Суд: Богунський районний суд м. Житомира
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 10 лютого 2026 р.
Справа: №295/17097/25
Суддя: Семенцова Л. М.
Справа №295/17097/25
Категорія 38
2/295/2513/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.02.2026 року м. Житомир
Богунський районний суд міста Житомира в складі:
головуючої – судді Семенцової Л.М.,
за участі секретаря – Шевчук А.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ВСТАНОВИВ:
До Богунського районного суду міста Житомира подано вказану позовну заяву, в якій представник позивача просить стягнути з відповідача заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 8665914 від 14.01.2025 в розмірі 43 120,00 грн і понесені судові витрати, а також просить розглядати справу за відсутності представника позивача та вказує, що не заперечує проти заочного розгляду справи.
Позов обґрунтований тим, що 14.01.2025 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 був укладений договір про надання споживчого кредиту № 8665914, відповідно до умов якого товариство в безготівковій формі надало позичальнику 12 000,00 грн шляхом їх перерахування на банківський рахунок останнього, включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 на строк 360 днів зі сплатою процентів за користування кредитними коштами та штрафу, на випадок невиконання зобов`язань щодо повернення суми кредиту і сплати процентів. 16.01.2025 ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 уклали додаткову угоду до вказаного договору, згідно якої його сторони домовились збільшити суму кредиту на 4000,00 грн та внесли зміни до договору про надання споживчого кредиту № 8665914 від 14.01.2025. Відповідач отримав в тимчасове платне користування грошові кошти згідно з укладеним договором з додатковою угодою.
У позовній заяві позивач посилається на те, що право вимоги до відповідача за договором № 8665914 від 14.01.2025 перейшло до нього відповідно до ст. 512, 514 ЦК України на підставі договору факторингу № 12092025 від 12.09.2025, укладеного між ТОВ «Авентус Україна» і ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів». В порушення умов кредитного договору відповідач свої зобов`язання належним чином не виконує, отримані кредитні кошти в строк не повернув, внаслідок чого утворилась заборгованість, яку позивач просить стягнути з відповідача на свою користь.
Згідно з ухвалою суду від 19.12.2025 позов прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся шляхом направлення копій ухвали про відкриття провадження у справі та судової повістки за зареєстрованим місцем його проживання, поштове відправлення не було вручене, повернулось до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, який не подав відзив і позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Враховуючи, що представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи за його відсутності, відповідач про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, в судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив, в установлений строк відзив на позов не подав, суд вважає за можливе на підставі ст. 211, 223, 280 ЦПК України провести розгляд справи за відсутності сторін за наявними в справі матеріалами та ухвалити заочне рішення.
За правилами ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить наступного висновку.
Судом встановлено, що 14.01.2025 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» в електронній формі укладений договір № 8665914 про надання споживчого кредиту, який відповідач підписав електронним цифровим підписом з одноразовим ідентифікатором А4850 (а. с. 5-14).
Відповідно до умов кредитного договору ТОВ «Авентус Україна» взяло на себе зобов`язання надати відповідачу кредит на таких умовах: сума кредиту 12 000,00 грн; строк кредитування 360 днів; дата повернення кредиту та сплати процентів визначені у таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача, що є додатком № 1; стандартна процентна ставка становиь 1,00 % в день та застосовується у межах строку кредиту; знижена процентра ставка 0,90 % в день та застосовується, якщо споживач до 13.02.2025 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу або здійснить часткове дострокове погашення кредиту; орієнтовна загальна вартість кредиту за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом складає 43 200,00 грн, з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 42 840,00 грн. Крім того, у випадку невиконання та/або неналежного виконання споживачем зобов`язань щодо повернення кредиту та/або сплати процентів за користування ним, споживач зобов`язаний сплатити товариству штраф у розмірі 1080,00 грн на четвертий день такого невиконання та/або неналежного виконання і у розмірі 240,00 грн починаючи з п`ятого дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання.
Пунктами 2.1, 2.2 договору визначено, що кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування протягом двох календарних днів з моменту укладення договору на поточний рахунок споживача, включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .
Додаток № 1 до договору відповідачем підписаний також електронним цифровим підписом з одноразовим ідентифікатором А4850 (а. с. 15).
Крім того, 16.01.2025 між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи товариства в електронному вигляді була укладена додаткова угода до договору № 8665914 від 14.01.2025, згідно з умовами якої збільшено суму кредиту на 4000,00 грн; орієнтовна реальна річна процентна ставка склала 2337,45 %, а знижена 2181,55 %; орієнтована загальна вартість кредиту за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом склала 73 520,00 грн, а з урахуванням періоду зниженої процентної ставки 73 048,00 грн; дата повернення кредиту та сплати процентів визначені у таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача, що є додатком № 1 до додаткової угоди. Загальна сума кредиту за договором становить 16 000,00 грн (а. с. 16-18).
Вказані додаткова угода та додаток до неї відповідачем підписані електронним цифровим підписом з одноразовим ідентифікатором С2171.
На виконання умов договору № 8665914 та додаткової угоди до нього відповідачу були надані кредитні кошти в розмірі 16 000,00 грн шляхом перерахування їх на його банківську картку № НОМЕР_1 двома платежами 12 000,00 грн та 4000,00 грн відповідно, що підтверджується змістом інформаційного листа ТОВ «ФК «Контрактний дім» (а. с. 25).
12.09.2025 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладений договір факторингу № 12092025, відповідно до умов якого ТОВ «Авентус Україна» передало (відступило) ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги до відповідача, що підтверджується змістом самого договору та Витягу з Реєстру боржників до цього Договору (на звороті а. с. 32-39).
З матеріалів справи, досліджених судом, встановлено, що первісний кредитор свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти. Разом з тим, відповідач свої зобов`язання щодо повернення кредитних коштів та сплати інших платежів за договором не виконує, внаслідок чого утворилась заборгованість.
Згідно з наданою позивачем карткою ТОВ «Авентус Україна» від 11.09.2025 ОСОБА_1 за договором № 8665914 від 14.01.2025 має заборгованість у сумі 43 120,00 грн, з яких 16 000,00 грн - тіло кредиту, 19 120,00 грн - відсотки за користування кредитом та 8000,00 грн – штраф.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори.
Згідно з ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
В частинах 1, 2 ст. 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
В статті 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Згідно зі ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
У статтях 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов забороняється.
За правилами ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, на підставі ст. 512, 514 ЦК України до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором № 8665914 від 14.01.2025 та додаткової угоди до нього від 16.01.2025.
На підставі викладеного, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення заборгованості за договором про надання фінансового кредиту за тілом кредиту та відсотками, які нараховані в межах строку кредитування є обґрунтованими, оскільки наявність такої суми заборгованості підтверджена належними доказами, а відтак з позивача підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту в розмірі 16 000,00 грн та відсотками за користування кредитом у розмірі 19 120,00 грн, що разом становить 35 120,00 грн.
Звертаючись до суду з позовом позивач, окрім стягнення заборгованості за тілом кредиту та відсотками, просить стягнути з відповідача за договором про надання фінансового кредиту штраф у сумі 8000,00 грн.
Частиною 1 ст. 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до п. 18 Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Кредитний договір укладений відповідачем під час дії воєнного стану, отже, на правовідносини, які склались між сторонами поширюється дія п. 18 Перехідних положень ЦК України. Згідно з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 18.10.2023 в справі № 706/68/23 дія п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України розповсюджується на кредитний договір.
Аналогічний правовий висновок, щодо застосування п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, викладений у постанові Верховного Суду від 12.06.2024 у справі № 910/10901/23.
Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2024 № 183/7850/22 зазначив, що тлумачення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
Практика Верховного Суду в цих правовідносинах є послідовною і незмінною.
Отже, суд вважає, що нарахування неустойки (штрафу, пені) за невиконання грошових зобов`язань в період дії воєнного стану є неправомірним, а відтак позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягаю.
Проаналізувавши надані позивачем докази в їх сукупності, встановивши фактичні обставини справи, надавши оцінку нормам матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором підлягають задоволенню частково з підстав, наведених по тексту рішення, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість в загальному розмірі 35 120,00 грн. В задоволенні вимог про стягнення штрафу суд відмовляє за безпідставністю.
Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача суд стягує сплачений судовий збір.
Керуючись ст. 12, 76-81, 141, 259, 263-268, 273, 280-282, 354 ЦПК України,-
УХВАЛИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з поверненя боргів» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 8665914 від 14.01.2025 у розмірі 35 120,00 грн та сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн, а всього 37 542 (тридцять сім тисяч п`ятсот сорок два) грн 40 коп.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене позивачем до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відомості про учасників справи:
Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з поверненя боргів», місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, 30, код ЄДРПОУ 35625014.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя Л.М. Семенцова
Оригінал: reyestr.court.gov.ua