Постанова від 12 липня 2026 р. у справі №420/17128/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 липня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/17128/26

Головуючий в 1 інстанції: Попов В.Ф. Дата і місце ухвалення: 15.06.2026р., м. Одеса

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого – Ступакової І.Г.

суддів – Бітова А.І.

– Лук`янчук О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 15 червня 2026 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А :

В червні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому просив суд:

- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Одеській області щодо виплати пенсії ОСОБА_1 з урахуванням Постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025р. №821 «Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень»;

- зобов`язати ГУ ПФУ в Одеській області виплачувати ОСОБА_1 пенсію починаючи з 31 жовтня 2025 року без урахування Постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025р. №821 «Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що він перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Одеській області та отримує пенсію за вислугу років на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2025 року у справі №420/25124/25 відповідач здійснив перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 31 жовтня 2025 року, застосувавши Постанову Кабінету Міністрів України від 14.07.2025р. №821. Вважаючи, що затверджений спірною постановою Порядок встановлює обмеження щодо способу та строків виконання судових рішень, фактично допускає часткове їх виконання та звужує обсяг гарантій соціального захисту, передбачених Конституцією України та спеціальними законами, ОСОБА_1 звернувся з даним позовом до суду.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 15 червня 2026 року відмовлено у відкритті провадження у справі на підставі п.2 ч.1 ст.170 КАС України.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на не правильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу від 15.06.2026р. та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В своїй скарзі апелянт зазначає, що при постановленні оскаржуваної ухвали суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що спірні правовідносини виникли у зв`язку з реалізацією та виконанням судового рішення по справі №420/25124/25, яким було відновлено право позивача на перерахунок та виплату пенсії в належному розмірі, а заявлені позовні вимоги спрямовані на спонукання відповідача до виплати пенсії на виконання зазначеного судового рішення.

Апелянт просить суд апеляційної інстанції врахувати, що у справі №420/25124/25 суд вирішував питання щодо здійснення перерахунку та виплати пенсії позивачу з 01.02.2023р. на підставі оновленої довідки станом на 01.01.2023р., а у цій справі предметом спору є оскарження дій щодо виплати позивачу пенсії з урахуванням Постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025р. №821 про «Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень». Таким чином, в даному випадку хоча суб`єктний склад однаковий, предмет та підстави позову не є тотожними в контексті застосування іншої правової підстави та іншого матеріально-правового регулювання. Отже, справа №420/25124/25 та справа №420/17128/26 не є тотожними, оскільки у цих справах позивачем оскаржуються дії щодо розгляду порушеного права з різних предмету та правових підстав, а тому суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку щодо наявності підстав для відмови у відкритті провадження.

Апелянт стверджує, що пенсійний орган здійснив новий перерахунок на виконання рішення суду, застосувавши Постанову №821, а тому виникли нові спірні правовідносин, вирішення яких не охоплюється виконанням рішення у справі №420/25124/25.

ГУ ПФУ в Одеській області подало письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому просить скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції – без змін. Відповідач зазначає, що питання щодо виплати пенсії позивачу вже було вирішено у судовому порядку, а спір у цій справі фактично виник у зв`язку з невиконанням ГУ ПФУ в Одеській області обов`язку щодо здійснення виплати пенсії. У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, а також процесуальними положеннями КАС України. Заявлені позовні вимоги стосуються саме порядку виконання судових рішень, а тому позивач, у випадку незгоди із рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідача, має встановлене законом право в порядку статті 383 КАС України подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження. Відтак, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що спір у цій справі виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення по справі №420/25124/25, а тому наявні підстави для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, передбачені пунктом 2 частини 1 статті 170 КАС України.

Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.1 ч.1 ст.311 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30.09.2025р. по справі №420/25124/25 зобов`язано ГУ ПФУ в Одеській області з 01.02.2023р. здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Управління Служби безпеки України в Одеській області від 16.06.2025р. №1984 про розмір грошового забезпечення, виданої станом на 01.01.2023р., на виконання рішення суду, з урахуванням здійснених виплат.

При виконанні судового рішення по справі №420/25124/25 ГУ ПФУ в Одеській області повідомило позивача, що у зв`язку з набранням чинності Постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2020р. №1279 «Деякі питання організації виплати пенсій та грошової допомоги», починаючи з 1 квітня 2021 року асигнування з Державного бюджету, які виділяються для забезпечення пенсійних виплат, розподіляє та спрямовує на фінансування пенсій та інших виплат Пенсійний фонд України. Залишок боргу буде в подальшому виплачуватись згідно з чинним законодавством після виділення відповідних коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду з урахуванням Постанови № 821.

Не погоджуючись з правомірністю дій ГУ ПФУ в Одеській області щодо виплати пенсії, перерахованої на виконання судового рішення по справі №420/25124/25, з урахуванням Постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025р. №821 «Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень» ОСОБА_1 звернувся з даним позовом до суду.

Суд першої інстанції, відмовляючи у відкритті провадження у справі на підставі п.2 ч.1 ст.170 КАС України, виходив з того, що спірні правовідносини між сторонами вже вирішені судом (рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.09.2025р. по справі №420/25124/25) та перейшли до стадії виконання судового рішення. Забезпечення належного виконання судового рішення здійснюється в порядку ст.ст.382, 383 КАС України. Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову.

За висновками суду, правовідносини у цій справі підлягають вирішенню у порядку виконання судового рішення, а питання, які виникають у зв`язку із виконанням рішення суду в одній справі не можуть становити окремий/самостійний предмет спору в іншій справі, адже в такий спосіб фактично нівелюється авторитет судового рішення, яке набрало законної сили.

Надаючи правову оцінку таким висновкам суду першої інстанції колегія суддів виходить з наступного.

Судовий контроль за виконанням судового рішення, передбачений положеннями статей 382, 383 КАС України, стосується забезпечення реалізації вже визначених судом прав та обов`язків у межах існуючого рішення. Натомість, підставою для нового позову є виникнення нових правовідносин, коли суб`єкт владних повноважень допускає бездіяльність, приймає нові рішення або вчиняє нові дії (навіть якщо вони фактично пов`язані з виконанням попередніх судових рішень), які стосуються інших періодів, ґрунтуються на нових фактичних обставинах чи нормативно-правових актах, та, на думку особи, знову порушують її права чи законні інтереси.

Водночас, існування спеціального порядку судового контролю за виконанням судових рішень, передбаченого статтями 382, 383 КАС України, не позбавляє особу права на звернення до адміністративного суду з новим позовом, якщо дії, рішення чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, хоч і вчинені у зв`язку з виконанням попереднього судового рішення, за своєю суттю виходять за межі простого механізму його виконання, стосуються нових правових підстав, нових обставин та створюють нові юридичні наслідки для особи, які, на її думку, порушують її права. Позовне провадження у таких випадках є належним та процесуально допустимим способом захисту і не суперечить логіці інституту судового контролю, який має вужчу спрямованість - забезпечення реалізації вже винесеного судового рішення в тій частині, в якій права та обов`язки сторін були чітко визначені.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі

Відповідно до наведеної норми позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.

Предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення.

Визначаючи підстави позову, як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.

Відтак, для встановлення тотожності підстав позову визначальне значення має коло обставин та фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги.

Зі змісту зазначених правових приписів вбачається, що кожна особа наділена правом на звернення до суду, якщо вважає, що суб`єкт владних повноважень своїми рішеннями, діями або бездіяльністю допустив порушення своїх прав. При цьому, таке право не є абсолютним. Так, у випадку встановлення судом наявності у провадженні цього або іншого суду справи про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, суддя має правові підстави для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі.

Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення.

Колегією суддів встановлено, що у справі №420/25124/25 предмет судового розгляду стосувався зобов`язання ГУ ПФУ в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023р. на підставі довідки Управління Служби безпеки України в Одеській області від 16.06.2025р. №1984 про розмір грошового забезпечення, виданої станом на 01.01.2023р.

Натомість, у справі №420/17128/26 предмет спору стосується перевірки правомірності застосування ГУ ПФУ в Одеській області під час виплати пенсії ОСОБА_1 . Порядку №821, який регулює окремий порядок такої виплати.

Здійснивши порівняльний аналіз справи №420/25124/25 та справи №420/17128/26 колегія суддів дійшла висновку про відсутність тотожності у розумінні процесуального закону, оскільки вони мають різні предмети та підстави позову.

Застосування ГУ ПФУ в Одеській області положень Порядку №821 під час здійснення виплати пенсії ОСОБА_1 є самостійною підставою для звернення з цим позовом, яка не була предметом дослідження у попередній справі, а тому позивач має право на розгляд цієї вимоги по суті в межах нового позовного провадження.

Суд першої інстанції, посилаючись на наявність раніше ухваленого судового рішення між тими самими сторонами, не проаналізував критерії тотожності та фактично підмінив їх міркуванням про існування пов`язаних судових рішень. Сам факт наявності попереднього рішення між тими самими сторонами не може виключати можливість виникнення нових вимог, що виникли після ухвалення такого рішення й стосуються іншого об`єкта порушення (виплата/невиплата пенсії, або виплата у меншому розмірі).

В оскаржуваній ухвалі суд першої інстанції зазначив, що позивач мав звертатися із заявою про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі №420/25124/25, застосувавши правовий підхід, згідно з яким не можна змусити виконувати попереднє рішення шляхом ухвалення нового рішення.

Однак, колегія суддів вважає такий підхід надто формалізованим та таким, що не відповідає природі заявлених вимог.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.09.2025р. по справі №420/25124/25 не містить висновку про необхідність виплати пенсії позивачу без застосування положень Порядку №821. Цим рішенням встановлено лише обов`язок здійснити перерахунок пенсії на підставі оновленої довідки Управління СБУ в Одеській області.

Вказівка суду на застосування механізмів судового контролю, передбачених положеннями статей 382, 383 КАС України, може вважатися обґрунтованою у ситуації, коли триває чи оскаржується сам процес виконання тієї дії, яку приписано у рішенні. У випадку ж, якщо після формального виконання судового рішення, тобто, в даному випадку, здійснення перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки, виникає окрема дія, яка полягає у виплаті вже нарахованої пенсії із застосуванням Порядку №821, це є іншим об`єктом спірних відносин, який має розглядатися в самостійному позові.

Ототожнення такого позову з повторним зобов`язанням виконати попереднє судове рішення спотворює зміст вимог позивача та позбавляє ефективного способу захисту порушеного права. Це якісно інші правовідносини, інший предмет із самостійною підставою позову.

Висновки колегії суддів узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 30 квітня 2026 року по справі №340/7985/25.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 .

Статтею 320 КАС України передбачено право суду апеляційної інстанції за наслідками скасування ухвали суду першої інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

На підставі викладеного колегія суддів доходить висновку про задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 , скасування ухвали від 15.06.2026р. та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду відповідно до ч.3 ст.312 КАС України.

Керуючись ст.ст. 19, 20, 286, 308, 311, 312, 320, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 15 червня 2026 року скасувати.

Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлений 13 липня 2026 року.

Головуючий: І.Г. Ступакова

Судді: А.І. Бітов

О.В. Лук`янчук