Постанова від 12 липня 2026 р. у справі №520/34015/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2026 р. Справа № 520/34015/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Русанової В.Б.,

Суддів: Присяжнюк О.В. , Бегунца А.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Київської митниці на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.03.2026, (головуючий суддя І інстанції: Волошин Д.А.) по справі № 520/34015/25

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Омега//"

до Київської митниці

про визнання протиправним та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Омега//» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом, в якому, з урахуванням ухвали суду від 30.12.2025 про роз`єднання позовних вимог просило:

- визнати протиправним і скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів №UA100320/2025/000103/2 від 04.09.2025.

В обґрунтування позову зазначило, що під час митного оформлення товарів надало всі необхідні та достатні документи, передбачені ч.2 ст. 53 МК України, які чітко ідентифікували товари та містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Натомість митниця, в порушення норм МК України, безпідставно прийняла оскаржуване рішення, як наслідок, неправомірно застосувала резервний метод визначення митної вартості товарів, імпортованих позивачем.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 02.03.2026 позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів №UA100320/2025/000103/1 від 04.09.2025, прийняте Київською митницею.

Стягнуто на користь ТОВ «Омега//» за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці сплачений судовий збір у розмірі 403,73 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 833,33 грн.

Київська митниця (далі - відповідач), не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування судом обставин справи, просила його скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає про неповне встановлення судом першої інстанції обставин справи, не надання належної оцінки доводам відповідача, щодо наявності в наданих документах розбіжностей, відсутності в них всіх відомостей, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Вказує, що декларантом до митного оформлення не надано перекладу митної декларації країни відправлення від 30.05.2025 № 310120250517740564 та прайс-листів, адресованих необмеженому колу покупців.

Просить врахувати, що надана під час оскарження експортна митна декларація не містить дати експорту, а отже не є остаточно оформленим документом.

Зауважує, що відповідно до п.2.3 Контракту від 01.01.2025 № 087173-25 ціна включає в себе вартість товару, упаковки, тари тощо, які не виділені в наданих до митного оформлення документах, що не дає можливість визначити ціну самого товару.

Зазначає, що до митного оформлення надано інвойс від 15.05.2025 № XB25-OMH21 та платіжну інструкцію від 03.06.2025 №132, яка підтверджує оплату за декількома інвойсами, проте не містить конкретного відсотка та суми оплати за кожну окрему партію товару. Як наслідок, у митного органу відсутня можливість однозначно співвіднести здійснену оплату з інвойсом від 15.05.2025 № XB25-OMH21.

Наголошує, що платіжна інструкція кредитового переказу коштів від 03.10.2025 № 804513568.1 надана без дотримання вимог, визначених в Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 № 163.

Щодо витрат на транспортування, вказує, що в наданому рахунку від 24.07.2025 № 4721 та довідці про транспортні витрати від 04.08.2025 № 4721/08 вказано вартість страхування контейнерного обладнання у сумі 1252,95 грн., проте в розрахунку додаткових витрат в митній декларації вартість страхування не зазначено.

Зауважує, що довідка від 04.08.2025 № 4721/08 не містить відомості щодо витрат на оформлення транзитної декларації Т1.

При цьому, вважає, що довідка про транспортні витрати не відноситься до первинних документів та її ведення не передбачено чинним законодавством, отже остання, з урахуванням п. 44.1 ст. 44 ПК України, не може бути належним, самостійним та виключно єдиним документом, що підтверджує витрати на перевезення товарів.

Просить врахувати правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 04.08.2021 по справі № 520/4787/19.

Звертає увагу на не надання декларантом до митного оформлення транзитних документів на підтвердження транзитного переміщення товару в рамках Конвенції про процедуру спільного транзиту.

Зазначає, що згідно з наданими транспортними документами оцінюваний товар слідував за маршрутом Ningbo (Китай) – Gdansk (Польща) - п/п Ягодин (Україна) двома видами транспорту: морським та автомобільним. Водночас, Договором транспортування передбачено перевезення вантажів лише автомобільним транспортом, отже не відомо яким чином перевізник здійснив послугу морського перевезення, не маючи на це повноважень та надав відповідні документи (довідка, рахунок, акт) із зазначенням вартості цих послуг.

Надана заявка на надання транспортно-експедиційних послуг у міжнародному сполученні від 13.06.2025 № ОМ-0080604/12460 не містить посилань на Договір, до якого вона видана.

Також, у коносаменті від 01.07.2025 № XHSE070741261А транспортним агентом зазначено компанію «Ningbo Together Shipping Co., LTD». Вказана компанія не ідентифікуються із поставкою оцінюваного товару. Будь яких документів (договір, рахунки, накладні тощо), які містять відомості про вартість транспортування від зазначеної компанії, не надано. Таким чином, вартість фрахту не підтверджена документально від компанії, яка визначена уповноваженою особою на таке перевезення.

Крім того, декларантом не надано лінійного коносаменту (master bill of lading) та документів стосовно товарів, що переміщуються в контейнері № MSDU7648340 іншими експортерами, що унеможливлює перевірити повноту декларування та умов оплати наданих транспортно-експедиційних послуг.

Просить врахувати розбіжності витратах на навантаження, розвантаження та обробку оцінюваних товарів, витратах на транспортування, задекларованих у МД від 16.09.2025 № 25UA100320035049U5 (13 587,19 грн та 174 817,55 грн відповідно) та вказаних у рахунку на оплату транспортних послуг від 02.09.2025 № 1297 та акті надання послуг від 20.09.2025 № 1411 (14 300,80 грн та 183 999,10 грн відповідно).

Просить врахувати, що задекларований рівень митної вартості товарів, поданих до митного контролю та митного оформлення нижче, ніж рівень митної вартості на ідентичні, подібні (аналогічні) товари, оформлені в митному відношенні раніше.

Як наслідок, вважає, що ним правомірно прийнято рішення про коригування митної вартості.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, визначений склад колегії: головуючий суддя Русанова В.Б., судді Бегунц А.О., П`янова Я.В.

У зв`язку з відрядженням судді П`янової Я.В., на підставі повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, визначений новий склад колегії: головуючий суддя Русанова В.Б., судді Присяжнюк О.В., Бегунц А.О.

Відповідно до ч. 1 ст. 308, п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглянута в межах доводів апеляційної скарги, в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 01.01.2025 між ТОВ «Омега//» (покупець) та компанією Harbin Xianbai Import And Export Trading Co., LTD (Китай)(продавець) укладено контракт № 087173-25, за умовами якого продавець зобов`язується продати, а покупець прийняти і сплатити протягом терміну дії цього Контракту товар (в тому числі, але не обмежуючись – запчастини до автомобілів та інше) в асортименті, кількості, якості і за ціною, що вказані в інвойсах, які мають юридичну силу специфікацій та являються невід`ємними частинами Контракту. Поставка товару здійснюється партіями. При цьому, під партією розуміється вся сукупність товару, яка поставляється покупцю за одним інвойсом.

Пунктом 1.2 Контракту передбачено, що найменування, ціни, кількість відповідно до яких вироблений Товар на кожну позицію Товару, що поставляється, вказуються у відповідних інвойсах, які є невід`ємною частиною цього Контракту і мають юридичну силу специфікацій.

Відповідно п. 2.1 Контракту ціна товару узгоджується сторонами та вказується в інвойсі і приймається на умові FOB (ІНКОТЕРМС-2020) порт Ningbo, China. В інвойсі може бути передбачений інший порт.

В інвойсі може бути передбачена будь-яка інша умова поставки, відповідно до якої проводиться поставка за цим інвойсом.

Сторони додатково вказують момент переходу права власності на Товар, якщо він відрізняється від вказаного у п.3.6. Контракту.

Пунктом 2.2 Контракту визначено, що ціна є фіксованою і не змінюється протягом поставки кожної конкретної партії товару.

Вартість тари (упаковки) входить в ціну товару (п. 2.3 Контракту).

Згідно з п. 2.5 Контракту валюта Контракту – долар США.

Відповідно до п. 2.6 Контракту продавець може надати знижку у розмірі до 10% від суми інвойсу за умови замовлення покупцем товару, що є складською позицією.

Згідно з п. 3.1 Контракту товар за даним контрактом поставляється на умовах FOB (ІНКОТЕРМС-2020) порт Ningbo, China, якщо інший порт чи умови поставки не зазначено у відповідному інвойсі.

Пунктом 4.2 Контракту передбачено, що оплата вартості товару, узгодженої сторонами та вказаної у відповідному інвойсі, здійснюється на умовах передоплати у розмірі 20% від загальної суми інвойсу. Вартість товару, що залишилася згідно з інвойсом, покупець сплачує протягом 20 банківських днів з моменту отримання копій про відвантаження товару. За узгодженням Сторін можлива оплата на умовах 100% передоплати.

Сторони погодили, що оплата вартості товару, може також здійснюватися на умовах відстрочення платежу, а саме: 100% відстрочення платежу протягам 60 календарних днів з дати коносаменту, за умови оформлення митної декларації в режимі ІМ- 40.

У разі затримки оформлення митної декларації в режимі ІМ-40, покупець має право притримати оплату до моменту здійснення такого оформлення. Також за згодою сторін можлива оплата покупцем на умовах 100% передоплати.

Конкретні умови оплати вказуються у інвойсі.

15.05.2025 Harbin Xianbai Import And Export Trading Co., LTD виставлено покупцю рахунок (Commercial invoice) № XB25-OMH21 із зазначенням вартості товару, зокрема, рукавичок робочих, прогумованих, трикотажних (4 200,00 дол. США) та умов оплати оплати: 100 % передоплата.

03.06.2025 позивачем здійснено передоплату за товар за декількома інвойсами, в тому числі за Commercial invoice № XB25-OMH21 від 15.05.2025 в загальній сумі 240 751,00 дол. США, що підтверджується платіжною інструкцією в іноземній валюті від 03.06.2025 № 132.

У червні 2025 р. продавцем відвантажено партію товару, що підтверджується коносаментом № XHSE070741117В від 06.06.2025.

04.09.2025 з метою митного оформлення товару, позивач подав до Київської митниці митну декларацію № 25UA100320033553U4, митну вартість визначено за основним методом - за ціною договору в розмірі 4 200,00 дол. США.

На підтвердження митної вартості, разом з декларацією декларант надав, зокрема: пакувальний лист (Packing list) XB25-OMH21 від 15.05.2025, рахунок-фактуру (iнвойс) (Commercial invoice) XB25-OMH21 від 15.05.2025, коносамент (Bill of lading) XHSE070741117B 06.06.2025; автотранспортну накладну (Road consignment note) 0623 від 04.08.2025, висновок за результатами дослідження експертного підрозділу Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи №1420003103 0156 від 22.08.2025, акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу № 25UA100320030452U7 від 14.08.2025, банківський платіжний документ, що стосується товару від 04.06.2025, рахунки-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 4698 від 24.07.2025 та № 4721 від 24.07.2025, документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 4721/08 від 04.08.2025, зовнішньоекономічний договір (контракт) № 087173-25 від 01.01.2025, договори (контракти) про перевезення № 0109/3 від 02.09.2024, № 053679-25 від 01.01.2025, № 31082020/2 від 31.08.2020, електронний сертифікат про не преференційне походження товару № C25MADKUH4E90562 від 11.06.2025, акт про взяття проб (зразків) товарів від 14.08.2025, копію митної декларації країни відправлення № 310120250517740564 від 30.05.2025.

04.09.2025 митний орган за результатами опрацювання документів, поданих разом із декларацією встановив, що останні містять розбіжності стосовно відомостей щодо включення числових значень складових митної вартості до ціни товару. Зокрема, надана для підтвердження митної вартості митна декларація країни відправлення від 30.05.2025 № 310120250517740564 складена не офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, що суперечить статті 254 МК України.

Відповідно до п.2.3 контракту від 01.01.2025 № 087173-25 ціна включає в себе вартість товару, упаковки, тари тощо, які не виділені в наданих документах, що не дає можливість визначити ціну самого товару.

До митного оформлення надано інвойс від 15.05.2025 № ХВ25-ОМН21 та платіжну інструкцію від 03.06.2025 №132 в якій зазначено в призначенні платежу «Prepayment соп 087173-25 dd 01/01/25 for auto parts.inv XB25-OMH18,XB25-OMH19 dd 30.04.25,XB25-OMH20,XB25-OMH21,XB25-OMH22 dd 15.05.25», що не дає однозначно ідентифікувати % оплати за партією товару, що оформлюється.

В рахунках на оплату транспортно-експедиторських послуг від 24.07.2025 № 4698 та № 4721 зазначено заявку ОМ-ОО67764/12229, яку не надано до митного оформлення.

З урахуванням наведеного, відповідач запропонував декларанту надати додаткові документи, а саме: транспортні (перевізні) документи за маршрутом транспортування; банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; виписку з бухгалтерської документації; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; за бажанням декларанта -– інші наявні додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів.

На запит митниці, декларант надав додатково до митного оформлення заявку № ОМ-0067764/12229 від 16.05.2025 (на надання транспортно-експедиційних послуг у міжнародному сполученні) та прайс-лист від 11.05.2025.

Також, ТОВ «Омега//» повідомило митний орган, що на даний час більше додаткових документів, які підтверджують заявлену митну вартість надати не має можливості.

За наслідками розгляду документів та пояснень, наданих декларантом митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості №UA100320/2025/000103/2 від 04.09.2025.

В подальшому, позивачем проведено доплату митних платежів, за наслідками чого товар оформлено та випущено у вільний обіг відповідно до ч. 7 ст. 55 МК України за новою митною декларацією під гарантійні зобов`язання відповідно до ст. 55 МК України.

09.10.2025 декларант звернувся до митного органу із заявою, в якій просив прийняти рішення про визнання заявленої митної вартості за первинною МД та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA100320/2025/000103/1 від 04.09.2025 в порядку, передбаченому ч. 9 ст. 55 МК України.

До заяви додав додаткові документи на підтвердження правильності визначення митної вартості товару, а саме: інвойси від 30.04.2025 та від 15.05.2025; кредит-ноту від 02.06.2025; акти про надання послуг №4698 від 24.07.2025 та № 4721 від 18.08.2025; платіжну інструкцію кредитового переказу коштів від 26.08.2025 № 790095980.1; платіжну інструкцію №267 від 29.07.2025; переклад експортної декларації країни відправлення; коносамент № MEDUJY117544 від 06.06.2025.

16.10.2025 митний орган за наслідками розгляду додаткових документів, повідомив позивача, що у наданих до митного оформлення та долучених до заяви документах відсутні обґрунтовані, документально підтверджені відомості щодо декларування складових митної вартості, необхідних при її обчисленні у повному обсязі, перелік яких встановлений положеннями ч. 10 ст. 58 МК України. Враховуючи вищевикладене, відсутні підстави для визнання заявленої декларантом митної вартості товару за МД від 04.09.2025 25UA100320033553U4 та скасування рішення про коригування митної вартості № UA100320/2025/000103/1 від 04.09.2025.

Не погодившись з рішенням про коригування митної вартості, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що спірне рішення прийнято відповідачем необґрунтовано, а тому є протиправним.

Надаючи оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Правовідносини, пов`язані зі справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України (далі - МК України) та іншими законами України з питань оподаткування.

Відповідно до ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно із ч. 1 ст. 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

За змістом ч. 2 ст. 52 МК України декларант, який заявляє митну вартість товару, зобов`язаний: 1) заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій із митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Положення ст. 53 МК України визначають перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

У випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (ч. 1 ст. 53 МК України).

Згідно з ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Із положень частин 1 та 2 ст. 53 МК України вбачається, що Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, який подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Відповідно до ч. 5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

За приписами ч. 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Згідно з ч. 3 ст. 54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

За ч. 5 ст. 54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

За положеннями статей 57, 58 МК України митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору.

Якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному з продавцем покупцю.

Водночас, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до ч. 8 ст. 57 МК України у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що обов`язок доведення заявленої митної вартості товару покладається на декларанта. Разом з цим, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності визначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з цим, в розумінні вищенаведених норм сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Єдиними підставами, які надають митному органу право відійти від встановлених обмежень, які пов`язані із перевіркою основного переліку документів що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, а саме, у випадку якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

В той же час, саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.10.2019 по справі 809/1469/16, від 04.06.2020 у справі №1.380.2019.001823, від 01.04.2021 у справі № 260/695/19.

Водночас, в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування митний орган поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598).

Отже, з системного аналізу наведених норм права випливає, що у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених частиною другою статті 55 Митного кодексу України, має також містити докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 05.05.2022 у справі № 2040/6019/18.

Судовим розглядом установлено, що митне оформлення товарів здійснювалось позивачем за основним методом (ціною контракту від 01.01.2025) з урахуванням commercial invoice № XB25-OMH21 від 15.05.2025.

Позивачем до митного оформлення подано митну декларацію, а також документи на підтвердження вартості товарів, що поставляються в Україну.

Відповідачем за результатами розгляду митної декларації та документів прийнято спірне рішення про коригування митної вартості товарів.

У графі 33 рішення в якості причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору, зазначено:

- до митного оформлення надана митна декларація країни відправлення від 30.05.2025 № 310120250517740564, складена не офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, що суперечить статті 254 МК України;

- відповідно до п.2.3 Контракту від 01.01.2025 № 087173-25 ціна включає в себе вартість товару, упаковки, тари тощо, які не виділені в наданих документах, що не дає можливість визначити ціну самого товару;

- відповідно п.3.3 зовнішньоекономічного договору від 01.01.2025 № 087173-25 «Поставка повинна здійснюватися партіями, термін постави кожної партії товару-протягом 30 днів з дня проведення передоплати згідно з п.4.2 цього контракту»; п.4.2 зовнішньоекономічного договору від 01.01.2025 № 087173-25 2 «оплата вартості товару, узгодженої сторонами та вказаної у відповідному інвойсі, здійснюється на умовах передоплати у розмірі 20% від загальної суми інвойсу. Вартість, що залишається згідно з інвойсом, Покупець сплачує протягом 20 банківських днів з моменту отримання копії про відвантаження. За узгодженням Сторін можлива оплата на умовах 100% передоплати». Враховуючи вищезазначене до митного оформлення надано інвойс від 15.05.2025 № ХВ25-ОМН21 та платіжну інструкцію від 03.06.2025 №132 в якій зазначено в призначенні платежу «Prepayment соп 087173-25 dd 01/01/25 for auto parts.inv XB25-OMH18,XB25-OMH19 dd 30.04.25,XB25-OMH20, XB25-OMH21, XB25-OMH22 dd 15.05.25», що не дає однозначно ідентифікувати % оплати за партією товару, що оформлюється;

- в наданому рахунку від 24.07.2025 № 4721 та довідці про транспортні витрати від 04.08.2025 № 4721/08 вказано вартість страхування контейнерного обладнання у сумі 1 252,95 грн., проте в розрахунку додаткових витрат в митній декларації вартість страхування не зазначено;

- надана до митного оформлення довідка про транспортні витрати не відноситься до первинних документів та її ведення не передбачено чинним законодавством. Отже довідка про транспортні витрати, з урахуванням з п. 44.1 ПК України, не може бути належним, самостійним та виключно єдиним документом, що підтверджує витрати на перевезення товарів;

- не надано транспортного документу на морське перевезення (Master Bill Of Lading), таким чином, у митного органу відсутня можливість перевірити повноту декларування та умов оплати наданих транспортно-експедиційних послуг;

- не надано додаткових документів на запит митного органу.

Джерелом інформації по товарам слугувала цінова інформація, що наявна в АСМО Інспектор та ЄАІС про митні оформлення товарів митне оформлення яких вже здійснено у максимально наближений термін, а саме: МД від 22.04.2025 № 100060/2025/511090, де митна вартість товару складає 5,5091 дол. США/кг.

Разом з тим, як вірно зазначено судом першої інстанції надані позивачем документи містили всі відомості, в підтвердження числових значень складових митної вартості товарів та ціни, що підлягає сплаті за ці товари.

Щодо доводів скаржника про не надання декларантом перекладу митної декларації країни відправлення, тоді як експортна митна декларація складена не офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування колегія суддів зазначає, що відповідно до положень ст. 254 МК України, митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. Однак, митна декларація країни постачальника, в силу ст. 53 МК України, є не обов`язковим документом для здійснення розмитнення товарів.

Верховний Суд у постанові від 06.02.2020 у справі №520/10709/188 зазначив, що митний орган відповідно до статті 254 МК України вимагає переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації.

Відтак, вимога митного органу про надання перекладу документів українською мовою є правомірною лише у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей.

Проте, відповідачем не надано доказів витребування у позивача перекладу на українську мову документів, наданих до митного оформлення, з обґрунтуванням необхідності перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації (із зазначенням про те, які саме відомості необхідно перевірити або підтвердити).

Отже, така експортна митна декларація використовується митними органами виключно як додаткова довідкова інформація.

Крім того, колегія суддів зауважує, що законодавчого визначення поняття "мова міжнародного спілкування" не існує. Так само немає чітко визначеного переліку іноземних мов, які є мовами міжнародного спілкування. Якщо керуватися звичаями ділового обороту, то до мов міжнародного спілкування відносяться мови найпоширеніші у світі та закріплені в міжнародному праві, мови, які офіційно застосовуються міжнародними організаціями - об`єднаннями держав відповідно до міжнародного права і на основі міжнародного договору. Таким чином, китайська мова, якою складені експортні декларації країни відправлення Китаю, є іноземною мовою міжнародного спілкування.

Отже, вимоги митного органу щодо необхідності надання перекладу цього документу не відповідають приписам ст. 254 МК України.

Крім того, разом із заявою від 09.10.2025 позивач надав додаткові документи, серед яких був і переклад експортної декларації країни відправлення.

Доводи апелянта, що надана під час оскарження копія митної декларації країни відправлення не містила дати експорту колегія суддів відхиляє, оскільки відсутність у митній декларації країни відправлення дати оформлення чи відміток митних органів сама по собі не свідчить про недостовірність відомостей, заявлених декларантом, та не може бути достатньою підставою для невизнання заявленої митної вартості товару.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що надана до митного оформлення платіжна інструкція від 03.06.2025 №132 про оплату товару за декількома інвойсами не містить конкретного відсотка та суми оплати за кожну окрему партію товару, у зв`язку з чим у митного органу відсутня можливість однозначно співвіднести здійснену оплату з інвойсом від 15.05.2025 № XB25-OMH21 колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 2 ч. 2 ст. 53 МК України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, але не виключно, є: якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.

Судом встановлено та визнається відповідачем, що на підтвердження оплати товару декларант надав митному органу платіжну інструкцію в іноземній валюті №132 від 03.06.2025.

У графі «призначення платежу» вказано: Prepayment соn 087173-25 dd 01/01/25 for auto parts.inv XB25-OMH18, XB25-OMH19 dd 30.04.25, XB25-OMH20, XB25-OMH21, XB25-OMH22 dd 15.05.25.

Тобто, за вищевказаною платіжною інструкцією, ТОВ «Омега//» провело передоплату за товар за декількома інвойсами, зокрема, за commercial invoice № XB25-OMH21 від 15.05.2025.

Колегія суддів зауважує, що оплата товару однією платіжною інструкцією за декількома інвойсами не заборонена діючим валютним законодавством.

Таким чином, вказаний документ підтверджує оплату товару, що розмитнювався за МД від 04.09.2025 № 25UA100320033553U4.

Натомість, митним органом не зазначено яким чином обставини проведення покупцем оплати товару впливають на його ціну, що визначена на підставі інвойсу № XB25-OMH21 від 15.05.2025.

У постанові від 03 квітня 2018 року у справі № 809/322/17 Верховний Суд сформував правовий висновок про те, що квитанція або платіжне доручення (платіжні документи) свідчать про факт переказу певної суми коштів, проте не свідчать про суму коштів, яка має бути сплачена за відповідний товар. Тобто прямого зв`язку між відомостями із квитанцією/платіжним дорученням та митною вартістю товару немає, а відтак ненадання декларантом саме квитанції/платіжного доручення/чеку тощо не може поставити під сумнів достовірність інших доказів, які прямо свідчать про митну вартість товару.

Аналогічні висновки Верховного Суду викладені в постанові від 22.10.2020 у справі №320/2455/19.

Крім того, слід зазначити, що під час оскарження спірного рішення в порядку ст. 55 МК України ТОВ «Омега//» надало інші інвойси, за якими ним здійснена передплата та які зазначені у спірній платіжній інструкції, зокрема: від 30.04.2025 № XB25-OMH18, № XB25-OMH19 та від 15.05.2025 № XB25-OMH20 та № XB25-OMH22.

Також, до заяви від 04.09.2025 позивач долучив кредит-ноту від 02.06.2025 на товар «рукоятка вимикача маси» на суму 755 дол. США.

Як наслідок, митний орган під час розгляду документів, поданих в порядку ст. 55 МК України мав можливість перевірити ціну товару, визначену ТОВ «Омега//» у МД у випадку сумнівів, що виникли під час митного оформлення.

Висновки відповідача у листі, складеному за наслідками розгляду додатково наданих документів про те, що загальна сума інвойсів складає 241 506,00 дол. США, що перевищує суму коштів, сплачених за платіжною інструкцією №132 від 03.06.2025 колегія суддів вважає такими, що зроблені без урахування кредит-ноти від 02.06.2025.

Посилання митного органу про те, що кредит-нота від 02.06.2025 не містить посилання на конкретний інвойс колегія суддів оцінює критично, оскільки відповідний документ містить інформацію щодо конкретного товару та його ціни, а також посилання на контракт, за яким позивачем придбано спірний товар.

Натомість, дослідивши інвойси колегія суддів вказує, що товар «рукоятка вимикача маси» на суму 755 дол. США передбачена лише інвойсом від 15.05.2025 № XB25-OMH22.

Отже, лише відсутність у кредит-ноті відомостей щодо інвойсу не є достеменними та беззаперечними підставами правомірності неврахування відповідного документу під час перевірки правильності визначення декларантом ціни товару.

Щодо доводів скаржника про те, що вартість товару, упаковки, тари тощо не виділені в наданих до митного оформлення документах, що не дає можливість визначити ціну самого товару колегія суддів зазначає, що відповідно до частин 4, 5 ст. 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Отже, ціна товару що імпортується - це ціна вказана в інвойсі, з усіма доданими до неї вартостями маркування, пакування доставки до місця поставки за умовами контракту.

При цьому, приписи МК України не встановлюють обов`язку виділяти окремо в наданих документах ціну самого товару.

Щодо доводів скаржника про не надання декларантом достатніх документів на підтвердження витрат на транспортування товару колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п.6 ч. 2 статті 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів є, зокрема: транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Крім того, в розділі ІІІ «Правил заповнення декларації митної вартості» (затв. наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012р. №599) вказано про те, що в графі 20 декларації митної вартості (ДМВ) зазначаються витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, якщо ці витрати відповідно до умов поставки (графа 3 ДМВ) не були включені до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті (графа 14(а) ДМВ). Для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч.2 ст.53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, а також інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг у відповідності до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Таким чином, підтвердженням транспортних витрат є документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

При цьому, перелік транспортних (перевізних) документів, а також документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, наведений у розділі ІІІ Правил №599 не є вичерпним.

Судом встановлено, що на підтвердження транспортних витрат позивач надав митному органу коносамент (Bill of lading) XHSE070741117B від 06.06.2025; автотранспортну накладну (Road consignment note) 0623 від 04.08.2025, рахунки-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 4698 від 24.07.2025 та № 4721 від 24.07.2025, довідку про транспортні витрати № 4721/08 від 04.08.2025, договори (контракти) про перевезення № 0109/3 від 02.09.2024, № 053679-25 від 01.01.2025, № 31082020/2 від 31.08.2020; заявку № ОМ-0067764/12229 від 16.05.2025 (на надання транспортно-експедиційних послуг у міжнародному сполученні).

Під час оскарження рішення, позивач надав митному органу також коносамент № MEDUJY117544 від 06.06.2025.

Так, організацію перевезення товару ТОВ «Омега//» здійснювало ТОВ «Фаетон Форвардінг» на підставі договору на транспортно-експедиторське обслуговування від 01.01.2025 № 053679-25.

24.07.2025 ТОВ «Фаетон Форвардінг» виставлено ТОВ «Омега//» рахунок № 4698 на оплату послуг з міжнародного морського перевезення за маршрутом Нінгбо (Китай) – м. Гданськ (Польща) на суму 72 044,80 грн.

Цього ж дня ТОВ «Фаетон Форвардінг» виставлено ТОВ «Омега//» рахунок № 4721 на оплату транспортних послуг на загальну суму 140 129,46 грн без ПДВ, з яких:

- навантажувально-розвантажувальні роботи за межами митної території України – 13 909,03 грн без ПДВ;

- транспортно-експедиторське обслуговування за межами митної території України – 3 550,03 грн без ПДВ;

- експедиторська винагорода за межами митної території України – 313,24 грн без ПДВ;

- страхування контейнерного обладнання – 1 252,95 грн без ПДВ;

- автотранспортні послуги по перевезенню вантажів в міжнародному сполученні за маршрутом: м. Гданськ (Польща) - п/п Ягодин (Державний кордон України) – 64 735,91 грн без ПДВ;

- автотранспортні послуги по перевезенню вантажів в міжнародному сполученні за маршрутом: п/п Ягодин - с. Чайки, Київська обл. (Україна) – 43 853,36 грн без ПДВ;

- транспортно-експедиторське обслуговування на території України – 12 132,06 грн без ПДВ;

- експедиторська винагорода на території України – 382,88 грн без ПДВ.

Крім того, ТОВ «Фаетон Форвардінг» складено довідку про транспортні витрати від 04.08.2025, в якій зазначено, що транспортні витрати, за межами митної території України, по перевезенню контейнера 1*40 НС номер MSMU8230623 по коносаменту XHSE070741117В по маршруту: Нінгбо (Китай) - м.Гданськ (Польща) - Ягодин (Державний кордон України) склали:

міжнародне морське перевезення за маршрутом Нінгбо (Китай) – м. Гданськ (Польща) -72 044,80 грн;

навантажувально-розвантажувальні роботи за межами митної території України – 13 909,03 грн;

транспортно-експедиційні послуги за межами митної території України – 3 550,03 грн;

експедиторська винагорода за межами митної території України – 313,24 грн;

страхування контейнерного обладнання – 1 252,95 грн;

автотранспортні послуги по перевезенню вантажів в міжнародному сполученні за маршрутом: м. Гданськ (Польща) - п/п Ягодин (Державний кордон України) – 64 735,91 грн.

Всього транспортних витрат на суму 155 805,96 грн. Страхування вантажу не здійснювалось.

ТОВ «Фаетон Форвардінг» сплачено експедитору кошти згідно виставлених рахунків, на підтвердження чого надано митному органу під час оскарження рішення платіжні інструкції від 26.08.2025 та від 29.07.2025.

Всі складові, сторони, пункти призначення та контейнер в повній мірі співпадають та розбіжностей між собою не містять, що дає змогу в повній мірі підтвердити та визначити митну вартість імпортованого товару з урахуванням витрат на транспортування.

Доводи апеляційної скарги про те, що в наданому рахунку від 24.07.2025 № 4721 та довідці про транспортні витрати від 04.08.2025 № 4721/08 вказано вартість страхування контейнерного обладнання у сумі 1 252,95 грн., проте в розрахунку додаткових витрат в митній декларації вартість страхування не зазначено колегія суддів відхиляє з огляду на наступне.

Так, у відповідності до пп 5- 7 ч. 10 ст 58 МК України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів.

За змістом рахунку та довідки про транспортні витрати, витрати у сумі 1 252,95 грн - це витрати на страхування контейнерного обладнання, а не вантажу. Тому в розрахунку ці витрати включені до витрат на транспортування вантажу, а не до витрат на страхування вантажу, оскільки за своєю правовою природою це різні види страхування і збереження контейнерного обладнання пов`язане саме з транспортуванням.

Доводи апеляційної скарги про те, що надана до митного оформлення довідка про транспортні витрати не відноситься до первинних документів та її ведення не передбачено чинним законодавством, як наслідок такий документ не може бути належним, самостійним та виключно єдиним доказом, що підтверджує витрати на перевезення товарів колегія суддів вважає помилковими, оскільки декларант у контексті спірних правовідносин має підтвердити розмір та числові значення транспортної складової митної вартості, що підтверджено, в тому числі вищевказаною довідкою та рахунками на оплату про розмір цієї складової митної вартості, тоді як відповідачем не доведено наявність у поданих декларантом документах на підтвердження числових значень транспортної складової невідповідності, ознаки підробки, помилки чи розбіжності, які давали б підстави митному органу для сумніву у заявленому декларантом розміру транспортної складової митної вартості.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 31.05.2019 у справі № 804/16553/14 зазначив, що якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (якими) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 07.07.2023 у справі № 803/718/17, від 15.10.2024 у справі №520/6058/24.

Посилання апелянта на постанову Верховного Суду від 04.08.2021 у справі № 520/4787/19 колегія суддів вважає помилковими з огляду на те, що зазначена постанова ухвалена за інших фактичних обставин, зокрема за умов, коли декларантом не було надано витребувані документи для підтвердження митної вартості товару та не спростовано виявлені розбіжності.

Натомість, в межах спірних правовідносин позивачем до митного оформлення надано документи, передбачені частиною другою статті 53 МКУ, які містили необхідні числові дані, що підтверджували митну вартість товарів за ціною договору, а виявлені митним органом розбіжності фактично спростовуються наданими декларантом документами та умовами контракту.

Щодо доводів апелянта про не надання декларантом транспортного документу на морське перевезення (Master Bill Of Lading) колегія суддів зазначає, що до митного оформлення ТОВ «Омега//» надало коносамент (Bill Of Lading) № XHSE070741117B від 06.06.2025. В цьому документі містяться вся необхідна інформація про морське перевезення: назви вантажовідправника і вантажоодержувача, експедитора, морської лінії, загальні відомості про вантаж, зокрема, унікальний номер контейнера, маршрут перевезення.

Колегія суддів зазначає, що коносамент не впливає на вартість товару, адже не містить вартісних показників, а митним органом жодним чином не обґрунтовано, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

Фактично коносамент по своїй суті є певною гарантією від морського перевізника для вантажовідправника про те, що товар буде доставлений до порту призначення та в належному стані переданий вантажоотримувачу.

Коносамент, як товарно-транспортний документ на вантаж, не містить визначення вартості його перевезення морським транспортом, а відображає реквізити вантажовідправника та вантажоотримувача, характеристики товару та основні умови поставки, які узгоджені сторонами в договорі. При цьому, вказані в коносаменті загальні умови поставки товару не можуть суперечити умовам, вказаним в договорі.

Таким чином, коносамент не є законодавчо визначеним, самостійним та необхідним документом, який підтверджує витрати на транспортування товару, а є лише товарно-транспортним документом, який відображає / підтверджує шлях переміщення / слідування товарно-матеріальних цінностей, що і було відображено в наданому до митниці коносаменті, а тому доводи скаржника в цій частині є безпідставними.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про надання позивачем всіх необхідних документів на підтвердження транспортних витрат.

Доводи скаржника як на підставу визначення митної вартості товару за резервним методом - не надання позивачем на запит митниці всіх витребуваних документів колегія суддів вважає помилковими з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності! такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Колегія суддів зазначає, що вказані у ч. 3 ст. 53 МК України документи мають надаватись митному органу лише за їх наявності у декларанта. Натомість, відсутність таких документів з огляду на їх не складання не слугувати підставою для прийняття відповідачем рішення про коригування митної вартості товару.

Доводи скаржника про не надання декларантом прайс-листів, адресованих необмеженому колу покупців, транзитних документів, документів (договір, рахунки, накладні тощо), які містять відомості про вартість транспортування компанією «Ningbo Together Shipping Co., LTD»; недоліки у платіжній інструкції кредитового переказу коштів від 03.10.2025 № 804513568.1; зауваження щодо видів транспорту, якими фактично переміщувався товар та тими, що передбачені Договором транспортування, відсутність посилань на Договір у заявці на надання транспортно-експедиційних послуг у міжнародному сполученні від 13.06.2025 № ОМ-0080604/12460; розбіжності у витратах на навантаження, розвантаження та обробку оцінюваних товарів, витратах на транспортування, задекларованих у МД від 16.09.2025 № 25UA100320035049U5 та вказаних у рахунку на оплату транспортних послуг від 02.09.2025 № 1297 та акті надання послуг від 20.09.2025 № 1411 колегія суддів вважає такими, що не свідчать про правомірність спірного рішення, оскільки про відсутність таких документів та пропозицію надати їх з метою митного оформлення, а також про виявлені розбіжності відповідач не повідомляв ТОВ «Омега//». Крім того, зазначені обставини не були підставою для коригування митної вартості товару.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів, оцінивши під час розгляду справи документи, які подавались позивачем під час митного оформлення товару та додатково під час оскарження спірного рішення, вважає, що останні кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Доводи апелянта про те, що при виконанні митних формальностей за спірною митною декларацією спрацювала форма контролю системи управління ризиками щодо необхідності здійснити посилений контроль правильності визначення митної вартості товарів, витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів, колегія суддів вважає такими, що не стосуються обставин, які мають виключне значення для коригування задекларованої позивачем митної вартості товару.

Спрацювання системи управління ризиками є підставою для контролюючого органу більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції і не може бути безумовною підставою для відмови в митному оформленні товару за заявленою декларантом митною вартістю. Різниця між митною вартістю товару, задекларованого особою, та митною вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, також не свідчить про заниження митної вартості декларантом і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товару до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Такий висновок щодо застосування норм статей 53, 57 МК Верховний Суд зробив у постанові від 19.02.2019 у справі № 805/2713/16-а.

Колегія суддів також враховує, що цінова інформація викладена у Єдиній автоматизованій інформаційній системі Державної фіскальної служби України (ЄАІС) не може бути обґрунтованою підставою для коригування показників митної вартості товару, зазначених в митній декларації позивача, оскільки автоматизована система аналізу та управління ризиками з об`єктивних причин не містить усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, відтак такі дані не можуть мати першочергового значення у порівнянні з наданими декларантом первинними документами про товар.

Саме такий висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 19.03.2021 по справі № 820/5525/16.

Доводи апеляційної скарги, що задекларований позивачем рівень митної вартості товарів нижче, ніж рівень митної вартості на ідентичні, подібні (аналогічні) товари, оформлені в митному відношенні іншими митницями раніше колегія суддів оцінює критично, оскільки спірне рішення про коригування митної вартості не містить обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованих митним органом та фактів, які вплинули на таке коригування, зокрема, пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки.

Відповідач обмежився лише посиланням на номер та дату митної декларації, яка була взята за основу для коригування митної вартості оцінюваних товарів, не навівши при цьому жодних пояснень зроблених коригувань, зокрема, не зазначив митна вартість якого товару (назва, характеристики) бралася за основу, торгову марку, фактурну вартість, країну експорту цього товару в Україну, виробника, маршрут транспортування товару та інші комерційні умови поставки.

Як наслідок, лише подібність ввезеного позивачем товару з тими, що порівнювала митниця без зазначення конкретних складових, що брались за порівняння беззаперечно та достеменно не свідчить про те, що задекларований позивачем рівень митної вартості товарів нижче, ніж рівень митної вартості на ідентичні, подібні (аналогічні) товари, оформлені в митному відношенні іншими митницями раніше.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що Митниця не надала доказів на підтвердження обставин, що позивачем у митній декларації зазначено не всі складові числового значення задекларованої митної вартості, неправильно здійснено розрахунок, внесено недостовірні або неточні відомості, або у наданих документах містяться розбіжності, ознаки підробки або не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості задекларованих товарів.

В свою чергу, позивач надав необхідні та достатні документи для підтвердження задекларованої митної вартості, проте митний орган не навів переконливих аргументів, що надані документи не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена за товар, та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, не довів наявність підстав для коригування митної вартості із застосуванням другорядного (резервного) методу визначення митної вартості.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що спірне рішення про коригування митної вартості товарів прийнято відповідачем необґрунтовано, без урахування всіх обставин, які мали значення для їх прийняття, не на підставі та не у спосіб, що передбачені Митним кодексом України, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Колегія суддів звертає увагу на те, що в апеляційній скарзі скаржником не висловлено заперечень щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу, стягнутих судом першої інстанції на користь позивача, а отже у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для зменшення розміру понесених витрат на правову допомогу.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Київської митниці - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.03.2026 по справі № 520/34015/25 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя В.Б. Русанова

Судді О.В. Присяжнюк А.О. Бегунц