Рішення від 09 липня 2026 р. у справі №285/2123/26 — Звягельський міськрайонний суд Житомирської області

РІШЕННЯ

Іменем України

Справа № 285/2123/26

провадження у справі № 2/0285/1767/26

10 липня 2026 року м. Звягель

Звягельський міськрайонний суд Житомирської області

в складі: головуючої – судді Михайловської А.В.,

за участі секретаря судового засідання - Кравець І.А.,

сторони у справі: позивач — ОСОБА_1 ,

відповідач — ОСОБА_2 , представник відповідача - ОСОБА_3 ,

розглянувши в судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів та додаткових витрат на утримання дітей,-

установив:

10.04.2026 позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявоюдо ОСОБА_2 , в якій, після зміни позовних вимог, просила розірвати шлюб з відповідачем ОСОБА_2 , визначити місце проживання дітей з нею, стягнути з відповідача в розмірі 1/3 частки від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі заяви до суду і до повноліття дітьми, стягнути додаткові витрати на лікування дітей .

В обгрунтування позовних вимог вказала, що причиною розірвання шлюбу з відповідачем є фактичне припинення шлюбних відносин, відсутність взаєморозуміння та спільного ведення сімейного господарства. Між ними виникають конфлікти, родичі відповідача втручаються у їх сімейне життя та фінансові питання, що негативно впливає на шлюбні відносини. Подальше спільне життя та збереження шлюбу є неможливим. Їх спільні діти постійно проживають з нею, відповідач матеріальної допомоги у належному розмірі на утримання дітей не надає. Водночас їх молодша дитина має вроджену ваду здоров`я, у зв`язку з чим потребує постійного спеціального медичного нагляду, системного обстеження та лікування. Тому вона подала до суду даний позов.

13.04.2026 у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

11.05.2026 представник відповідача подала до суду відзив на первісну позовну заяву, в якій просила позовні вимоги задовольнити частково.

15.05.2026 позивач подала до суду заяву про зміну позовних вимог.

У судовому засіданні позивач заявлені вимоги підтримала, які просила задовольнити. Від позовних вимог у частині визначення місця проживання дітей відмовилася, оскільки спір у даній частині вимог відсутній. Відмова від вказаних вимог прийнята судом.

Представник відповідача позовні вимоги визнала частково, не заперечила проти задоволення вимог позивача про розірвання шлюбу з відповідачем та стягнення з відповідача на користь позивача заявленого розміру аліментів, після зміни позовних вимог. В іншій частині вимоги не визнала, просила відмовити у їх задоволенні, оскільки відповідач добровільно покриває витрати на лікування меншого сина та позивачем не надано суду відомостей про необхідність понесення додаткових витрат на старшого сина.

Заслухавши учасників у справі, з`ясувавши обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обгрунтовуються, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволення з огляду на наступне.

Щодо позовних вимог про розірвання шлюбу.

Згідно з ст.ст. 21, 24 Сімейного кодексу України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований в органі державної реєстрації актів цивільного стану. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до ст.110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред"явлений одним із подружжя.

Встановлено, що сторони у справі, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрували шлюб 10.10.2014 у виконавчому комітеті Наталівської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області, актовий запис № 23, що стверджується свідоцтвом про шлюб.

У сторін є спільні діти ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , які проживають з матір`ю, позивачем у справі.

Згідно ч. 2 ст. 112 Сімейного Кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам одного з них, що мають істотне значення.

Таким чином, з урахуванням обставин, викладених в позовній заяві, перебуваючи у шлюбі, сторони не змогли створити міцної сім`ї, поступово втратили зв`язки між собою, а, отже, сім`я припинила своє існування.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що сім`я сторін розпалася остаточно. Шлюб існує лише формально і його збереження суперечить б інтересам позивача, що має суттєве значення для неї, тому є підстави для розірвання шлюбу.

Відповідно до ч. 2 ст. 115 Сімейного кодексу України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Отже, позов обґрунтований і у цій частині підлягає задоволенню.

Щодо позовних вимог у частині стягнення аліментів з відповідача на утримання дітей.

Обов`язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов`язків (ч. 2 ст. 51 Конституції України) і традиційно закріплюється в сімейному законодавстві.

Відповідно до статті 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 pоку, батько або (і) інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здатностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Зміст глави 15 Сімейного кодексу України (далі - СК України) вказує на обов`язок кожного з батьків утримувати дитину. Таке утримання є безумовним, оскільки Закон не передбачає будь-яких спеціальних умов для виникнення обов`язку батьків з утримання своїх дітей, та не передбачає звільнення батьків від утримання незалежно від того, чи є батьки працездатними, та чи є в них кошти, достатні для утримання.

Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Способи виконання обов`язку утримувати дитину визначені статтею 181 СК України, за змістом якої, кошти на утримання дитини (аліменти) за рішенням суду присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

За ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

В пункті 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.05.2006 року, роз`яснено, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен урахувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

За змістом статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідач заявлені вимоги у частині стягнення аліментів визнав.

Враховуючи вищевикладене, а також обставини, передбачені ст. 182 СК України, законодавчо закріплений розмір прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, визнання відповідачем позову, суд дійшов висновку про стягнення аліментів з відповідача на користь позивача на утримання неповнолітніх дітей у розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, що буде відповідати як реальним та дійсним інтересам та потребам дітей, так і матеріальному становищу та стану здоров`я платника аліментів.

Відповідно до ч.1 ст. 79, ч.1 ст. 191 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання (пред`явлення) позовної заяви.

У відповідності до вимог п.1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у справі у межах суми платежу за один місяць.

З урахуванням вказаних норм права аліменти з відповідача підлягають стягненню з моменту пред`явлення позову до суду та рішення суду у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Щодо вимог позивача у частині стягнення з відповідача додаткових витрат на утримання дітей.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до частини першої статті 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно (частина друга статті 185 СК України).

Аналіз відповідних норм Закону вказує на те, що в окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину, вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.

Це положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких визначений зазначеною статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв`язку із розвитком певних її здібностей чи то страждає на тяжку хворобу. Особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті). Наявність таких особливих обставини підлягають доведенню в судовому засіданні.

Такі особливі обставини є індивідуальними у кожному конкретному випадку, які підлягають доведенню особою, яка пред`явила такий позов.

Судом встановлено, що менша дитина сторін ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , періодично проходить лікування у зв`язку із захворюванням. Дана обставина відповідачем визнається.

У судовому засіданні на запитання представника відповідача позивач підтвердила, що відповідач повністю покриває витрати пов`язані із лікуванням їх спільної дитини сина ОСОБА_6 .

Доказів того, що інша дитина сторін у справі син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , потребує додаткових витрат на його утримання, позивачем у справі суду не надано.

За таких обставин, оскільки відповідачем у справі повністю покриваються витрати, пов`язані із лікуванням сина ОСОБА_6 та позивачем не надано суду доказів про те, що син ОСОБА_4 потребує додаткових витрат, позовні вимоги у цій частині задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання судових витрат у справі, суд на підставі вимог ст. 141 ЦПК України стягує з відповідача на користь позивача, сплачений нею судовий збір у справі.

Керуючись ст.ст. 4, 76 – 89, 141, 258, 259, 263 – 265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 104, 105, 110, 112, 113, 115 Сімейного кодексу України, суд

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів та додаткових витрат на утримання дітей - задовольнити частково.

Шлюб, між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , громадянами України, зареєстрований 10.10.2014 у виконавчому комітеті Наталівської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області, актовий запис № 23 - розірвати.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 1/3 (однієї третьої) частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дітьми повноліття, починаючи стягнення з дня подання позову до суду з 10.04.2026.

Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

В іншій частині вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 331 грн 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування або ім"я сторін та інших учасників справи :

позивач – ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання – АДРЕСА_1 );

відповідач – ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання – АДРЕСА_2 ).

Дата складення повного судового рішення – 10.07.2026.

Суддя А. В. Михайловська