Постанова від 09 липня 2026 р. у справі №140/2966/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 140/2966/25 пров. № А/857/34088/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача: Гінди О.М.,

суддів: Матковської З.М., Мандзія О.П.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 09 липня 2025 року (головуючий суддя: Шепелюк В.Л., місце ухвалення - м. Луцьк) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України про визнання протиправним та скасування рішення, -

встановив:

ОСОБА_1 (далі – позивач), 21.03.2025 звернувся до суду із позовом до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України (далі – ЦВЛК) про визнання протиправним та скасування рішення Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України, яке оформлене протоколом від 06 лютого 2024 року № 441 в частині скасування постанови військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 від 09 червня 2022 року № 2903 щодо ОСОБА_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням ЦВЛК прийняте всупереч Положення № 402. Відповідачем не було повідомлено про перегляд постанови, не направлено позивача у заклади охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України на контрольне обстеження та медичний огляд для підтвердження чи спростування діагнозу, який був встановлений позивачу при проходженні медичного огляду ВКЛ при ІНФОРМАЦІЯ_2 . Крім того, рішення оформлене витягом з протоколу засідання ВЛК, а не постановою.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 09 липня 2025 року позов задоволено.

Із цим рішенням суду першої інстанції не погодилася ЦВЛК та оскаржила в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення ухвалене з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, відповідач покликається на те, що позивач у позовній заяві посилався на порушення процедури прийняття скасованого рішення ЦВЛК ЗС України, однак, жодних доказів, які б підтверджували такі порушення суду не надав. Водночас ВЛК ЦВЛК ЗС України, в межах повноважень, надано оцінку стану здоров`я позивача, враховано та досліджено медичні обстеження останнього та зроблено певний висновок про скасування постанови ВЛК, а також вирішено, що позивач підлягає повторному медичному огляду ВЛК. Підсумовуючи наведене, ЦВЛК ЗС України не може погодитись із правовою позицією суду першої інстанції та наголошує, що діяла у межах повноважень, у повній відповідності до приписів частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з таких мотивів.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що згідно з матеріалами справи ЦВЛК прийняла рішення про скасування постанови ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_2 . Про такий перегляд позивач повідомлений не був. Скасування постанови ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_2 , як слідує з витягу з протоколу засідання військово-лікарської комісії ЦВЛК від 06 лютого 2024 року № 441, зумовлене сумнівами щодо об`єктивності або повноти раніше проведеного обстеження та встановленого діагнозу, суду не надано докази направлення позивача на контрольне обстеження та медичний огляд. Прийняття рішення про скасування постанови нижчої ВЛК лише на підставі «картки обстеження та медичного огляду» є порушенням принципів повноти та всебічності медичної експертизи. Посилання у пункті 2 рішення ЦВЛК на необхідність медичного огляду ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_3 лише підтверджує, що ЦВЛК не мала достатніх даних для остаточного висновку. З приводу оформлення рішення ЦВЛК витягом з протоколу, а не постановою, то суд зазначив, що Положення № 402 прямо не зазначає, що ЦВЛК при перегляді постанови ВЛК обов`язково повинна оформлювати свій висновок виключно у формі постанови. Однак, враховуючи принцип юридичної визначеності та право на оскарження, ЦВЛК, переглядаючи постанову ВЛК, повинна надавати свій висновок у формі, яка забезпечує: мотивованість - чітке обґрунтування прийнятого рішення з посиланням на медичні документи, норми законодавства та результати власного огляду (за наявності); викладення всіх обставин та аргументів, тобто повний аналіз матеріалів справи, виявлених порушень (якщо такі були), а також причини, чому попередня постанова ВЛК визнається недійсною або такою, що потребує перегляду; зрозумілість, щоб особа, щодо якої він прийнятий, могла зрозуміти суть рішення та його правові наслідки. Натомість ці вимоги у розглядуваному випадку не дотримано. Скасовуючи постанову ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_2 через її необґрунтованість, відповідач належним чином не обґрунтував своє рішення.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_1 проходив медичний огляд ВКЛ при ІНФОРМАЦІЯ_2 про що видано довідку від 09 червня 2022 року № 2903 (а.с. 13).

За результатами проведеного медичного огляду встановлено, що на підставі статті 47а графи ІІ Розладу хвороб позивач непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку; діагноз: бронхіальна астма, важкий перситуючий перебіг неконтрольований в стадії нестійкої ремісії.

Позивачу, 09 червня 2022 року видане тимчасове посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_1 , відповідно до якого у графі 7 «Придатність до військової служби за станом здоров`я» зазначено «непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку стаття 47а, графа ІІ ст. 40а, постанова ВЛК від 09 червня 2022 року; у графі 14 вказано, що « 09 червня 2022 року виключений з військового обліку військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_4 на підставі підпункту 3 пункту 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (а.с. 13 зворот).

У відповідь на звернення представника позивача щодо статусу та категорії обліку позивача ІНФОРМАЦІЯ_5 листом від 10 січня 2024 року № 478 повідомив, що ЦВЛК було скасовано постанову позаштатної постійно діючої ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо військовозобов`язаного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с. 16 зворот).

Відповідно до пункту 1 витягу з протоколу засідання військово-лікарської комісії ЦВЛК від 06 лютого 2024 року № 441, враховуючи, відсутність в діагнозі та в наданій медичній документації підтвердження застосування максимально можливої терапії, що не відповідає вимогам статі 47-а Пояснення щодо застосування статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (додаток 1 і 2 до Положення 402), постанову ВКЛ при ІНФОРМАЦІЯ_2 згідно з карткою обстеження та медичного огляду від 08 червня 2022 року з висновком «непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку» щодо військовозобов`язаного ОСОБА_1 скасовано; відповідно до пункту 2 підлягає медичному огляду при ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Не погоджуючись з рішення ЦВЛК, яке оформлено протоколом № 441 від 06 лютого 2024 року щодо скасування постанови ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_5 оформленої довідкою № 2903 від 09 червня 2022 року, позивач звернувся з позовом до суду.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Нормами статті 65 Конституції України передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів визнано обов`язком громадянина України. Громадяни відбувають на військову службу відповідно до закону.

Вказане кореспондується також з положеннями частини першої статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 року № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII).

Військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності (ч. 1 ст. 2 Закону № 2232-XII).

Відповідно до ч. 9 ст. 1 Закону № 2232-XII щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Згідно з ч. 10 ст. 1 Закону № 2232-ХІІ громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, окрім іншого, проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно.

Частиною 2 ст. 2 Закону № 2232-ХІІ визначено, що проходження військової служби здійснюється громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом), за направленням або за призовом.

Відповідно до частини 10 статті 2 Закону № 2232-XII та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке зареєстроване в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800 (далі - Положення № 402).

Згідно із пунктами 1.1, 1.2 глави 1 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Військово-лікарська експертиза - це:

медичний огляд допризовників, призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов`язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військово-навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів Міністерства оборони України (далі - ВВНЗ), учнів військових ліцеїв; колишніх військовослужбовців; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; працівників допоміжного флоту Військово-Морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Збройних Сил України);

визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом;

установлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів.

Згідно з абзацами 1-3 пункту 2.1 розділу І Положення № 402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця.

Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

Відповідно до абзаців 1-5 пункту 2.2 розділу І Положення № 402 штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК); ВЛК регіону; ВЛК евакуаційного пункту; ВЛК пересувної госпітальної бази.

Пунктом 2.3 розділу І Положення № 402 передбачено, що Центральна військово-лікарська комісія є органом військового управління, який здійснює керівництво ВЛК регіонів у Збройних Силах України та є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України.

Як передбачено підпунктом 2.3.4 пункту 2.3 розділу I Положення № 402 ЦВЛК має право, зокрема: оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення; перевіряти роботу підпорядкованих ВЛК з питань військово-лікарської експертизи; витребовувати документи в частині, що характеризують обставини отримання захворювання, поранення, травми, каліцтва, необхідні для прийняття постанови про їх причинний зв`язок, запитувати від військових, цивільних лікувальних закладів, військових частин, військових комісаріатів і ВВНЗ додаткові дані для аналізу, узагальнення та оцінки результатів військово-лікарської експертизи; розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України.

Згідно з підпунктом 2.3.5 пункту 2.3 розділу I Положення № 402 постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Пунктом 20.2 глави 20 розділу ІІ Положення № 402 передбачено, що постанови ВЛК згідно з цим Положенням розглядаються, затверджуються, контролюються, а за необхідності переглядаються відповідною штатною ВЛК.

Відповідно до підпункту 2.4.6 пункту 2.4 глави 2 розділу І Положення № 402 рішенням штатної ВЛК може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що ЦВЛК як штатна військово-лікарська комісія наділена повноваженнями перевіряти обґрунтованість та законність постанов нижчих ВЛК, переглядати такі постанови, скасовувати їх у випадках, передбачених Положенням № 402, а також, за наявності відповідної необхідності, приймати рішення про направлення особи на повторний або контрольний медичний огляд.

Апеляційний суд зазначає, що повноваження ЦВЛК щодо витребування додаткових матеріалів, проведення особистого огляду особи або направлення її на повторний чи контрольний медичний огляд мають дискреційний характер, оскільки Положення № 402 формулює їх як право комісії, яке реалізується залежно від конкретних обставин, характеру наявних документів і необхідності отримання додаткових даних.

Разом з тим, дискреційний характер цих повноважень не означає, що ЦВЛК звільняється від обов`язку діяти на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені законом, а також надавати належне обґрунтування прийнятого рішення. Тому судовий контроль у таких спорах полягає не у перевірці правильності медичного діагнозу або самостійному визначенні ступеня придатності особи до військової служби, а у перевірці того, чи діяла ВЛК або ЦВЛК у межах наданих їй повноважень, чи дотрималася встановленої процедури та чи не є її рішення очевидно необґрунтованим або формальним.

Аналогічний підхід сформований у практиці Верховного Суду, зокрема у постановах від 12.06.2020 у справі № 810/5009/18, від 12.02.2021 у справі № 820/5570/16, від 26.02.2025 у справі № 600/3273/22-а та від 26.02.2025 у справі № 240/13173/22, відповідно до яких адміністративний суд у справах щодо оскарження рішень ВЛК/ЦВЛК не вправі надавати оцінку професійним діям лікарів, правильності діагнозу, методам медичного обстеження чи відповідності захворювання конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки такі питання потребують спеціальних медичних знань і належать до компетенції військово-лікарських комісій. Водночас суд перевіряє дотримання процедури прийняття відповідного рішення та наявність у суб`єкта владних повноважень законних підстав для його ухвалення.

З матеріалів справи видно, що ОСОБА_1 проходив медичний огляд ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_2 , постановою якої, оформленою довідкою від 09 червня 2022 року № 2903, він визнаний непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку.

Разом з тим, ця постанова ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_2 скасована протоколом засідання військово-лікарської комісії ЦВЛК Збройних Сил України від 06 лютого 2024 року № 441.

Як видно зі змісту протоколу засідання ВЛК ЦВЛК ЗС України від 06.02.2024 за № 44, за запитом (вх. № 13383 від 26.12.2023) Слідчого управління ГУНП у Волинській області щодо правомірності прийняття постанови ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_2 стосовно придатності до військової служби військовозобов`язаного ОСОБА_1 , 1981 року народження, ВЛК ЦВЛК ЗС України розглянуто картку обстеження та медичного огляду ІНФОРМАЦІЯ_4 08.06.2022 № 74/2584, акти дослідження стану здоров`я Ковельського міськрайонного ТМО № 270, № 270/2 від 31.05.2022 та інші медичні документи (виписні епікризи та ін.) на 6 аркушах, що додаються у копіях наявних у розпорядженні ЦВЛК ЗС України.

Відповідно до вимог пункту «а» статті 47 Пояснення щодо застосування статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (додаток 1 і 2 до Положення) – до пункту «а» належить тяжка персистуюча бронхіальна астма, у процесі лікування якої характерне застосування максимально можливого арсеналу засобів (ІГКС в максимальних дозах + бета2 агоністи тривалої дії в максимальних дозах + модифікатори лейкотрієнів або теофіліни пролонгованої дії), яке не призводить до контролю за перебігом захворювання, а також бронхіальна астма, для контролю якої потрібне постійне вживання системних глюкокортикостероїдів.

Враховуючи відсутність в діагнозі та в наданій медичній документації підтвердження застосування максимально можливої терапії, що не відповідає вимогам статті 47-а Пояснення щодо застосування статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (додаток 1 і 2 до Положення), встановлено наявність підстав для скасування постанови ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо ОСОБА_1 , 1981 року народження, згідно картці обстеження та медичного огляду ІНФОРМАЦІЯ_4 від 08.06.2022 № 74/2584, у формулюванні «непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку».

За таких обставин, враховуючи, що необхідне обґрунтування за медичними показниками, яке могло б свідчити про обґрунтованість постанови прийнятої ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_2 вимогам Положення № 402, у розглянутих медичних документах, на підставі яких було прийнято згадану постанову щодо позивача відсутнє, відповідач дійшов висновку, що наявні підстави вважати необґрунтованою постанову ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_2 про ступень придатності до військової служби військовозобов`язаного ОСОБА_1 , оформлену карткою обстеження та медичного огляду ІНФОРМАЦІЯ_4 від 08.06.2022 №74/2584

Отже, з наведеного видно, що підставою для скасування постанови нижчої ВЛК стала саме відсутність необхідних обґрунтувань за медичними показниками, які були необхідними для прийняття постанови про непридатність позивача до військової служби з виключенням з військового обліку.

Отже, ЦВЛК не здійснила довільного перегляду постанови нижчої ВЛК, а встановила конкретні недоліки первинної постанови, які полягали у відсутності необхідних обґрунтувань за медичними показниками для висновку про непридатність позивача до військової служби з виключенням з військового обліку. За таких обставин висновок ЦВЛК про необґрунтованість постанови ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_2 про ступень придатності до військової служби військовозобов`язаного ОСОБА_1 , оформлену карткою обстеження та медичного огляду ІНФОРМАЦІЯ_4 від 08.06.2022 № 74/2584 ґрунтується на аналізі документів, що мали значення для вирішення питання, і відповідає повноваженням ЦВЛК, визначеним Положенням № 402.

Ці обставини свідчать, що оскаржувана постанова ЦВЛК є мотивованою та прийнятою у межах наданих їй повноважень.

При цьому апеляційний суд зазначає, що предметом розгляду ЦВЛК у спірному випадку була перевірка обґрунтованості постанови районної ВЛК про непридатність позивача до військової служби з виключенням з військового обліку, а не первинне встановлення актуального стану здоров`я позивача станом на дату перегляду такої постанови. Виявивши, що постанова нижчої ВЛК не підтверджена необхідними обґрунтуваннями за медичними показниками, ЦВЛК мала правові підстави для її скасування в межах повноважень, передбачених Положенням № 402.

Доводи позивача про неналежне забезпечення його участі у процедурі перегляду постанови ВЛК також не свідчать про протиправність оскаржуваної постанови ЦВЛК, оскільки Положення № 402 не передбачає обов`язкової особистої участі особи у кожному випадку документального перегляду постанови нижчої ВЛК штатною ВЛК. Необхідність особистої участі особи обумовлюється насамперед проведенням її медичного огляду або контрольного обстеження, однак прийняття рішення про проведення такого огляду належить до компетенції ЦВЛК і залежить від оцінки нею достатності наявних матеріалів.

При цьому, суд апеляційної інстанції зауважує, що в спірному випадку ЦВЛК, скасовуючи постанову районної ВЛК, одночасно прийняла рішення про те, що позивач підлягає контрольному медичному огляду ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_7 , що, навпаки, свідчить про забезпечення можливості подальшої актуальної оцінки стану здоров`я ОСОБА_1 у порядку, визначеному Положенням № 402.

За наведених обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ЦВЛК, приймаючи рішення, яке оформлене протоколом від 06 лютого 2024 року № 441, в частині скасування постанови військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 від 09 червня 2022 року № 2903 щодо ОСОБА_1 , діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Положенням № 402.

Щодо висновків суду першої інстанції про те, що прийняття рішення про скасування постанови нижчої ВЛК лише на підставі «картки обстеження та медичного огляду» апеляційний суд зазначає таке.

Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття.

Так, дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків (ultra vires action - invalid act). Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним.

Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.

Суд наголошує, що, у відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.

Таким чином, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення».

Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.04.2020 у справа № 813/1790/18.

Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що прийняття ЦВЛК рішення про скасування постанови нижчої ВЛК лише на підставі «картки обстеження та медичного огляду» не спростовує того, що ЦВЛК не здійснила довільного перегляду постанови нижчої ВЛК, а встановила конкретні недоліки первинної постанови, які полягали у відсутності необхідних обґрунтувань за медичними показниками для висновку про непридатність позивача до військової служби з виключенням з військового обліку.

При цьому, апеляційний суд звертає увагу на те, що прийняте відповідачем рішення не позбавляє позивача можливості надати актуальні медичні документи, пройти відповідне обстеження та отримати нову постанову ВЛК за результатами контрольного медичного огляду.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог, що помилково не враховано судом першої інстанції.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції не правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з порушенням норм матеріального права, тому відповідно до ст. 317 КАС України, апеляційну скаргу Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України необхідно задовольнити, рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. ст. 311, 317, 321, 322, 325, 328, КАС України, суд –

постановив:

апеляційну скаргу Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України задовольнити.

Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 09 липня 2025 року у справі № 140/2966/25 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України про визнання протиправним та скасування рішення відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя О. М. Гінда

судді З. М. Матковська

О. П. Мандзій