Вирок від 09 липня 2026 р. у справі №279/4571/26 — Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 279/4571/26

Провадження №1-кп/279/680/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2026 року

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря ОСОБА_2

розглянувши у спрощеному провадженні кримінальне провадження № 12026065490000067 внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань 19.04.2026 відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с.Чолівка Коростенського р-ну Житомирської обл., громадянин України, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1

обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України,

В С Т А Н О В И В:

19.04.2026 близько 08 години 10 хвилин, у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, спрямований на незаконне проникнення до житла, а саме до квартири АДРЕСА_2 , яка на праві приватної власності належить ОСОБА_4 та в якій на законних підставах проживає ОСОБА_5 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та суспільну небезпечність, ОСОБА_3 підійшов до вхідних дверей вказаної квартири. Надалі, діючи всупереч волі власника та законного мешканця, не маючи на те законних підстав чи дозволу, ОСОБА_3 за допомогою заздалегідь підготовленого знаряддя - відмички, шляхом маніпуляцій із запірним пристроєм (замком) вхідних дверей, відчинив їх та незаконно проник до внутрішніх приміщень вказаної оселі.

Перебуваючи всередині житла у період часу з 08:12 год. по 08:20 год., що зафіксовано камерою відеоспостереження «Хіаоті», ОСОБА_3 умисно порушив право громадян на недоторканність житла, гарантоване ст. 30 Конституції України. Вказані дії ОСОБА_3 виразилися у незаконному перебуванні в житлових кімнатах та підсобних приміщеннях (коморі) квартири без згоди осіб, які в ній проживають.

Виконавши дії, які ОСОБА_3 вважав за доцільне, останній близько 08:20 год. залишив місце події, при цьому повторно використав відмичку для зачинення вхідних дверей квартири з метою приховання слідів свого перебування. У подальшому ОСОБА_3 позбувся вказаного знаряддя злочину (відмички), викинувши його у невстановленому місці.

Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується в незаконному проникненні до житла особи, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України.

Обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згодний з розглядом обвинувального акта за його відсутності.

Отже, суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, на підставі вивчення обвинувального акту та доданих до нього матеріалів із ухваленням вироку без зазначення доказів на підтвердження встановлених обставин відповідно до ч.2 ст.382 КПК України.

Кваліфікація дій ОСОБА_3 за ч.1 ст. 162 КК України вірна, як незаконне проникнення до житла та іншого володіння особи.

Прокурор звернувся з клопотанням про розгляд кримінального проступку у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні та за відсутності учасників кримінального провадження.

До обвинувального акта відносно ОСОБА_3 долучена письмова заява обвинуваченого , що складена у присутності захисника ОСОБА_6 , відповідно до якої ОСОБА_3 беззаперечно визнає свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 162КК України, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини та погоджується на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні та без його участі, з обмеженням права апеляційного оскарження ознайомлений.

Також, долучена заява потерпілої ОСОБА_4 про розгляд справи без проведення судового засідання та виклику сторін. При призначенні покарання покладається на розсуд суду, з обмеженнямиправа апеляційного оскарження ознайомлена.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 у відповідності до ст. 65 КК України, суд враховує характер вчиненого кримінального правопорушення, яке віднесено до кримінальних проступків, особу обвинуваченого, який характеризується посередньо, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває.

Згідно ст. 66 КК України, обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченої ОСОБА_3 є щире каяття.

Згідно ст. 67 КК України, обставин, що обтяжують покарання не встановлено.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_3 слід обрати міру покарання у виді штрафу.

Суд вважає, що відповідно до вимог ч.2 ст.65 КК України дане покарання є достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Процесуальні витрати відсутні. Арешт на майно не накладався.

Цивільний позов не заявлявся. Запобіжний захід не застосовувся.

Речові докази відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 100, 369-371, 373-374, 381-382 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винуватим вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України і призначити покарання у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.

Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Коростенський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

На підставі ч.1 ст.394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.

Суддя: ОСОБА_1