Постанова від 12 липня 2026 р. у справі №420/8415/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 липня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/8415/26

Перша інстанція: суддя Пекний А.С.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів – Джабурії О.В.,

- Кравченка К.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Проект Інвест ХХІ» на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 22 травня 2026 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Проект Інвест ХХІ» до Територіального управління БЕБ в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - т.в.о. начальника відділу Управління аналізу інформації та управління ризиками Територіального управління БЕБ в Одеській області Черній Олександр Васильович, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А:

25.03.2026 року товариство з обмеженою відповідальністю «Проект Інвест ХХІ» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій з урахуванням уточнень просило:

визнати протиправними дії ТУ БЕБ в Одеській області, які полягають у проведенні аналітичного дослідження, за результатами якого складено аналітичний продукт (висновок аналітика) № 17/0/23.13-02-15-25 від 21.03.2025;

зобов`язати ТУ БЕБ в Одеській області утриматися від висновків про несплату посадовими особами ТОВ «Проект Інвест ХХІ» до державного бюджету України податку на прибуток за 2024 рік у загальній сумі 35530722 грн шляхом заниження доходів в деклараціях з податку на прибуток підприємств та несплату посадовими особами ТОВ «Проект Інвест ХХІ» до державного бюджету України податку на додану вартість за період діяльності з 01.01.2023 по 31.12.2024 у загальній сумі 39478580 грн шляхом заниження податкових зобов`язань в деклараціях з податку на додану вартість.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що т.в.о. начальника відділу Управління аналізу інформації та управління ризиками ТУ БЕБ в Одеській області Чернієм О.В. складено аналітичний продукт (висновок аналітика) № 17/0/23.13-02-15-25 від 21.03.2025, за змістом якого ним фактично проведено податковий контроль з метою визначення своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ТОВ «Проект Інвест ХХІ» податку на прибуток підприємств, податку на додану вартість та зроблено висновок про порушення Товариством п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 185.1, ст. 185, п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України та про те, що позивачем ймовірно не нараховано та не сплачено до державного бюджету України податок на прибуток за 2024 рік у загальній сумі 35 530 722 грн, шляхом заниження доходів в деклараціях з податку на прибуток підприємств, а також ймовірно не нараховано та не сплачено до державного бюджету України податок на додану вартість за період діяльності з 01.01.2023 по 31.12.2024 у загальній сумі 39 478 580 грн, шляхом заниження податкових зобов`язань в деклараціях з податку на додану вартість.

Позивач стверджує, що функції з контролю за дотриманням вимог податкового законодавства покладено виключно на Державну податкову службу України та її територіальні органи, а не на Бюро економічної безпеки України, оскільки дія Закону України «Про Бюро економічної безпеки України» не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення податковими органами податкового контролю за дотриманням платниками податків вимог податкового законодавства. Бюро економічної безпеки України і його територіальні органи не вправі наділяти себе повноваженнями податкового органу та самостійно строювати інформацію про обставини, що свідчать про вчинення кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності Бюро економічної безпеки України.

Позивач вважає, що оскарженими діями т.в.о. начальника відділу Управління аналізу інформації та управління ризиками ТУ БЕБ в Одеській області Чернія О.В. порушені його права і законні інтереси, оскільки аналітичний продукт (висновок аналітика) № 17/0/23.13-02-15-25 від 21.03.2025, використаний ТУ БЕБ в Одеській області як підстава для внесення 16.04.2025 відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань запису щодо проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 72025161020000010 за фактом умисного ухилення службовими особами ТОВ «Проект Інвест ХХІ» у період 2023- 2024 рр. від сплати податків в особливо великому розмірі, за попередньою правовою кваліфікацією за ч.3 ст.212 Кримінального кодексу України.

Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечував проти задоволення позовних вимог та зазначав, що створюючи аналітичний продукт аналітик ТУ БЕБ в Одеській області діяв в межах, визначених законами та іншими нормативно-правовими актами, які чітко регулюють його повноваження та функціональні обов`язки.

Аналізуючи зміст Закону України «Про Бюро економічної безпеки України», Положення про аналітичні продукти Бюро економічної безпеки України, затверджений наказом Бюро економічної безпеки України від 26.05.2023 № 170Ю та Порядок проведення аналітичних досліджень у Бюро економічної безпеки України, затверджений наказом Бюро економічної безпеки України від 27.11.2023 № 305, відповідач стверджує, що основним завданням аналітичного продукту є ідентифікація ризиків, а створення аналітичного продукту є способом реалізації наданої компетенції, визначеної законом, відтак - є прямою функцією ТУ БЕБ в Одеській області (аналітичної), яка не є протиправною, оскільки визначена спеціальним Законом України «Про Бюро економічної безпеки України».

Складання аналітичного продукту прямо віднесено до функціональних повноважень інформаційно-аналітичних підрозділів БЕБ і здійснено в межах компетенції та у спосіб передбачений діючим законодавством, при цьому жодним нормативно-правовим актом не визначений порядок оскарження аналітичних продуктів, оскільки аналітичний продукт Бюро економічної безпеки України є внутрішнім інформаційно - аналітичним документом, формується в межах реалізації функцій з аналізу ризиків, не встановлює, не змінює та не припиняє прав чи обов`язків позивача. Таким чином, він не є рішенням суб`єкта владних повноважень, яке може бути предметом судового оскарження. Висновки, викладені у аналітичному продукті, не породжують обов`язкових юридичних наслідків. Такі твердження можуть бути підтверджені або спростовані судом у разі спору про законність рішень, дій, в основу яких покладені згадувані висновки в рамках, визначених Кримінально - процесуальним кодексом України.

Відповідач також вважає, що позивачем не доведено, яке саме право порушено та яким чином аналітичний продукт або аналітичне дослідження вплинули на його правове становище, а позовні вимоги фактично спрямовані на заборону здійснення аналітичної діяльності, втручання у дискреційні повноваження ТУ БЕБ в Одеській області та контроль за змістом аналітичних висновків.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 22 травня 2026 року провадження у справі закрито з підстав непідсудності даного спору судам адміністративної юрисдикції.

Не погоджуючись із прийнятою ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права, просить зазначену ухвалу скасувати та справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Зокрема, апелянт зазначає, що суд першої інстанції, зазначивши, що даний спір вирішується у порядку кримінального судочинства, не навів жодної конкретної норми Кримінального процесуального кодексу України, яка б регулювала порядок проведення аналітичного дослідження Бюро економічної безпеки України, складання аналітичного продукту або повноваження аналітика Бюро економічної безпеки України. Апелянт наголошує, що дії аналітика зі складання аналітичного продукту є реалізацією положень Закону про БЕБ, а не норм кримінального процесуального законодавства. Тому висновок суду першої інстанції про те, що ці відносини належать до сфери кримінально-процесуальних, є помилковим, оскільки ані підстава для складання аналітичного продукту, ані процедура його складання, ані правовий статус особи, яка його склала, не визначені КПК України.

Щодо публічності даного спору апелянт вказує на помилковість протилежних висновків суду, адже сам відповідач вказує, що створення аналітичного продукту є способом реалізації наданої компетенції, визначеної законом, а відтак прямою функцією ТУ БЕБ в Одеській області (аналітичної) яка не є протиправною, оскільки визначена спеціальним законом, а саме – Законом № 1150. На думку апелянта, якщо створення аналітичного продукту є прямою функцією органу державної влади, яка визначеною спеціальним законом, то така діяльність, безумовно, є здійсненням публічно-владних функцій на підставі законодавства, а отже, підпадає під юрисдикцію адміністративного суду.

Суд першої інстанції, вказуючи на кримінально-процесуальний характер спору, не врахував, що КПК України не містить жодного механізму для оскарження аналітичного продукту або дій із його складання.

Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін в зв`язку із необґрунтованістю доводів апелянта.

Відповідно до ч.1 ст.311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається наступне.

На підставі запиту від 11.03.2025 №23.13-05.1/275-24 управління детективів із стратегічного захисту економіки Територіального управління БЕБ в Одеській області, т.в.о. начальника відділу Управління аналізу інформації та управління ризиками ТУ БЕБ в Одеській області Чернієм О.В. проведено аналітичне дослідження оцінювання ризиків та/або правопорушень у фінансово-господарській діяльності ТОВ «Проект Інвест ХХІ», за наслідками якого складено аналітичний продукт (висновок аналітика) № 17/0/23.13-02-15-25 від 21.03.2025.

Згідно із цим висновком, в ході проведеного аналітичного дослідження фінансово-господарської діяльності ТОВ «Проект Інвест ХХІ» (код ЄДРПОУ 32521649) за період 01.01.2023 по 31.12.2024 встановлено:

- в порушення п. п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України посадовими особами ТОВ «Проект Інвест ХХІ» (код ЄДРПОУ 32521649) ймовірно не нараховано та не сплачено до державного бюджету України податок на прибуток за 2024 рік у загальній сумі 35 530 722 грн, шляхом заниження доходів в деклараціях з податку на прибуток підприємств;

- в порушення п. 185.1, ст. 185, п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України посадовими особами ТОВ «Проект Інвест ХХІ» (код ЄДРПОУ 32521649) ймовірно не нараховано та не сплачено до державного бюджету України податок на додану вартість за період діяльності з 01.01.2023 по 31.12.2024 у загальній сумі 39 478 580 грн, шляхом заниження податкових зобов`язань в деклараціях з податку на додану вартість.

Також у висновку зазначено, що у разі встановлення в ході подальшого відпрацювання інших обставин та/або отримання додаткових документів (у тому числі первинних документів, що свідчать про проведені фінансові операції), пояснень посадових осіб та/або інших матеріалів, що стосуються обставин фінансово-господарської діяльності (найменування платника податків, податковий номер), висновки цього аналітичного дослідження можуть бути переглянуті з урахуванням нових обставин та/або документів.

Детективами ТУ БЕБ в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 72025161020000010 від 16.04.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Органом досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні досліджуються факти того, що службові особи ТОВ «Проект Інвест ХХІ» (код ЄДРПОУ 32521649), діючи умисно, шляхом не повного декларування доходів та фінансового результату підприємства у період 2023-2024 років, заниження доходів в деклараціях з податку на прибуток підприємства та заниження податкових зобов`язань в деклараціях з податку на додану вартість, ухилились від сплати податків на загальну суму 75 009 302,00 гривень.

Підставою для реєстрації вказаного кримінального провадження став рапорт про виявлення кримінального правопорушення №100-КПК від 16.04.2025 та надходження до органу досудового розслідування аналітичного продукту №17/0/23.13-02-15-25 від 21.03.2025.

Аналітичний продукт № 17/0/23.13-02-15-25 від 21.03.2025 долучено до матеріалів кримінального провадження №72025161020000010 від 16.04.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Позивач, вважаючи дії аналітика ТУ БЕБ в Одеській області щодо проведення аналітичного дослідження та складання аналітичного продукту протиправними, звернувся до суду з даним позовом.

Закриваючи провадження по справі, суд першої інстанції виходив з відсутності публічно-правового спору, вважаючи, що оскаржуваний аналітичний продукт не є рішенням суб`єкта владних повноважень та не створює для суб`єкта наслідків у сфері публічно-правових відносин. Оскарження позивачем дій аналітика ТУ БЕБ в Одеській області щодо проведення аналітичного дослідження та складання аналітичного продукту повинно відбуватись виключно за процедурою, визначеною кримінальним процесуальним законодавством (оскарження гласних або негласних слідчих дій, обґрунтованості підозри і таке інше), а не КАС України. Тому спори, що виникають з підстав таких порушень не є публічно-правовими та не можуть бути оскаржені в порядку КАС України. Позивачу також роз`яснено, що вирішення таких спорів відноситься до юрисдикції загального суду в порядку кримінального судочинства.

Судова колегія частково не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

За правилами п.1 ч.1 ст.19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Зі змісту п.п.1, 2 ч.1 ст.4 КАС України випливає, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір;

публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Отже, публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад, а участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий.

Проте, сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Слід зазначити, що під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

КАС України регламентує порядок розгляду не всіх публічно-правових спорів, а лише тих, які виникають у результаті здійснення суб`єктом владних повноважень саме владних управлінських функцій і розгляд яких безпосередньо не віднесено до підсудності інших судів. Ці положення не поширюють свою дію на правові ситуації, які вимагають інших форм захисту від стверджувальних порушень прав чи інтересів.

У даній справі позивач оскаржує дії аналітика ТУ БЕБ в Одеській області по проведенню аналітичного дослідження та складання аналітичного продукту, якій став підставою для внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 72025161020000010 від 16.04.2025 відомостей про заниження службовими особами ТОВ «Проект Інвест ХХІ» доходів, та як наслідок, ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах.

У контексті обставин цього спору суд першої інстанції вірно зазначив, що правові основи організації та діяльності Бюро економічної безпеки України визначає Закон України від 28 січня 2021 року № 1150-IX «Про Бюро економічної безпеки України».

Згідно з ч.4 Закону №1150-IX до завдань Бюро економічної безпеки України, серед іншого відноситься збирання та аналіз інформації про правопорушення, що впливають на економічну безпеку держави, та визначення способів запобігання їх виникненню в майбутньому.

За змістом статті 7 Закону №1150-IX Бюро економічної безпеки України у процесі своєї діяльності взаємодіє з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, іншими органами влади, підприємствами, установами та організаціями, банками та іншими фінансовими установами відповідно до закону. Порядок обміну інформацією, у тому числі оперативною, проведення спільних заходів Бюро економічної безпеки України та інших державних органів, що відповідно до закону здійснюють оперативно-розшукову діяльність, встановлюється спільними наказами Бюро економічної безпеки України та відповідних державних органів.

Бюро економічної безпеки України в порядку, визначеному законом, має безпосередній, у тому числі автоматизований, доступ до автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів і банків (баз) даних, держателем (адміністратором) яких є державні органи або органи місцевого самоврядування, користується державними, у тому числі урядовими, засобами зв`язку і комунікацій, мережами спеціального зв`язку та іншими технічними засобами.

Пунктами 1, 2, 3, 5, 6, 9, 12, 18 частини першої статті 8 Закону №1150-IX установлено, що Бюро економічної безпеки України відповідно до покладених на нього завдань:

- здійснює оперативно-розшукову діяльність та досудове розслідування у межах передбаченої законом підслідності;

- здійснює інформаційно-пошукову та аналітично-інформаційну роботу з метою виявлення та усунення причин і умов, що сприяють вчиненню кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності Бюро економічної безпеки України;

- здійснює інформаційну взаємодію з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, органами судової влади, іншими державними органами, підприємствами, установами та організаціями, компетентними органами іноземних держав та міжнародними організаціями;

- збирає, обробляє та аналізує інформацію щодо кримінальних правопорушень, віднесених законом до його підслідності;

- залучає в межах компетенції у передбачений законодавством спосіб, у тому числі на договірних засадах, кваліфікованих спеціалістів та експертів, у тому числі іноземців;

- формує аналітичні матеріали з метою оцінювання загроз та ризиків вчинення (зростання кількості) кримінальних правопорушень, віднесених законом до його підслідності;

- приймає нормативно-правові акти з питань, що належать до компетенції Бюро економічної безпеки України;

- здійснює інші повноваження, передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України, цим Законом та іншими законами України.

Згідно з частинами першою, другою статті 9 Закону №1150-IX Бюро економічної безпеки України здійснює інформаційно-аналітичну діяльність виключно для виконання своїх завдань, визначених цим Законом.

Відповідно до ст.21 Закону №1150-IX аналітик Бюро економічної безпеки України - це особа, яка має спеціальне звання Бюро економічної безпеки України, основним завданням якої є здійснення кримінального аналізу з метою виконання завдань Бюро економічної безпеки України.

Для виконання службових обов`язків аналітик має володіти спеціальними знаннями та навичками у сфері економіки та кримінального аналізу.

Аналітик Бюро економічної безпеки України створює аналітичні продукти, передбачені цим Законом.

Згідно із частинами першою, другою статті 22 Закону №1150-IX результатом роботи інформаційно-аналітичних підрозділів Бюро економічної безпеки України є аналітичні продукти та інформаційні документи.

Аналітичний продукт - це результат аналітичного дослідження, складений у письмовій формі, з використанням інформації, що міститься в інформаційних системах Бюро економічної безпеки України та інших джерелах, у тому числі інформації, що міститься в заявах або повідомленнях про вчинення кримінального правопорушення.

Аналітичний продукт містить опис проведених досліджень та зроблених за їх результатами висновків, відповідей на запитання, поставлені замовником аналізу, або на запитання, поставлені за власною ініціативою під час аналізу наявної інформації (частина 3 статті 22 Закону №1150-IX).

Відповідно до частин четвертої, п`ятої та шостої статті 22 Закону №1150-IX аналітичні продукти створюються планово або на запит підрозділу Бюро економічної безпеки України. Висновки, що містяться в аналітичних продуктах, повинні ґрунтуватися на всебічному, повному і неупередженому дослідженні всіх ризиків у сфері економіки, у тому числі на матеріалах кримінальних проваджень та оперативно-розшукової діяльності.

Види, форма та структура аналітичних продуктів, строки їх створення визначаються Бюро економічної безпеки України.

Наказом Бюро економічної безпеки України від 26 травня 2023 року №170 затверджено Положення про аналітичні продукти Бюро економічної безпеки України, п.п.5-7 розділу І якого визначено, що аналітичні продукти складаються в письмовій формі за результатами аналітичного дослідження з використанням інформації, що міститься в інформаційних системах БЕБ та інших джерелах, у тому числі інформації, що міститься в заявах або повідомленнях про вчинення кримінального правопорушення.

Аналітичні продукти створюють аналітики одноособово. З метою визначення ризиків (зон ризиків) у межах дослідження системних негативних тенденцій / явищ у сфері економіки, зокрема в окремих галузях (сферах) та/або на окремих територіях держави, за рішенням керівника аналітичний продукт може створювати група аналітиків, серед яких визначається аналітик, що здійснює координацію дій учасників групи під час проведення аналітичного дослідження.

За змістом пунктів 1, 3, 5, 6, 7 розділу ІІІ Положення, аналітичний продукт містить опис проведених досліджень та висновки за їх результатами, відповіді на запитання, які поставив замовник аналізу, або на запитання, поставлені за власною ініціативою під час аналізу наявної інформації. Структура аналітичного продукту включає: вступну, описову та резолютивну (заключну) частини.

В описовій частині аналітичного продукту наводиться опис етапів виявлення та оцінювання ризиків (зон ризиків) у сфері економіки та методів аналітичного дослідження, використаних з метою їх ідентифікації. Залежно від виду аналітичного продукту та різновиду об`єкта дослідження описова частина може містити опис рівня ризику, інших характеристик виявленої загрози, причин та умов її виникнення, потенційних або наявних наслідків, а також прогнозування ризику та обґрунтування можливих способів реагування на таку загрозу з метою її мінімізації або усунення ризику.

У разі здійснення аналізу ризиків у діяльності конкретних суб`єктів господарювання або окремих осіб (далі – суб`єкти) описова частина аналітичного продукту містить (за наявності) відомості щодо: загальних інформаційно-аналітичних (облікових) даних суб`єктів; фінансового стану та фінансових результатів діяльності суб`єктів відповідно до поданих документів фінансової звітності; руху коштів на рахунках суб`єктів в установах банків; податкової звітності суб`єктів та стану розрахунків із бюджетом; наявності пільг, наданих суб`єктам відповідно до законів (код пільги, на яку суму і на який податок, збір отримано пільги, з розбивкою за роками в межах звітних періодів, що аналізуються); фінансово-господарських взаємовідносин суб`єктів із покупцями та постачальниками товарів (робіт, послуг); зовнішньоекономічної діяльності суб`єктів; інформації про суб`єктів, що міститься у відкритих джерелах; іншої інформації про суб`єктів, зокрема отриманої від підрозділів детективів БЕБ, правоохоронних органів, а також у відповідь на запити.

У разі виявлення ризиків вчинення кримінальних правопорушень у сфері економіки описова частина аналітичного продукту, крім наведеного в цьому пункті, повинна містити опис такого ризику із зазначенням: дій, які можуть свідчити про вчинення кримінальних правопорушень; періоду здійснення таких дій; орієнтовної суми завданих збитків.

У разі встановлення ризиків вчинення сукупності правопорушень результати аналізу групуються окремо за їх видами та розміщуються в хронологічному порядку їх імовірного вчинення.

У резолютивній (заключній) частині аналітичного продукту викладаються висновки – відповіді на запитання, наведені у вступній частині аналітичного продукту. Відповіді на поставлені запитання повинні бути лаконічними, повністю відображати сутність виявленого ризику та виключати можливість їх неоднозначного трактування. Якщо за результатами проведення аналітичного дослідження аналітик не може дати відповіді на окремі запитання, поставлені в Запиті, наводиться обґрунтування причин, з яких відповіді на такі запитання не надано.

Висновки, що містяться в аналітичних продуктах, повинні ґрунтуватися на всебічному, повному і неупередженому дослідженні всіх ризиків у сфері економіки, у тому числі на матеріалах кримінальних проваджень та оперативно-розшукової діяльності.

У разі створення аналітичного продукту у формі аналітичної довідки його резолютивна (заключна) частина може містити пропозиції щодо внесення змін до нормативно-правових актів з питань усунення передумов створення схем протиправної діяльності у сфері економіки та/або рекомендації для державних органів з метою підвищення ефективності прийняття ними управлінських рішень щодо регулювання відносин у сфері економіки.

У разі встановлення в ході здійснення досудового розслідування, оперативно-розшукової або аналітичної діяльності додаткової інформації, яка стосується висновків попередньо створеного аналітичного продукту, за рішенням керівника проводиться повторне аналітичне дослідження, за результатами якого складається новий аналітичний продукт із уточненими висновками.

З огляду на зміст наведених правових норм суд першої інстанції зробив правильні висновки, що аналітичні продукти не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України (не є ані нормативним, ані актом індивідуальної дії), оскільки ці продукти є результатом аналітичного дослідження, аналітично-інформаційної роботи з використанням інформації, що міститься в інформаційних системах Бюро економічної безпеки України та інших джерелах, щодо оцінювання ризику вчинення кримінального правопорушення конкретним суб`єктом у сфері економіки (як у спірному випадку) і ними не встановлюються обставини вчинення таким суб`єктом правопорушення (кримінального або податкового), як і не визначаються його права і обов`язки.

Отже, аналітичний продукт не має обов`язкового характеру для жодного суб`єкта, як для позивача, так і для посадових осіб ТУ БЕБ в Одеській області чи інших осіб, у тому числі й тих, що здійснюють публічно-владні управлінські функції.

Відповідно, якщо аналітичний продукт не є рішенням суб`єкта владних повноважень, то і дії щодо його складання не є здійсненням владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

З огляду на предмет спору, суд першої інстанції вірно зробив висновок, що дійсний зміст спірних правовідносин полягає у здобутті позивачем юридично значущих інструментів для здійснення захисту у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 72025161020000010 від 16.04.2025.

З наведеного слідує, що спірні відносини не мають публічно-правового контексту. Протилежні доводи апелянта висновків суду не спростовують, як такі, що не ґрунтуються на законі.

Оцінюючи викладені обставини у сукупності, судова колегія дійшла висновку, що як аналітичний продукт сам по собі, так і дії щодо його складання чи то проведення аналітичного дослідження з викладенням висновків про ухилення від сплати податків, не створюють для суб`єкта жодних наслідків у сфері публічно-правових відносин, не змінюють та не звужують права позивача, не встановлюють для нього додаткових обов`язків та не покладають відповідальність.

За висновком Великої Палати Верховного Суду, наведеним у постановах від 22.03.2018 у справі №П/9901/135/18 (провадження №11-70сап18), від 31.01.2019 у справі №9901/56/19 (провадження №П/9901/56/19), від 27.06.2019 у справі №9901/920/18 (провадження №11-1455заі18), поняття "спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства" слід тлумачити в більш ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.

Зазначене дає підстави для висновку, що права позивача у межах спірних правовідносин не можуть бути порушені внаслідок складання аналітичного продукту. Отже, очевидною є відсутність спору між позивачем та відповідачем, що б підлягав розгляду судом.

Належним способом захисту, на думку судової колегії, є оскарження саме рішень індивідуальної дії, які прийняті на підставі такого аналітичного продукту (висновку).

З огляду на зміст та юридичну природу обставин, описаних у позовній заяві, колегія суддів дійшла висновку, що даний спір не підлягає розгляду як в порядку адміністративного судочинства, так і взагалі не підлягає судовому захисту.

Відповідно до ч.4 ст.317 КАС України ухвала суду першої інстанції підлягає зміні з мотивів закриття провадження, викладених у цій постанові.

Керуючись ст.ст.238, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Проект Інвест ХХІ» - задовольнити частково.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 22 травня 2026 року про закриття провадження по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Проект Інвест ХХІ» до Територіального управління БЕБ в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - т.в.о. начальника відділу Управління аналізу інформації та управління ризиками Територіального управління БЕБ в Одеській області Черній Олександр Васильович, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – змінити, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: О.В.Джабурія

Суддя: К.В.Кравченко