Постанова від 12 липня 2026 р. у справі №600/5999/25-а — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 600/5999/25-а

Головуючий у 1-й інстанції: Боднарюк Олег Васильович

Суддя-доповідач: Кузьмишин В.М.

13 липня 2026 року м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Кузьмишина В.М.

суддів: Сушка О.О. Сапальової Т.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 10 березня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

І. Описова частина.

1. Короткий зміст позовних вимог.

1.1 Позивач звернувся до суду із позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

1.2 Позовні вимоги позивача мотивовані протиправними діями відповідача щодо нарахування та виплати окремих сум грошового забезпечення за період з 29 січня 2020 року по 01 липня 2022 року, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом на 01 січня 2018 року.

2. Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції.

2.1 Позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .

2.2 Представник позивача звернувся до відповідача із заявою, в якій просив відповідача нарахувати та виплатити позивачеві, починаючи з 29 січня 2020 року по 01 липня 2022 року грошове забезпечення відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», визначивши розміри посадового окладу, окладу за військовими званням у 2020, 2021, 2022 роках шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для Працездатних осіб, встановленого законом відповідно на 01 січня 2020 року, на 01 січня 2021 року, на 01 січня 2022 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 та 14, з урахуванням раніше виплачених сум та з адвокатським запитом.

2.3 Листом від 21.10.2025 року відповідач повідомив, що при розрахунку грошового забезпечення позивача використано прожитковий мінімум для працездатних встановленого осіб встановлений законом на 01 січня 2018 року у розмірі 1762,00 грн.

3. Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.

3.1 Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 10.03.2026 адміністративний позов задоволено частково.

3.2 Суд першої інстанції дійшов висновку, що не проведення позивачу перерахунку грошового забезпечення на підставі п. 4 Постанови № 704 в редакції від 30.08.2017 є протиправним. Крім того, виплату недоплаченої суми належить здійснити з компенсацією сум податку.

4. Короткий зміст вимог апеляційних скарг.

4.1 Відповідач просить скасувати рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 10.03.2026 та ухвалити постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

4.2 Як на підстави для апеляційного оскарження рішення суду, відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

4.3 ІНФОРМАЦІЯ_2 подано відзив на апеляційну скаргу в якому відповідач заперечує проти її задоволення та просить залишити рішення суду першої інстанції без змін.

4.4 Позивач та його представник не скористались правом подачі відзиву на апеляційну скаргу.

ІІ. Мотивувальна частина.

1. Позиція апеляційного суду

Апеляційний суд перевірив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права у межах доводів апеляційної скарги та дійшов таких висновків.

1.1 Статтею 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 (далі - Закон №2011-XII) визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

1.2 Згідно з частиною другою статті 9 Закону №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

1.3 Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України (частина третя статті 9 Закону №2011-ХІІ).

1.4 Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі Постанова № 704), якою збільшено розмір грошового забезпечення військовослужбовців. Ця постанова набрала чинності 01 березня 2018 року.

1.5 Пунктом 4 Постанови №704 (у редакції, чинній до 24.02.2018) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше ніж 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

1.6 Пунктом 6 Постанови КМУ від 21.02.2018 №103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” (яка набрала чинності 24.02.2018 року) до Постанови №704 внесено зміни, внаслідок яких п.4 Постанови №704 викладено у новій редакції: "4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14".

1.7 Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб”, отже п. 6 Постанови № 103 втратив чинність і у зв`язку з чим відновлена дія пункту 4 Постанови № 704 у редакції до внесення скасованих судом змін.

1.8 Апеляційний суд вважає, що в період спірних правовідносин була відновлена дія пункту 4 Постанови №704 у первісній редакції, яка визначала розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а не на 01 січня 2018 року.

1.9 Апелянт посилається на невідповідність висновку суду першої інстанції обставинам справи, оскільки позивач відповідно до поданих документів не проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 за період з 29.01.2020 по 24.02.2022, а фактично зарахований до складу військової частини з 25.02.2022, що відповідає відомостям з копії військового квитка.

1.10 Колегія суддів погоджується з такими доводами апеляційної скарги.

Так, позивачем до позовної заяви додано копію військового квитка на ім`я ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 виданого ІНФОРМАЦІЯ_3 26.04.2016 та витяг з наказу №375 від 04.11.2022. про його звільнення у відставку та виключення зі списків особового складу та всіх видів забезпечення військової частини НОМЕР_1 .

Відповідно до записів в зазначеному військовому квитку в розділі 17 «Проходження військової служби» на аркуші №8 (а.с. 9-10) зазначено, що ОСОБА_1 проходив військову службу в в/ч НОМЕР_3 в період з 04.05.2015. наказ №99 по 27.04.2016. наказ №120, а також в в/ч НОМЕР_1 в період з 25.02.2022. наказ №42 по 04.11.2022. наказ №375. Відповідно до витягу з наказу №375 вислуга років у Збройних Силах України станом на 04.11.2022 у ОСОБА_1 становить 1 рік 09 місяців 06 днів, що відповідає вислузі років при підрахунку в записах у військовому квитку.

Таким чином колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про доведеність позивачем факту проходження ним військової служби у ВЧ НОМЕР_1 в період з 29 січня 2020 року по 25 лютого 2022 року

1.11 Однак, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позову в межах позовних вимог щодо нарахування і виплати грошового забезпечення, у тому числі основних, додаткових та одноразових видів грошового забезпечення позивачу з 25.02.2022 по 01.07.2022, а доводи апеляційної скарги відповідача в цій частині не спростовують висновків суду.

1.12 Щодо компенсації сум податку колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення в цій частині позовних вимог, оскільки відповідно до пунктів 2, 4 та 5 Порядку № 44, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44, грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби. Виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.

2. Висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги

2.1 Доводи апеляційної скарги є частково слушними та підлягають врахуванню під час розгляду цієї справи, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у відповідній частині.

2.2 У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

2.3 Згідно із ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 задовольнити частково.

Рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 10 березня 2026 року скасувати в частині задоволених позовних вимог за період з 29 січня 2020 року по 24 лютого 2022 року включно.

Прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними бездіяльність та зобов`язання Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення, у тому числі основних, додаткових та одноразових видів грошового забезпечення позивачу за період з 29 січня 2020 року по 24 лютого 2022 року включно.

В іншій частині рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 10 березня 2026 року – залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Кузьмишин В.М.

Судді Сушко О.О. Сапальова Т.В.