Постанова від 12 липня 2026 р. у справі №676/1007/26 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 676/1007/26

Провадження № 33/820/532/26

Суддя Хмельницького апеляційного суду Федорова Н.О., з участю секретаря судового засідання Купельської Н.П., захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвоката Підлісного Олега Володимировича, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Хмельницькому справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Данка Андрія Васильовича на постанову Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 04 червня 2026 року,

в с т а н о в и л а :

Цією постановою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, що проживає по АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665 грн 60 коп.

За постановою суду, 02 лютого 2026 року о 12 год 11 хв, по вул. Івана Франка, 40 в м. Кам`янець-Подільському Хмельницької області, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Scania G410», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Не погоджуючись з рішенням суду, захисник ОСОБА_1 , адвокат Данко А.В. подав апеляційну скаргу, в якій просив оскаржувану постанову скасувати, а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Посилається на те, що матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, тому вимога про проходження огляду на стан сп?яніння була незаконною.

Стверджує, що працівники поліції формально встановили наявність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп?яніння, не перевіривши такі належним чином.

Результати приладу «Драгер» вважає недостовірними, оскільки із роздруківки газоаналізатора вбачається, що температура повітря становила +18°С, натомість фактична температура була нижче нуля.

Стверджує, що направлення водія на огляд у медичному закладі є недопустимим доказом, оскільки таке було складено вже після протоколу про адміністративне правопорушення о 13 год 10 хв, натомість у ньому зазначено інший час – 12 год 20 хв.

Відеозаписи, наявні в матеріалах справи, не є безперервними, що суперечить вимогам Інструкції про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками поліції та доступ до відеозаписів з них, яку затверджено наказом Департаменту патрульної поліції НПУ від 03 лютого 2016 року № 100. Тому, дані таких не можуть бути покладені в основу доведеності вини ОСОБА_1 .

Крім того, працівники поліції в порушення ст. 266 КУпАП не відсторонили ОСОБА_1 від керування транспортним засобом.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвоката Підлісного О.В., на підтримку поданої апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши її доводи, суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно з ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Вимоги ст. ст. 252, 280 КУпАП регламентують, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд повинен з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Аналіз матеріалів даної справи свідчить, що суд при її розгляді дотримався зазначених вимог закону.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціє проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року Європейський суд з прав людини постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Суд неодноразово наголошував на тому, що користування джерелом підвищеної небезпеки покладає на водія транспортного засобу певні додаткові обов`язки, які пов`язані із необхідністю забезпечення безпечного використання транспортних засобів і таке обмеження прав конкретної особи повністю відповідає інтересам суспільства щодо забезпечення безпеки дорожнього руху. Керування транспортним засобом водієм, який підозрюється в тому, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння, створює реальну небезпеку, яка може призвести до тяжких наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Висновок суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується зібраними та дослідженими у судовому засіданні доказами, яким суд дав належну правову оцінку, зокрема, даними:

- протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 581298 від 02 лютого 2026 року, з яких вбачається, що 02 лютого 2026 року о 12 год 11 хв, по вул. Івана Франка, 40 в м. Кам`янець-Подільському Хмельницької області, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Scania G410», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest 6820 ARHK-0553, результат тесту № 2927 становив 0,67‰. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 1);

- акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, яким підтверджується, що у ОСОБА_1 спостерігались ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя. Огляд проводився за допомогою приладу Drager Alcotest 6820 № ARHK-0553, результат тесту – позитивний, 0,67 ‰ (а.с. 5);

- роздруківки з приладу Drager Alcotest 6820 № ARHK-0553 від 02 лютого 2026 року, якими підтверджується, що концентрація парів спирту у видихуваному повітрі ОСОБА_1 на момент проходження огляду становила 0,67 ‰ (а.с. 6);

- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 02 лютого 2026 року, якими підтверджується, що ОСОБА_1 направлявся до КНП «Кам?янець-Подільська міська лікарня», у зв`язку із виявленими в результаті огляду, проведеного поліцейськими, ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя. До медичного закладу ОСОБА_1 не доставлявся (а.с. 7);

- рапорту поліцейського взводу № 1 роти № 2 батальйону патрульної поліції з обслуговування Кам`янець-Подільського РУП ГУНП в Хмельницькій області, якими підтверджується, що 02 лютого 2026 року, близько 12 год 10 хв, під час патрулювання в м. Кам?янець-Подільському по вул. Івана Франка було виявлено та зупинено автомобіль «Scania G410», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , через порушення п. 3.15 Правил дорожнього руху. Під час спілкування із водієм у нього було виявлено ознаки алкогольного сп?яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя. У зв?язку із цим йому було запропоновано пройти огляд на стан сп?яніння на місці зупинки транпортного засобу за допомогою приладу Drager Alcotest 6820 № ARHK-0553, на що останній погодився. Після продуття спеціального технічного приладу, результат тесту № 2927 становив 0,67‰. Щодо такого результату ОСОБА_1 не заперечував, від проходження огляду у найближчому медичному закладі відмовився. Стосовно ОСОБА_1 було складено протокол про адмінстративне адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, серії ЕПР1 № 581298 та постанову про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, серії ЕНА № 6603160 (а.с. 9);

- відеозаписів з нагрудних камер працівників поліції та відеореєстратора службового автомобіля, якими підтверджується, що на зустріч службовому автомобілю правоохоронців рухався вантажний транспортний засіб «Scania G410», д.н.з. НОМЕР_1 . Після виявлення вказаного транспортного засобу, працівники поліції здійснили маневр розвороту та під`їхали до нього. За кермом перебував ОСОБА_1 . Під час спілкування із водієм, поліцейські виявили у нього ознаки алкогольного сп`яніння та запропонували пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, на що ОСОБА_1 погодився. Після продуття ОСОБА_1 приладу Drager Alcotest 6820 № ARHK-0553, результат тесту становив 0,67 ‰. Водій не заперечував щодо результатів такого. Працівники поліції роз`яснили йому права передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, ознайомили із протоколом про адміністративне правопорушення та іншими адміністративними матеріалами та відсторонили ОСОБА_1 від подальшого керування транспортним засобом, передавши керування ним тверезому водію (а.с. 10).

Вищезазначені докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку. Докази, які б підтверджували їх фальсифікацію, матеріали справи не містять.

Враховуючи сукупність наведених доказів, суд першої інстанції, розглянувши справу, прийшов до правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та обґрунтовано визнав його винним у вчиненні вказаного правопорушення.

Твердження сторони захисту щодо недопустимості відеозапису події як доказу винуватості ОСОБА_1 , оскільки такий записаний не безперервно, не заслуговують на увагу суду, враховуючи наступне.

Так, згідно з приписами пункту першого частини першої статті 40 Закону України «Про Національну поліцію» № 580-VIII від 02 липня 2015 року поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення як фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень.

Як вбачається із даних диску, долученого до протоколу про адміністративне правопорушення, на ньому зафіксовані відеозаписи із одного технічного пристрою, які перериваються, однак взаємодоповнюють один одного та в сукупності підтверджують обставини справи.

Із відеозаписів вбачається, що саме ОСОБА_1 , особа якого зафіксована на відеозаписах та співпадає із особою, фото якої наявне у витягу про видачу водійського посвідчення (а.с. 3), керував вантажним транспортним засобом та проходив огляд на стан алкогольного сп`яніння, за результатами якого встановлено його перебування в такому стані.

Дані відеозаписи сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки не містять ознак фальсифікації та фабрикації.

Отже, місцевий суд обґрунтовано взяв такі до уваги під час постановлення оскарженого рішення.

Доводи захисника про те, що ОСОБА_1 не керував автомобілем, є необґрунтованими та спростовуються даними відеозаписів, долучених до матеріалів справи, із яких вбачається, що на зустріч службовому автомобілю правоохоронців рухався вантажний транспортний засіб «Scania G410», д.н.з. НОМЕР_1 . Після виявлення вказаного транспортного засобу, працівники поліції здійснили маневр розвороту та під`їхали до нього. Автомобіль вже стояв біля узбіччя, за його кермом перебував ОСОБА_1 .

Отже, працівники поліції правильно встановили, що водієм автомобіля «Scania G410», д.н.з. НОМЕР_1 , був саме ОСОБА_1 .

Твердження апелянта про те, що працівники поліції формально встановили наявність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп?яніння, не перевіривши такі належним чином, апеляційний суд відхиляє, виходячи з наступного.

Пунктом 2 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС, МОЗ України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі – Інструкція), визначено, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння є : запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці (пункт третій розділу І Інструкції).

Тобто, працівник поліції самостійно на власний розсуд приходить до висновку про наявність у водія транспортного засобу ознак алкогольного сп`яніння та вирішує питання про необхідність проходження ним огляду на визначення такого стану.

При цьому, Інструкцією не визначено конкретного алгоритму дій працівників поліції та методик виявлення у водії вищенаведених ознак алкогольного сп`яніння.

Як вбачається із відеозаписів, працівники поліції на місці зупинки транспортного засобу відчули у водія запах алкоголю із порожнини рота, та попросили його дихнути. Крім того, вони також виявили, що у ОСОБА_1 наявні й інші ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя.

Разом з тим, сам ОСОБА_1 не заперечував, що напередодні вживав алкогольний напій – пиво.

За таких обставин, працівники поліції, встановивши у водія наявність ознак алкогольного сп`яніння , обґрунтовано запропонували йому пройти огляд на встановлення такого стану.

Доводи захисника про недостовірність результатів приладу Драгер, у зв`язку із розбіжністю температури вказаної на роздруківці та фактичної температури повітря, на увагу суду не заслуговують.

Як убачається з матеріалів справи, подія мала місце 02 лютого 2026 року, тобто у зимовий період року, а тому температура атмосферного повітря дійсно могла бути нижчою за 0°С.

Натомість, відповідно до роздруківки з приладу Drager Alcotest 6820 № ARHK-0553 від 02 лютого 2026 року, температура становила 18°С.

Однак,ж зазначена обставина сама по собі не свідчить про несправність приладу чи недостовірність його результатів, оскільки до проведення тестування прилад перебував у службовому автомобілі працівників поліції.

Тому, відображений у роздруківці показник температури міг відповідати температурі середовища, у якому безпосередньо знаходився прилад перед проведенням огляду, а не температурі атмосферного повітря.

При цьому, будь-яких доказів того, що вказаний показник температури вплинув на коректність роботи приладу Drager Alcotest 6820 № ARHK-0553 від 02 лютого 2026 року чи достовірність його результатів, апелянтом не надано.

Доводи апеляційної скарги про те, що направлення на огляд до закладу охорони здоров`я є недопустимим доказом, оскільки таке було складено вже після протоколу про адміністративне правопорушення о 13 год 10 хв, натомість у ньому зазначено інший час – 12 год 20 хв, апеляційний суд до уваги не бере, оскільки водій пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, погодився з його результатом, від проходження огляду в закладі охорони здоров`я відмовився, у зв`язку з чим до медичного закладу не доставлявся.

Отже, розбіжність у зазначенні часу оформлення направлення має технічний характер, не вплинула на дотримання прав ОСОБА_1 та не є підставою для визнання цього документа недопустимим доказом.

Що ж стосується доводів захисника про те, що працівники поліції в порушення ст. 266 КУпАП не відсторонили ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, то такі спростовуються даними відеозаписів з нагрудних камер працівників поліції, з яких вбачається, що ОСОБА_1 було повідомлено про заборону подальшого керування автомобілем протягом 24 год, а сам транспортний засіб передано іншій особі, яка мала право керування транспортним засобом відповідної категорії та не перебувала в стані алкогольного сп`яніння (відеозапис під назвою clip-6.mp4).

З урахуванням наведеного, місцевий суд прийшов до правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з яким погоджується апеляційний суд.

Адміністративне стягнення, накладене на нього в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, відповідає положенням ст.ст. 33-35 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнень за адміністративні правопорушення, є адекватним скоєному і відповідає особі правопорушника.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд прийшов до висновку, що постанова місцевого суду є законною та обґрунтованою, а підстави для її скасування та закриття провадження на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, як того просить апелянт, відсутні.

Керуючись ст.ст. 293, 294 КУпАП, суд

п о с т а н о в и в:

Постанову Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 04 червня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін, а апеляційну скаргу його захисника, адвоката Данка Андрія Васильовича, – без задоволення.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Хмельницького

апеляційного суду Федорова Н.О.