Постанова від 12 липня 2026 р. у справі №120/12691/24 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/12691/24

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Заброцька Людмила Олександрівна

Суддя-доповідач - Боровицький О. А.

13 липня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Боровицького О. А.

суддів: Курка О. П. Ватаманюка Р.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 25 травня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов"язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням суду від 12.05.2025, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25.09.2025, адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо проведення виплати пенсії ОСОБА_1 починаючи з 01.03.2024 з 01.09.2024 з обмеженням її максимальним розміром.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити виплату ОСОБА_1 перерахованої пенсії з 01.03.2024 та з 01.09.2024 року, з урахуванням щомісячної доплати до пенсії у сумі 2000 грн згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", інших встановлених надбавок та доплат, а також з урахуванням нарахованої індексації, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118, постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168, та постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185, з урахуванням підвищення до пенсії як інваліду війни відповідно до п. 1 постанови КМУ від 28.12.2011 р. №1381 “Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення” у розмірі 25% від основного розміру пенсії, а також державної соціальної допомоги на догляд у розмірі 50% прожиткового мінімуму для працездатних осіб згідно Закону України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам" від 18.05.2004 № 1727-IV, без обмеження пенсії максимальним розміром, та з урахуванням вже виплачених сум.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 19.02.2026 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області подати до 19 березня 2026 року звіт про виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 12 травня 2025 року у справі №120/12691/24.

19.03.2026 надійшов звіт про виконання рішення суду, до якого відповідачем долучено перерахунки пенсії позивача з 01.03.2024 та з 01.09.2024, розрахунок на доплату (виплату, утримання) пенсії за період з березня 2024 року по листопад 2025 року, а також списки № 1 на зарахування пенсій (допомог) на поточні (карткові) рахунки одержувачів в АКБ "ПриватБанк" за період з 01.11.2025 по 30.11.2025 та з 01.12.2025 по 31.12.2025.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 25 травня 2026 року прийнято звіт Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 12 травня 2025 року в справі № 120/12691/24.

Не погоджуючись з даною ухвалою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені прийняття звіту відмовити.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Статтею 14 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Розділом IV Кодексу адміністративного судочинства України врегульовано окремі процесуальні питання, пов`язані з виконанням судового рішення, та передбачено, що судовий контроль за виконанням судового рішення здійснює суд, який його ухвалив.

Форми судового контролю за виконанням судового рішення встановлені приписами статей 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України.

Деякі особливості встановлення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах визначені статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, частиною 1 цієї статті передбачено, що суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення (частина 2 статті 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України).

Отже, вказаною нормою передбачено право суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Конституційний Суд України у рішенні від 26 червня 2013 року №1-7/2013 зазначив, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

У рішенні від 25 квітня 2012 року 11-рп/2012 Конституційний Суд України зазначив, що невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Крім того, Конституційний Суд України у рішенні від 30 червня 2009 року №16-рп/2009 наголосив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та зауважив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової.

Як слідує з поданого Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області звіту, пенсійним органом на виконання рішення суду в цій справі здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.03.2024 та з 01.09.2024 року, з урахуванням щомісячної доплати до пенсії у сумі 2000 грн згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", інших встановлених надбавок та доплат, а також з урахуванням нарахованої індексації, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118, постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168, та постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185, з урахуванням підвищення до пенсії як інваліду війни відповідно до п. 1 постанови КМУ від 28.12.2011 р. №1381 “Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення” у розмірі 25% від основного розміру пенсії, а також державної соціальної допомоги на догляд у розмірі 50% прожиткового мінімуму для працездатних осіб згідно Закону України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам" від 18.05.2004 № 1727-ІУ, без обмеження пенсії максимальним розміром.

Перерахований розмір пенсії позивача з 01.03.2024 склав 66036,48 грн та з 01.09.2024 року - 67216,98 грн, що не заперечувалось позивачем.

За результатами проведеного перерахунку відповідно до розрахунку на доплату на виконання рішення суду № 120/12691/24 позивачу було донараховано кошти за період з 01.03.2024 по 30.11.2025 в сумі 343810,59 грн.

Наведене підтверджується перерахунками пенсії за пенсійною справою позивача та розрахунком на доплату ( а.с. 116, 117 - 118, 119).

Таким чином вважає, що з долучених до звіту та додаткових письмових пояснень доказів ( перерахунків пенсії за пенсійною справою ОСОБА_1 ) встановлено, що відповідачем здійснено відповідний перерахунок пенсії позивача, який відповідає прийнятому рішенню від 12 травня 2025 року, яким зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити виплату ОСОБА_1 перерахованої пенсії з 01.03.2024 та з 01.09.2024 року, з урахуванням щомісячної доплати до пенсії у сумі 2000 грн згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", інших встановлених надбавок та доплат, а також з урахуванням нарахованої індексації, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118, постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168, та постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185, з урахуванням підвищення до пенсії як інваліду війни відповідно до п. 1 постанови КМУ від 28.12.2011 р. №1381 “Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення” у розмірі 25% від основного розміру пенсії, а також державної соціальної допомоги на догляд у розмірі 50% прожиткового мінімуму для працездатних осіб згідно Закону України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам" від 18.05.2004 № 1727-IV, без обмеження пенсії максимальним розміром, та з урахуванням вже виплачених сум.

Відтак, наявні підстави для прийняття звіту Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 12 травня 2025 року в справі № 120/12691/24.

Враховуючи встановлені у справі обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Щодо інших доводі, колегія суддів зазначає, що у рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії», заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається.

Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 25 травня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.

Головуючий Боровицький О. А.

Судді Курко О. П. Ватаманюк Р.В.