Рішення від 09 липня 2026 р. у справі №159/1461/26 — Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Суд: Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: визнання права власності

Дата: 09 липня 2026 р.

Справа: №159/1461/26

Суддя: Губар В. Є.

Справа № 159/1461/26

Провадження № 2/159/1493/26

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЗОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2026 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області у складі:

головючого судді Губара В.Є.,

з участю секретаря судового засідання Щесюк Н.Й.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на 1/2 частину квартири,

ВСТАНОВИВ :

Позивач ОСОБА_1 звернулась у суд з позовною заявою до ОСОБА_2 , у якій просить визнати за нею право власності на 1/2 частину квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

Позов обґрунтовано тим, що позивач фактично зареєстрована та проживає у квартирі за адресою: АДРЕСА_2 . Вище вказанака квартира приватизована на двох осіб, а саме: позивача та її сина ОСОБА_2 . На підставі розпорядження від 18.02.1998 №4018 КП «Волиньпроект» видано свідоцтво про право власності на спірну квартиру. Після проведення приватизації фактично у квартирі проживала позивач. Її син разом зі своєю сім`єю проживає окремо. Останній має доступ до квартири, так як має комплект ключів. Позивач виявила відсутність правовстановлюючих документів на квартиру, а саме оригвнал будинкової книги, документ, що підтверджує факт приватизації, приватизиційний сертифікат. Оскільки оригінали правовстановлюючих документів на квартиру втрачено, у видачі їх дублікату їй відмовлено. унеможливлюється реалізації її права як власника. Просить позов задовольнити.

Ухвалою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 19.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.

20.04.2026 ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач в судове засідання не з`явилася, подала заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує повністю, просить їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, заяв про відкладення судового засідання до суду не надходило, причини неявки суду не повідомив, відзив не подавав.

Відповідно до ч.2 ст.191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Суд ухвалив провести заочний розгляд справи, що відповідає вимогам ст.280 ЦПК України.

Судом 03.06.2026 оголошено про перехід до стадії ухвалення судового рішення, у зв`язку зі складністю справи його складення відкладено, проголошення судового рішення призначено на 15.00 годину 10.07.2026.

Дослідивши матеріали справи суд прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 18.12.1998 на підставі розпорядження №4018 від 18.12.1998 видано свідоцтво про право власності на житло, зі змісту якого вбачається, що відділ по обліку, розділу і приватизації житла м.Ковель посвідчив приватизацію квартири за адресою: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», загальна площа 48,8 кв.м.

Оригінал правовстановлюючого документа нею втрачено.

Позивачем подане оголошення у друкованому засобі масової інформації «ВІСТІ КОВЕЛЬЩИНИ» від 03.04.2025 про втрату документів та подано заяву до Ковельської міської ради про видачу дубліката документів про приватизацію.

Згідно з відповіді виконавчого комітету Ковельської міської ради вих.№1216/3,25/2-26 від 17.02.2026 дублікат документів видаєсться за письмовою заявою співвласників, квартира АДРЕСА_3 , передана у спільну сумісну власність ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .

Позивач зазначає, що проживає одна у квартирі, її син проживає окремо, вважає, що правовстановлюючі документи на квартиру вилучені її сином, так як він має доступ до житла.

Згідно з будинковою книгою №00069 за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , останній виписаний 14.11.2000.

Відповідно до витягу з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва загальна площа квартири 48,8 кв.м. збільшилася на 1,7 кв.м. за рахунок площі заскленого балкону, загальна площа з урахуванням поточних змін квартири 50,5 кв.м.

Технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна, а саме спірної квартири, виготовлений 06.01.2026 КП «Волиньпроект» Волинської обласної ради, згідно з ним загальна площа квартири становить 50,5 кв.м., житлова - 29,6 кв.м.

Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстратора Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 473627361 від 21.04.2026 щодо спірної квартири відомості відсутні.

Згідно зі ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ч.1 ст. 321 ЦК України).

За ст.322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів (ч.1 ст.328 ЦК України).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

За ч.1 ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Згідно з ч.1 ст.368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

За положеннями ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»:

- приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд (частина 1);

- передача квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім`ї, які постійно мешкають у цій квартирі (будинку), житловому приміщенні у гуртожитку, в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов`язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку), житлового приміщення у гуртожитку (частина 2).

Виходячи зі змісту свідоцтва про право власності на житло від 18.12.1998 позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 набули право власності на житло в порядку приватизації державного житлового фонду, у зв"язку з чим, з урахуванням положень ст. 30 ЦК України, зазначена квартира належить їм на праві спільної сумісної власності.

З огляду на викладене, за відсутності доведення іншої домовленості між сторонами спору, встановленої законом або рішенням суду вважається, що частки кожного із співвласників у цьому праві спільної сумісної власності, є рівними.

Кожному із співвласників належить право власності на 1/2 частку у праві власності на квартиру.

З огляду на зазначене є обґрунтованими позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання права власності на 1/2 частку приватизованої квартири.

Отже, позовні вимоги позивача слід задовольнити повністю.

Позивач згідно вимог позовної заяви просила судові витрати покласти на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір на сторони покладається пропорційно до розміру позовних вимог. Згідно п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати покладаються у разі задоволення позову на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1331,20 грн., який підлягає стягнення з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10-13, 48, 49, 76-83, 89, 209, 211, 223, 258, 259, 264, 265, 272, 273, 351, 352, 354, 355 ЦПК України,

УХВАЛИВ :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на 1/2 частину квартири, - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1331 (одну тисячу триста тридцять одну) гривню 20 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складання.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення рішення може бути оскаржене відповідачем безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_4 .

Повне заочне рішення складено 10.07.2026.

Головуючий:В. Є. ГУБАР

Оригінал: reyestr.court.gov.ua