Постанова від 12 липня 2026 р. у справі №766/1713/22 — Херсонський апеляційний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер справи: 766/1713 /22 Головуючий у 1-й інстанції: Булах Є.М.

Номер провадження: 22-ц/819/1056/26 Доповідач: Воронцова Л.П.

ПОСТАНОВА

(ДОДАТКОВА)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2026 року м. Херсон

Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого (суддя- доповідач) Воронцової Л.П.,

суддів: Базіль Л.В.,

Майданіка В.В.,

секретар Андреєва В.В.,

учасники справи:

заявник – позивач ОСОБА_1 ,

представник заявника – адвокат Шевченко Антон Сергійович,

відповідачі – Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрдебт Плюс», Товариство з обмеженою відповідадьністю «Кворум Херсон»,

представник відповідача ТОВ «Укрдебт Плюс» -Ковалевський Євген Володимирович,

треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору - ОСОБА_2 , Державний реєстратор Станіславської сільської ради Білозерського району Херсонської області Суханов Дмитро Миколайович,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Херсоні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Шевченко Антон Сергійович на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 07 травня 2026 року, постановлену під головуванням судді Булах Є.М., дата складання повного судового рішення не зазначена, у справі за заявою ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Шевченко Антон Сергійович про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдебт Плюс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Кворум Херсон»; треті особи: ОСОБА_2 , Державний реєстратор Станіславської сільської ради Херсонської області Суханов Дмитро Миколайович про скасування рішення державного реєстратора , витребування майна із чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст вимог заяви

ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Шевченко Антон Сергійович, звернулася до суду із заявою про ухвалення у справі додаткового рішення, посилаючись на те, що 20 березня 2026 року Херсонським міським судом у зазначеній справі ухвалено судове рішення про задоволення її позовних вимог. Справа розглянута без участі позивача і її представника, копія рішення засобами електронного зв`язку їм не надсилалася, про його ухвалення стороні позивача стало відомо 31.03.2026 і вказана заява подається до суду у п`ятиденний строк.

В обґрунтування заяви посилається на те, що у заяві про розгляд справи без участі позивача та його представника від 17.11.2025 року, представником позивача із посиланням на ч.8 ст. 141 ЦПК України зазначено про наступне після постановлення рішення подання доказів щодо розміру судових витрат, які позивачка сплатила або має сплатити у зв`язку із розглядом справи.

Вважає, що суд при постановлені рішення у справі передчасно дійшов висновку про необґрунтованість понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу в сумі 28 500 грн., зокрема внаслідок того, що зазначена сума була орієнтовною, визначеною на момент подання позову та зазначена на виконання вимог п.9 ст. 175 ЦПК України. Докази на підтвердження сплати процесуальним законом дозволяється подати після постановлення рішення суду відповідно до порядку встановленого ч.8 ст. 141 ЦПК України, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву, що позивачем було належно виконано.

Заявник зазначає, що 14.01.2022 між ОСОБА_1 та адвокатом Шевченко А.С. укладено Договір про надання правничої допомоги No1401, згідно якого розмір гонорару визначається виходячи з фактично наданої допомоги за видами та обсягом і розраховується за тарифами, встановленими п.4.2 Договору.

За результатами надання правової допомоги складається акт, що підписується сторонами. В акті вказується обсяг наданої адвокатом правової допомоги, її вартість та фактичні витрати понесені адвокатом на виконання доручення (п.4.5.).

Клієнт сплачує аванс за надання правничої допомоги в розмірі 500 дол. США шляхом перерахування на рахунок Адвоката протягом 3-х банківських днів з дати укладення Договору (п.4.7.1.) При проведенні платежів за цим договором у іноземній валюті, вона зараховується в якості оплати за курсом Національного Банку України на дату надходження грошових коштів на рахунок АДВОКАТА. (п. 4.8.).

На виконання положень Договору про надання правничої допомоги No1401 складено Акт №1 від 31.01.2022 року на суму 17100,00грн. та Акт № 2 від 01.04.2026 на суму 55 500,00грн., якими зафіксовано надання та прийняття клієнтом (позивачем) послуг на загальну суму 72 600,00грн., які містять детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та витрачений час на їх здійснення.

Клієнтом сплачено 62 986,01грн. згідно платіжних доручень від 19.01.2022, 01.02.2022, 01.02.2022, 24.03.2025 та 9 613,99грн. складає заборгованість клієнта (підлягає сплаті).

Вказану суму витрат на правничу допомогу вважає співмірною зі складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами); часом, витраченим на їх виконання); обсягом наданих послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі вартістю об`єкта нерухомого майна – квартири, витребуваної згідно рішення суду.

Фактична сума витрат перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, з причин, які об`єктивно не могли бути передбачені на момент його подання, а саме: – тривалість судового розгляду та кількість судових засідань, які виявились істотно більшими, ніж можна було обґрунтовано прогнозувати; – процесуальна поведінка відповідачів, що полягала у невизнанні позовних вимог, поданні необґрунтованих заперечень, несвоєчасному поданні витребуваних судом доказів та фактичному ускладненні розгляду справи, що зумовило необхідність підготовки додаткових процесуальних документів та участі у додаткових судових засіданнях; – оскарження судових рішень в апеляційному порядку, що спричинило необхідність підготовки відзиву на апеляційну скаргу та участі у судових засіданнях апеляційного суду; – виявлення в ході розгляду справи нових обставин, зокрема наявності інших судових проваджень, ініційованих АТ «Укрсиббанк» та ПАТ «Дельта Банк», правонаступником яких є відповідач, що об`єктивно зумовило необхідність ознайомлення з матеріалами відповідних справ, отримання копій судових рішень, направлення адвокатських запитів та здійснення додаткового збору доказів.

Зазначені обставини безпосередньо вплинули на обсяг та характер наданої правничої допомоги, не могли бути передбачені на момент подання попереднього розрахунку судових витрат та перебувають у причинно-наслідковому зв`язку із фактичним збільшенням їх розміру.

Заявник просила суд поновити строк на подання заяви про відшкодування судових витрат у даній справі, як такий що пропущений з поважних причин.

Постановити додаткове рішення у справі про розподіл судових витрат.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдебт Плюс» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу 72 600 грн.

Короткий зміст судового рішення та мотиви його ухвалення

Ухвалою Херсонського міського суду від 07 травня 2026 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Шевченко А.С. про ухвалення додаткового рішення у справі відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 суд вважав, що при ухваленні рішення у справі №766/1713/22 вирішено питання про стягнення судового збору з відповідача ТОВ «Укрдебт Плюс» на користь ОСОБА_1 та про відмову у задоволенні вимог про стягнення витрат понесених позивачем на оплату професійної правничої допомоги, тобто про судові витрати, відтак відсутні правові підстави для задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення про судові витрати.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

Не погоджуючись із ухвалою суду ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Шевченко А.С. подала апеляційну скаргу посилаючись на те, що судом грубо порушено норми процесуального права при розгляді та вирішенні питання розподілу судових витрат, рішення ґрунтується на неправильній оцінці обставин справи та наявних доказів.

Скарга мотивована тим, що позивачем не заявлялись вимоги про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 28 500, 00 грн, наведена сума була зазначена як частина попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи на виконання п. 9 ч.3 ст. 175 ЦПК України. Судом невірно оцінено докази та передчасно вирішено питання розподілу судових витрат, в той час як об`єктивно був позбавлений такої можливості внаслідок відсутності відповідних сформульованих і заявлених вимог позивача в цій частині та поданих доказів на їх підтвердження.

Позивач до закінчення судових дебатів у справі (за змістом клопотання про розгляд справи без участі) зробив відповідну заяву про наступне, протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, подання відповідних доказів та із заявою про постановлення додаткового рішення у справі подав до суду детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги : Акт №1 від 31.01.2022 року на суму 17 100,00грн. та Акт №2 від 01.04.2026 на суму 55 500,00грн., якими зафіксовано надання та прийняття клієнтом (позивачем) послуг на загальну суму 72 600,00грн., а також докази фактичного здійснення позивачем оплати наданих правничих послуг - квитанції від 19.01.2022, 01.02.2022, 01.02.2022, 24.03.2025 на загальну суму 62 986,01грн. (9613,99грн. – неоплачена частина).

Вважає, що судом проігноровано як приписи процесуального закону так і заяви позивача по справі і передчасно вирішено питання відшкодування витрат на правничу допомогу в ситуації, коли він був об`єктивно позбавлений можливості таке питання розглянути.

Скаржник також не погоджується із висновками суду щодо тлумачення та застосування п.1 ч.2 ст. 137 ЦПК України, вказана норма імперативно не ставить у залежність можливість відшкодування судових витрат судом із проведенням фактичного розрахунку, а навпаки допускає можливість його проведення в майбутньому.

Неправильним є посилання суду на правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 27.06.2018 року у справі № 826/1216/16., оскільки у постанові від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц ВП ВС відступила від раніше сформованого висновку щодо витрат на професійну правничу допомогу.

Заявник просила ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 07 травня 2026 року та рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 20 березня 2026 року в частині відмови у відшкодуванні позивачу витрат на професійну правничу допомогу – скасувати, постановити в цій частині нове рішення, яким стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдебт Плюс» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу понесених під час розгляду справи у суді першої інстанції в сумі 72 600,00 грн.

Позиція інших учасників справи

Представник ТОВ «Укрдебт Плюс» у відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 зазначає, що заява представника Глушко А.О. від 17.11.2025 не є заявою у розумінні норм ЦПК та позиції Верховного Суду щодо повідомлення до судових дебатів про наявність витрат на правничу допомогу та подання заяви про ухвалення додаткового рішення; ряд заявлених вимог не відносяться до відповідача ТОВ «Укрдебт Плюс» як і ряд процесуальних дій ( консультування Денисенко В,Ю.) не відносяться до даної справи. Розмір вартості наданих послуг, визначених її представником є неспівмірним зі складністю справи та обсягом наданих послуг, завищеним як у гривневому еквіваленті так і у часі ( ознайомлення із судовими рішеннями, моніторинг у реєстрі руху справи, отримання довідок із ЄДРРП). Заявлені витрати на правову допомогу не відповідають вимогам справедливості, добросовісності та розумності, принципу співмірності та розумності судових витрат. До апеляційної скарги представником позивача долучено ордер на надання безоплатної правничої допомоги, що унеможливлює відшкодування витрат позивача на таку допомогу. Просив залишити апеляційну скаргу без задоволення.

Провадження в суді апеляційної інстанції

Протоколом передачі справи раніше визначеному складу суду від 01червня 2026 року передано судову справу колегії суддів : Воронцова Л.П. (суддя - доповідач), Базіль Л.В., Майданік В.В.

Ухвалою суду від 03 червня 2026 року апеляційну скаргу залишено без руху, визначено строк для усунення недоліків скарги.

Ухвалою суду від 10 червня 2026 року поновлено строк на апеляційне оскарження ухвали суду, відкрито апеляційне провадження.

Ухвалою суду від 22 червня 2026 року справу призначено до судового розгляду на 13 червня 2026 року на 12.30 год.

Встановлені судом обставини справи

Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 20 березня 2026 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Рішення державного реєстратора Станіславської сільської ради Херсонської області Суханова Дмитра Миколайовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 62663363 від 29.12.2021, про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрдебт Плюс" на підставі договору іпотеки від 10.09.2008, серія та номер: ВКМ №857862, посвідченого приватним нотаріусом Херсонського нотаріального округу Йосипенко В.В. та зареєстрованого за №2819 - скасовано.

Запис про право власності №62696210 від 30.12.2021 року на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 , за Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрдебт Плюс", внесений на підставі рішення державного реєстратора Станіславської сільської ради Херсонської області Суханова Дмитра Миколайовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 62663363 від 29.12.2021 - скасовано.

Витребувано з чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Кворум Херсон" (код ЄДРПОУ 44483209) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2548970065100).

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрдебт Плюс (код ЄДРПОУ: 43212924, місце знаходження: 04073, м. Київ, просп. Степана Бандери, 28А) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) в рахунок відшкодування судового збору 2 481,00 грн.

В іншій частині вимог - відмовлено.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд зазначив, що документ про сплату витрат на правову допомогу на користь адвоката є одним із обов`язкових платіжних документів на підтвердження обґрунтованості відшкодування витрат на правничу допомогу, тому відсутність такого доказу свідчить про відсутність понесення витрат позивачем, та відсутні правові підстави для їх стягнення.

07 квітня 2026 року ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Шевченко А.С., звернулася до суду із заявою про ухвалення у справі додаткового рішення і стягнення із ТОВ «Укрдебт Плюс» витрат на професійну правничу допомогу, понесених нею в суді першої інстанції та додала до заяви документи на підтвердження таких витрат.

Постановою Херсонського апеляційного суду Херсонської області від 08 червня 2026 року рішення Херсонського міського суду від 20 березня 2026 року у частині задоволених позовних вимог про скасування рішення державного реєстратора Станіславської сільської ради Херсонської області Суханова Дмитра Миколайовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 62663363 від 29.12.2021, про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрдебт Плюс" на підставі договору іпотеки від 10.09.2008 та запису про право власності №62696210 від 30.12.2021 року скасовано, ухвалено нове про відмову у задоволенні вказаних вимог.

Це ж рішення суду в частині задоволених позовних вимог про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння змінено, викладено його мотивувальну частину у редакції даної постанови.

Це ж рішення суду у частині відмови ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Шевченко Антон Сергійович у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу скасовано.

Здійснено перерозподіл судових витрат по сплаті судового збору в суді першої інстанції та в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до пункту 2.1 Договору про надання правничої допомоги No1401 від 14.01.2022 укладеного між ОСОБА_1 та адвокатом Шевченко А.С., останній прийняв на себе зобов`язання з надання правової допомоги щодо захисту права власності на квартиру АДРЕСА_1 , із переліком процесуальних дій (пункти 2.1.1 – 2.1.5 ) на виконання зазначених повноважень. Розмір гонорару визначається виходячи з фактично наданої допомоги за видами та обсягом і розраховується за тарифами, встановленими п.4.2 Договору.

Пунктом 4.5 Договору передбачено, що за результатами надання правової допомоги складається Акт, що підписується сторонами. В акті вказується обсяг наданої адвокатом правової допомоги, її вартість та фактичні витрати понесені адвокатом на виконання доручення.

Відповідно до пункту 4.7.1 Договору клієнт сплачує аванс за надання правничої допомоги в розмірі 500 дол. США шляхом перерахування на рахунок Адвоката протягом 3-х банківських днів з дати укладення Договору.

Згідно Акту No1 від 31.01.2022 року на суму 17 100,00грн. та Акту № 2 від 01.04.2026 на суму 55 500,00грн, які містять детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом та витрачений час на їх здійснення, сторони зафіксували надання та прийняття клієнтом (позивачем) послуг на загальну суму 72 600,00грн.

Клієнтом сплачено 62 986,01грн. згідно платіжних доручень від 19.01.2022, 01.02.2022, 01.02.2022, 24.03.2025.

Мотивувальна частина

Позиція апеляційного суду

Відповідно до вимог частини 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Учасники справи, що не з`явилися в судове засідання, належним чином повідомлені про дату, місце, час розгляду справи, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутність, відповідно до положень частини 2 статті 372 ЦПК України.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених в суді першої інстанції вимог, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам судове рішення не відповідає.

Мотиви, якими керується апеляційний суд та застосовані норми права

Відповідно до частин першої, другої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

За змістом статті 6 ЦПК України суд зобов`язаний здійснювати правосуддя на засадах рівності учасників цивільного процесу перед законом і судом незалежно від будь-яких ознак.

Згідно з частинами першою-третьою статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати.

Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Шевченко А.С. про ухвалення додаткового рішення, суд першої інстанції вважав, що при ухваленні рішення у даній справі суд вже вирішив питання щодо судових витрат позивача, відмовивши у відшкодуванні витрат останньої на правничу допомогу.

Колегія суддів, у постанові від 08 червня 2026 року, не погодившись при апеляційному перегляді даної справи із висновком суду про відмову у стягненні на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу, скасувала рішення суду у зазначеній частині, тому погодитися із висновком суду про те, що такі вимоги позивача вже вирішені судом, колегія суддів не може.

Відповідно до частин першої, третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 134 ЦПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (статті 141-142 ГПК України).

Згідно з частинами першою та другою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Разом з тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків, актів виконаних робіт тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 141 ЦПК України).

Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо )рішення Європейського суду з прав людини від 06 грудня 2007 року у справі «VOLOVIK v. UKRAINE», № 15123/03).

Розумність характерна та властива як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватноправових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і тлумачення процесуальних норм (див: постанову Верховного Суду від 16 червня 2021 року в справі № 554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року в справі № 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року в справі № 209/3085/20, постанову Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2022 року в справі № 519/2-5034/11) та інші.

За загальним правилом, питання про стягнення таких витрат має вирішуватися судом одночасно із задоволенням позову такої сторони у рішенні, постанові або ухвалі. Разом з тим, суд може розглянути це питання і після вирішення справи, але лише за наявності визначених законом передумов: неможливості подати докази розміру понесених витрат внаслідок поважних причин з подачею відповідної заяви «про це» до закінчення судових дебатів тощо.

Вирішуючи питання темпоральних меж подання заяви про стягнення витрат на правову допомогу, а також доказів на підтвердження їх фактичного понесення та розміру колегія суддів зазначає, що вказівка у частині восьмій статті 141 ЦПК України на судові дебати, до закінчення яких сторона може заявити суду прохання (вимогу, клопотання) про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, потрібно розуміти не як єдино можливу стадію розгляду справи по суті, на якій дозволяється повідомити суду про цю обставину. Це є останній етап, тобто перед виходом суду до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення за наслідками розгляду справи, а саме для того, щоб сторона могла заявити про необхідність подати докази на підтвердження розміру понесених витрат, які підлягають розподілу за наслідками розгляду справи.

Проте підстави для розподілу судових витрат, зокрема витрат на правничу допомогу, мають існувати до того, як справа буде розглянута по суті, і з цим пов`язується ухвалення додаткового рішення в цій частині.

Передбачена процесуальними нормами можливість подати суду протягом п`яти днів докази на підтвердження витрат на правничу допомогу з метою розподілу цих витрат й ухвалення з цього питання додаткового судового рішення є не способом заявити суду про необхідність вирішення цього питання (про яке сторона не висловлювалася раніше), а механізмом довести суду факт понесення цих витрат, як умову для їх розподілу.

Якщо ж до завершення розгляду сторона не заявила суду про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді, й, відповідно, не надала документів, які ці витрати підтверджують, суд у такому випадку не має підстав розподіляти ці витрати.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

Колегія суддів зауважує, що сторони у Договорі про надання правничої допомоги № 1401 від 14.01.2022 не погодили фіксований розмір гонорару за представництво інтересів, тому очевидним є те, що до закінчення розгляду справи сторона позивача фактично позбавлена була можливості надати всі докази понесення витрат, оскільки такі витрати можуть включати в себе безпосередньо і надання послуг за участь в судових засіданнях, зокрема, і в тому, в якому буде ухвалено рішення, або подання відповідних клопотань. Крім того, учасники справи не могли бути обізнані про точну дату ухвалення рішення суду, лише могли орієнтовно допускати її.

Тому, ч. 8 ст.141 ЦПК і встановлює можливість учаснику процесу надати докази понесених судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У цій справі встановлено, що позивач у позові повідомив про орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу; у заяві до суду від 17.11.2025 до закінчення судових дебатів представник позивача зробив заяву про понесені судові витрати та їх розподіл, та у встановлений ч.8 ст.141 ЦПК строк подав докази понесення витрат на правничу допомогу.

Певної форми відповідної заяви та вимог до її змісту законом не передбачено, а отже, така заява може бути письмовою або усною (під час фіксування судового засідання технічними засобами), тому посилання ТОВ «Укрдебт Плюс», що заява представника позивача від 17.11.2025 не відповідає вимогам ЦПК і судовій практиці Верховного Суду не заслуговує на увагу.

У цій справі фактично вбачається, що об`єктивна неможливість подання позивачем доказів понесення витрат на правничу допомогу до закінчення судових дебатів полягала у тому, що частина з них була створена вже після ухвалення судового рішення (Акт № 2 від 01.04.2026).

Верховний Суд неодноразово розглядав питання можливості розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення, якщо докази понесення витрат на правничу допомогу були подані після ухвалення остаточного рішення та за відсутності обґрунтування причин неможливості подання таких доказів до моменту ухвалення рішення (постанови від 25.09.2024 у справі № 910/1007/22, від 01.07.2025 у справі № 911/2191/24, від 01.07.2025 у справі № 911/2192/24, від 24.06.2025 у справі №911/1623/24) та враховував, що деякі докази понесення витрат на правничу допомогу були складені після ухвалення остаточного рішення, а тому вважав за можливе здійснити перевірку цих доказів і надати їм відповідну оцінку.

Колегія суддів вважає за можливе здійснити перевірку наданих позивачем доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу та надати їм оцінку, оскільки саме суди першої та апеляційної інстанцій користуються певною можливістю розсуду при розподілі витрат на правничу допомогу.

ТОВ «Укрдебт Плюс» з посиланням на постанови Верховного Суду не спростував того, що суд може здійснити перевірку наданих доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу та надати їм оцінку, а також не наводить свої заперечення та міркування щодо конкретної суми заявленої позивачем до стягнення з нього витрат.

На підтвердження вимог заяви про ухвалення додаткового рішення у справі про стягнення витрат на професійну правничу допомогу представник Глушко А.О. надав до суду Договір про надання правничої допомоги № 1401 від 14.01.2022, Акти виконаних робіт № 1 і № 2 від 31.01.2022 та 01.04.2026 на суму 17 100,00 грн. та 55 500,00 грн відповідно, які містять детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом, витрачений час, вартість, якими сторони зафіксували надання та прийняття клієнтом (позивачем) послуг на загальну суму 72 600,00грн; платіжні доручення від 19.01.2022, 01.02.2022, 01.02.2022, 24.03.2025 про сплату клієнтом 62 986,01грн за надані послуги, ордер.

Надаючи оцінку виконаних адвокатом Шевченко А.С. роботам (наданим послугам), зазначених у Актах № 1 і № 2, із урахуванням зауважень ТОВ «Укрдебт Плюс», викладених у відзиві на апеляційну скаргу та запереченні на заяву Глушко А.О. про ухвалення додаткового рішення, колегія суддів погоджується із доводами відповідача про те, що ряд вчинених представником процесуальних дій, а саме : пункти 4 - 9 Акту № 2 стосуються іншого відповідача у справі - ТОВ «Кворум Плюс», вимоги про відшкодування витрат на правничу допомогу до якого позивачем не заявлені, тому, виходячи із принципу диспозитивності , передбаченого статтею 13 ЦПК України вони до задоволення не підлягають.

Також колегія суддів вважає, що процесуальні дії, зазначені у пунктах 14 -16 Акту №2 та пункті 2 Акту № 1 вчинені адвокатом Шевченко А.С. у інших справах, щодо осіб, які не є учасниками даної справи, обґрунтування їх пов`язаності із предметом спору у даній справі позивач не зазначив, тому їх вартість не підлягає до стягнення.

На думку колегії суддів, вчинення процесуальних дій адвокатом Шевченко А.С. зазначених у пунктах 11, 17, 27 Акту №2: ознайомлення із матеріалами електронної справи сумарно 6 годин, як і ознайомлення із рішенням суду у даній справі (31.03.2026 п.27) – 2 год , моніторинг у реєстрі руху справи п.26 - 3 год, з урахуванням об`єму процесуальних документів, досвіду і кваліфікації адвоката є завищеними та вважає співмірними складності та об`єму вчинених процесуальних дій : 3 год - 4500 грн на ознайомлення з матеріалами електронної справи, 1 год - 1500 грн на ознайомлення із рішенням суду, 1 год – 1500 грн моніторинг у реєстрі руху справи (взявши до уваги пропуск строку позивачем подання апеляційної скарги і заяви про ухвалення додаткового рішення).

Підсумовуючи вартість наданих адвокатом Шевченко А.С. послуг за виконані ним роботи у даній конкретній справі відповідно до критерію їх реальності, необхідності, співмірності колегія суддів вважає, що вона становить 43 600 грн ( 55 500 грн + 17 100 грн – 29 000 грн).

Оскільки позовні вимоги ОСОБА_3 задоволені на 50 %, то відповідно до положень частини 1 статті 141 ЦПК України її витрати на правничу допомогу підлягають до стягнення у розмірі 21 800 грн ( *43 600 грн).

Проаналізувавши зміст наведених представником ТОВ «Укрдебт Плюс» доводів та постанов Верховного Суду за критеріями подібності, враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19, з огляду на відмінність фактичних обставин справ, доказової бази і доводів сторін щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу, хоч і за частково схожого правового регулювання, колегія суддів дійшла висновку про неподібність цих справ за наведеними правовими ознаками та обставинами справ зі справою, що переглядається, і тому застосування норм матеріального та процесуального права за неподібності правовідносин у цих справах не може бути аналогічним, а вказані для порівняння судові рішення Верховного Суду не є релевантними до обставин цієї справи.

Посилання представника ТОВ «Укрдебт Плюс» на те, що представником позивача наданий договір на надання правничої допомоги та додатки, проте у електронному суді на підтвердження повноважень представника позивача (у т.ч. подання поточної апеляційної скарги) надано електронний ордер на надання правничої (правової) допомоги № ВЕ 1104357 від 2023-12-13 р, на підставі договору про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги №1401 від 2022-01-14 р. у судах по справі з єдиним унікальним номером справи 766/1713/22, що на його думку, унеможливлює стягнення витрат на сплату послуг представника є безпідставними і підлягають відхиленню оскільки адвокатом Шевченко А.С. використано у даній справі Типовий бланк ордеру, до якого внесено інформацію про надання правничої допомоги відповідно до Договору про надання правничої допомоги № 1401 від 14.01.2022, укладеного ним із Глушко А.О.

Висновки суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення, відповідно до положень частини 1 статті 376 ЦПК України, є недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Ухвала суду першої інстанції постановлена із порушенням частини 1 статті 376 ЦПК України, тому підлягає скасуванню, ухвалення нового судового рішення про часткове задоволення заяви ОСОБА_1 .

Керуючись ст. ст. 270, 367, 374, 376, 381 – 384 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Шевченко Антон Сергійович, задовольнити частково.

Ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 07 травня 2026 року скасувати, постановити нове судове рішення.

Заяву ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Шевченко Антон Сергійович про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Ухвалити додаткову постанову у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдебт Плюс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Кворум Херсон»; треті особи: ОСОБА_2 , Державний реєстратор Станіславської сільської ради Херсонської області Суханов Дмитро Миколайович про скасування рішення державного реєстратора , витребування майна із чужого незаконного володіння.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдебт Плюс» (код ЄДРПОУ: 43212924, місце знаходження: 04073, м. Київ, просп. Степана Бандери, 28А) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) у рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу 21 800,00 грн.

Постанова суду набирає законної сили із дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів із дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складено 13 липня 2026 року.

Головуючий Л.П. Воронцова

Судді : Л.В. Базіль

В.В. Майданік