Постанова від 08 липня 2026 р. у справі №686/24414/25 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 686/24414/25

Провадження № 22-ц/820/1350/26

Хмельницький апеляційний суд у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Янчук Т.О. (суддя-доповідач),

Грох Л.М., Ярмолюка О.І.,

секретар: Дубова М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на заочне рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 березня 2026 року (суддя Порозова І.Ю.) в частині стягнення судових витрат за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

У серпні 2025 року ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в якому просив стягнути з відповідачки на свою користь заборгованість у розмірі 7741,53 грн., яка складається з 6246,32 грн. боргу за житлово-комунальні послуги за період з січня 2019 року по лютий 2024 року, 1185,63 грн. інфляційних втрат та 309,58 грн. 3% річних, судові витрати у розмірі 7968,96 грн.

Заочним рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 березня 2026 року позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_2 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 7741,53 грн., з яких 6246,32 грн. борг за житлово-комунальні послуги; 1185,63 грн. інфляційні втрати; 309,58 грн. - 3% річних та судовий збір в розмірі 968,96 грн.

В частині стягнення витрат на правову допомогу відмовлено.

В апеляційній скарзі ФОП ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить рішення суду першої інстанції першої інстанції скасувати в частині відмови у стягненні витрат на професійну правничу допомогу та ухвалити нове, яким стягнути з ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4548,31 грн. понесених у суді першої інстанції та стягнути з ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн. понесених у суді апеляційної інстанції.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначено, що судом безпідставно відмовлено у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу, адже позивачем було надано всі необхідні документи на підтвердження розміру понесених витрат, а відповідачка не подавала заяву про їх зменшення у зв`язку з їх не співмірністю. До матеріалів справи було долучено: договір про надання професійної правничої допомоги №14/02 від 14.07.2025р.; додаток №1 від 14.07.2025р. до договору про надання професійної правничої допомоги №14/02 від 14.07.2025р.; додаток №2 від 14.07.2025р. до договору про надання професійної правничої допомоги №14/02 від 14.07.2025р., що укладений між Позивачем та Адвокатським бюро «Юлії Біжко», а також свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю видане Радою адвокатів Дніпропетровської області 23.11.2018р. за №3976. Крім того, суду було надано акт №28 від 04.11.2025р. здачі - приймання до договору про надання професійної правничої допомоги №14/02 від 14.07.2025 року. З огляду на наявність у матеріалах справи на момент ухвалення заочного рішення всіх необхідних документів, що підтверджують розмір та факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, висновок суду в частині розподілу судових витрат є передчасним та є незаконним.

Відзиву на апеляційну скаргу від інших учасників у справі не надходило.

В судове засідання апелянт та його представник не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, судові повістки доставлено до електронних кабінетів.

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Рішення суду першої інстанції в частині стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги сторонами не оскаржується, а тому апеляційним судом, відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України в цій частині не переглядається.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 ЦПК України).

Частиною 1 статті 15 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Відповідно до частин 1, 3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать в тому числі і витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами 1-3 статті 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування.

Такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16.

Відповідно до ч.ч. 5, 6 статті 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Згідно з п.п. 1-2 частини 1 статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності є, зокрема: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.

Для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача, має бути встановлено, що такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у статті 30 Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Отже, склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

В матеріалах справи наявний договір про надання професійної правничої допомоги №14/02 від 14.07.2025 року, додаток №1 від 14.07.2025 року до договору про надання професійної правничої допомоги №14/02 від 14.07.2025 року, додаток №2 від 14.07.2025 року до договору про надання професійної правничої допомоги №14/02 від 14.07.2025 року, укладені між ФОП ОСОБА_1 та Адвокатським бюро «Юлії Біжко», акт №28 від 04.11.2025 року здачі-приймання до договору про надання професійної правничої допомоги №14/02 від 14.07.2025 року, а також свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДП №3976 від 23.11.2018 року.

Згідно з актом здачі-приймання №28 від 04.11.2025 року до договору про надання професійної правничої допомоги №14/02 від 14.07.2025 року, згідно з п. 2.1, п. 4.1 Адвокатське бюро «Юлії Біжко» надало, а ФОП ОСОБА_1 прийняв професійну правничу допомогу - аналіз наданих замовником документів щодо правовідносин замовника з ОСОБА_2 задля стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги за особовим рахунком №4976/1, за адресою: АДРЕСА_1 (тривалість годин 0,25, вартість 500 грн.); підготовка та складання позовної заяви про стягнення заборгованості, здійснення розрахунку інфляційних та 3 % річних (тривалість 1,25 год., вартість 2500 грн.).; згідно п.2 Додатку №2 від 14.07.2025 року до договору у разі прийняття рішення про задоволення позовних вимог, замовник додатково сплачує винагороду у формі гонорару успіху, яка визначається у розмірі 20% від ціни позову (7741,53?20%/100% вартістю 1548,31 грн.).

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, позовна заява ФОП ОСОБА_1 підписана та подана його представником Ковалем А.Є., який діяв на підставі нотаріально посвідченої довіреності від 30.07.2025 року. Всі інші процесуальні дії в суді першої інстанції від імені позивача також вчиняв представник позивача Коваль А.Є.

Тож за цих обставин позивачем не доведено, що подана позовна заява складена саме адвокатом Біжко Ю.О. і є результатом наданої правничої допомоги згідно акта здачі-приймання №28 від 04.11.2025 року, оскільки вона підписана представником позивача ОСОБА_3 , а не адвокатом Біжко Ю.О.

При цьому позивачем не надано доказів, що його представник Коваль А.Є. є адвокатом Адвокатського бюро «Юлії Біжко».

З врахуванням наведеного суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відсутні підстави для стягнення заявлених позивачем витрат на правничу професійну допомогу на підставі поданих доказів з відповідачки.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

У зв`язку з цим не підлягають розподілу заявлені апелянтом судові витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд –

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Заочне рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 березня 2026 року в оскаржуваній частині залишити без мін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 13 липня 2026 року.

Судді Т.О. Янчук

Л.М. Грох

О.І. Ярмолюк