішніх справ за місцем проходження служби довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках), що видається страхувальнику.

Форма зазначеної Довідки № 158/о затверджена наказом МОЗ України від 30.07.2012 № 577 «Про затвердження форм первинної облікової документації, що використовується в медико-соціальних експертних комісіях».

У порушення вимог пункту 7 Порядку до надісланих матеріалів таку Довідку не додано.

При цьому, додано Довідку про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках), що видається застрахованій особі, у якій не передбачено та не визначено причину втрати працездатності, що не дозволяє визначити згідно з Порядком день виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку з установленням першої групи інвалідності заявнику.

Крім того, звертає увагу на те, що під час розгляду матеріалів виявлено, що підставою для встановлення першої групи інвалідності ОСОБА_1 є захворювання, пов`язане з виконанням службових обов`язків по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, про що зазначено у п. 9 виписки з акта огляду МСЕК серія 12 ААБ № 842688 від 18.03.2020, що не відповідає інформації, зазначеній у п. 12 свідоцтва про хворобу від 26.12.2002 № 301, яке не містить захворювань, пов`язаних з участю ОСОБА_1 в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Додані до матеріалів експертні висновки Львівської регіональної міжвідомчої експертної комісії від 17.07.2008 № 07, в якому пов`язано захворювання ОСОБА_1 із виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, та від 22.05.2013 № 08, у якому пов`язано захворювання ОСОБА_1 із виконанням службових обов`язків по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, не можуть бути враховані при прийнятті рішення щодо призначення одноразової грошової допомоги заявнику, оскільки подання таких документів Порядком не передбачено.

Також зауважує, що установлення заявникові медико-соціальною експертною комісією першої групи інвалідності та 90 % втрати професійної працездатності (2020 році) відбулося в період понад два роки від дати встановлення третьої групи інвалідності та 30 % втрати професійної працездатності (2008 році), що суперечить умовам пункту 4 Порядку.

Таким чином, МВС України при прийнятті рішення за результатами розгляду матеріалів про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 діяло з дотриманням приписів Порядку № 850, зокрема - пункту 9.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено та з матеріалів справ слідує, що рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.01.2024 у справі № 300/5427/23 зобов`язано Міністерство внутрішніх справ України в особі Департаменту пенсійних питань та соціального захисту Міністерства внутрішніх справ України повторно розглянути документи, подані із заявою від 14.04.2023, про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням І групи інвалідності відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію" в порядку, визначеному пунктом 9 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 за № 850, та прийняти рішення.

На виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.01.2024 МВС України розглянуло документи про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням І групи інвалідності та прийняло рішення про відмову у призначенні цієї допомоги, про що 14.03.2025 затверджено відповідний Висновок.

Згідно з вимогами пункту 9 Порядку № 850 зазначений висновок разом із документами ОСОБА_1 надіслано до РСЦ ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях листом ВКПП МВС України № 9540-2025 від 21.03.2025.

В зазначеному листі зазначено причини прийняття рішення про відмову у призначені одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , а саме: «що заява від 14.04.2023 ОСОБА_1 про призначення одноразової грошової допомоги в надісланих матеріалах відсутня, лише додана не завірена належним чином її копія. За результатами опрацювання матеріалів щодо призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 виявлено ряд невідповідностей вимогам законодавства, зокрема, заява про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 не відповідає вимогам Порядку в частині оформлення «відмітка органів внутрішніх справ».

Позивач уважаючи, що відповідачем здійснений неналежний розгляд його заяви та відповідач не виконав рішення суду, оскільки повторно розглянув заяву позивача про призначення одноразової грошової допомоги 1 у зв`язку з встановленням І групи інвалідності та відмовив у призначенні допомоги, звернувся в суд із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.

Суд першої інстанції в задоволенні заяви відмовив з тих підстав, що в межах розгляду заяви, поданої в порядку статті 382 КАС України, суд не вправі доходити висновків, які за своєю суттю є прийняттям рішення, тобто суд не вправі ухвалою, постановленою в порядку статті 382 КАС України, фактично вирішувати новий спір та зобов`язувати відповідача вчинити певні дії, оскільки вирішення такого питання потребує встановлення нових обставин; надання та дослідження нових доказів; витребування додаткових доказів; а також подання всіма учасниками справи заяв по суті щодо цих правовідносин та застосування норм права, якими регулюються саме такі правовідносини.

Апеляційний суд вважає висновки суду першої інстанції невірними з огляду на наступне.

Відповідно до статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є обов`язковість судового рішення.

Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Як визначено статтею 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VIII від 02.06.2016 (далі - Закон № 1402-VIII) суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

У статті 13 Закону № 1402-VIII розтлумачено зміст такої конституційної засади судочинства як обов`язковість судових рішень, відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом.

Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи не можуть приймати рішення, які скасовують судові рішення або зупиняють їх виконання.

Згідно зі статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

Як уже зазначалось вище, рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.01.2024 у справі № 300/5427/23 зобов`язано Міністерство внутрішніх справ України в особі Департаменту пенсійних питань та соціального захисту Міністерства внутрішніх справ України повторно розглянути документи, подані із заявою від 14.04.2023, про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням І групи інвалідності відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію" в порядку, визначеному пунктом 9 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 за № 850, та прийняти рішення.

На виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.01.2024 МВС України розглянуло документи про призначення позивачу одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням І групи інвалідності та прийняло рішення про відмову у призначенні цієї допомоги, про що 14.03.2025 затвердило відповідний Висновок.

Згідно з вимогами пункту 9 Порядку № 850 зазначений висновок разом із документами ОСОБА_1 надіслано до РСЦ ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях листом ВКПП МВС України № 9540-2025 від 21.03.2025.

В зазначеному листі зазначено причини прийняття рішення про відмову у призначені одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , а саме: «що заява від 14.04.2023 ОСОБА_1 про призначення одноразової грошової допомоги в надісланих матеріалах відсутня, лише додана не завірена належним чином її копія. За результатами опрацювання матеріалів щодо призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 виявлено ряд невідповідностей вимогам законодавства, зокрема, заява про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 не відповідає вимогам Порядку в частині оформлення «відмітка органів внутрішніх справ».

Апеляційний суд зауважує, що у мотивувальній частині рішення суду у цій справі, суд першої інстанції встановив, що «…відповідач листом від 19.06.2023 за №41216/49-10552-2023 повернув матеріали ОСОБА_1 без прийняття рішення, вказавши на відсутність підстав для повторного їх розгляду, оскільки за результатом попереднього розгляду матеріалів ОСОБА_1 щодо призначення одноразової грошової допомоги 06.05.2021 було затверджено висновок про відмову в призначенні позивачу такої допомоги згідно з Порядком. …

Однак, як встановлено судом, відповідач не прийнявши за результатом розгляду документів про виплату позивачеві одноразової грошової допомоги, жодного з зазначених вище рішень, всупереч пункту 9 Порядку №850, листом від 19.06.2023 за №41216/49-10552-2023 матеріали щодо призначення одноразової грошової допомоги позивачу повернув до Ліквідаційної комісії УМВС України в Івано-Франківській області.

Відтак спосіб, у який МВС України розглянуло заяву та документи про виплату позивачу одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням позивачеві І групи інвалідності, Законом України "Про міліцію" та Порядком №850 не передбачені, а тому позов підлягає до часткового задоволення шляхом визнання протиправними дій Міністерства внутрішніх справ України щодо повернення документів про призначення одноразової грошової допомоги позивачу у зв`язку з встановленням І групи інвалідності, без прийняття відповідного рішення та зобов`язання відповідача повторно розглянути документи про призначення позивачеві одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням І групи інвалідності відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію" та в порядку, визначеному пунктом 9 Порядку №850 та прийняти рішення».

Отже, наведеним вище рішенням суду відповідача зобов`язано прийняти рішення за результатами розгляду заяви позивача відповідно до 23 Закону України "Про міліцію" та в порядку, визначеному пунктом 9 Порядку №850.

Відповідно до п. 9 Порядку № 850, МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив службу працівник міліції, або до уповноваженої установи МВС для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

Тобто, відповідно до п. 9 Порядку № 850, МВС приймає рішення про призначення грошової допомоги або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги.

Відповідно до п. 14 Прядку № 850, призначення і виплата грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність чи часткова втрата працездатності без установлення інвалідності працівника міліції за висновком комісії з розслідування нещасного випадку є наслідком: учинення ним злочину, адміністративного правопорушення або дисциплінарного проступку; учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, установленого судом); подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати грошової допомоги.

Таким чином, належним способом виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.01.2024 в адміністративній справі №300/5427/23 є розгляд документів, поданих із заявою від 14.04.2023, про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням І групи інвалідності відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію" в порядку, визначеному пунктом 9 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 за №850, та прийняття рішення про призначення грошової допомоги або рішення про відмову в призначенні грошової допомоги, у випадках передбачених пунктом 14 цього Порядку і направлення такого рішення разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив службу позивач, або до уповноваженої установи МВС для письмового повідомлення позивача із зазначенням мотивів відмови.

Таким чином, апеляційний суд встановив, що існують обґрунтовані підстави вважати, що судове рішення не виконано відповідачем належним чином.

За таких обставин відмова суду першої інстанції у встановленні судового контролю за виконанням судового рішення є передчасною та необґрунтованою.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні заяви, фактично не дослідив питання виконання чи невиконання судового рішення по суті, обмежившись загальними висновками про відсутність підстав для судового контролю. Проте саме з`ясування питання про те, чи виконано судове рішення та в який спосіб, є ключовим для вирішення заяви про встановлення судового контролю.

Що стосується доводів відповідача, наведених у відзиві на апеляційну скаргу щодо відсутності підстав для призначення одноразової грошової допомоги позивачу, то апеляційний суд такі до уваги не бере з огляду на наступне.

На виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.01.2024 МВС України розглянуло документи про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням І групи інвалідності та прийняло рішення про відмову у призначенні цієї допомоги, про що 14.03.2025 затверджено відповідний Висновок.

Відповідно до вказаного Висновку «подані документи не відповідають вимогам Порядку».

Отже, наведених відповідачем у відзиві заперечень щодо призначення грошової допомоги, Висновок не містить, а зазначені у супровідному листі № 9540-2025 від 21.03.2025 підстави відмови у призначенні грошової допомоги не вказані у Висновку, прийнятому за результатами виконання рішення у цій справі.

Таким чином, наявні достатні підстави для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення Івано -Франківського окружного адміністративного суду від 04.01.2024 у справі № 300/5427/23.

Відповідно до частини 1 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Таким чином, суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, оскільки висновки суду першої інстанції, не відповідають фактичним обставинам, що є підставою для скасування оскаржуваної ухвали та ухвалення нової постанови.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 317, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Івано - Франківського окружного адміністративного суду від 223 лютого 2026 року про відмову у встановленні судового контролю за виконанням рішення суду у справі № 300/5427/23 скасувати та прийняти нову постанову, якою заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду задовольнити.

Встановити судовий контроль за виконанням рішення Івано – Франківського окружного адміністративного суду від 04.01.2024 у справі № 300/5427/23.

Зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України в особі Департаменту пенсійних питань та соціального захисту Міністерства внутрішніх справ України подати до Івано - Франківського окружного адміністративного суду у тридцятиденний строк, з дня набрання законної сили цією постановою звіт про виконання рішення Івано – Франківського окружного адміністративного суду від 04.01.2024 у справі № 300/5427/23.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя З. М. Матковська

судді В. В. Гуляк

О. М. Гінда