Постанова від 08 липня 2026 р. у справі №161/14118/26 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Суд: Луцький міськрайонний суд Волинської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Порушення вимог фінансового контролю

Дата: 08 липня 2026 р.

Справа: №161/14118/26

Суддя: Черняк В. В.

Справа № 161/14118/26

Провадження № 3/161/3602/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2026 року м.Луцьк

Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Черняк В.В., за участі особи що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , прокурора Савчука І.А., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , депутата Рожищенської міської ради,

за ч. 4 ст. 172-6 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією №293 від 22.06.2026 року, ОСОБА_1 будучи суб`єктом декларування (депутатом Рожищенської міської ради восьмого скликання), у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2024 рік подала недостовірні відомості на суму 948870,30 грн., а саме не зазначила відомостей про об`єкти нерухомого майна (земельну ділянку, площею 0,0189 га, кадастровий номер 0724510100:01:005:0059, оціночна вартість якої становить 193370,30 грн., а також спільної частки в житловому будинку, оціночна вартість якого становить 610500 грн.) та відомостей про транспортний засіб марки Subaru Legacy, 2004 року випуску, вартість якого становить 145000 грн., чим порушила вимоги п.п. 2,3 ч.1 ст.46 Закону України «Про запобігання корупції». Такі дії кваліфіковані за ч.4 ст.172-6 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у інкримінованих правопорушеннях визнала, просила суворо не карати.

Прокурор Савчук І.А. у судовому засіданні протокол підтримав, зазначив, що в діях особи є склад адміністративних правопорушень і її слід притягнути до адміністративної відповідальності в межах санкції статті.

Розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, прокурора, суддя дійшов висновку, що в діях особи є склад адміністративного правопорушення, які передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, нормі стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.

При цьому ст. 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Частиною 4 статті 172-6 КУпАП передбачена відповідальність за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Одним з основоположних принципів діяльності із запобігання і протидії корупції є невідворотність відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, оскільки ці правопорушення несуть негативні наслідки, які можуть виявитися у підриві авторитету державних органів та органів місцевого самоврядування та зашкодити суспільним інтересам, отже таке правопорушення не може бути визнане, як малозначне.

Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Склад вказаного правопорушення є формальним, тобто таким, який не передбачає наслідків як обов`язкового елементу об`єктивної сторони, в той час як обов`язковим елементом об`єктивної сторони формального складу завжди є діяння.

Отже, відсутність суспільної шкоди від адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, так само як і відсутність шкідливих наслідків від нього не є тими необхідними та достатніми підставами для застосування вимог статті 22 КУпАП.

Частиною першою статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» (далі – Закон) передбачено, що особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єкти декларування- це особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а» і «в» пункту 2, пунктах 4 і 5 частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов`язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.

З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 у декларації за 2024 рік вказано завідомо недостовірні відомості, які відрізняються від достовірних на загальну суму 948870,30 грн. (не було відображено відомості щодо належних їй об`єктів нерухомості та транспортного засобу).

Відповідно до ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції» «Інформація, що зазначається в декларації», а саме ч. 1 вказаної статті, у декларації зазначаються відомості про:

2) об`єкти нерухомості, що належать суб`єкту декларування та членам його сім`ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або знаходяться у них в оренді чи на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право. Такі відомості включають:

а) дані щодо виду, характеристики майна, місцезнаходження, лату набуття майна у власність, оренду або інше право користування, вартість майна на дату набуття його у власність, володіння або користування:

б) у разі якщо нерухоме майно перебуває у спільній власності, про усіх співвласників такого майна вказуються відомості, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, або найменування відповідної юридичної особи із зазначенням коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців. У разі якщо нерухоме майно перебуває в оренді або на іншому праві користування, про власника такого майна також вказуються відомості, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, або найменування відповідної юридичної особи із зазначенням коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Згідно з ч. 4 ст. 45 Закону упродовж 30 днів після подання декларації суб`єкт декларування має право подати виправлену декларацію.

Суб`єкт декларування при подачі декларації підтвердила достовірність вказаних відомостей, правом подати виправлену декларацію не скористалась.

Таким чином, ОСОБА_1 винна у вичинені правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 172-6 КУпАП.

Вина особи у вичинені інкримінованих правопорушень підтверджується даними, що містяться в протоколі про вчинення адміністративного правопорушення, матеріалам НАЗК та іншими матеріалами справи.

При накладенні стягнення, суддею враховується особа правопорушника, її майновий стан, характер вчиненого правопорушення, обставини, що пом`якшують чи обтяжують правопорушення.

Обставин, що обтяжують відповідальність суддя не вбачає.

До обставин, що пом`якшують відповідальність суддя відносить щире каяття правопорушника.

Враховуючи всі обставини справи про адміністративне правопорушення, особу правопорушника, суддя дійшов висновку, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

На підставі ст. 40-1 КУпАП, п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника слід також стягнути судовий збір.

Керуючись ст.40-1, ч.1 ст.172-6, ст.ст. 283, 284 КУпАП, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн. (сімнадцять тисяч гривень).

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665,60 грн. (шістсот шістдесят п`ять гривень шістдесят копійок).

Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, шляхом подання апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області В.В. Черняк

Оригінал: reyestr.court.gov.ua