Постанова від 12 липня 2026 р. у справі №240/29344/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/29344/25

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Капинос О.В.

Суддя-доповідач - Курко О. П.

13 липня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Курка О. П.

суддів: Ватаманюка Р.В. Боровицького О. А. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 12 червня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати противоправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, які полягають у відмові перерахунку пенсії відповідно до ч.2 ст.56 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" із збільшенням пенсії на 1% за кожен рік роботи понад стаж 20 років ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області провести перерахунок та виплачувати пенсію відповідно до ч.2 ст.56 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" без застосування ч.2 ст.27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад стаж 20 років, починаючи з 27.06.2025.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 12 червня 2026 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 (далі – позивач) має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 3), перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Волинській області та з 24.02.2016 по 20.05.2022 отримував пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV).

З 20.05.2022 позивач був переведений на пенсію по другій групі інвалідності відповідно до ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі відшкодування фактичних збитків.

Як вказує позивач, він 18.12.2025 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області із заявою, у якій просив перерахувати пенсію із її збільшенням на 1% за кожен рік роботи понад стаж 20 років, у відповідності до положень п. 2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Однак, відповідач у зазначеному перерахунку відмовив, посилаючись на те, що розмір пенсії за віком, обчислений відповідно частини 2 статті 27 Закону №1058-IV та ч.2 ст.56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-XII в редакції, яка чинна після 11.10.2017.

Позивач вважає таку відмову протиправною, тому звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №769-ХІІ (далі - Закон №769-ХІІ) визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.

Відповідно до статті 49 цього Закону № 796-XII пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді:

а) державної пенсії;

б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Стаття 55 Закону № 796-XII визначає умови надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення.

Частина 1 статті 55 Закону № 796-XII передбачає, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.

Згідно частини 3 статті 55 Закону № 796-XII призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" і цього Закону.

Відповідно до частини 2 статті 56 Закону № 796-XII (в редакції, чинній до 11.10.2017), право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки 20 років, жінки 15 років, із збільшенням пенсії на 1 % заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 % заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки 10 років і більше, жінки 7 років 6 місяців і більше не вище 85 процентів заробітку.

Законом України від 03.10.2017 № 2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" до частини 2 статті 56 Закону №796-ХІІ внесені зміни, згідно з якими право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на 1 % заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 % заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку, у разі призначення пенсії на умовах частини 2 статті 27 Закону №1058-ІV.

Відповідно до частини 2 статті 27 Закону №1058-ІV, за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.

Отже, правове регулювання спірних правовідносин змінилось і у зв`язку зі змінами Закону № 796-ХІІ, які пов`язують збільшення пенсії на один 1% заробітку за кожний рік роботи понад стаж, встановлений частиною 2 статті 56 цього Закону, з призначенням пенсії на умовах визначених частиною 2 статті 27 Закону №1058-ІV.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач отримує пенсію по другій групі інвалідності відповідно до ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі відшкодування фактичних збитків.

Відповідно до даних програми "ДСС" Житомирського окружного адміністративного суду в провадженні суду перебувала адміністративна справа №240/14624/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 10.10.2024 у справі, яке залишене без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2025, позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо ненарахування та невиплати, як особі з інвалідністю ІІ групи, пов`язаної з наслідками аварії на Чорнобильській АЕС, державної пенсії, встановленої статтею 54 Закону України від 28.02.1991 №796-XII "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії передбаченої статтею 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", як особі, віднесеній до 1 категорії, щодо якої встановлено зв`язок з Чорнобильською катастрофою, по ІІ групі інвалідності в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком щомісячно з урахуванням раніше виплачених коштів, з 01.02.2024.

За таких підстав, у зв`язку з тим, що розмір пенсії позивача обраховується за іншого правового регулювання та на її розмір не впливає наявність понаднормового стажу, територіальний орган Пенсійного фонду правомірно відмовив позивачу у перерахунку пенсії зі збільшенням, яке передбачене частиною 2 статті 56 Закону № 796-ХІІ у редакції до внесення змін Законом № 2148-VIII від 03.10.2017.

При цьому, судова колегія вважає безпідставними доводи позивача про можливість застосування попередньої редакції частини 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яка передбачала пільгове обчислення понаднормативного стажу без умови призначення пенсії на підставі частини 2 статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", оскільки як з`ясовано з матеріалів справи, пенсія позивача не обрахована відповідно до Закону №1058-ІV.

Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 12 червня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Курко О. П.

Судді Ватаманюк Р.В. Боровицький О. А.