Постанова від 09 липня 2026 р. у справі №300/473/26 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 300/473/26 пров. № А/857/16501/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Матковської З.М.,

суддів: Гуляка В.В., Ільчишин Н.В.

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09 березня 2026 року про повернення позовної заяви у справі № 300/473/26 за позовом військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення коштів до державного бюджету,-

головуючий суддя першої інстанції – Шумей М.В., місце ухвалення – м. Івано-Франківськ, дата складання повного тексту – 09.03.2026,

В С Т А Н О В И В :

Військова частина НОМЕР_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів до державного бюджету.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 9 березня 2026 року позовну заяву військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення коштів до державного бюджету - повернуто позивачу з усіма доданими до неї матеріалами.

Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, позивачем подана апеляційна карга, в якій зазначає, що ухвала прийнята з порушенням норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Апелянт вважає, що Івано-Франківським окружним адміністративним судом 09.03.2026 при винесенні ухвали було неправильно викладено обґрунтування та не враховано доводи викладені у заяві про усунення недоліків, не з`ясовано всі обставини справи, не досліджені в повному обсязі документи та нормативні документи на підставі яких винесено ухвалу.

Суть доводів апелянта зводиться до того, що до моменту призупинення військової служби, виплати всіх видів забезпечення, відповідачу нараховувалось та виплачувалось грошове забезпечення на картковий рахунок «Приватбанку» за реєстраційним номером облікової картки платника податків НОМЕР_2 . Даний реєстраційний номер облікової картки платника податків зазначено військовою частиною НОМЕР_1 під час складання та подання позовної заяви до суду, щодо стягнення заборгованості з зазначеного військовослужбовця.

Додатково повідомлено, що у військової частини НОМЕР_1 відсутній доступ до Єдиного державного демографічного реєстру. Згідно Інструкції з організації обліку особового складу Державної прикордонної служби України на осіб рядового, сержантського і старшинського складу, які призвані на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, особові справи не ведуться, тому надати реєстраційний номер облікової картки платника податків Відповідача у військової частини НОМЕР_1 немає можливості. Разом з тим, у відповідності до витягу з Українського бюро кредитних історій відповідно до бази даних «Приватбанку» від 10.03.2026 за реєстраційним номером облікової картки платника податків НОМЕР_2 та реквізитами - ОСОБА_1 зазначено, що введені ПІБ та РНОКПП повністю збігаються. Перевірка пройдена успішно.

З урахуванням наведеного просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідач правом подання відзиву не скористався.

Відповідно до ч. 2 ст. 312 КАС України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

З матеріалів справи слідує, що судом першої інстанції надіслано запит до Єдиного державного демографічного реєстру, за результатами відповіді якого особа ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 - відсутня.

Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції вважав, що дані відповідача зазначені позивачем неправильно та ухвалою суду від 16.02.2026 року залишив позовну заяву без руху.

На виконання вимог вказаної вище ухвали, відповідач повідомив, що до моменту призупинення військової служби, виплати всіх видів забезпечення, яке нараховувалось та виплачувалось грошове забезпечення на картковий рахунок за реєстраційним номером облікової картки платника податків НОМЕР_2 . Даний реєстраційний номер облікової картки платника податків зазначено військовою частиною НОМЕР_1 під час складання та подання позовної заяви до суду. З огляду на наведене відповідач повторно просив провести перевірку зазначеної інформації та відкрити провадження у справі.

Суд першої інстанції позовну заяву повернув з тих підстав, що позивач не усунув недоліки позовної заяви у встановлений судом строк.

Апеляційний суд вважає висновки суду першої інстанції невірними з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи:

1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність;

2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником);

3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;

4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності;

5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);

6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини третьої вказаної вище статті, якщо відповідачем у позовній заяві, щодо якої відсутні підстави для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті провадження у справі, вказана фізична особа, яка не є підприємцем, суддя не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

Інформація про місце проживання (перебування) фізичної особи має бути надана протягом трьох днів з дня отримання відповідним органом реєстрації місця проживання та перебування особи відповідного звернення суду ( ч. 4 ст.171 КАС України).

Крім цього, відповідно до ч. 6 ст. 171 КАС України, суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.

Якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється у порядку, визначеному статтею 130 цього Кодексу ( ч. 7 т. 171 КАС України).

Ураховуючи наведені вище норми ст. 171 КАС України, апеляційний суд висновує, що суд першої інстанції вказаних вимог закону не дотримався та безпідставно повернув позовну заяву позивачу, оскільки не звернувся до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи та з урахуванням вимог частини сьомої вказаної статті не відкрив провадження у справі.

Крім цього, долучені позивачем до позовної заяви розрахункові листи за грудень 2025 року та січень 2026 року, містять аналогічні позовній заяві відомості про відповідача ( прізвище, ім`я та по батькові, РНКПО, посада, місце служби ).

Отже, колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги підставними і такими, що спростовують висновки суду першої інстанції з наведених вище мотивів.

Таким чином, судом першої інстанції порушено норми процесуального права та невірно встановлено обставини у справі, що призвело до ухвалення рішення, яке підлягає скасуванню з підстав визначених ст. 320 КАС України.

Відповідно до п. 1, 4 ч. 1 ст. 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального права чи порушенням норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, ухвала суду першої інстанції скасуванню, а справа направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 311, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 364, 366 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу позивача військової частини НОМЕР_1 задовольнити.

Ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09 березня 2026 року про повернення позовної заяви у справі № 300/473/26 скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя З. М. Матковська

судді В. В. Гуляк

Н. В. Ільчишин